План
1. Поняття економічної конкуренції. Загальна характеристика правопорушень в сфері конкуренції.
2. Правовий статус Антимонопольного комітету України, його структура та компетенція.
3. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
4. Поняття економічної та адміністративної монополії. Монопольне (домінуюче) положення на ринку та зловживання ним.
5. Концентрація суб’єктів господарювання та контроль за концентрацією суб’єктів господарювання.
6.. Недобросовісна конкуренція та форми її здійснення.
7. Поняття суб’єктів природних монополій та суміжних ринків. Органи, що здійснюють державне регулювання діяльності природних монополій.
Завдання
1. Суб’єкти господарювання – приватні підприємства “Вікторія”, “Бікон” та “Торада”, здійснювали виробництво будівельних матеріалів. Власники цих підприємств вирішили створили шляхом реорганізації (злиття) ПП “Вікторія”, “Бікон” та “Торада” новий суб’єкт господарювання “ВБТ”, який продовжив займатися виробництвом будівельних матеріалів, та почав займати досить великий сегмент ринку даного товару. Новостворене підприємство почало здійснювати продаж виробленої продукції споживачам за умовою сприйняття останніми додаткових зобов’язань, зокрема придбання поряд з необхідними їм товарами, додатково непотрібних.
Чи відбувається у даному випадку порушення законодавства про захист економічної конкуренції (надайте кваліфікацію зазначеним діям), якщо - да, то яку відповідальність буде нести правопорушник? Які дії повинно вчинити регіональне відділення Антимонопольного комітету України?
2. П’ять засновників – підприємств, які є виробниками дитячого одягу вирішили створити нове підприємство шляхом злиття вищезазначених суб’єктів господарювання. Вартість активів та обсяг реалізації товарів двох підприємств за останній фінансовий рік складала суму еквівалентну 1 мільйон євро, а останніх трьох – 2 мільйона євро у сукупності. Виконавчий комітет міської ради відмовив у державній реєстрації на тій підставі, що у вищезазначених засновників не має дозволу з боку Антимонопольного комітету на концентрацію.
Чи правомірно здійснив орган державної реєстрації, чи відбувається у даному випадку концентрація господарюючих суб’єктів, та чи потрібен у даному випадку дозвіл на її здійснення?
3. Громадянин А. заснував приватне підприємство з виробництва спецодягу. Його дружина, яка не є приватним підприємцем, неодноразово перешкоджала укладенню договорів між споживачами та іншими виробниками спецодягу, (конкурентами г-на А). Вона поширювала між потенційними споживачами зазначеного товару відомості, які принижували ділову репутацію цих виробників.
Чи має місце у даному випадку недобросовісна конкуренція (якщо да – то надайте кваліфікацію зазначеним діям та визначити хто та яку повинен буде нести відповідальність)?
4. Два підприємства, виробники товарів побутової хімії, займали найбільший сегмент даного товарного ринку у відповідному регіоні (разом їх сукупна частка складала 36 %) домовилися про розподіл ринків збуту. Вони на певний період часу встановили ціни набагато нижче від цін, які склалися на даному товарному ринку, внаслідок чого було витіснено їх конкурентів - малих підприємств.
Чи є дії зазначених підприємств порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яку назву має це порушення, та який орган повинен винести рішення щодо цього? Який загальний порядок для розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та якими нормативними актами він регламентується?
5. ВАТ “Полтаваобленерго” здійснює постачання електричної енергії на підставі відповідної ліцензії.
Чи може такий суб’єкт господарювання за власним бажанням припинити свою діяльність чи зменшити обсяги реалізації електричної енергії, і з чим це пов’язано? Що становить собою природна монополія та суміжний ринок? Що утворює нормативно-правове підґрунтя функціонування “Енергоринку”?
6. Акціонерне товариство” Харківський електроапаратний завод” звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення антимонопольного органу про визнання його підприємством-монополістом та про занесення його в державний реєстр підприємств-монополістів. В своєму позові позивач посилався на те, що його доля на товарному ринку електромагнітних муфт великого діаметру складає ЗО %, Антимонопольний орган мотивував своє рішення тим, що в Харківській області це єдиний завод по виробництву цієї продукції, тому він диктує споживачам неприйнятні умови при укладанні контрактів по постачанню такої продукції.
Яке рішення повинен винести господарський суд? чи існує державний реєстр підприємств-монополістів та які правові наслідки внесення в цей реєстр господарюючого суб’єкта?
Нормативно-правові акти:
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.- № 436–ΙV // Офіц. вісн. України. – 2003. – №11. – Ст. 462.
2. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. // Відом. Верхов. Ради України - 2001.- № 12.- Ст. 64.
3. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1996.- № 36.- Ст. 164.
4. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1993.- № 50.- Ст. 472.
5. Про природні монополії: Закон України від 20.04. 2000 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 2000.- № 30.- Ст. 238.
Література:
1. Хозяйственное право: Учебник / Под ред. Мамутова В.К.- К.: Юринком Интер, 2002.- 912 с.- Библиогр.: с. 897-899.
2. Щербина В.С. Господарське право: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 2003.- 480 с.
3. Мілаш В.С. Господарське право: Курс лекцій: у 2-х частинах. Ч. 1. – Х.: Право, 2008. – 496 с.
4. Медведєв А. Особливості становлення та розвитку законодавства про захист економічної конкуренції / А. Медведєв // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 2. –C. 11-14
5. Саніахметова Н. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб`єкта господарювання на ринку: поняття та види // Н. Саніахметова, С. Мельник // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. –C. 3-5
6. Вінник О.М. Господарське право: Навчальний посібник. – 20ге вид: змін. та доп. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 766 с.
