1. Комплексна вправа «Тренування лідерства» (Додаток Е)
Вправа направлена на відпрацювання моделей лідерської поведінки в модельованих типових проблемних ситуаціях професійної взаємодії. Вправа складається з двох частин.
Підготовча частина вправи спрямована на визначення типових проблемних ситуацій. Для цього учасники в процесі мозкового штурму називають ситуації професійної взаємодії, в яких вони відчувають або можуть зазнавати труднощів. Всі без винятку запропоновані ситуації записуються ведучим. Потім кожна із запропонованих ситуацій коротко обговорюється в групі і приймається спільне рішення про включення або не включення її до списку типових проблемних ситуацій професійної взаємодії.
Основна частина вправи спрямована на відпрацювання моделей лідерської поведінки в типових проблемних ситуаціях. В основній частині використовується метод розігрування ролей, а також досвід роботи в групах.
2. З метою саморозвитку підлітків, нами була підібрана тренінгова програма, спрямована на саморозкриття дитини в якості лідера, розвиток організаторських та комунікативних здібностей та уточнені обов’язкові вправи, для проведення тренінгу. Загальний зміст тренінгу може корегуватися в залежності від мети, поставленої тренером групи. (Додаток Ж)[5, ст.178].
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ
Метою виконання дослідження було доведення залежності вираженості лідерських якостей від рівня прояву комунікативних та організаторських здібностей особистості.
1. Рівень прояву лідерських якостей учнів 8-го класу є різним. Спостерігається як високий рівень прояву, так і середній. Деякі учні, за результатами анкети та методики виявлення лідерських якостей показали низький рівень прояву цих якостей.
2. Використовуючи методику виявлення організаторських та комунікативних здібностей ми спостерігали виявлення і високого рівня прояву здібностей, і середнього, і низького.
3. Порівнюючи рівні прояву комунікативних та організаторських здібностей учнів 8-го класу, а також,відповідно, і рівень вираженості лідерських якостей – ми дійшли до висновку, що рівень прояву лідерських якостей відповідав (чи частково відповідав) рівням прояву організаторських та комунікативних здібностей підлітків.
4. Підібрані нами психокорекційні вправи спрямовані на саморозвиток підлітків, сприяння розвитку в них здатності до налагодження комунікативних зв’язків, здатності до організації спільної діяльності групи та підвищення впевненості учнів у спільній діяльності.
ВИСНОВКИ
Працюючи над темою курсової роботи, ми:
1. Теоретично опрацювали підходи до вивчення лідерства як соціально – психологічного явища, визначили, що цей феномен є актуальним у будь – який період історії. Роль лідера завжди була важливою у формування та розвитку групи, лідерство у групі було і є необхідним, адже вирішення завдань, поставлених перед групою потребує спільності дій, переслідування єдиної мети та постійної координації діяльності. Всі ці функції є безпосередніми обов’язками лідера групи, який здатний взяти на себе відповідальність за доручену справу, вміє та має право бути представником групи і висловлювати думку більшості.
2. Нами були визначені чинники, які впливають на прояв лідерських якостей у підлітковому віці. Працюючи над вивчення цього питання, ми дійшли висновку, що спілкування є важливою складовою життя підлітка. Участь у цьому процесі є не лише способом задоволення необхідності дитини в отриманні нової інформації, а і методом самоствердження підлітка. Визначення статусу підлітка в цьому процесі свідчить про рівень розвитку його Я-концепції, здатності до встановлення нових комунікативних зв’язків, вміння знаходити спільну мову та шляхи розв’язання завдань, поставлених перед групою.
3. Експериментально дослідивши рівень прояву лідерських якостей учнів 8-го класу, а також рівні комунікативних та організаторських здібностей, ми дійшли висновку, що рівень прояву лідерських якостей залежить від рівня прояву комунікативних та організаторських здібностей підлітків, а отже підтвердили сформульовану нами гіпотезу.
4. За результатами, отриманими нами в ході дослідження, ми дібрали психокорекцій ні програми, спрямовані на саморозвиток підлітків, сприяння розвитку в них здатності до налагодження комунікативних зв’язків, здатності до організації спільної діяльності групи та підвищення впевненості учнів у спільній діяльності.
