Агрономічна оцінка ефективності системи удобрення.

Агрономічна оцінка ефективності системи удобрення передбачає визначення окупності одиниці діючої речовини добрив прибавкою товарної продукції культури чи сівозміни загалом. В цілому по сівозміні її обліковують у зернових одиницях.

За даними науково-дослідних установ оплата 1 кг д.р. мінеральних добрив прибавкою товарної продукції (кг) може становити: пшениця озима – 5-6, жито озиме – 2,3-6,3, ячмінь ярий – 5,0-11,0, овес – 2,0-7,0, кукурудза зерно – 4,8-7,1, картопля – 18-47, буряк цукровий – 15-72, соняшник – 2,0-4,0.

Прийоми, норми, строки, форми і способи внесення добрив також впливають на їх ефективність.

Для оцінки агрономічної ефективності необхідно використати показник витрат добрив на формування одиниці приросту врожаю.

Економічну та енергетичну ефективність застосування добрив в подальшому слід розрахувати при вивченні курсу «Система застосування добрив».

Таблиця 13

План удобрення у сівозміні №_____(за нормативами витрат елементів живлення на одиницю врожаю)

№ поля

Чергування культур

Планова урожайність, т/га

Розрахун кова норма внесення на 1 га, кг

Осінній період

Весняний період

Гній,т/га

Органічні добрива в еквіваленті до гною, т/га

Nкомпенсаційна доза, кг/га

Хімічні меліоранти, т/га

Основне удобрення, кг/га

Внесення в рядки, кг/га

Позакореневе підживлення, кг/га

побічна продук ція

сиде рати

N

P

К

N

P

К

N-за етапами органогенезу

Р

К

хелатні мікродоб рива, 1/га, кг/га

N

P

К

1-е

2-е

3-е

Всього за ро- тацію

 

У середньому на 1 га сівозмінної площі гній та інші органічні добрива в еквіваленті до гною______т/га;

N - кг/га; Р - кг/га; К - кг/га. Співвідношення органічні добрива: мінеральні добрива________.

Висновки та пропозиції виробництву повинні виходити лише з матеріалу, наведеного в проектній частині (розділ 2) курсової роботи, і включати 5-6 невеликих за обсягом, але конкретних за редакцією пунктів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан вивченості питання, піднятого студентом. Потім наголошується на якісних та кількісних показниках одержаних результатів.

Рекомендована література:

1. Агрохімія: Підручник / [Карасюк І.М., Геркіял О.М., Господаренко Г.М. та ін.]; за ред. І.М. Карасюка.- К.: Вища школа, 2008.- 471 с.

2. Агрохімія: Підручник / [Городній М.М. та ін.].- К.: Алефа, 2003.- 778 с.

3. Біоенергетична оцінка сільськогосподарського виробництва / за заг. ред. Ю.О. Тарарико.- Аграрна наука, 2005.- 200 с.

4. Господаренко Г.М. Агрохімія: Підручник / Г.М. Господаренко. – К: ННЦ «ІАЕ», 2010. – 400 с.

5. Кисіль В.І. Агрохімічні аспекти екологізації землеробства / В.І.Кисіль. - Харків: «13 типографія», 2005 р. – 167 с.

6. Лихочвор В.В. Мінеральні добрива та їх застосування / В.В. Лихочвор.- Львів: НВФ «Українські технології», 2008.- 312 с.

7. Лісовал А.П. Система застосування добрив: підручник / А.П. Лісовал, В.М. Макаренко, С.М. Кравченко.- К.: Вища школа, 2002.- 330 с.

8. Методичні вказівки з охорони грунтів / [Греков В.О., Дацько Л.В., Жилкін В.А. та ін.].- К.,2011.- 108 с.

9. Методичні рекомендації розрахунку потреби мінеральних добрив на прогнозований валовий збір урожаю з корегуванням його на фактичні погодно-кліматичні умови поточного року – Харків, ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського», 2013. - 36 с.

10. Сучасні технології відтворення родючості грунтів та підвищення продуктивності агроекосистем / [Тарарико Ю.О., Іващенко О.О., Бердніков О.М. та ін.].- К.: Аграрна наука, 2004.-126 с.

11. Сучасні системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною ротацією за основними грунтово-кліматичними зонами України: рекомендації / за ред. А.С. Зарішняка, М.В. Лісового. – К.: Аграрна наука, 2008. – 120 с.

12. Харченко О.В. Агроекономічне і екологічне обґрунтування рівня живлення сільськогосподарських культур / О.В. Харченко, В.І. Прасол, О.В. Ільченко. – Суми: Університетська книга, 2009. – 125 с.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

 

Нормативи витрат вапнякових меліорантів для кислих грунтів України [12]

 

Грунти	Гранулометричний склад	Група грунтів за ступенем кислотності	Норматив витрати на 0,1 рН, т/га
Дерново – підзолисті	Піщаний і супіщаний	Сильнокислі (рН 4,5)	0,45
Середньокислі (рН 4,5 – 5,0)	0,61
Слабокислі (5,0 -5,5)	0,63
Легко і середньо- суглинковий	Сильнокислі (рН 4,5)	0,71
Середньокислі(рН 4,5 – 5,0)	0,81
Слабокислі (рН 5,0 – 5,5)	0,84
Сірі лісові і чорноземи опідзолені	Піщаний і супіщаний	Сильнокислі (рН 4,5)	0,48
Середньокислі (рН 4,5 – 5,0)	0,62
Слабокислі (5,0 – 5,5)	0,65
Легко – і середньо суглинковий	Сильнокислі (рН 4,5)	0,66
Середньокислі (4,4 – 5,0)	0,80
Слабокислі (5,0 – 5,5)	0,91
Важко - і середньо суглинковий	Сильнокислі (рН 4,5)	0,68
Середньокислі (4,5 – 5.0)	0,81
Слабокислі (5,0 – 5,5)	0,93

 

Додаток 2

 

Оптимальний інтервал рН_сол для сільськогосподарських культур [ 12]

 

Культура	Оптимальний інтервал рНсол	Культура	Оптимальний інтервал рНсол
Люцерна	7,0 – 8,0	Коноплі	7,1 – 7,4
Озима пшениця	6,3 – 7,3	Соняшник	6,0 – 6,8
Ячмінь	6,8 – 7,5	Льон	5,5 – 6,5
Кормовий буряк	6,2 – 7,5	Цибуля –ріпка	6,4 – 7,9
Яра пшениця	6,0 – 7,5	Капуста білоголова	6,5 – 7,4
Жито	5,5 – 7,5	Капуста цвітна	6,7 – 7,4
Просо	5,5 – 7,5	Редис, редька	5,5 – 7,3
Гречка	4,7 – 7,5	Огірок	5,5 – 7,0
Соя	8,5 – 7,1	Морква	5,5 – 7,0
Квасоля	6,4 – 7,1	Помідор	6,3 – 6,7
Кормові боби	6,0 – 7,0	Вишня	6,7 – 7,2
Кукурудза	6,0 – 7,0	Яблуня	5,5 – 7,2
Горох	6,0 – 7,0	Слива	6,2 – 6,7
Конюшина	6,0 – 7,0	Чорна смородина	6,2 – 6,7
Картопля	5,0 – 5,5	Абрикос	6,0 – 6,7
Люпин	4,5 – 5,0	Суниці	5,5 – 6,0
Рис	4,0 – 5,0	Аргус	4,6 – 4,8
Цукровий буряк	7,0 – 7,5	Виноград	7,0 – 8,7

Вапнякове добриво	Спосіб одержання	Форма нейтралі-зуючої сполуки	Вологість(не більше,%	Вміст, % на суху масу	Характер дії	Напрям використання
карбонатів Ca і Mg в перерахунку на CaCO3 (сума)	Доміш-ки
Вапнякові добрива промислового виробництва (тверді)
Вапнякове борошно (молотий вапняк)	Розмелювання твердих вапняків	CaCO3			До 25 глина, пісок	Дія повільна, особливо у кристалічних вапняків	Одне ії основних вапнякових добрив, використовується на всіх кислих грунтах під різні культури
Доломітове борошно	Розмелювання доломітів і доломтизованих вапняків	CaCO3 і MgCO3		80 - 109	До 20 глина, пісок	Дія дещо повільніша, ніж вапнякового борошна. За збільшення товщини помелу дія значно посилюється	Найбільш ефективне на грунтах легкого гранулометричного складу в сівозмінах з бобовими, льоном,картоплею, кормовими,коренеплодами.
Крейда	Розмелювання крейди з природних покладів	CaCO3			До 10	Дія середня,але більш швидка, ніж вапнякового борошна	Використання на всіх кислих грунтах під різні сільськогосподарські культури

Додаток 3

 

Вапнякові добрива та їх коротка характеристика [7]

Продовження додатку 3
Палене негашене вапно	Випалювання твердих вапняків	CaO	-	До 178	мало	Діє потужно і дуже швидко	В розмеленому вигляді високоефективне на грунтах важкого гранулометричного складу. Не рекомендується на піщаних грунтах, бідних на органічну речовину.
Палене гашене вапно (пушонка)	Гашення водою паленого вапна	Ca(OН)2	-	До 135	мало	Діє потужно і дуже швидко	В розмеленому вигляді високоефективне на грунтах важкого гранулометричного складу. Не рекомендується на піщаних грунтах, бідних на органічну речовину.
Вапнякові відходи промисловості
Дефекат	Відходи цукрових заводів, де вапно використовують для очищення бурякового соку	CaCO3, з домішками Ca(OН)2	До 40	До 70	Органічні Речовини 10-15 N - 0,5 P2O5 - 1-2 K2O-0,6-0,9	Дія середня	Цінне, дешеве вапнякове добриво. Використовують під всі культури, після провітрювання і підсушування

Додаток 4

Приблизна кількість свіжого гною, яка накопичується за 1 добу від однієї тварини, кг [1]

Вид тварин	Норма підстилки, кг
Велика рогата худоба: доросла
телята
Коні
Свині	4,7			-	-	-
Вівці, кози			-	-	-	-

 

Додаток 5

Середній вихід гною від однієї голови тварин [1]

Поголів’я	Вихід гною (т) при тривалості стійлового періоду (діб)
до 180	180-200	200-220	220-240
Велика рогата худоба	4 -5	6 -7	7 - 8	8 -9
Коні	3 - 4	4 -5	5 - 6	6 - 7
Свині	0,8 - 1	1 – 1,2	1, 2 – 1,5	1,5 – 2,0
Вівці	0,4 – 0,5	0,6 – 0,7	0,7 – 0,8	0,8 – 0,9

 

 

 

Додаток 6

Коефіцієнт виходу нетоварної продукції і пожнивно-кореневих залишків відносно врожайності основної продукції культури (k_p) [9]

 

Сільськогосподарська культура	Урожайність, ц/га	kp
Озима пшениця	≤ 10	1,8
	1,5
≥ 30	1,3
Яра пшениця	≤10	1,6
	1,4
≥30	1,2
Озиме жито	≤10	1,8
	1,5
≥30	1,3
Ячмінь	≤10	1,6
	1,3
≥30	1,2
Кукурудза на зерно	≤10	1,8
	1,5
≥30	1,3
Зернобобові	≤10	1,4
	1,3
≥30	1,2
Льон - волокно	≤3,0	4,4
≥5,0	3,2
Цукровий буряк	≤100	0,13
	0,11
≥400	0,08
Соняшник	≤10	2,4
	1,7
Картопля	≥100	0,17
	0,14
≥300	0,10
Кукурудза на силос	≤100	0,27
	0,21

 

Додаток 7

Коефіцієнти перерахунку продукції у зернові одиниці [3]

 

Культури	Зернові одиниці	Культури	Зернові одиниці
Пшениця озима	1,00	Сорго - судан. гібрид, з/м	0,12
Ячмінь озимий	0,90	Горох, з/м	0,12
Жито озиме	0,90	Люпин, з/м	0,12
Гречка	1,40	Бобово-злакові, з/м	0,15
Сорго	1,20	Конюшина, з/м	0,15
Люпин білий	1,40	Люцерна, з/м	0,15
Пшениця яра	1,00	Еспарцет, з/м	0,15
Соняшник	2,00	Буркун, з/м	0,15
Соя	1,80	Козлятник, з/м	0,15
Коноплі	0,00	Чорний пар	0,00
Овочеві	0,50	Сади	0,00
Картопля	0,30	Ягідники	0,00
Турнепс	0,13	Оз.ріпак+ оз.жито, проміжн.	0,12
Кукурудза, силос,з/м	0,13	Оз.ріпак+оз.вика,проміжн.	0,12
Кукурудза,сумішки,з/м	0,15	Кукурудза, з/м, поукісна	0,13
Однорічні трави, з/м	0,12	Кукур. суміш, з/м, поукісна	0,15
Озимі на з/м	0,12	Люпин + овес, поукісні	0,12
Гірчиця на з/м	0,12	Ячмінь + овес, післяжнивні	0,12
Кормова капуста, з/м	0,30
Редька олійна, з/м	0,12

Додаток 8

Хімічний склад соломи, зерна та гною [2]

Продукція	Суха речевина,%	Органічна речовина, %	N	P2O5	K2O	Ca2O	Mg2O	Співвід ношення C:N (N=1)
% до сирої маси
Солома пшенична			0,45	0,07	0,64	0,21	0,07	80-90
Солома житня			0,34	0,07	0,52	0,33	0,05	100-110
Солома зернобобових			1,29	0,16	1,07	0,91	0,16	20-25
Гній підстилковий			0,50	0,25	0,60	0,40	0,11
Зерно пшениці			0,16	0,48	0,34	0,11	0,14	-
Зерно жита			0,18	0,26	0,48	0,07	0,10	-

Додаток 9

Придатність окремих культур до сидерації в підсівних та післяжнивних посівах (за А.М. Бердніковим, 1992) [3]

Культура	Вегетаційний період, днів	Норма висіву, кг	Коефіцієнт розмноження	Нагромад- ження біо- маси (зел. маса+корені), ц/га	Ступінь придат- ності до сидерації
Люпин жовтий	70-80				х
Люпин вузьколистий	60-70				ххх
Буркун білий	-				хх
Середела	80-85				хх
Пелюшка	50-60				х
Віка яра	50-60				х
Жито озиме	-				хх
Жито багаторічне зеленоукосне	-		20-26		ххх
Горчіця біла	50-60				хх
Ріпак	45-50				хх
Редька олійна	45-55				ххх
Райграс	-				ххх
Перко	-				хх

 

Додаток 10

Середній вміст основних елементів живлення в органічних добривах

та коефіцієнт перерахунку різних видів органічних добрив у стандартний підстилковий гній (k_gn) [9]

 

Органічні добрива	Вологість, %	Вміст елементів живлення, % на сиру масу	Коефіцієнт, (kgn )
N	P2O5	K2O
Гній ВРХ підстилковий		0,50	0,25	0,60	1,00
Гній ВРХ напіврідкий		0,30	0,12	0,33	0,60
Гній ВРХ рідкий		0,10	0,06	0,11	0,20
Компост торфо-гноєвий (1:1)		0,56	0,22	0,47	1,00
Сапропель		0,42	0,07	0,00	0,80
Солома злакових		0,50	0,20	0,90	3,5-4,0
Солома бобових		1,20	0,25	0,60	4,00
Курячий послід підстилковий		2,00	1,81	0,97	3,00
Курячий послід сухий		4,10	1,90	2,00	7,00
Компост торфо – послідний (1:1)		0,83	0,74	0,41	1,40
Сидеральні добрива	Природна вологість	0,45	0,12	0,17	0,25

Додаток 11

Групування ґрунтів за вмістом гідролізованого азоту [8]

Група ґрунтів	Вміст гідролізованого азоту	Вміст азоту, мг/кг грунту
За методом Тюріна і Конової	За методом Корнфілда
	Дуже низький	≤30	≤100
	Низький	31-40	101-150
	Середній	41-50	151-200
	Підвищений	51-70	≥200
	Високий	71-100	х
	Дуже високий	≥100	х

 

Додаток 12

 

Групування ґрунтів за забезпеченістю рослин рухомими формами фосфору [4]

Забезпеченість рослин	Вміст Р2О5, мг/кг ґрунту
за методом Кірсанова	за методом Чирікова
зернові	просапні	овочі	зернові	просапні	овочі
Дуже низька
Низька
Середня	80-150	150-200	200-300		100-150	150-200
Висока	≥150	≥200	≥300	≥10	≥150	≥300

 

 

Додаток 13

 

 

Групування ґрунтів за вмістом рухомого калію [8]

Група грунтів	Вміст рухомого калію	Вміст калію (К2О), мг/кг грунту
Витяжка	за методом Маслової
за методом Кірсанова	за методом Чирікова	за методом Мачигіна
	Дуже низький		≤20	≤50	≤50
	Низький	41-80	21-40	51-100	51-100
	Середній	81-120	41-80	101-200	101-150
	Підвищений	121-170	81-120	201-300	151-200
	Високий	171-250	121-180	301-400	201-300
	Дуже високий	≥250	≥180	≥400	≥300

 

Додаток 14

Екологічно безпечні максимальні норми внесення мінерального азоту під с.-г. культури, кг/га діючої речовини [5]

Культура	Полісся	Лісостеп центральний	Лісостеп східний
Багаторічні трави, соняшник, гречка, просо	70-80	70-80	60-70
Озиме жито, ячмінь, овес, буряки столові	100-110	100-120
Однорічні трави, картопля, огірки, кукурудза на силос, морква, цибуля		120-140
Озима пшениця
Кукурудза на зерно, сіножаті, помідори, капуста			120-140
Цукрові буряки
Кормові буряки
Культурні пасовища

 

 

Додаток 15

Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані) [11 ]

Культура	Зона	N	P2O5	K2O
Пшениця озима	Полісся
Лісостеп
Степ
Кукурудза	Полісся
Лісостеп
Степ
Буряк цукровий	Полісся
Лісостеп
Степ
Картопля	Полісся
Лісостеп
Степ
Силосні культури	Полісся
Лісостеп
Степ

 

Додаток 16

Поправочні коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення [4]

Ступень забезпеченості рослин	Зернові культури	Зернобобові і багаторічні трави	Просапні культури	Овочеві культури
Для азотних добрив
Дуже низький	1,3-1,5	0,6	1,3-1,5	1,3
Низький	1,2	0,5	1,2	1,1
Середній	1,0	0,4	1,0	1,0
Підвищений	0,7	0,2	0,7	0,9
Високий	0,5	-	0,5	0,8
Дуже високий	-	-	-	-
Для фосфорних добрив
Дуже низький	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5
Низький	1,0	1,0	1,3	1,3
Середній	1,0	0,7-0,9	1,0	1,2
Підвищений	0,7	0,5-0,6	0,5-0,7	1,0
Високий	0,6	-	0,6	0,6-0,8
Дуже високий	-	-	-	0,6
Для калійних добрив
Дуже низький	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5	1,3-1,5
Низький	1,1	1,3	1,3	1,2
Середній	0,9	1,0	0,8	1,0
Підвищений	0,5-0,6	0,7-0,8	0,6-0,7	0,9-1,0
Високий	0,5	0,5-0,6	0,6	0,6-0,8
Дуже високий	-	-	-	0,4-0,6

Додаток 17

Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю [4,9]

Культура	Витрати елементів живлення,кг/т, на формування:
врожаю	приросту врожаю
N	P2O5	K2O	N	P2O5	K2O
Пшениця озима	19,0	18,0	13,0	93,0	86,0	85,0
Ячмінь ярий	20,0	21,0	16,0	86,0	91,0	72,0
Овес	20,0	18,0	16,0	70,0	63,0	56,0
Кукурудза	17,0	16,0	14,0	84,0	79,0	71,0
Гречка	34,0	41,0	34,0	116,0	140,0	116,0
Просо	19,0	15,0	14,0	84,0	69,0	61,0
Горох	16,0	23,0	23,0	76,0	105,0	105,0
Льон-довгунець	51,0	105,0	125,0	148,0	308,0	363,0
Буряк цукровий	3,7	3,7	4,1	11,1	11,6	12,1
Соняшник	29,0	34,0	22,0	165,0	194,0	132,0
Соя	26,0	34,0	21,0	156,0	203,0	124,0
Картопля (зрошувана)	4,4	3,9	4,9	15,2	13,4	16,9
Ріпак ярий	33,0	11,0	10,0	-	-	-
Ріпак озимий	35,0	18,0	32,0	-	-	-
Однорічні трави з/к	5,0	4,0	6,0	-	-	-
Конюшина	2,0	6,0	5,0	-	-	-
Кукурудза на силос	5,0	2,3	3,4	-	-	-
Люпин	14,0	20,0	20,0	-	-	-

 

Харченко Олег Васильович

Прасол Володимир Іванович

Сенченко Надія Костянтинівна

Система застосування добрив. Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи з дисципліни «Агрохімія» для студентів 3 курсу спеціальності 6.130102 – «Агрономія» денної та заочної форми навчання.

 

Суми, РВВ, Сумський національний аграрний університет, вул. Кірова, 160

 

Підписано до друку: ______ 2013 р. Формат А 5: Гарнітура Times New Roman Gyr

 

Тираж ______ примірників. Замовлення____ №____ Ум. друк. арк.