Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до практичної роботи

 

«Визначення типів та розрахунок кількості первинних засобів пожежогасіння для виробничих та адміністративних приміщень»

з дисципліни «Охорона праці в галузі»

 

для студентів всіх форм навчання

 

 

Методичні вказівки до практичної роботи «Визначення типів та розрахунок кількості первинних засобів пожежогасіння для виробничих та адміністративних приміщень» з дисципліни «Охорона праці в галузі» для студентів всіх форм навчання / Укл. О.Є. Денщиков, А.С.Лавренко, А.Є. Островська – Запоріжжя: ЗНТУ, 2011. – с.

 

Укладачі: Денщиков О.Є, ст. викладач

Лавренко А.С., доцент

Островська А.Є., асистент

 

Рецензент: Нестеров О.В., доцент, к.т.н.

 

 

Відповідальний за випуск: Нестеров О.В., доцент, к.т.н.

 

Затверджено на засіданні кафедри «Охорона праці і навколишнього середовища» Протокол № від 2012р

ЗМІСТ

	Мета роботи
	Загальні положення
	Порядок виконання роботи
3.1	Визначення класу пожежі
3.2	Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
3.3	Вибір типу та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння
	Завдання на практичну роботу
	Контрольні запитання
	Література
	Додаток

МЕТА РОБОТИ

Дати можливість студентам оволодіти методами вибору типу та визначення кількості первинних засобів пожежогасіння згідно категорії приміщень за вибухопожежної та пожежної безпеки та їх площі.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Горінням називається складний фізико–хімічний процес взаємодії горючої речовини та окислювача, який супроводжується виділенням тепла та випромінюванням світла.

Горюча речовина і окислювач, за певних умов, утворюють горюче (вибухонебезпечне) середовище. Залежно від агрегатного стану та ступеня подрібненості речовин, горюче середовище може утворюватися твердими речовинами, легкозаймистими, та горючими рідинами горючим пилом та горючими газами за наявності окислювача.

Процес горіння призводить до пожежі.

Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі.

Для ліквідації пожежі у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об’єктів застосовуються первинні засоби пожежогасіння. До них відносяться: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати, ломи, сокири тощо), системи автоматичного пожежогасіння.

Первинні засоби пожежогасіння, в залежності від категорії приміщень, можуть розташовуватись як окремо, так і в складі пожежних щитів.

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Визначення класу пожежі

Залежно від агрегатного стану й особливостей горіння різних горючих речовин й матеріалів пожежі за ДБН В.1.1.7–2002 "Пожежна безпека об’єктів будівництва" поділяються на відповідні класи та підкласи:

– клас А – пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

– клас В – пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

– клас С – пожежі газів;

– клас D – пожежі металів та їх сплавів;

– клас Е (додатковий) – пожежі, пов’язані з горінням електроустановок.

Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Методика визначення категорій приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою регламентується НАПББ.03.002–2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою».

За вибухопожежною небезпекою приміщення й будівлі поділяють на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д (табл. 3.1).

Встановлення категорії приміщення виконується шляхом послідовної перевірки належності приміщення до категорій, наведених у табл.3.1, від найвищої (А) до найнижчої (Д) з урахуванням характеру технологічних процесів і пожежонебезпечних властивостей речовин, що в них застосовуються, з метою виявлення можливих обставин і причин виникнення вибухів і пожеж та їх наслідків.

 

Таблиця 3.1 – Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

 

Категорія приміщення	Характеристика речовин і матеріалів, що зберігаються (є в обігу)в приміщенні	Опис виробництва
А Вибухопожежо–небезпечна	Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворити вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші,під час запалювання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа; речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такійкількості, що розрахунковий надлишковий тисквибуху в приміщенні перевищує 5 кПа	Пункти і насосні станції промивання і дегазації цистерн з під легкозаймистих рідин (бензину,бензолу, сирої нафти тощо); склади для небезпечних вантажів, крім вантажів ОР і ВР; малярні цехи і комори, в яких застосовують нітрофарби, лаки і розчинники з легкозаймистих речовин з температурою спалаху парів 28 °С і нижче; станції, що виробляють ацетилен.
Б Вибухопожежо–небезпечна	Горючий пил або волокна; легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28 °С; займисті рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні чи пароповітряні суміші, під час запалювання, яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа	Цехи, в яких виконуються малярні роботи із застосуванням лаків і фарб із температурою спалаху парів 20–61°С; склади названих лаків і фарб, дизельного палива; насосні і зливні естакади з перекачуванням і зливанням дизельного палива; цехи тепловозни депо і заводів; ділянки з виготовлення і ремонту деталей із пластичних мас і склопластика; відділення і дільниці лиття та обтирання вузлів і деталей із застосуванням бензину і газу; промивально–пропарювальні станції цистерн, тари з під мазуту та інших рідин із температурою спалаху парів 28–61 °С; аміакові холодильні установки.
В Пожежонебез–печна	Займисті і важкозаймисті рідини, твердігорючі і важкогорючі речовини і матеріали (зокрема пил волокна); речовини і матеріали, здатні під час взаємодії з водою, киснем повітрям або один з одним тільки горіти за умови, що приміщення, в яких вони зберігаються або які використовуються, не належатьдо категорійА і Б	Мастильне господарство заводів; Масляне господарство тягових підстанцій; кінцепросочувальні, асфальтові заводи; склади і комори масляних фарб; малярні цехи, в яких застосовують фарби і розчинники з температурою спалаху понад 61 ° С; шпалопросочувальні, шпалоремонтні заводи; склади лісоматеріалів, шпал; деревообробні цехи; автомобільні гаражі; дільниці розбирання дизелів і допоміжних вузлів; дільниці випробування масляних насосів і дизелів.
Г	Незаймисті речовини і матеріали в розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистої теплоти, іскор і полум’я; займисті гази, рідини і тверді речовини, що їх спалюють або утилізують як паливо	Цехи випалювання на цегляних, цементних і вапняно–випалювальних заводах; Зварювальні дільниці різних цехів.
Д	Незаймисті речовини і матеріали в холодному стані. Можнавіднести до категорії Д приміщення, в яких є ГР в системах змащування, охолодження і гідроприводу устаткування, при чому в одиниці устаткування міститься не більше 60 кг за умови тиску не вище 0,2 МПа, а також кабельні електропроводки до устаткування, окремі предмети меблів на місцях.	Механічні цехи холодної обробки металів: повітро–продувні і компресорні станції повітря та інших незаймистих газів; депо електрокарів та електровозні.