Лекции.Орг
 

Категории:


Как ухаживать за кактусами в домашних условиях, цветение: Для кого-то, это странное «колючее» растение, к тому же плохо растет в домашних условиях...


Агроценоз пшеничного поля: Рассмотрим агроценоз пшеничного поля. Его растительность составляют...


Макетные упражнения: Макет выполняется в масштабе 1:50, 1:100, 1:200 на подрамнике...

American Express станом на 06.01.2006 р. 9 страница



– забезпечувати адекватне передавання реквізитів міжбанківських електронних розрахункових документів та електронних розрахункових повідомлень від філій до СЕМП і від СЕМП до філій;

– щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (у разі роботи банку за моделлю 3).

 

5.2.4. Обмін платіжними документами в СЕП НБУ

 

Клієнти банків не є безпосередніми учасниками системи електронних платежів. Клієнти виконують свої платежі лише через банки, які їх обслуговують і які є абонентами СЕП найнижчого рівня.

 

СЕП

АРМ-НБУ АРМ-НБУ

 

 

 

 

Рис. 5.2. Проходження платіжного документа через СЕП

 

Підготовка платіжних документів передбачає проходження платіжних документів через систему автоматизації банку (САБ) - учасника СЕП. САБ банківських установ – єдине джерело надходження електронних розрахункових документів у СЕП (рис. 5.2).


 

Початкові платіжні документи для передачі у СЕП оформляються в САБ у вигляді файла типу А - пакета початкових платіжних документів. Кожний інформаційний рядок файла А містить один платіжний документ. У файлі може бути від 1 до 1000 платіжних документів. В одному файлі А згруповані документи тільки в одній валюті, причому перша літера найменування файла визначає цю валюту.

САБ передає сформовані пакети початкових документів в АРМ-НБУ СЕП, установлений у банку. АРМ-НБУ перевіряє їх на відповідність вимогам, які прийняті у системі електронних платежів, і в разі виконання усіх умов відправляє пакет платіжних документів електронною поштою у РРП, в якій обслуговується цей банк.

Не дозволяється надходження пакетів платіжних документів та інших файлів СЕП від банків - учасників у СЕП будь-якими іншими шляхами, крім передачі через АРМ-НБУ банку-учасника.

АРМ-2 регіональної розрахункової палати працює в циклічному режимі. Цикл обробки (так званий «основний цикл», або «сеанс прийому- передачі» складається з двох частин (режимів) (рис. 5.3):

· прийом: АРМ-2 отримує від банків пакети платіжних документів - файли А - та перевіряє їх. Банку-відправнику пакета надається файл Т - квитанція на файл А, в якій повідомляються результати перевірки і рішення, чи цей пакет прийнятий до обробки у РРП, чи ні.

· розсилка: платіжні документи, прийняті АРМ-2 протягом останнього циклу, групуються за адресатами для передачі одержувачам. На кожний банк регіону збираються всі платіжні документи, адресовані на нього і прийняті в цьому сеансі, та формуються у вигляді файла В - пакета відповідних платіжних документів. Файли В відправляються банкам регіону. Платежі, призначені для банків, що обслуговуються в інших РРП, формуються у вигляді файлів С - пакетів міжрегіональних платіжних документів.

У режимі „прийом” основного циклу АРМ-2 РРП-одержувача разом з файлами А від своїх банків приймає файли С з інших РРП. Про результати приймання файла С РРП-одержувач інформує РРП-відправника файлом R - квитанцією на файл С.

Банк - одержувач пакета В інформує РРП про результати прийому цього пакета файлом S - квитанцією на пакет В. АРМ-2 приймає квитанції R та S на раніше відправлені ним файли також у режимі «прийом» основного циклу.

Розглянемо структуру пакетів платіжних документів та квитанцій. Файл А містить початкові платіжні документи від одного банку -

учасника СЕП. Кожний інформаційний рядок містить один документ.


 

Після обробки файла А на АРМ-2 до технологічних реквізитів платежу додається реквізит „час приймання цього файла на АРМ-2”. Файл С складається з групи платіжних документів від банків одного регіону, призначених для банків іншого регіону. „Електронна адреса” в імені файла - складається з електронних адрес АРМ-2, між якими цей файл передається:

1-й і 2-й символи - перші два символи електронної адреси АРМ-2 –

відправника;

3-й і 4-й символи - перші два символи електронної адреси АРМ-2 –

одержувача.

 

Кореспондентський рахунок банків
База даних прийнятих трансакцій

 

 


 

 

Поштовий сервер


 

Черга вхідних пакетів, квитанцій, технологічних файлів


 

 

А Р М – 2


 

Пакети вихідних платежів, не підтверджені протягом попередніх банківських днів


 

 

Черга вхідних пакетів, квитанцій, технологічних файлів

 

Рис. 5.3. Основні інформаційні потоки АРМ-2

 

Файл В містить відповідні платіжні документи, адресовані одному банку - учаснику СЕП. Кожний інформаційний рядок містить один документ АРМ СЕП та САБ банку повідомляють один одного про результати приймання пакетів платіжних документів за допомогою файлів-квитанцій:

квитанція Т на файл А; квитанція S на файл В; квитанція R на файл С.

Кожна квитанція завжди відповідає одному, і лише одному, пакету платіжних документів. Вона надсилається відправнику цього пакета. Якщо квитанція підтверджує успішне прийняття пакета платіжних документів, то кажуть, що вона підтверджує цей пакет.

Ім’я файла-квитанції формується з імені підтверджуваного файла, а саме: тільки замінюється тип файла (А→Т, B→S, C→R). Валюта, електронна адреса, дата та технологічне розширення залишаються незмінними.

Результати приймання пакета можуть бути такими:


 

• Пакет прийнятий успішно. Код помилки в квитанції дорівнює 0.

• Пакет відхилений у цілому (наприклад, порушення структури пакета, викривлення при передачі лініями зв’язку тощо). Код помилки в квитанції відображає причину відхилення.

• Знайдені помилки в окремих платіжних документах пакета (наприклад, вказане МФО банку, якого немає в довіднику банків - учасників СЕП). У цьому випадку код помилки в рядку заголовка квитанції має тлумачення „помилка в платіжних документах пакета”, і в квитанції є інформаційні рядки, кожний з яких повідомляє номер платіжного документа в підтверджуваному пакеті та сутність помилки, знайденої в цьому документі.

Слід зазначити, що АРМ-НБУ під час перевірки пакетів платежів може виявити в них помилки. Тоді АРМ-НБУ сам формує і повертає до САБ квитанцію про відхилення цього пакета, не передаючи пакет з помилками у РРП. Квитанцію ж про успішне приймання файла А здійснює тільки АРМ-2.

Так само, приймаючи файл В від РРП, АРМ-НБУ може знайти в ньому помилки, не передавати його в САБ і самостійно сформувати квитанцію про це. Квитанцію про успішне приймання файла В формує (і передає у РРП через АРМ-НБУ) лише САБ банку.

Національний банк України і комерційні банки продовжують вносити зміни в існуючу платіжну систему, щоб пристосувати її до зміни технічних i економічних умов, створити надійну безпечну і ефективну систему, здатну задовільнити потреби суб’єктів підприємницької діяльності. Система довела свою надійність та гнучкість під час проведення грошової реформи в серпні – вересні 1996 року, коли в зв`язку з упровадженням нової національної валюти обсяг міжбанківських розрахунків збільшився в 2-3 рази і були пред`явлені підвищені вимоги до швидкості виконання платежів, що в свою чергу підтвердило правильність стратегічного вибору НБУ щодо створення

державної електронної платіжної системи.

За всі роки функціонування СЕП успішно виконує покладені на неї функції загальнодержавної міжбанківської платіжної системи, повністю задовольняє потреби банків у міжбанківських розрахунках, забезпечує максимальну швидкість, якість і надійність платежів, високий рівень безпеки та конфіденційності банківської інформації. Проте, за дванадцять років існування СЕП інформатизація банківської справи сягнула далеко вперед, і сучасні світові тенденції розвитку платіжних систем базуються на принципах, відмінних від діючої СЕП, з використанням он-лайнового обміну інформацією тощо. Національний банк України, використовуючи сучасні он-лайнові технології, розробив і з березня 2001 року ввів у дослідну експлуатацію систему термінових переказів (СТП) для здійснення електронних міжбанківських переказів у режимі реального часу. СТП дає


 

змогу практично миттєво виконувати важливі міжбанківські платежі, гарантуючи негайне зарахування коштів на кореспондентські рахунки банків-учасників. Учасниками СТП можуть бути тільки ті установи, які є учасниками СЕП. На даному етапі продовжується робота щодо розширення участі в СТП, приєднання до якої є добровільним та потребує відповідної готовності банку до роботи за он-лайновими технологіями.

Сьогодні в Україні функціонує досить оперативна, ефективна і надійна система електронних міжбанківських переказів (СЕМП), створена фахівцями Національного банку України, яка відповідає світовим стандартам і включає в себе систему електронних платежів (СЕП) та систему термінових переказів (СТП).

 

5.2.5. Організація роботи в системі термінових переказів

 

Система термінових переказів Національного банку (СТП) – складова СЕМП, що забезпечує проведення міжбанківського переказу в режимі реального часу з індивідуальною обробкою міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника) та зарахування грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) виконується одночасно.

Обов'язковою умовою для підключення банку до СТП є робота цього банку в СЕП.

Необхідними умовами для підключення банку до СТП є:

– організаційна, функціональна та технологічна готовність банку;

– підключення банку до інформаційної мережі відповідно до вимог Національного банку;

– наявність договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі термінових переказів Національного банку України, який банк укладає з ЦРП [7].

Для підключення банку до СТП необхідно надіслати на адресу територіального управління за місцем розташування банку, що підключається, клопотання про необхідність підключення до СТП, у якому мають міститися наступні реквізити:

Ø Назва учасника СЕМП.

Ø Код банку учасника СЕМП.

Ø Код валюти.

Ø Ідентифікатор у СЕМП.

Ø Адреса в системі ЕП.

Ø Код банку юридичної особи.

Ø N моделі.


 

Ø Код банку уповноваженої установи.

Ø Режим роботи в СТП.

Ø Дата внесення змін.

На підставі цього клопотання територіальне управління надсилає до ЦРП повідомлення про включення банку до учасників СТП.

ЦРП вносить до довідника банківських установ – учасників СЕМП відповідну позначку щодо участі банку у СТП і надсилає програмне забезпечення та технологічні вказівки щодо підключення банку до СТП індивідуально кожному учаснику.

Учасник СТП через АРМ-СТП може встановлювати зв'язок із СТП та виконувати операції в СТП у будь-який час у межах регламенту роботи СЕМП; виконувати трансакції через СТП; установлювати ліміти технічних рахунків, початкових та відповідних оборотів підпорядкованих йому філій у системі моніторингу технічних рахунків (СМТР); одержувати через СТП довідкову інформацію про перелік учасників СЕМП та режим їх роботи, стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій, власні трансакції та технічні проводки, трансакції та технічні проводки своїх філій.

Учасники СТП обмінюються інформацією з СМТР через NBU_NET (програмно-технічний комплекс призначений для обміну інформацією між учасниками СТП та СМТР) за протоколом ТСР/ІР. Одиниця обміну інформацією формується у вигляді пакета-запиту учасника СТП. За підсумками обробки пакета-запиту NBU_NET готує та відправляє ініціатору запиту пакет-відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання запиту. Тип пакета визначається за реквізитом „категорія” (значення якої може бути від 1до 4), який зазначається в назві кожного пакета-запиту і свідчить про його призначення.

Пакет-запит категорії 1призначений для проведення трансакції через СТП. Пакет-запит категорії 2призначений для встановлення лімітів, обмежень тощо. Пакет-запит категорії 3або 4призначений для отримання інформації від СТП. Тип пакета-відповіді повинен збігатися з типом відповідного пакета-запиту [7].

Пакети-запити щодо виконання/отримання трансакцій, установлення лімітів/обмежень учасники СТП формують засобами САБ і передаються до NBU_NET через АРМ-СТП. Учасники СТП повинні забезпечувати послідовний обмін пакетами з NBU_NET, тобто наступний пакет-запит може бути відправлений до NBU_NET лише після отримання пакета- відповіді на попередній запит [7].

Трансакція буде здійснена через СТП, якщо:

- СТП перебуває в загальному режимі роботи;

- поточне значення технічного рахунку (з урахуванням установлених лімітів) банку дає змогу виконати трансакцію;


 

- банки, між якими виконується трансакція, є учасниками СТП;

- АРМ-2, що обслуговують банки, між якими проводиться трансакція, забезпечує приймання файла початкових платежів від банку в СЕП у межах поточного значення його технічного рахунку з урахуванням оборотів, проведених за цим рахунком через СТП.

Трансакція, ініційована територіальним управлінням, здійснюється незалежно від того, чи є банківська установа, її одержувач учасником СТП.

У кінці банківського дня інформація про розрахунки, що здійснені через СТП, передається засобами СЕП до територіального управління для відображення їх на кореспондентських рахунках учасників СТП. Після чого АРМ-1 надає учасникам СЕМП файл Vз переліком трансакцій, відображених за їх технічними рахунками. Необхідною умовою завершення в САБ банківського дня учасника СЕМП є звіряння трансакцій з файлом V(файл Vможе містити інформацію від АРМ-2 про стан технічного рахунку учасника СЕП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СЕП, або інформацію від АРМ-1 про стан технічного рахунку СТП за підсумками банківського дня з переліком відображених за технічним рахунком міжбанківських електронних розрахункових документів, які оброблені засобами СТП). Якщо трансакції не були прийняті банківською установою протягом банківського дня, банківська установа має прийняти їх на підставі файла Vта відобразити на рахунках у САБ у цей банківський день.

 

5.2.6. Характеристика моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕМП

Згідно з „Інструкцією про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті”, яка була затверджена Постановою Правління Національного банку України 17 березня 2004 року за № 110, банк та його філії мають змогу працювати в СЕМП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів [7].

Консолідований кореспондентський рахунок (ККР) – кореспондентський рахунок, що відкритий у територіальному управлінні і на якому об'єднані гроші банку та його філій або певної кількості філій у разі роботи банку (філії) у СЕМП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку [7].

Всі наявні кошти банку, перебуваючи на одному рахунку, дають змогу ефективніше управляти їх використанням.


 

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕМП – сукупність механізмів і правил роботи СЕМП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ за консолідованим кореспондентським рахунком [7].

 

Модель 1. Консолідований кореспондентський рахунок уповноваже- ної установи з відкриттям технічних рахунків філіям.

Уовноважена установа (УУ)– філія банку (банк), яка виконує спеціально обумовлені функції (залежно від моделі) під час виконання міжбанківських переказів групою підпорядкованих їй філій, що розташовані в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, та визначається такою керівництвом банку, про що інформується в територіальне управління (ТУ) [7].

Територіальні управління –філії Національного банку та Операційне управління Національного банку [7].

Технічний рахунок банківської установи - інформація в електронній формі, що зберігається в СМТР та відображається в АРМ-2, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і фактично відображає стан кореспондентського рахунку банківської установи на певний час або обороти філій, що не мають кореспондентських рахунків, на певний час [7].

За першою моделлю обслуговування УУ відкриває консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні, а її філії не можуть відкрити кореспондентських рахунків у ТУ. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та УУ.

УУ має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу. Як УУ, так і її філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, і можуть обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно одна від одної.

Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок уповноваженої установи без відкриття технічних рахунків філіям.

За другою моделлю УУ має консолідований кореспондентський рахунок у ТУ, а її філії не мають ні кореспондентських, ні технічних рахунків.

Для виконання внутрішньобанківського переказу УУ має власну ВПС, а філії УУ не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.


 

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок банку без відкриття технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у ТУ і має власну ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу. Філії банку не мають кореспондентських рахунків у ТУ, не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у ТУ. Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у ТУ і технічні рахунки відкриваються в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Протягом операційного дня банк має змогу встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам.

За п’ятою моделлю банк має ККР у ТУ. Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у ТУ. УУ відкриваються технічні рахунки в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку, і на кожному з них відображаються розрахунки як УУ, так і її філій. УУ мають власні ВПС для виконання внутрішньобанківського переказу.

Банк та УУ мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації, і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного , а філії УУ не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ уповноваженої установи.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках УУ і банку, а розрахунки УУ відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку. Протягом операційного дня банк може встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для УУ, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків уповноваженим установам та їх філіям.


 

Банк має ККР у територіальному управлінні, але філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у ТУ.

УУ та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок банку. Банк, УУ та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії, УУ та банку. Розрахунки УУ відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку. Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для УУ, а УУ – для своїх філій. Банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу УУ та філій, а УУ – про роботу своїх філій.

Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має ККР у ТУ, а його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях. Технічні рахунки філіям відкриваються в тій РП, у якій відкрито технічний рахунок банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку. Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від системи підсумкову технологічну інформацію про роботу.

Характерним для моделі 7 є те, що банк має змогу обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у САБ, та може використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

Модель 8. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям.

Банк має ККР у ТУ, а філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях.

Філіям відкриваються технічні рахунки в РП за місцем розташування філій. Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації, обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від


 

одного. Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії та банку.

Характерним для моделі 8 є те, що банк має бути учасником СТП. Ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій у СМТР банк установлює засобами СТП протягом банківського дня та отримує від СМТР підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

 

Учасниками СЕП станом на 1 жовтня 2006 року були 1644 установ, у тому числі:

169 – банки;

1412 – філії банків;

28 – органи Державного казначейства України; 35 – установи Національного банку України.

Послугами СЕП користувалися усі банківські установи України, органи Державного казначейства України, установи Національного банку України.

Послугами СТП щодо переказу коштів користувалися 137

банківських установ (у тому числі 14 банків).

За консолідованим кореспондентським рахунком працювало 1414 установ (у тому числі 76 банків). Найбільшим попитом користувалася 3 модель, яку обрали 640 установ (у тому числі 50 банків), що становить 39 % від загальної кількості учасників систем. Ними виконано 87822 тисячі початкових платежів на суму 1165288 млн. грн., що перевищує показники за 9 місяців 2005 року відповідно на 20% та 44 %.

Учасники систем, які працювали за 1, 2, 4, 6, 7, 8 моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, склали 47 % від їх загальної кількості. Ними за 9 місяців 2006 року виконано 99249 тисяч платежів на суму 1076594 млн. грн., що перевищує показники порівняно з цим же періодом 2005 року відповідно на 10 % та 30 %.

За незалежним кореспондентським рахунком працювало 230 установ (у тому числі 93 банки) або 14 % від загальної кількості учасників систем. Ними протягом 9 місяців 2006 року виконано 18949 тисяч початкових платежів на суму 591229 млн. грн [27].

 

5.3. Захист електронних банківських документів в СЕМП

 

Система захисту електронних банківських документів складається з комплексу апаратно–програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних і організаційних заходів щодо захисту інформації.


 

 

Система захисту включає:

– усі етапи розробки, впровадження та експлуатації програмно– технічного забезпечення в банківських установах, підключених до інформаційної мережі;

– технологічні, апаратні, програмні засоби та організаційні заходи захисту;

– чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, обробки та виконання електронних банківських документів на всіх рівнях.

Система захисту забезпечує:

– захист від несанкціонованого розшифрування та викривлення електронних банківських документів, появи фальсифікованих електронних банківських документів на будь–якому етапі обробки;

– автоматичне ведення протоколу обробки електронних банківських документів з метою локалізації джерел появи порушень роботи програмно– технічних комплексів в інформаційній мережі;

– захист від технічних порушень та збоїв апаратури (у тому числі збоїв та псування апаратних i програмних засобів, перешкод у каналах зв’язку);

– належні умови для роботи програмно–технічних комплексів в інформаційній мережі, за яких фахівці банків – учасників СЕМП та Національного банку не можуть втручатись в обробку електронних банківських документів після їх формування, та автоматичний контроль на кожному етапі їх обробки.

Система захисту є єдиною для всіх інформаційних задач Національного банку і СЕМП. Для підвищення ступеня захисту міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕМП використовуються додаткові засоби, включаючи технологічний контроль. Технологічні та криптографічні засоби безпеки використовуються не лише в СЕМП, а й у всіх інформаційних задачах Національного банку [7].

Технологічний контроль використовується для підвищення ступеня захисту міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕМП і виконується програмним забезпеченням на всіх рівнях обробки міжбанківських електронних розрахункових документів, що дає змогу контролювати здійснення розрахунків протягом робочого дня, а також виконувати їх звірку в кінці дня.

Технологічні засоби контролю включають:

- механізм обміну квитанціями, який дає змогу однозначно ідентифікувати отримання адресатом будь–якого файла/пакета міжбанківських електронних розрахункових документів та забезпечує достовірність отриманої інформації в цьому файлі/пакеті;


 

- механізм інформування банку – учасника СЕМП про поточний стан його кореспондентського рахунку за підсумками сеансів оброблення платежів у РП;

- механізм надання банку – учаснику СТП інформації про поточний стан його технічного рахунку, здійснені технічні проводки та трансакції в режимі реального часу засобами СТП;

- взаємообмін між банком та РП підсумковими документами в кінці дня, програмне звіряння цих підсумкових документів як у РП, так і в банку;

- програмний комплекс самодіагностики, який дає змогу виявляти порушення цілісності та несуперечності баз даних програмного забезпечення РП, псування яких може виникнути внаслідок збоїв функціонування системи, спроб несанкціонованого доступу або фізичного псування баз даних;





Дата добавления: 2016-03-28; просмотров: 310 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.019 с.