| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на українських землях. Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині та Буковині. Українські січові стрільці (УСС). Дати: серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України. 1914 р. – Галицька битва; 1915 р. – утворення Загальної української ради; 1916 р. – Брусиловський прорив. Персоналії: Кость Левицький, Василь Вишиваний, Дмитро Донцов. Поняття та терміни: «світова війна», «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» | Розпізнавати на картосхемі військові події на території України в 1914–1917 рр., бойовий шлях Українських січових стрільців (УСС), Галицько-Буковинське генерал-губернаторство. Характеризувати територіально-політичні плани ворогуючих держав щодо українських земель, позиції українських політичних сил щодо війни, політичне життя та соціально-економічне становище населення в роки війни. Визначати політичні та соціально-економічні наслідки війни для українського суспільства |
Українська революція
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Українізація армії. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Універсали Української Центральної Ради (УЦР). Відносини УЦР з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Проголошення радянської влади. Перша війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР. Дати: березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради; квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес; червень 1917 р. – І Універсал УЦР; липень 1917 р. – ІІ Універсал УЦР; листопад 1917 р. – ІІІ Універсал УЦР; 22 (9) січня 1918 р. – ІV Універсал УЦР, проголошення незалежності УНР; січень 1918 р. – бій під Крутами. Персоналії: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов. Поняття та терміни: «автономізація», «самостійники», «Універсали УЦР», «Генеральний Секретаріат», «Вільне козацтво», «Народний секретаріат» | Розпізнавати на картосхемі територію Української Народної Республіки, згідно з ІІІ Універсалом УЦР; напрямки наступу більшовиків під час першої війни УНР з радянською Росією. Характеризувати діяльність Української Центральної Ради, українських партій, політичних діячів; основні положення Універсалів УЦР; взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом; боротьбу за владу в Києві в жовтні – листопаді 1917 р. Ультиматум Раднаркому. Визначати причини Української революції, її характер; роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові; причини та наслідки першої війни радянської Росії з УНР; здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі; Пояснювати історичне значення Універсалів УЦР |
22. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу. Конституція УНР. Гетьманський переворот. Українська Держава. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Українсько-польська війна 1918-1919 рр. Акт Злуки УНР та ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Друга радянсько-українська війна. Окупація військами Антанти півдня України. Повстання М. Григор’єва. Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Другий «Зимовий похід» Армії УНР. Холодноярська республіка (1918-1922 рр.). Дати: січень (лютий) 1918 р. – Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу; 29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського; 1 листопада 1918 р. – «Листопадовий зрив» у Львові; 13 листопада 1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки; листопад 1918 р. – Українська академія наук 14 листопада 1918 р. – утворення Директорії; 22 січня 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР; грудень 1919 – травень 1920 рр.– Перший «Зимовий похід» Армії УНР; квітень 1920 р. – Варшавська угода; березень 1921 р. – Ризький мирний договір; листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР. Персоналії: Павло Скоропадський, Євген Петрушевич, Дмитро Вітовський, Симон Петлюра, Нестор Махно, Матвій Григор’єв, Християн Раковський, Михайло Омелянович-Павленко, Юрій Тютюнник, Георгій Нарбут. Поняття та терміни: «Директорія», «соборність», «отаманщина», «воєнний комунізм», «Чортківська офензива», «Київська катастрофа» | Розпізнавати на картосхемі територію УНР за Брестським мирним договором; територію Української Держави П. Скоропадського; хід воєнних дій на території України в 1918–1921 рр. Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР, ЗУНР, УСРР, зміст Варшавська угода між УНР та Польщею, Ризького мирного договору, культурне життя в Україні в 1918–1920 рр. Визначати причини гетьманського перевороту та падіння режиму гетьмана П. Скоропадського; особливості внутрішньої та зовнішнього становища УНР часів Директорії; причини та наслідки українсько-польської війни та підписання С. Петлюрою Варшавської угоди; причини поразки національно-визвольних змагань (національно-демократичної революції в Україні). Пояснювати історичне значення відновлення української державності на східно- та західноукраїнських землях та об’єднання українських держав (Акт Злуки УНР та ЗУНР) |
23. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Голод у південних губерніях УСРР. Антицерковна кампанія. Неп в УСРР. Входження УСРР до складу СРСР. Політика «коренізації» в УСРР («українізація»). Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження 1920-х рр. Дати: 1921–1923 рр. – голод в Україні; 1921 р. – утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ); 1922 р. – входження УСРР до складу СРСР; 1923 р. – початок політики «коренізації» в УСРР; 1925 р. – проголошення курсу на індустріалізацію. Персоналії: Олександр Шумський, Микола Скрипник, Михайло Волобуєв, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Гнат Юра, Михайло Бойчук, Олександр Довженко, Василь Липківський. Поняття та терміни: «неп», «безробіття», «трест», «індустріалізація», «коренізація», «автокефальна церква», «національні райони» | Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921–1929 рр. Характеризувати складові непу, процес стабілізації економічного й соціального життя в Україні; національну, релігійну та церковну політику в Україні, «коренізації» та її наслідки, особливості розвитку української культури. Визначати причини та наслідки вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні; «коренізації», її вплив на суспільство та українську культуру |
24. Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.
| Зміст історичного матеріалу | Основні предметні вміння та навички |
| Факти: Форсована індустріалізація, насильницька колективізація, ідеологізація суспільного і культурного життя Україні. Культ особи. Масові репресії. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні – геноцид Українського народу. Згортання українізації. Антицерковна кампанія. Дати: 1928/1929–1932 рр. – перша п’ятирічка; 1928 р. – судовий процес у «Шахтинській справі»; 1929 р. – початок насильницької колективізації; 1930 р. – судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ); 1932–1933 рр. – Голодомор в Україні; 1934 р. – перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва; 1937 р. – ухвалення Конституції УРСР; 1937–1938 рр. – «Великий терор». Персоналії: Станіслав Косіор, Лазар Каганович, Олександр Богомолець, Микола Стражеско, Володимир Філатов, Юрій Кондратюк, Максим Рильський, Павло Тичина, Павло Вірський, Григорій Верьовка. Поняття та терміни: «тоталітарний режим», «п’ятирічка», «форсована індустріалізація», «стаханівський рух», «колективізація», «розкуркулення», «закон про п’ять колосків», «Голодомор», «чорна дошка», «розстріляне відродження», «ГУЛАГ», «паспортна система», «соціалістичний реалізм (соцреалізм)» | Розпізнавати на картосхемі основні індустріальні об’єкти, побудовані роки перших п’ятирічок, райони, що найбільш постраждали від Голодомору. Характеризувати сутність політики форсованої індустріалізації та насильницької колективізації; взаємозв’язок між складовими політики сталінського тоталітарного режиму (індустріалізація, колективізація, «культурна революція», масові репресії); зміни в соціальній структурі населення, особливості культурного життя періоду. Визначати причини, джерела фінансування та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, масових репресіями; причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр. Пояснювати взаємозв’язок між економічними перетвореннями та структурними змінами в суспільстві, масовими репресіями. |
