Методичні вказівки до виконання завдання 3

Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначній як міру забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. Таке трактування суті поняття "фінансовий стан" дає змогу розуміти під ним характеристику діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, в тому числі й роботи з управління фінансовими ресурсами.

Фінансовий стан підприємства характеризується широким колом показників, які в сукупності визначають надійність його як ділового партнера. Інакше кажучи, фінансовий стан підприємства – це характеристика його фінансової конкурентоспроможності (платоспроможності, кредитоспроможності), виконання зобов'язань перед державою і іншими господарюючими суб'єктами.

Аналіз поточного фінансового стану підприємства дозволяє оцінити його положення на визначену дату. Для оцінки перспектив розвитку підприємства слід проаналізувати в динаміці стан і структуру активів і пасивів, грошових коштів, співвідношення між заборгованістю підприємства і його власними коштами, обґрунтувати величину матеріальних запасів і дебіторської заборгованості.

Індикатором для оцінки фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс (форма №1), який складається у відповідності з "Положенням" (стандартом) бухгалтерського обліку 2.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на визначену дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Підсумок балансу носить назву валюти балансу і відображає на визначену дату активи підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, в якому об'єднують в групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, що підвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств. Ущільнений баланс можна виконувати різними способами.

При виконанні завдання доцільно скласти ущільнений баланс за схемою, наведеною на рис. 3.1. При цьому слід враховувати специфіку підприємства, стан його активів і пасивів, виділяючи у кожному розділі балансу ті статті, які відображають значні суми активів, зобов'язань та власного капіталу чи суттєво змінюються в періоді, що аналізується.

Попередню оцінку фінансового стану підприємства можна зробити на основі зіставлення дебіторської та кредиторської заборгованості, величини резерву сумнівних боргів (рядок 162 реформованого балансу), власного і позичкового капіталу, нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та їх динаміки. За результатами аналізу ущільненого балансу слід зробити аналітичні висновки. Далі оцінюється зміна валюти балансу за період, що аналізується.

Можна обмежитись порівнянням підсумків валюти балансу за період, що аналізуються, і визначити її зміну в абсолютному вираженні. Можна оцінювати її динаміку як на початок кожного періоду, що аналізується, (кварталу чи року), так і середнє арифметичне значення за кожний період.

Рис. 3.1 Схема таблиці «Ущільнений баланс»

Збільшення валюти балансу свідчить про зростання виробничих можливостей підприємства. Зниження валюти балансу оцінюється негативно, тому що скорочується господарська діяльність підприємства. Потрібно, використовуючи додаткову вхідну інформацію безпосередньо на підприємстві, встановити причини, що впливають на скорочення його діяльності. Це може бути падіння попиту на продукцію, відсутність матеріальних та енергетичних ресурсів, поява на ринку сильних конкурентів та інші.