Доступ користувачів до мережі Інтернет

ВИЗНАЧЕННЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

Комп'ютерна мережа — сукупність взаємозв'язаних (через канали передавання даних) комп'ютерів, які забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективного використання апаратних, програмних та інформаційних ресурсів мережі/

КЛАСИФІКАЦІЯ КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

Комп'ютерні мережі можна класифікувати за територіальним розподілом. При цьому розрізняють глобальні, регіональні та локальні мережі.

Глобальні мережі об'єднують користувачів, розташованих по всьому світі. У них часто використовуються супутникові канали зв'язку, що дають змогу сполучати вузли мережі зв'язку та ЕОМ, які розташовані на відстані 10—15 тис. км один від одного.

Регіональні мережі об'єднують користувачів міст, областей, невеликих країн. Як канали зв'язку в них найчастіше застосовують телефонні лінії. Відстані між вузлами мережі становлять 10—1000 км.

Локальні мережі сполучають абонентів одного або кількох сусідніх будівель одного підприємства, установи. Локальні мережі набули дуже великого поширення, оскільки 80—90% інформації циркулює поблизу місць її появи і тільки 20—10% пов'язано із зовнішніми взаємодіями Локальні мережі можуть мати будь-яку структуру, але найчастіше комп'ютери тут сполучаються єдиним високошвидкісним каналом передавання даних, що є головною відмітною рисою локальних мереж.

ГЛОБАЛЬНА КОМП'ЮТЕРНА МЕРЕЖА ІНТЕРНЕТ

ПРОТОКОЛИ TCP/IP

TCP/IP — сукупність двох протоколів, що регулюють взаємодію між комп'ютерами в мережі Інтернет. Свою назву протокол TCP/IP дістав від двох протоколів. Це Transmission Control Protocol (TCP) — протокол транспортного рівня, що визначає, як відбувається передавання інформації, та Internet Protocol (IP) — адресний протокол мережного рівня, що визначає, куди передається інформація.

Незважаючи на те що в мережі Інтернет використовуються й інші протоколи, її часто називають ТСР/ІР-мережею, оскільки ці два протоколи, безумовно, є найважливішими.

 

ДЕЯКІ СЕРВІСИ ІНТЕРНЕТУ.

File Transfer Protocol (FTP). Це протокол передавання файлів, один із перших сервісів Інтернету.

Електронна пошта (E-mail) є одним із перших і, мабуть, найпоширенішим сервісом Інтернету. Вона забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом цієї мережі. Існує можливість відправляти як текстові, так і двійкові файли. Електронна пошта є найдешевшим і до­ступним Інтернет-сервісом в Україні.

Mail Lists (списки розсилання) створено на підставі протоколу електронної пошти.

Usenet (групи новин або телеконференції) забезпечує обмін інформацією (повідомленнями, статтями) між усіма, хто ним користується. Це щось на зразок електронної дошки оголошень, на яку будь-який бажаючий може помістити своє повідомлення, щоб воно стало доступним для інших. Цей сервіс дає змогу поширювати й отримувати комерційну інформацію, дізнаватися про новини ділового світу і т. ін.

World Wide Web (WWW) — всесвітня павутина. WWW — це єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємопов'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються у Web-серверах. Документ всесвітньої павутини називається Web-сторінкою. Група тематично об'єднаних Web-сторінок утворюють Web-вузол (інші назви — Web-сайт, сайт).

IRC (Internet Relay Chat) забезпечує проведення телеконференцій у реальному часі.

Сервіс ICQ призначений для пошуку мережної ІР-адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Інтернет. Назва служби є акронімом виразу «І seek you» — «я тебе шукаю».

 

ДОСТУП КОРИСТУВАЧІВ ДО МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Приєднання до мережі Інтернет

Для роботи в мережі Інтернет необхідно:

• фізично приєднати комп'ютер до одного з вузлів мережі;

• одержати постійну або тимчасову ІР-адресу;

• установити і настроїти програмне забезпечення — програми-клієнти тих сервісів, послугами яких є намір скористатися.

Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдерів.

Провайдер — організація (юридична особа), що надає послуги приєднання користувачів до мережі Інтернет.