Висновок: Виконали аналіз моніторингових спостережень. Вміти співставляти та прогнозувати зміни в гео-екологічному середовищі

Лабораторна робота № 9

 

Тема: Складання карто-схеми розташування на території України гірничопромислових регіонів і регіонів з критичним і суттєво погіршеним екологічним станом геологічного середовища.

Мета: Дати аналіз моніторингових спостережень. Вміти співставляти та прогнозувати зміни в гео-екологічному середовищі.

Теоретичні відомості:

Україна — одна з найбільших за територією, чисельністю на­селення та економічним потенціалом держав Європи. На її тери­торії зосереджено величезні природні багатства, але надмірна концентрація промисловості і сільського господарства зумовила катастрофічне забруднення повітря, води та ґрунту.

Щодо залучення до виробництва мінерально сировинних ресурсів Україна, площа якої в за­гальносвітовій площі суходолу становить лише 0,4%, видобуває, переробляє й використовує в технологічних процесах мі­нерально-сировинних ресурсів.

Офіційно визнаний міжнародний статус нашої держави як зони «екологічного лиха» з врахуванням понад 10% від загальної території України, її екологічного стану, рівнів забруднення до­вкілля та стану використання основних природних ресурсів. Такий статус вона одержала після аварії на ЧАЕС.

За ступенем забруднення Україну можна розподілити на такі території:

1) відносно чисті (до них належать заповідники й національні парки);

2) умовно чисті та малозабруднені;

3) забруднені;

4) дуже забруднені;

5) екологічної катастрофи.

Частка відносно чистих територій нині становить лише 7% за­гальної земельної площі держави, умовно чистих та малозабруднених територій — приблизно 22%. Це окремі райони Закарпатської, Івано-Франківської областей (насамперед гірські та передгірські), а також Тернопільської, Рів­ненської, Житомирської, Полтавської, Сумської,Чернігівської об­ластей і АР Крим.

Забруднені та дуже забруднені території – приблизно 40 і 30%. Території екологічної ката­строфи (майже 1% всієї території України) — це насамперед зона відчуження після аварії на ЧАЕС та райони, прилеглі до неї, а також окремі місцевості в Донецькій, Дніпропетровській, Луган­ській, Львівській і деяких інших областях.

До основних галузей-забруднювачів довкілля нині належать:

- промисловість — паливно-енер­гетична, металургія, важке машинобудування, хімічна та нафтохімічна;

- агропромисловий комплекс – сільське господар­ство, великі тваринницькі ферми, підприємства харчово-пероробної сфери;

- комунальне господарстио – транспорт, передусім автомобільний.

Так, на одну з найбільших забруднюючих галузей промисло­вості — металургію. Частка металургійної промисловості стано­вить 38% загальної кількості викидів забруднюючих речовин.

Внесок національного агропромислового комплексу в забруд­нення навколишнього природного середовища та погіршення якості його природних ресурсів, особливо водних, нині становить пересічно 35-40%, у т. ч. земельних ресурсів — понад 50%, а по­верхневих водойм — від 45 до 50%. Великої шкоди довкіллю, а отже, й людині, завдають забруднення навколишнього середо­вища агрохімікатами та відходами тваринницьких комплексів, підприємств харчової й переробної промисловості.

Залишається невирішеним питання охорони землі при видо­бутку корисних копалин. В Україні налічується понад 160 тис. га землі, яка потребує рекультивації.

 

Хід роботи:

1. Ознайомитися з теоретичними даними.

2. Скласти схему розподілу території України за ступенем забруднення (по областях).

3. Скласти карту розташування на території України районів з критичним і суттєво погіршеним екологічним станом геологічного середовища.

4. Зробити висновок, що вплинуло на розвиток забруднення цих районів.

5. Які заходи необхідно виконати, з метою покращення екологічного становища геологічного середовища?

Висновок: Виконали аналіз моніторингових спостережень. Вміти співставляти та прогнозувати зміни в гео-екологічному середовищі.