Лекція __. Право природокористування в Україні

1. Поняття права природокористування

2. Принципи права природокористування

3. Види права природокористування

4. Зміст права природокористування

 

ЛІТЕРАТУРА:

- Право природопользования в СССР. Г.А. Аксененок. – М.: наука, 1990.

- Костяшкин І.О. Право загального землекористування громадян.

- Каракаш.

 

1.

Природокористування в загальнофілософському розумінні означає використання людством природи для задоволення своїх різноманітних потреб та інтересів.

Суспільні відносини, які виникають у зв'язку зі здійсненням право природокористування врегульовані нормами права.

Право природокористування слід розглядати в об’єктивному та суб’єктивному значенні.

В об’єктивному розумінні право природокористування становить собою інститут екологічного права, нормами якого врегульовані відносини щодо раціонального та ефективного використання природних ресурсів та природних умов.

З теоретичної т. зору інститут можна розглядати як міждисциплінарний.

У суб’єктивному значенні право природокористування – це юридична можливість конкретно-визначеного суб’єкта використовувати природні ресурси та природні умови для задоволення своїх потреб.

Враховуючи, що юридична можливість використовувати природні ресурси може належати їх власнику, право природокористування можна розглядати як елемент права власності на природні ресурси. У той же час право природокористування має похідний характер від права власності на природні ресурси.

Право природокористування можна розглядати і в якості правовідносин, тобто як врегульовані нормами права суспільні відносини щодо використання природних ресурсів.

 

2.

Основними принципами права природокористування є наступні:

- цільовий характер використання природних ресурсів;

o закріплений усіма джерелами екологічного права;

o наявність цього принципу є особливістю національного законодавства;

o цільовий характер використання природних ресурсів полягає у юридичній можливості використовувати природних ресурс виключно за тим цільовим призначенням, для якого він переданий у власність або наданий в користування і недопустимість його використання за іншим цільовим призначенням.

o Див. ст. 19 ЗК, ст. 23,48,53, 66,68,69,70-75 ВК, ст. 14 Кодексу про надра,ст. 67 ЛК, ст. 10 ЗУ «Про рослинний світ», ст. 30-32 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», ст. 9 ЗУ «Про тваринний світ».

- збалансованість економічних, соціальних і екологічних інтересів в процесі природокористування (принцип сталого природокористування);

o Див. Концепцію сталого розвитку населених пунктів, затв. Постановою ВР від 24.12.1999р., Комплексну програму реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку на 2003-2015рр., затв. Постановою КМ України від 26.04.2003р. №634.

- принцип додержання екологічних, санітарно-гігієнічних норм, пожежних та інших вимог при використанні природних ресурсів;

o Див. ст. 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

- принцип екосистемного підходу до природи;

o Принцип означає, що в процесі використання одного природного ресурсу не повинна спричинятись шкода іншим природним ресурсам.

o Див. ст. 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

- принцип безоплатності загального та платності спеціального природокористування;

- принцип непорушення прав та інтересів інших власників і користувачів природних ресурсів у процесі природокористування.

 

3.

· В залежності від мети здійснення:

o наукове

o виробниче

o рекреаційне

o естетичне

o тощо.

· За змістом (в залежності від характеру прав та обов’язків суб’єктів):

Загальне природокористування	Спеціальне природокористування
- здійснюється для задоволення життєво необхідних потреб; - підставою виникнення є правова норма; - безоплатність; - не є індивідуалізованим, тобто здійснюється без закріплення конкретного природного ресурсу за конкретним суб’єктом.	- здійснюється для задоволення матеріальних потреб та з метою раціонального використання природних ресурсів; - реалізується на підставі дозволів (ліцензій), виданих в установленому порядку; - платність; - носить індивідуалізований характер.

 

Див. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 28.06.2001р. «Про деякі питання вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» (пп. 4.5.1.-4.5.4.)

Див. Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, затв. Постановою КМ України від 10.08.1992 №459.

· За темпоральною ознакою:

o право постійного природокористування;

o право тимчасового природокористування

§ право короткострокового природокористування;

§ право довгострокового природокористування.

· В залежності від територіального поширення:

o право природокористування ресурсами загальнодержавного значення;

o право природокористування ресурсами місцевого значення.

 

4.

- визначені в законодавстві;

- деталізовані в документах дозвільного та договірного характеру.