Стал розвиток—це розвиток, який задов.-є потреби сьогодення, але не ставить під загрозу спроможність майб покоління задовольняти свої потреби. Осн мета: постійне існування поколінь.
Важливими показниками є: політ становище, рац використання прир-ресурс вир пот-лу регіону, результати ринк реформ-ня відносин влас-ті, поліпш-ня умов та сер-ща життєдіяльності нас-я, збереж-ня еколог безпеки тер-ії регіону.
Ст розв - це орг поєднання екон, соц та екол ф-ів. Висновок про сталість розвитку пс не можна робити на основі аналізу лише 1 з ф-ів: фіз капітал (кількість і якість землі, обсяг, стан і ефект-ть осн фондів, тощо); людськ кап-л (чис-ть та стр-ра нас-я, зайнятості, культурн і проф рівень нас-я); фінанс ресурси регіону; доскоч-ть ринк відносин (рівень концентрації, інфраструктура ринку, рівень приватизації, рівень державного регулювання);неекономічні фактори (політичне, соціально-культурне середовище); глобальні умови (стан світового господарства. глобалізація економіки, зовнішні загрози, участь у транскордонному та світовому співробітництві, регіональних інтеграціях).
Вивчення впливу ресурсн фактору посідає особл місце в концепції ср. До ресурсів розвитку відносять матеріальні та духовні ресурси. При цьому саме людина є основним ресурсом розвитку, здатним приводити в дію усі інші види ресурсів. Людський чинник у сучасних роботах позначається як інтелектуальний потенціал продуктивних сил суспільства, країни, регіону.
Політичним фактором сталого розвитку є потреби людей. Ступінь задоволення потреб залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Потреби є показником рівня якості життя населення, а також процесу сталого розвитку продуктивних сил. Потреби зростають і це підштовхує до інтенсифікації виробництва, вона, у свою чергу, неминуче породжує нові потреби, що знову спонукає нарощування виробництва. Саме процес нарощування виробництва і споживання потреб значною мірою породили ідею сталого розвитку. Це означає, що людські потреби є головним фактором ст розвитку пс.
Основні цілі Економ сфераДосягн серстатист доходу на 1-го жителя; Ек зрост-ня; Підвищ ек ефект-ті в-а; стаб-ть ек системи. Соц сфераМатер забезп-ть нас-ня; Підвищ рівня освіти та культуриЕкологічна сфераПідтримка рівноваги; Зменш антропог на вант-ня; Рац викокорист прир ресурсів
12. Вплив прир.передумов Значення прир-рес потенціалу у
Передумови рпс– це умови, без яких розміщення й розвиток вир-а неможливі. Наприклад, розвиток гірничодобувної пром-і можливий лише за наявності у реґіоні кор копалин; бавовнярство потребує додатніх температур; в-о товарів ширвжитку –місткого внутр ринку, порівняно високою щільністю нас-я та певною його купівель спроможністю тощо.
Природно-ресурсний потенціал — сукупність усіх природних засобів, запасів, джерел, які є і можуть бути мобілізовані, використанні для досягнення певної мети. включає природні ресурси і природні умови.
прп є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси. Прир.умови- тіла і сили природи, мають істотне знач.для життя і діяльності сус-ва, але не беруть безпосередньої участі у вир-чій і невир-чій діяльності людей. Оцінка прир.рес. (за значенням):балансові і позабалансові (ек.невигідно експлотувати.) Прир умови й ресурси істотно впливають на особл-ті й засади територ орг.-ї в-а.
Природні умови, до яких належать клімат, рельєф, геол будова, географ пол.-я, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспільного вир-а (с/г в Сахарі або на Крайній Півночі, транспорт у гірських районах) та вважатись несприятливими, а в іншому – створювати додатк умови для прогресу: норм зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючість рівнинного ґрунту. Металогенічні пояси у гірських системах сприяють розвитку добувної, а потім – і переробної промисловості. Наявність тих або інших природних ресурсів (лісових, водних, земельних, рекреаційних), а також корисних копалин може правити за стимул, поштовх для розвитку економіки країни.
| Ступінь залежності | ||
| великий | значний | незначний |
| с/г, Ліс г-о, Рибн г-о Гідроенерг-ка Гірничодоб пром Трубопров тр-рт Суднобуд, Рекреац г-о | Чорна мет-я, Мет-гія міді, цинку, нікелю Теплоенер-ка Синтет каучук Цукр пром.-ть, Будмат | Машбуд-я, Текст-на (окр лляної) Взуттє, Атом енерг, Залізн, авто та авіа трансп Освіта, наука Культу |
13. Роль демограф передумов у рпс. Сучасна і рег особл-і
Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки: чисельність населення, його динаміка; розміщення населення на території, щільність, форми розселення, міграції; статево-вікова структура; нац склад та його територіальні особливості; трудові ресурси та їх структура; ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятості.
Чисельність постійно змінюється внаслідок прир руху (природним шляхом, внаслідок - народжень і смертей) і завдяки міграціям (переміщення). Наявне н-я – це люди, що перебувають на території країни (регіону) незалежно від місця їх постійного проживання. На 1 листопада 45,56млн Постійне н-я — це сукупність людей, які постійно проживають в країні незалежно від того, де вони перебувають у момент спостереження – 45,38 млн.
Зниження чис-ті нас-я України веде за собою погіршення статево-вікової структури населення (його старіння), режиму відтворення, забезпеченості народного господарства трудовими ресурсами відповідної якості.
Густота населення. Україна належить до держав з високою густотою населення. У цілому по країні густота населення становить 76 чол. на 1 км2. Розміщення населення по території повною мірою відповідає особливостям розміщення виробництва, її природно-ресурсному потенціалу.
Найменша густота Черніг обл34. Найвищий показник в Дон обл — 166 чол./км2. Херс-38. Висока густота населення характерна і для зх обл.-ей, в Львівській області вона становить 117 чол./км2, у Чернівецькій — 111 чол./км2.
Основною глоб тенденцією на сучасному етапі є зростання питомої ваги осіб старших вікових груп. Цей процес отримав назву «старіння населення», є серйозною соціально-демографічною проблемою для будь-якого суспільства (яка до того ж практично не має реальних шляхів вирішення).
Збільшення кількості осіб похилого віку обумовлює зростання державних витрат на їх соц забез-ня. Якщо одночасно не збільшується (або збільш менш темпами) кі-сть платників податків (якими переважно є особи працезд віку), то збільшується розмір податку до Пенсійного Фонду. Найв рівень старіння Черніг, Черкас, Полтавс,5 місце-Сумська, наймолодш регіон-Закарпаття.
Перевага чисельності жінок(54%) над чоловіками пояснюється насамперед нижчою смертністю жінок, з одного боку, та міграц за межі держави, що вплив на чис-ть чоловіків – з другого. У віковій групі до 25 років включно чисельність чоловіків більша, ніж жінок; у віковій групі понад 26 років чисельна перевага – на боці жінок. І ця перевага збільшується з кожною віковою групою.
Нац склад нас-я України характ-ся значною чисельною перевагою осн нації – українців. За даними ост перепису нас-я, українці становили 78% усіх жителів України. Поряд з укр.-ми на тер-ії України прож-є понад 100 нац-ей. Серед них найб частку становлять росіяни – близько 20% всього нас-я. Найбільш етнічно різноманітні регіони України — Чернівецька, Одеська, Закарпатська області та АР Крим. Найближча до однонаціональної — Тернопільська область, де з кожних 50 мешканців лише 1 не українець.
Укр знаходиться на такому етапі демограф розвитку, коли народжуваність зменшується, а смертність зростає. Це призводить до зменшення загальної чисельності населення і відсутності навіть простого заміщення одних поколінь людей новими. Таким чином, відтворення населення України є звуженим.
Природний приріст у 2011 році відємний 161,99 тис. Найбільший у Закарп,Рівнен(коеф-т=+3), в основному відємний, найменший-Чернігівська(-9,2),Сумська(-7,2),Луганська(-7). Найбільш урбанізовані Донецька,луг,дніпроп, найменш-іванофр,чернів,закарп.міського 68%.
Важливими факторами, що впливають на відтворення нас-я, є соц та природні умови його життєдіяльності. Особливо гостро їх дія проявилася в областях Донбасу та Придніпров'я, де сформувалися значні гіперурб-ні тер-ії з високим рівнем забруднення атмосф повітря, води, ґрунтів та прод-ів харч-ня. Усе це знижує показники здоров’я нас-я, зокрема дітей. Такий же негат вплив несприятл прир умов проявляється і в інших високо урб-х регіонах України.
Негат вплив на відтворення населення України ще довго матиме і значне радіоакт забр-ня. Нині понад 3 млн. чол проживає на тер-ії з різним ступенем радіоактивного забруднення. Вплив різних факторів, пов'язаних з цим явищем, погіршує стан демовідтворення. Це стосується насамперед таких областей України, як Київська, Житомирська, Волинська, Рівненська та Чернігівська.
Міграції-додатнє сальдо 16133 ос.
(трив життя-70,4,рівень зайн-ті – 59,2%, рівень безроб.-7,9%,–на 2011)
14.Трудові ресурси, структура. Т ситуація, регіон особливості.
Трудоресурсна ситуація характеризує рівень забезпечення ресурсами праці сфери матеріального і нематеріального виробництва певної території. Вона залежить від чисельності і динаміки трудових ресурсів, к-сті роб місць, стр-ри г-ва, ефект-сті викор-ня роб сили і роб місць. Залежно від рівня забезп-ті труд рес-ми розрізн-ть: трудодефіцитні (недост кількість труд рес-в внаслідок прир скороч-я або міграцій); трудонадлишкові (перевага чис-ті труд рес-ів над кі-стю існуючих роб місць); трудо рівноважні (відповідність).
За сучасної ситуації характерною ознакою терит розвитку є трудонадлишк-ть. Це пов'язано з кризовими явищами в економіці, внаслідок чого утримується низький рівень попиту на роб силу, недостатньо завантажені виробничі потужності, існує приховане і зареєстроване безробіття.
Трудові ресурси — це частина нас-я країни, яка за фіз розвитком, набутою освітою, професійно-кваліфікаційним рівнем здатна працювати у народному господарстві, займатися суспільно корисною діяльністю.
Трудові ресурси складаються з таких категорій населення:
1. працездатне нас-я у працезд-у віці (за винятком непрацюючих інвалідів І та ІІ груп, а також непрацюючих осіб працезд віку, що отримують пенсії на пільг умовах); 2.працюючі пенсіонери; 3. Прац-чі підлітки (особи до 16 років).
Трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в -сусп ви=ві (на держ та прив підпр-ах); зайняті в дом та особистому підсобному с/г та зайняті індивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відривом від вир-ва; зайняті у сфері військ діяльності (військовослужбовці).
Тісно пов’язане з поняттям безробіття-соц-ек явище за якого частина ек активного нас-я не може знайти роботу і залиш тим час не зайнятою (фрикц, структурне,циклічне) – рівень на 2011 = 7,9%
Рівень безробіття є досить диференц-им по регіонах України. Нині найвищ рівень зареєстр безробіття характерн для Рівнен, Черніг, Житомирс. Найнижчі показники склалися в Одеській області, м. Києві та АРК.(2011)
Рівень ек активності суттєво нижчий за середній на іванофр-і, а так середній. Найбільш пок-к у м.Київ, Черніг і Житом обл.. Потреба підп-в у прац-ах найб у києві і дніпропетр-ій, найменша у Черкас Хмельн Іванофр.
(трив життя-70,4,рівень зайн-ті – 59,2%, рівень безроб.-7,9%,–на 2011)
15. Ринок праці та забезпечення зайнятості. безробіття.
Ринок праці — це система суспільних відносин, що ґрунтується на товарно-грошових засадах у сфері розподілу, обміну і викор-я роб сили. Ринок праці та його кон'юнктура визнач-ся сукупн попитом на роб силу та її проп-єю.
Сукупн попит — це заг потреба г-ва у найманій роб силі. Вона залежить від кількості роб місць у галузях економіки, інтенсивності структурних і технологічних зрушень у ній, характеру інновац та інвестиц політики, руху роб сили тощо. Сукупна пропозиція роб сили визначається чис-тю екактивного нас-я, яке працює або активно шукає роботу, включає такі категорії нас-я: працівників, які прагнуть змінити місце роботи; офіц зареєстр-х безробітних; осіб, які працюють або прагнуть працювати на умовах вторинної зайнятості.
Зайнятість — це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і сусп потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток. Рац-ть зайнятості визначається ефективністю труд діяльності в найширш розумінні цього поняття: сусп корисністю результатів праці; оптим-тю сусп поділу праці; кількісною і якісною відповідністю робіт і працівників; ек доцільністю роб місць, що без шкоди для здоров'я дозволяє прац-ові досягти високої прод-сті праці та мати заробіток, який забезпечує нормальне життя.
Ефективно обрана зайнятість відображає стан кількісної і якісної збалансованості між потребою населення в роботі і робочими місцями, за якої створюються сприятливі умови для соціально-економічного прогресу і дотримуються інтереси як окремих працівників, так і суспільства в цілому. Зайнятість населення України забезпечується державою шляхом проведення активної соц-економ політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї.Причини безробіття: структурні зрушення в ек.,пов’язані з упровадженням нових техн..і устатк-я; сезонні зміни в рівні вир-ва окремих галузей ек; зміни в демограф.структурі нас-я; пошуки найб.вигідних умов праці; ек спад. Види безробіття:структ,цикл,фрикц.
Якщо в 2000 році рівень без роб-я = 11,6% ек акт нас-я, то за І півріччя 2007 року в цілому по Україні він склав 6,6%. За 2011 рік = 7,9.
Такого показника, як «прихований рівень безробіття», не існує, як не існує й показника «офіційний рівень безробіття».
16. Фактори формування єдиного наргосп.компл його риси.
У світовий інтеграційний простір поступово входить і Україна. Віками вона розвивалась як важлива складова частина Російської імперії, а потім СРСР. Це вплинуло на структуру г-а та географію її зовнішніх економічних зв’язків. 80% промислового потенціалу країни не мали замкнутого технологічного циклу на її території. 70% усіх господарських зв’язків припадало на Росію.
Фактори:висока госп.освоєність територій. Різноманітність прир-рес., значний трудорес. Потенціалу. Сприятливе геполітичне і транспорто-геогр. Положення. Давня історія розвитку.
Особливості:
· Наявність потужного пром..та апк (рівність у більш-ті рег-ів)
· Переважає в пром..вир-ва засоби вир-ва
· Переважно екстенсивн розв.с/г з недосконалою с-мою землеробства.
· Велика частка у структурі госп-ва підприємств ВПК(опк)
· Застарілі технології,зноше-ть основних вир.фондів(62%)
· Високий рівень тер-зосер.госп-в
· Недостатній розв.рекреац.комплексу
· Недостатній розв.вир.інфраструктури
· Наявність розв.інновац.комплексу
· Низька забезп.рес,недост. Викор-я потужностей сир бази
· Активна участь у між нар поділі праці
17. Структура єдиного наргосп.комплексу хар-ка складових.
Народногосп комплекс України виник на основі соц та ек розвитку, міжнар поділу праці та внутрішньодерж інтеграц процесів. До основних з них необхідно віднести територіальне кооперування, технологічне та інфраструктурне інтегрування. Народногосп комплекс України відзначається скл структурою: галузевою, територіальною та організаційною, інф-на. Кожна з цих сфер виконує певні функції.
Галузева (компонентна) підсистема відображає співвідношення, зв’язки і пропорції між групами галузей. Головними її компонентами є дві сфери – виробнича і невиробнича.
Виробнича сфера складається з галузевої(пром.-ть (добувна й обробна), с/г, буд-о, лісове та риб-во та ін) та територ. структура(пром.р-н, вузол, центр, пункт, трансп.вузол). У сфері послуг виділяють ланки: виробнича інф-ра (цілісна сук-ть госп об’єктів що обслуг-ть і забез-ть функт-я галузей г-ва: зв'язок, рем-тех обсл-я, вантажний тр-ст, інвестиц-буд, матер-тех забезп-я), соц(обслуг-ть регіони що не беруть участь у відвор-ні ек.простору,а опосередковано сприяють: матер-побут- жкг, внутр. торг-ля, гром харчув-я; соц.-культ- освіта,туризм,культура); ринкова – обслуг ринкові відносини- біржі банки броке дилер страхові зайн-ті; інститут(держ-управлінська:судова влада, органи держ упр-я, внутр. справ) інфрас-ра.
Територ-на підсистема нар комплексу включає Арк, 24 обл,2 містадерж зн-я, 490 р-ів, 451 місто, смт, села. Інформаційна полягає у поєднанні наргосп комплексу до заг інф мережі.
Галузі можуть не тільки дробитися, але й об’єднуватися у великі функціональні комплекси – важливі ланки функціональної структури виробництва – міжгалузеві виробничі комплекси. МВК – це сукупність декількох галузей, які виробляють взаємозамінну продукцію (паливно-енергетичний), або послідовно переробляють певну вихідну сировину, включаючи її добування (лісовиробничий, агропромисловий, будівельний), або ж розв’язують важливу загальнодержавну економічну, соціальну чи іншу проблему (військово-промисловий, рекреаційний, продовольчий комплекси
18. Промисло-ть як структ ланка госп.комплексу. Форми орг-ї.
Промисловість – найважливіша структурна ланка (сектор) господарського комплексу України. На неї припадає 1/3 основних фондів, понад 35% населення, зайнятого в народному господарстві.
Провідна роль промисловості в економіці України визначається, перш за все, тим, що, забезпечуючи всі галузі нар госп-ва знаряддями праці та новими матеріалами, вона є найбільш акт. фактором наук-техн прогресу і розширеного відтворення в цілому. Серед ін галузей госп-ва пром-сть вирізняється комплексно- і районоутворюючими функціями.
Галузь промисловості – це сукупність підприємств, подібних за призначенням продукції, технологіями, що застосовуються, використаною сировиною. Існують різні варіанти галузевої структури.
Пром-ть, яка займається вир-м засобів в-ва (машини, обл-ня, верстати та.), відноситься до групи “А”, а предметів споживання (легк автомобілі, холодильники, товари ширспож-я та ін.) – до групи “Б”.
Промисловість поділяється на такі великі галузі: енергетика; паливна; металургія; машбуд та металообробка; хімічна і нафтохімічна; лісова, деревообробна і целюлозно-паперова; промисловість буд матеріалів; легка; харчова; комбікормова; поліграфічна та інші.
Промисловість розміщена на території держави досить нерівномірно. Найбільша концентрація її склалася в Донецькому районі (Дон і Луг обл) та Придніпров’ї (Дніпроп і Зап обл). Розміщення пром об’єктів певними терит-ми скупченнями у вигляді пром пунктів, центрів, вузлів, агломерацій, районів. Осн рисами пром.-ті держави є:– розгалужена стр-ра з функці-ям усіх великих галузей; – консервативна структура з високою часткою галузей важкої пром.-ті (зокрема видобувної) і військово-промислового комплексу; – недосконалість технологій (висока відходність виробництва, ресурсо- та енергоємність;– значна зношеність основних фондів;– надмірне забруднення прир сер-ща.
Що робити? Форми шляхи орг-ї вир-ва: комбін-я(поєдн-я кількох вир-в), концентрація (усусп-я вир-а через збільш розмірів підпр-в, зосередження роб сили, засобів вир-ва на більших підпр-вах. Буває заводська, агрегатна, технолог-на), спец-я(збільш ефект-ть, зменш собі варт-ть), кооперу-я(вир зв’язки між підпр-ми, що спільно виг-ть певну прод-ю. можл-ть комплексного викор-я сир-ни/відходів, економія по траспорту,опер-ть і ефект-ть упр-я), диверсиф-я(одночасний розв кількох технолог не повязаних видів вир-в, тоді краще викор-ся мат і труд рес-си, зменш ек ризик при вир-ві нової прод-ї, фін стаб-ть підпр-в), конверсія(повне істотне перепроф-я частини/всього підпр-ва на випуск іе прод-ї), санація (фін.оздоро-я; заходи спрям на зміцн-я фін стану підпр-ва, підвищ його платеже і конкур.спром-ті), реконстр-я(докор перебудова на принципах ринк ек-ки, не тільки кризових аі успішних суб’єктів).
