Україна в Першій світовій війні

Зміст історичного матеріалу

Основні предметні вміння та навички

Факти: Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на українських землях. Діяльність австрійської та російської адміністрацій у Галичині та Буковині. Українські січові стрільці (УСС). Дати: серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України. 1914 р. – Галицька битва; 1915 р. – утворення Загальної української ради; 1916 р. – Брусиловський прорив. Персоналії: Кость Левицький, Василь Вишиваний, Дмитро Донцов. Поняття та терміни: «світова війна», «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство»

Розпізнавати на картосхемі військові події на території України в 1914–1917 рр., бойовий шлях Українських січових стрільців (УСС), Галицько-Буковинське генерал-губернаторство. Характеризувати територіально-політичні плани ворогуючих держав щодо українських земель, позиції українських політичних сил щодо війни, політичне життя та соціально-економічне становище населення в роки війни. Визначати політичні та соціально-економічні наслідки війни для українського суспільства

Українська революція

Зміст історичного матеріалу

Основні предметні вміння та навички

Факти: Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Українізація армії. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Універсали Української Центральної Ради (УЦР). Відносини УЦР з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Проголошення радянської влади. Перша війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР. Дати: березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради; квітень 1917 р. – Всеукраїнський Національний конгрес; червень 1917 р. – І Універсал УЦР; липень 1917 р. – ІІ Універсал УЦР; листопад 1917 р. – ІІІ Універсал УЦР; 22 (9) січня 1918 р. – ІV Універсал УЦР, проголошення незалежності УНР; січень 1918 р. – бій під Крутами. Персоналії: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов. Поняття та терміни: «автономізація», «самостійники», «Універсали УЦР», «Генеральний Секретаріат», «Вільне козацтво», «Народний секретаріат»

Розпізнавати на картосхемі територію Української Народної Республіки, згідно з ІІІ Універсалом УЦР; напрямки наступу більшовиків під час першої війни УНР з радянською Росією. Характеризувати діяльність Української Центральної Ради, українських партій, політичних діячів; основні положення Універсалів УЦР; взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом; боротьбу за владу в Києві в жовтні – листопаді 1917 р. Ультиматум Раднаркому. Визначати причини Української революції, її характер; роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові; причини та наслідки першої війни радянської Росії з УНР; здобутки і прорахунки УЦР в державотворчому процесі; Пояснювати історичне значення Універсалів УЦР

22. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.)

Зміст історичного матеріалу

Основні предметні вміння та навички

Факти: Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу. Конституція УНР. Гетьманський переворот. Українська Держава. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Українсько-польська війна 1918-1919 рр. Акт Злуки УНР та ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Друга радянсько-українська війна. Окупація військами Антанти півдня України. Повстання М. Григор’єва. Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Другий «Зимовий похід» Армії УНР. Холодноярська республіка (1918-1922 рр.). Дати: січень (лютий) 1918 р. – Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу; 29 квітня 1918 р. – державний переворот і прихід до влади П. Скоропадського; 1 листопада 1918 р. – «Листопадовий зрив» у Львові; 13 листопада 1918 р. – проголошення Західноукраїнської Народної Республіки; листопад 1918 р. – Українська академія наук 14 листопада 1918 р. – утворення Директорії; 22 січня 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР; грудень 1919 – травень 1920 рр.– Перший «Зимовий похід» Армії УНР; квітень 1920 р. – Варшавська угода; березень 1921 р. – Ризький мирний договір; листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР. Персоналії: Павло Скоропадський, Євген Петрушевич, Дмитро Вітовський, Симон Петлюра, Нестор Махно, Матвій Григор’єв, Християн Раковський, Михайло Омелянович-Павленко, Юрій Тютюнник, Георгій Нарбут. Поняття та терміни: «Директорія», «соборність», «отаманщина», «воєнний комунізм», «Чортківська офензива», «Київська катастрофа»

Розпізнавати на картосхемі територію УНР за Брестським мирним договором; територію Української Держави П. Скоропадського; хід воєнних дій на території України в 1918–1921 рр. Характеризувати внутрішню та зовнішню політику урядів гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР, ЗУНР, УСРР, зміст Варшавська угода між УНР та Польщею, Ризького мирного договору, культурне життя в Україні в 1918–1920 рр. Визначати причини гетьманського перевороту та падіння режиму гетьмана П. Скоропадського; особливості внутрішньої та зовнішнього становища УНР часів Директорії; причини та наслідки українсько-польської війни та підписання С. Петлюрою Варшавської угоди; причини поразки національно-визвольних змагань (національно-демократичної революції в Україні). Пояснювати історичне значення відновлення української державності на східно- та західноукраїнських землях та об’єднання українських держав (Акт Злуки УНР та ЗУНР)

23. Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Зміст історичного матеріалу

Основні предметні вміння та навички

Факти: Голод у південних губерніях УСРР. Антицерковна кампанія. Неп в УСРР. Входження УСРР до складу СРСР. Політика «коренізації» в УСРР («українізація»). Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Українське національне відродження 1920-х рр. Дати: 1921–1923 рр. – голод в Україні; 1921 р. – утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ); 1922 р. – входження УСРР до складу СРСР; 1923 р. – початок політики «коренізації» в УСРР; 1925 р. – проголошення курсу на індустріалізацію. Персоналії: Олександр Шумський, Микола Скрипник, Михайло Волобуєв, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Гнат Юра, Михайло Бойчук, Олександр Довженко, Василь Липківський. Поняття та терміни: «неп», «безробіття», «трест», «індустріалізація», «коренізація», «автокефальна церква», «національні райони»

Розпізнавати на картосхемі зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921–1929 рр. Характеризувати складові непу, процес стабілізації економічного й соціального життя в Україні; національну, релігійну та церковну політику в Україні, «коренізації» та її наслідки, особливості розвитку української культури. Визначати причини та наслідки вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні; «коренізації», її вплив на суспільство та українську культуру

24. Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр.

Зміст історичного матеріалу

Основні предметні вміння та навички

Факти: Форсована індустріалізація, насильницька колективізація, ідеологізація суспільного і культурного життя Україні. Культ особи. Масові репресії. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні – геноцид Українського народу. Згортання українізації. Антицерковна кампанія. Дати: 1928/1929–1932 рр. – перша п’ятирічка; 1928 р. – судовий процес у «Шахтинській справі»; 1929 р. – початок насильницької колективізації; 1930 р. – судовий процес у справі «Спілки визволення України» (СВУ); 1932–1933 рр. – Голодомор в Україні; 1934 р. – перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва; 1937 р. – ухвалення Конституції УРСР; 1937–1938 рр. – «Великий терор». Персоналії: Станіслав Косіор, Лазар Каганович, Олександр Богомолець, Микола Стражеско, Володимир Філатов, Юрій Кондратюк, Максим Рильський, Павло Тичина, Павло Вірський, Григорій Верьовка. Поняття та терміни: «тоталітарний режим», «п’ятирічка», «форсована індустріалізація», «стаханівський рух», «колективізація», «розкуркулення», «закон про п’ять колосків», «Голодомор», «чорна дошка», «розстріляне відродження», «ГУЛАГ», «паспортна система», «соціалістичний реалізм (соцреалізм)»

Розпізнавати на картосхемі основні індустріальні об’єкти, побудовані роки перших п’ятирічок, райони, що найбільш постраждали від Голодомору. Характеризувати сутність політики форсованої індустріалізації та насильницької колективізації; взаємозв’язок між складовими політики сталінського тоталітарного режиму (індустріалізація, колективізація, «культурна революція», масові репресії); зміни в соціальній структурі населення, особливості культурного життя періоду. Визначати причини, джерела фінансування та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, масових репресіями; причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр. Пояснювати взаємозв’язок між економічними перетвореннями та структурними змінами в суспільстві, масовими репресіями.