Пожежна сигналізація та зв'язок

Успішна боротьба з пожежами забезпечується наявністю ефек­тивних засобів оповіщення, сигналізації і надійного зв’язку підприємств з пожежними частинами. У даний час крім телефонного зв'язку використовується радіо-, радіотелефонний, телексний, факсовий зв'язок. Найбільш швидкодіючими є установки автоматичної і напів­автоматичної сигналізації.

Установки автоматичної електричної пожежної сигналізації монтують на складах, базах та інших пожежонебезпечних і важливих об'єктах. Основними складовими частинами цих установок є: сповісники (датчики), що монтуються в будівлях або на території об'єктів і призначені для подання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від сповісників; лінії комунікації, що з'єднують сповісники з приймальними апаратами; джерела електроживлення.

Сповісником називають автоматичний пристрій, що сприймає і при певних умовах перетворює контрольовану величину параметра у вигідний для передачі по лінії зв'язку електричний сигнал.

Автоматичні сповісники за принципом дії(спрацювання) поділя­ються на теплові (термосповісники), димові, світлові та комбіновані.

Теплові сповісники за типом чутливого елемента, в свою чергу, поділяються на: біметалеві, термопарні та напівпровідникові.

За принципом дії теплові сповісники діляться на: максимальні, диференційні та максимально-диференційні.

Максимальні термосповісники спрацьовують тоді, коли температура навколишнього повітря досягає температури спрацю­вання, тобто тієї, на яку вони відрегульовані.

а) б) в)

Рис. 5. Схеми автоматичних сповісників, які реагують на тепло: а – диферен-ційного типу; б – відновлюючий; в – легкоплавкий;

1 – скоба-пластина; 2 – пружина: 3 – контакти; 4 – біметалева пластина; 5 – основа; 6 – контакт: 7 – контактний винт; 8 – пружина; 9 – легкоплавкий метал.

Диференційні термосповісники (рис. 5, а) спрацьовують при певній швидкості зростання температури, наприклад, при підвищенні температури навколишнього середовища з визначеною швидкістю (на 30°С протягом 7 сек. та ін.), максимально диференційні. Всі теплові сповісники спрацьовують при температурі на 20...40 °С вище можливої максимальної при звичайних умовах.

Найбільш поширеними є біметалеві сповісники (рис. 5, б), принцип дії яких базується на явищі термоелектрики. У провідниках, виконаних із різнорідних матеріалів, виникає термоелектрорушійна сила (ТЕРС), якщо місця їх з'єднання тримати при різних температурах. Біметалевий сповісник забезпечує плавне регулювання пристрою спрацювання, який відновлюється після припинення пожежі (рис. 5, б). В плавких автоматичних сповісниках (рис. 5, в) пружини спаяні легкоплавким сплавом. При підвищенні температури сплав розплавляється, пружини розходяться і замикають сигнальне коло. Такі сповісники включають у приймальні станції променевої системи через релейний комплект.

Для сигналізації про пожежу у невибухонебезпечних приміщеннях застосовують автоматичні напівпровідникові термо­сповісники максимальної дії ПТИМ-1 і ПТИМ-2.

Димові сповісники працюють на принципі дії продуктів горіння (диму) на електричний струм іонізаційної камери, що використовується як датчик. При попаданні диму в іонізаційну камеру в останній збільшується опір, що обумовлює збільшення напруги на керувальній сітці тиратрона. При цьому розжарюється сітка і відкривається тиратрон, через який проходить електричний струм, спрацьовує реле і подається сигнал на приймальну станцію. Живлення сповісника здійснюється постійним струмом напругою 220 В.

Автоматичні світлові сповісники працюють на принципі перетворення ультрафіолетового випромінювання відкритого полум'я в електричну енергію. Сповісник реагує на ультрафіолетове випромінювання довжиною хвилі 3000...20000 А⁰ і призначається для контролювання об'єктів з нормальною освітленістю. Найбільш поширенним є світловий сповісник типу СІ-1 (рис. 6, б).

а б в

Рис. 6. Сповісники:

а – димовий; б – світловий; в – комбінований.

Автоматичні комбіновані сповісники типу КІ-1 (рис. 6, в) виконують функції теплового і димового сповісників. Наприклад, сповісник КІ-1 виконаний на базі димового сповісника ДІ-1 з добавкою елементів електричної схеми, необхідних для роботи теплового сповісника. Температура спрацювання 60...80 °С. Димовий сповісник спрацьовує при попаданні порції диму, що виникає під час тління фітиля діаметром 6 мм, розміщеного під сповісником.

Напівавтоматичні електричні сповісники приводяться в дію натисканням кнопки. Вони можуть вмикатися в мережу пожежної сигналізації, якщо в ній використовуються автоматичні сповісники, що розмикають при спрацюванні електричну мережу.

Приймальні станції пожежної сигналізації забезпечують прийом сигналів від сповісників, перетворення їх у світлову і звукову інформацію, а при необхідності – ввімкнення автоматичних засобів пожежогасіння. Приймальні станції пожежної сигналізації, як і сповісники, поділяються на теплові, димові і комбіновані.

Порядок проведення роботи

1. Уважно прочитати методичні вказівки, законспектувати основні теоретичні положення пожежної безпеки.

2. Побудувати таблицю класів та підкласів пожеж в залежності від агрегатного стану, особливостей горіння різних горючих речовин і матеріалів.

3. Побудувати таблицю категорій приміщень за вибухово- та пожежною безпекою.

4. Побудувати таблицю способів припинення горіння та основних вогнегасних речовин.

5. Ознайомитися зі стаціонарними системами пожежогасіння.

6. Ознайомитися зі системами пожежної сигналізації та зв’язку.

 

Зміст звіту

У звіті мають бути відображені:

мета роботи; основні вимоги законодавства України «Про пожежну безпеку»; основні причини виникнення пожеж; основні особливості процесу горіння, самозапалювання; характеристика пожежовибухонебезпечності речовин і матеріалів, дати таблицю класів та підкласів пожеж в залежності від агрегатного стану, особливостей горіння різних речовин і матеріалів; класифікація пожеж та пожежної небезпеки приміщень, надати таблицю; заходи попередження та гасіння пожеж; вогнегасні речовини, подати таблицю способів припинення горіння, у відповідності до використання вогнегасних речовин; стаціонарні системи пожежогасіння (спринклерні, дренчерні установки); характеристики систем пожежної сигналізації та зв’язку. Підготувати відповіді на контрольні питання

Дата та підпис студента.

Контрольні питання

1. Сформулюйте організаційно-правові основи забезпечення пожежної безпеки в Україні.

2. Яка наступає відповідальність за порушення правил та вимог пожежної безпеки?

3. Перелічіть основні причини виникнення пожеж та дайте їх коротку характеристику. Які наслідки для економіки України?

4. Що таке пожежа?

5. Що таке процес горіння, які є його види?

6. На які групи поділяються речовини та матеріали за горючістю?

7. На які класи та підкласи поділяються пожежі?

8. Що таке самозаймання?

9. На які категорії за вибухо та пожежною небезпекою поділяються приміщення?

10. Назвіть основні засоби припинення процесу горіння.

11. Дайте коротку характеристику основних вогнегасних речовин.

12. Особливості гасіння електроустановок під напругою.

13. Стаціонарні системи пожежогасіння (дренчерні, спринклерні установки).

14. Дайте коротку характеристику систем пожежної сигналізації та зв’язку.

 

Література

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1997, – 80 с.

2. Закон України «Про охорону праці». – К.: Юрінком Інтер, 1997, – 39 с.

3. Закон України «Про пожежну безпеку». – Харків: Одісей, 2004, – 158 с.

4. Закон України «Про охорону природного середовища». – Харків: Одісей, 2004, – 158 с.

5. Перелік робіт з підвищеною небезпекою (наказ Держнаглядохоронпраці України від 28.12.1994, №135).

6. СНіП 2.01.02-85, ССТБ, Пожежна безпека, загальгні вимоги. – К., 1992, 32с.

7. НАПБ Б.02.003-94. Правила пожежної безпеки в Україні.– К., 1994,– 28 с.

8. НАПБ Б.02.004-94. Типове положення про пожежотехнічну безпеку.– К., 1994, – 35 с.

9. НАПБ Б.06.002-94. Перелік посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядок його організації. – К., 1994, – 23 с.