Size/Move - дозволяє змінювати розміри та положення вікна (для переміщення вікна використовують клавіші-стрілки, а для змінення розмірів

Zoom - збільшити вікно на весь екран (клавіша F5 повертає вікно до попередніх розмірів).

Tile/Cascade - визначає розміщення вікна на екрані: Tile – кожне вікно займає на екрані однакову площу (розміщення “мозаїка”); Cascade – кожне наступне вікно менше по розміру за попереднє і накладається на нього, залишаючи тільки назву попереднього вікна (розміщення “каскад”).

Next/Previous - дозволяють рухатись по списку вікон в прямому (F6) і зворотному (Shift+F6) напрямку.

Close - закриває (видаляє з екрана і звільняє пам¢ять) поточне вікно.

Watch - активізує вікно перегляду.

User screen - показує результати програми, для повернення до тексту програми достатньо натиснути будь-яку клавішу. Output – те ж саме, але результат у вікні.

List - показує список всіх визначених вікон і дозволяє вибрати нове активне вікно.

Остання альтернатива Help містить команди підказки по поточному стану інтегрованого середовища TURBO PASCAL (тобто по поточному пункту меню), по поточному елементу мови програмування, дозволяє вивести попереднє вікно підказки (до 20 вікон підказки).

Зв¢язок функціональних клавіш з інтегрованим середовищем TURBO PASCAL.

Клавіша	Призначення
F1	підказка по поточній компоненті TURBO
F2	збереження поточного файла
F3	завантаження файла з диска
F4	виконати програму до рядка, де знаходиться курсор
F5	наблизити / віддалити активне вікно
F6	перейти до наступного вікна у списку
F7	покрокове виконання програми
F8	пооператорне виконання програми
F9	скомпілювати програму
F10	перейти у верхнє вікно
Alt+F1	показати попередній екран підказки (в списку зберігаються попередні 20 екранів)
Alt+F3	закрити (видалити) поточне вікно
Alt+F5	показати результати виконання програми
Alt+F9	компілювати поточний файл
Alt+X	вихід в DOS, кінець роботи
Ctrl+F1	підказка по слову над курсором
Ctrl+F5	переміщення і зміна розмірів вікна
Ctrl+F9	виконати програму

До лабораторної роботи № 2:

Функція	Тип аргументу	Тип результату	Коментар
succ(x)	упорядкований	упорядкований	повертає наступне значення х
pred(x)	упорядкований	упорядкований	повертає попереднє значення х
round(x)	real	integer	заокруглює число х до цілого
trunc(x)	real	integer	відкидає дробову частину числа х
odd(x)	integer	boolean	true (х – непарне); false (х – парне)
A div B	integer	integer	цілочисельне ділення A на B, результат – ціла частина від ділення
A mod B	integer	integer	цілочисельне ділення A на B, результат – остача від ділення

Команди виведення даних:

write (змінна_1,..., змінна_n);

або

writeln (змінна_1,..., змінна_n);

До лабораторної роботи № 3:

Функція	Тип аргументу	Тип результату	Математичний запис
abs(x)	integer, real	integer, real
arctan(x)	integer, real	real	arctg x
cos(x)	integer, real	real	cos x
sin(x)	integer, real	real	sin x
exp(x)	integer, real	real	e^x
ln(x)	integer, real	real	ln x
sqrt(x)	integer, real	real
sqr(x)	integer, real	integer, real	x²
tg x	integer, real	real
arccos x	integer, real	real
arcsin x	integer, real	real
x^a	integer	real
log_ba	integer	real

Команди введення даних:

read (змінна_1,..., змінна_n);

або

readln (змінна_1,..., змінна_n);

До лабораторної роботи № 4:

Вираз	Значення	Вираз	Значення
nottrue	false	notfalse	true
true andtrue	true	true ortrue	true
true andfalse	false	true orfalse	true
false andtrue	false	false ortrue	true
false andfalse	false	false orfalse	false

Пріоритет	Операції	Зміст операції
	+, - not	Присвоєння знаку Логічне заперечення
	*, / div, mod and	Множення, ділення Цілочислові операції Логічний добуток
	+, - or	Додавання, віднімання Логічна сума
	=, <>, <, >, <=, >= in	Відношення (порівняння) Належність до множини

Команда розгалуження (повна):

if <логічний вираз> then <команда_1> else <команда_2>;

Команда розгалуження(коротка):

if <логічний вираз> then <команда_1>;

До лабораторної роботи № 5:

Команда вибору:

Case<вираз> of

<список_значень_1>: команда_1;

<список_значень_2>: команда_2;

…

<список_значень_n>: команда_n

else команда_n+1;

end;

До лабораторної роботи № 6:

Оголошення позначок в розділі описань:

label <список_позначок >;

Команда безумовного переходу:

goto <позначка >;

...

<позначка>: команда;

Команда циклу з передумовою:

while <логічний_вираз> do <команда_1>;

До лабораторної роботи № 7:

Команда циклу з післяумовою:

repeat <команди> until <логічний_вираз>;

До лабораторної роботи № 8:

Оператор циклу з параметром:

for <параметр>:= <вираз_1> to <вираз_2> do <команда_1>;

for <параметр>:= <вираз_1> downto <вираз_2> do <команда_1>;

Приклад розв¢язку завдання 2:

{Програма вводить три символи, що являють собою запис числа в 16-ковій системі числення, переводить число в 10-кову систему числення і роздруковує його}:

program SS;

var S:char; I, M:integer;

begin

writeln (‘введіть послідовність із трьох символів 16-кової системи числення’);

m:=0;

for I:=1 to 3 do

begin read (S); write (S);

if (S>=’0’) and (S<=’9’) then M:=M*16+ord(S)-ord(‘0’)

else M:= M*16+ord(S)-ord(‘A’)+10

end;

writeln (‘число в 10-ковій системі числення =’, M:5)

end.

До лабораторної роботи № 9, 10:

Описання масиву здійснюється в розділі описання:

var <назва_масиву>: array [1..n] of <назва_базового_типу>;

або

type <назва_типу>= array [1..n] of <назва_базового_типу>;

var <ім¢я_масиву>:<назва_типу>;

Звернення до елемента масиву: <ім¢я_масиву>[номер_елемента];

Щоб опрацювати всі елементи масиву використовують команди циклу for (чи while або repеat).

До лабораторної роботи № 11:

Функції для роботи з рядками:
length (<рядок>)	визначає кількість символів у рядку
copy (r, m, n)	дає n символів рядка r, починаючи з символу з номером m
concat (r1, r2, …, rn)	з¢єднує рядки r1, r2, …, rn в один рядок
pos (r1, r2)	визначає номер символу, з якого починається входження рядка r1 у рядок r2
Процедури для роботи з рядками:
insert (r1, <змінна>, n)	вставляє рядок r1 у рядок, заданий змінною, починаючи з позиції n
delete (<змінна>, m, n)	вилучає n символів з рядка, заданого змінною, починаючи з позиції m
str (<число>, <змінна>)	переводить числове дане в дане типу рядок
val (r1, s1, s2)	засилає у числову змінну s1 числовий образ рядка r1. Якщо це можливо, то змінна s2 отримує значення 0, інакше – числове значення номера першого недопустимого символу заданого рядка.

До лабораторної роботи № 12:

Операції над множинами:
a + b	Об¢єднання. Множина, яка містить усі елементи множин а і b без повторень
a * b	Перетин. Множина, яка містить елементи, які є спільними для множин а і b
a – b	Різниця. Множина, яка складається з елементів, які є у множині а, але немає у множині b
=, <>, <=, >=	Порівняння. Результатом порівняння є дане логічного типу.
in	Включення множини в множину

Описання множин:

type <назва_типу> = set of <базовий_тип>;

Значення змінній типу множина надають за допомогою команди присвоєння.

До лабораторної роботи № 13:

Описання запису у розділі описань:

type <назва_типу_запису>= record

<назва_поля_1>:<тип_поля_1>;

…;

<назва_поля_n>:<тип_поля_n>;

end;

Доступ до конкретного поля запису дає складене ім¢я:

<назва_запису>.<назва_поля>

До лабораторної роботи № 14:

Опис процедури:

procedure < назва > (< список_формальних_параметрів >);

<розділи_описів_і_оголошень_процедури>;

Begin

<розділ_команд_процедури>

end;

Звернення до процедури:

<назва_процедури> (<список_фактичних_параметрів>);

Опис функції:

function <назва> ( <список_формальних_параметрів> ): <тип_функції>;

<розділи_описів_і_оголошень_функції>;

Begin

<розділ_команд_функції, де_ має_бути_така_команда-назва:=вираз>

end;

Виклик функції:

<назва> (<список_фактичних_параметрів>);

Формула трапецій:

Формула Сімпсона:

До лабораторної роботи № 15:

Файловий тип даних описують у розділі описів типів:

type <ім¢я_типу>= file of <базовий тип>;

або

var <список_змінних>: file of <базовий_тип>;

Щоб знайти потрібний елемент файлу, необхідно послідовно переглянути всі попередні – послідовний доступ до файла.

Дії з файлами
eof (<ім¢я файла>)	визначення кінця файла, результат – true
assign (<ім¢я файлу>, <зовнішнє ім¢я>)	налагоджує зв¢язок між іменем файлу і файлом на зовнішньому носії
reset (<ім¢я файлу>)	відкриває файл для читання з нього даних
read (<ім¢я файлу>, <ім¢я змінної>)	читає (вводить) дане з файлу в оперативну пам¢ять
close (<ім¢я файлу>)	закриває файл
rewrite (<ім¢я файлу>)	відкриває файл для записування в нього даних
write (<ім¢я файлу>, <ім¢я змінної>)	Записує (виводить) дане у файл
seek (<назва файлу>, k)	для опрацювання файлів прямого доступу перед використанням команд read і write слід забезпечити доступ до k-го елемента (нумерація від нуля) файлу

Для текстових файлів: описання текстового файла в розділі описань:

var <список_імен_змінних>: text;

eoln (<ім¢я файлу>)	перевірка кінця файлу
read(<ім¢я_файлу>, <список-параметрів>) або readln(<ім¢я_файлу>, <список_параметрів>)	зчитати дані з рядка текстового файлу
write (<ім¢я_файлу>, <список_параметрів>) або writeln (<ім¢я_файлу>, <список_параметрів>)	створити рядок текстового файлу
append (<ім¢я_файлу>)	дописати дані у текстовий файл

До лабораторної роботи № 16:

Задати графічний режим:

<розділи описів та оголошень конкретної програми>;

var driver, mode: integer; {для характеристик дисплея}

begin

driver:=detect; {detect – стандартна стала}

initgraph (driver, mode, ‘’); {задання графічного режиму}

if graphresult <> 0 then

begin

writeln (‘графічний режим задати не вдалося’);

halt {стоп}

end;

<текст конкретної програми з графічними командами>

end.

Процедури, функції і модулі для графічних побудов
initgraph (driver, mode, ‘шлях до драйвера’)	задає графічний режим
detectgraph (<драйвер>, <режим>)	повертає значення характеристик дисплея
setcolor (<колір>)	задає колір майбутнього зображення
setbkcolor (<колір>)	задає колір тла
putpixel (x,y,<колір>)	висвітлює точку (x,y) заданим кольором
line (x1, y1, x2, y2)	рисує лінію між двома точками
lineto (x,y)	рисує лінію від поточної точки до точки (x,y)
linerel (dx, dy)	рисує лінію від поточної точки з заданими приростами
rectangle (x1, y1, x2, y2)	рисує прямокутник з заданими координатами діагонально протилежних вершин (лівої верхньої та правої нижньої)
bar (x1, y1, x2, y2)	рисує зафарбований прямокутник
bar3d (x1, y1, x2, y2, <об¢ємна глибина>, true)	рисує паралелепіпед
circle (x, y, R)	коло з радіусом R і центром в точці (x,y)
arc (x, y, <початковий кут>, <кінцевий кут>, <радіус>)	дуга
pieslice (x, y, <початковий кут>, <кінцевий кут>, <радіус>)	зафарбований сектор
ellipse (x, y, <початковий кут>, <кінцевий кут>, <горизонт. радіус>, <вертик. радіус>)	еліпс або дугу еліпса
setfillstyle (<заповнення>, <колір>)	задає спосіб заповнення замкнутої області залежно від значення параметра заповнення: 0 – заповнення кольором фону, 1 – суцільне заповнення, 2 – заповнення товстими горизонтальними лініями,..., 11 – щільне заповнення точками
floodfill (x, y, <колір межі>)	заповнює замкнену область, що містить точку (x,y)
closegraph	закриває графічний режим
outtext (<текст>)	виводить заданий текст з поточної позиції
outtextxy (x, y, <текст>)	виводить текст у заданому місці
settextstyle (<шрифт>, <напрям>, <розмір>)	задає вигляд символів, напрямок виведення: 0 – горизонтально, 1 – вертикально; розміри символів: 1, 2, 3
getmaxx	повертає значення розміру екрана вздовж осі ОХ
getmaxy	повертає значення розміру екрана вздовж осі OY
getcolor	повертає значення поточного кольору
getcolor (x,y)	повертає значення кольору точки (x, y)
getx, gety	повертають координати поточного пікселя

Кольори задаються числами або англійськими назвами:

black=0 – чорний	brown=6 – коричневий	lightred=12 – яскр.-червоний
blue=1 – синій	lightgray=7 – світло-сірий	lightmagenta=13 – яскр.-фіолет.
green=2 – зелений	darkgray=8 – темно-сірий	yellow=14 – жовтий
cyan=3 – блакитний	lightblue=9 – яскраво-синій	white=15 – білий
red=4 – червоний	lightgreen=10 – яскр.-зелений
magenta=5 – фіолетовий	lightcyan=11- -яскр.-блакитний

С п и с о к

Використаної літератури

Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала информатики. – М.: Наука (главная редакция физико-математической литературы). – 1989. – 256 с.
Васюкова Н.Д., Тюляєва В.В. Практикум по основам программирования. Язык Паскаль. – М.: Высшая школа. – 1991. – 158 с.
Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Паскаль.Turbo Pascal i Delphi. 3-е видання. – Львів: Деол. – 2002. – 141 с.
Киричук Г.М. Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт з ШКІ. – Рівне. – 1996. – 63 с.
Мизрохи С.В. Turbo Pascal и объектно-ориентированное программирование. – М.: ФиС. - 1992. – 189 с.
Пильщиков В.Н. Сборник упражнений по языку Паскаль. – М.: Наука (главная редакция физико-математической литературы). – 1989. – 153 с.
Шаньгин В.Ф., Поддубная Л.М. Программирование на языке Паскаль. – М.: Высшая школа. – 1991. – 141 с.