92. Формування соціальне орієнтованої економіки в Україні потребує певного державного гарантування щодо зайнятості. Закон України «Про зайнятість населення» визначає правові, економічні та організаційні засади зайнятості населення, захист його від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави щодо реалізації громадянами права на працю. Відповідно до цього Закону зайнятість населення України забезпечується проведенням активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі діяльності, стимулюванні створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.
93. Регулюванням безробіття у більшості країн займаються служби зайнятості й біржі праці.
94. В Україні існує розгалужена мережа державної служби зайнятості в усіх областях, районах та містах країни. У її представництвах надають різні послуги безробітним, допомагають у пошуку підходящої роботи, організують професійне навчання та професійну перепідготовку Для цієї допомоги, а також для інших цілей державна служби зайнятості використовуються кошти Державного Фонду страхування на випадок безробіття. Допомога з безробіття виплачується протягом певного часу в розмірі, який залежить від попередньої заробітної плати. Право громадянина на отримання допомоги з безробіття гарантується статтею 46 Конституції України та Законом «Про соціальний захист населення»
95. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЗАЙНЯТОСТІ здійснює такі функції:
• аналізує і прогнозує попит і пропозицію на робочу силу. Інформує населення і державні органи управління про стан ринку праці;
• консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги до професії та інші питання;
• веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування;
• надає допомогу громадянам у підборі роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі працівників;
• організує за необхідності професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших закладів освіти, що здійснюють підготовку і перепідготовку громадян, сприяє підприємствам у розвитку і визначенні змісту курсів навчання і перенавчання;
• надає послуги з працевлаштування і професійної орієнтації працівників, що вивільняються, і незайнятому населенню;
• реєструє безробітних і надає їм у межах своєї компетенції допомогу, в тому числі грошову;
• бере участь у підготовці перспективних і поточних державних і територіальних програм зайнятості та заходів з соціального захисту різних груп населення від безробіття.
96. Державна служба зайнятості має право:
• укладати за дорученням підприємств, установ і організацій усіх форм власності договори з громадянами про їх працевлаштування з попереднім (у разі необхідності) професійним навчанням, оплатою вартості проїзду, добових, а також надання допомоги при переїзді на нове місце проживання і роботи за рахунок коштів підприємств, установ і організацій;
• розпоряджатися у встановленому законодавством порядку коштами Фонду сприяння зайнятості;
• оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працевлаштування яких потребує оволодіння новою професією (спеціальністю), а також встановлювати їм на період навчання стипендії в розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість населення;
• у встановленому законодавством порядку надавати громадянам допомогу з безробіття, припиняти або скасовувати її;
• припиняти на певний строк рішення підприємств про звільнення працівників.
97. У реалізації державної політики зайнятості беруть також участь підприємства, установи і організації незалежно від форм власності. Вони зобов'язані створювати робочі місця для працевлаштування людей, які потребують соціального захисту і неспроможні конкурувати на ринку праці.
