1. Робота цукрових заводів в галузі захисту навколишнього природного середовища повинна регламентуватися вимогами Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ГОСТ 245-71 «Санитарних норм проектирования промьішленньїх предприятий», «Правил охраны поверхносных вод от загрязнения сточными водами».
2. Екологічна безпека при експлуатації об'єктів водопостачання, каналізації, очисних та інших споруд водного господарства на цукрових заводах повинна забезпечуватися відповідно до вимог «Інструкції з питання водного господарства цукрових заводів».
3 Метою вирішення проблем захисту навколишнього природного середовища на кожному цукровому заводі повинна бути створена служба охорони природи. В своїй діяльності служба охорони природи повинна керуватися нормативними актами, зазначеними в п. 1 та посадовими інструкціями.
4. Кожне підприємство повинно мати «Екологічний паспорт цукрового заводу», у відповідності з ГОСТ 17.0.0.04-90.
5. На кожному підприємстві повинні бути розроблені нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу (ГДВ).
6. Заходи з досягнення нормативів ГДВ підлягають включенню в перспективі та річні плани економічного та соціального розвитку підприємства. Підприємство, одержавши повідомлення про затвердження проекту нормативів ГДВ, повинно одержати в інспекції з охорони атмосферного повітря дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферу.
7. Встановленні нормативи ГДВ повинні переглядатися не менше одного разу у п'ять років. При необхідності, по сумісному рішенню місцевих рад та керівних органів з захисту атмосферного повітря, а також Мінздраву, норматив ГДВ можуть бути переглянуті до закінчення цього терміну.
8 Підприємства повинні пред'явити органам для державного обліку перелік об'єктів, що.шкідливо впливають настан навколишньогоприродного середовища,види та кількість шкідливих речовин, які виділяються в навколишнє природне середовище, види та розміри шкідливих фізичних впливів на нього.
9 Введення в експлуатацію нових та реконструйованихпідприємств, об'єктів, будівель, споруд, а також проведення їх перепланування, що можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування дозволяється тільки при наявності проектної документації, яка пройшла попередню екологічну експертизу.
10 Забороняється введення в дію, споруд та інших об'єктів,
на яких не забезпечено в повному об'ємі дотримання всіх екологічних вимог
11. Власники мають забезпечувати служби охорони навколишнього природного середовища підприємств діючими стандартами, нормами, правилами та іншими нормативними актами в цій галузі.
12 Підприємства незалежно від форм власності повинні забезпечити:
а) проведення санітарно-технічного обстеження приміщення та об'єктів;
б) санітарно-хімічний контроль гранично допустимих викидів та промислових стоків в навколишнє середовище, рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів;
в) безпечне зберігання та утилізацію шкідливих відходів виробництва.
12.На підприємствах мають бути опрацьовані поточний та перспективний плани раціонального і бережливого використання природних ресурсів (атмосферного повітря, підземних та поверхневих вод, земельних ділянок тощо).
13 Для додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів підприємства повинні впроваджувати:
а) нові маловідходні, енерго- і ресурсозберігаючі технології;
б) заходи щодо бережливого використання води, земельних ділянок, палива;
в) заходи по хімічному та біологічному очищенню води, які забезпечують захист навколишнього природного середовища та безпеку здоров'я населення;
г) обладнання з підвищеною герметизацією, аспірацією та покриття, які забезпечують мінімальне виділення шкідливих речовин в навколишнє середовище;
д) вентиляційні та газоочисні установки, які забезпечують ГДК шкідливих викидів в атмосферу; е) обладнання, споруди та пристосування для об'єктів очищення промислових стоків, які забезпечують ГДК згідно з санітарними нормами; є) очисне обладнання та пристосування для утилізації забруднених речовин і переробки відходів; приклади для контролю за кількістю та складом забруднюючих речовин і характеристиками шкідливих факторів. 13 Підприємствазобов'язані додержуватися правил транспортування, зберігання та застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів. Затосування нових засобів'захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив,
шкідливих хімічних речовин та інших препаратів на цукрових заводах можливе тільки після відповідної експертизи та затвердження Міністерства охорони здоров'я і Міністерством охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України умов їх застосування.Підприємства зобов'язані забезпечити екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, зниження, знешкодження і захоронення мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин та предметів біотехнології, установлювати ГДВ і виконувати заходи щодо попередження та ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє природне середовище та здоров'я людей. При утворенні зазначених організмів і речовин повинні установлюватись ГДК, методи визначення цих організмів і речовин в навколишньому природному середовищі і продуктах харчування. 14апапВиробництво і використання нових штампів мікроорганізмів та інших біологічно активних речовин здійснюються тільки після проведення комплексних досліджень їх впливу на здоров'я людей і навколишнє природне середовище за дозволом Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.Власники транспортних засобів зобов'язані розробляти і виконувати комплекс заходів щодо зниження токсичності та обеззараження викидів і скидів транспортних засобів, переходу на менш токсичні види енергії і палива, додержання режиму експлуатації транспортних засоб 15РПКерівники транспортних організацій і власники транспортних засобів несуть відповідальність за додержання ГДК викидів і скидів забруднюючих 16 В залежності від типу схеми водопостачання і каналізації на заводі, перелік компонентів стічних вод може змінюватись. До стічних вод III категорії відносяться також побутові стічні води, які складаються з суміші стоків головного корпусу цукрового заводу, ТЕЦ, промислової площадки і робітничого селища.
13.Скидки стічних вод III категорії цукрових заводів у водоймища громадського користування, а також у заводські ставки дозволяється тільки після повного їх очищення на спорудах відповідно до складу окремих токів.
14.Підприємства повинні забезпечити добовий лабораторний контроль ефективності очистки виробничих і побутових стічних вод.
15.Для контролю ефективності роботи станцій штучного біологічного очищення стічних вод цукрові заводи повинні мати спеціальні лабораторії, які розміщені близько біля очисних споруд. Такі лабораторії повинні забезпечувати якісний і кількісний контроль усіх ділянок водного господарства заводу, оперативно впливати на проведення процесу біологічного очищення стічних вод у відповідності з результатами аналізів і встановлювати оптимальні режими обробки стічних вод в залежності від місцевих умов.
16. На цукрових заводах, де очищення стічних вод відбувається в природних умовах (на полях фільтрації і в непроточних біологічних ставках) функції контролю очисних споруд покладені на заводську лабораторію.
17. Для контролю кількість стічних вод і роботи очисних споруд цукрові заводи повинні забезпечити лабораторії необхідними приладами, реактивами, приміщенням, стандартами, методиками, нормативами та іншими чинними нормативними актами з охорони навколишнього природного середовища.
2. РОБОТА АБО ДУБЛЮВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 2.1 ОПИСАТИ ТЕХНОЛОГІЧНУ СХЕМУ ВІДДІЛЕННЯ. ВКАЗАТИ НАЗВУ, ТИП ТА МАРКУ ОБЛАДНАННЯ Продуктове відділення Капитанівського цукрового заводу працює по трьох продуктовій схемі. Утфель першого продукту уварюється до СР=93,1 %, із сиропу з клеровкою, яка поступає з випарної станції. Фугується утфель першого продукту на центрифугах ФПН _ 1251т - 1 - 4 штуки. Перший відтік (зелена патока), використовується для уварювання утфеля другого продукту, афінацію жовтого цукру, а також частково повертається на себе - відбирається на останні підкачування при уварюванні утфеля першого продукту. В якості кристалічної основи використовується кристалічна поста власного виробництва. Другий відтік (біла патока), який отримуємо при фуговці утфеля першого продукту, частково використовується при уварюванні утфеля другого продукту, решта відбирається на останні підкачки при уварюванні утфеля першого продукту. Утфель другого продукту уварюється із першого відтоку першого продукту, а також із афінаційного відтоку. В якості кристалічної основи цукру другого продукту використовується цукрова пудра (на перший із трьох апаратів другого продукту). В якості кристалічної основи на другий і третій апарат використовуються перетяжки утфеля з першого (другого) апарата. Утфель уварюється до СР=94,3 %, фугується на двох центрифугах ФПИ- 1321 к-01 (Польща). Відтік другого продукту зважується на автоматичних вагах і виводиться із завода в паточні резервуари. На заводі є два резервуари патоки загальним об'ємом 6000м3. Меляса використовується заводом лимонної кислоти, в якості сировини для виробництва лимонної кислоти. Цукор другого продукту після центрифуг подається в афінаційну мішалку, куди поступає розбавлений аміачними конденсатами до СР=60-63 % зелений відтік першого продукту, а потім фугується на афінаційних центрифугах марки АСУУ-ІООО. Афінаційний цукор поступає на клеровку, де змішується з сульфітованим соком і подається на сульфітацію сиропу. Продуктове відділення розташоване в будівлі головного корпусу. Площа приміщення складає 1204м2, висота - 14 метрів. В 1991 році була проведена реконструкція продуктового відділення з заміною центрифуг. В 1996 році кооператив «Кристал» розробив проект реконструкції продуктового відділення із збільшенням потужності (до 3000 тонн буряку за добу).
2.2 НАКРЕСЛИТИ ПРИНЦИПОВІ СХЕМИ ОСНОВНОГО ОБЛАДНАННЯ ВІДДІЛЕННЯ. КОРТКО ОПИСАТИ ПРИЗНАЧЕННЯ, БУДОВУ, ПРИНЦИП ДІЇ. 1.Вакуум-апарат: Кристалізація І утфеля по обом схемам і II утфеля при трьох продуктовій схемі здійснюється тільки шляхом випарювання води в спеціальних установках (вакуум-апарати), під вакуумом для зниження температури кипіння розчином, що необхідно для запобігання розкладання цукру і більш повного проведення кристалізація. Кристалізація II утфеля при двопродуктовій схемі і III утфеля при трьох продуктовій схемі спочатку проводять в вакуум-апаратах, а потім завершують в кристалізаторах (при охолодженні). Вакуум-апарати можна класифікувати наступним чином: по принципу дії - на періодично і безперервно діючій; по конструкції корпуса - на циліндричні, сферичні, тощо; по розташуванню в просторі - на вертикальні і горизонтальні; по конструкції поверхні нагріву - на вакуум-апарати зі змієвиковою поверхнею, з кільцевою поверхнею, з трубчатими камерами; по конструкції надутфельного простору на вакуум-апарати з нормальними і розширеним наддутфельним простором. По принципу дії і конструкції вакуум-апарати періодичної дії схожі з випарними апаратами. Відрізняються вони діаметром кип'ятильних трубок (в вакуум-апаратах діаметр трубок більший, так як в'язкість і концентрація утфеля більша, ніж у соку і сиропу), конструкцією поверхні нагріву і деякими іншими елементами.
На малюнку показаний вакуум-апарат ПВА-400 ємкістю 40т утфеля і поверхнею нагріву 200м. Апарат немає ловушки, а сепаратор вмонтований в середину корпуса 1. вихід уфельного пару - через патрубок 7. сирок подається по патрубку 9 в низ конічного днища апарата під спускний клапан 10. Клапан управляється за допомогою гідро привода 11. Туфель відводиться через патрубок 8.Парова камера 2, в яку по патрубку 12 подається гріюча пара, має конічні
трубні решітки 5 з розташованими між ними трубками 3 діаметром 102x3,5мм і центральною циркуляційною трубою 4 діаметром 800мм. Конденсат відводиться по патрубку, розташованому в нижній частині парової камери у циркуляційної труби, а неконденсовані гази - по патрубкам 13. Пропарка і промивка апарата здійснюється через трубу 14, а з'єднання з атмосферою -через вентиль 15.
Для спостереженням за процесом варки служать оглядові вікна 17. які промивають її середини гарячою водою, яка подається по трубі 18. вакуум-апарат оснащений мастилкою 19 для подачі масла при піненні утфеля, пробним краном 20 для взяття проби утфеля і подачі в апарат затравки, вакуумметром 21 для контролю за розрідженням в апараті, термометром 22 для контролю за температурою утфеля і манометрами 16 для контролю за тиском граючої пари.
Сепаратор складається з зовнішньої 6 і в внутрішньої 23 труб. Зовнішня труба зверху відкрита, а знизу закрита сферичним днищем 24. Між трубами встановлені криволінійні лопатки 25. При зміні напряму руху утфель в сепораторі. як більш тяжкий, стікає на днище зовнішньої труби і через патрубок в ній видаляється із сепаратора. Звільнений від утфеля пар через патрубок 7 виходить із апарата.
Підведення пару в парову камеру здійснюється через спеціальний пристрій. Для цього в корпусі 2 парової камери встановленні фланець 26, а в корпусі 1 вакуум-апарата - фланець 27. В внутрішньому кільцевому просторі фланця 27 знаходиться гнучка стальна мембрана 28, затиснута кільцем 29. По обидві сторони центрального отвору в мембрані зажаті фланці 30 і 31. До фланця 30 приварений патрубок 32, одним своїм фланцем 33 з'єднується з фланцем 26, а іншим 34 - з паропроводом. Така конструкція вузла підводу пари дозволяє патрубку 32 переміщуватися при розширенні парової камери під час нагріву її пари і при вібрації корпуса вакуум-апарата і камери. Камера за допомогою петель 35 підвішена всередині корпуса апарата.
1.1 Корпус.
2. Парова камера.
3. Циркуляційні трубки (102*3.5мм).
4. Циркуляційна труба (діаметр 800мм).
5. Трубна решітка.
6. Зовнішні труби.
7. Патрубок (відводу туфельного пару).
8. Патрубок (відводу утфеля).
9. Патрубок (подачі утфеля).
10. Спускний клапан.
11. Гідропривід.
12. Патрубок (подачі граючої пари).
13. Трубки.
14. Труба (пропарка).
15. Вентиль («Свисток»),
16. Манометр.
17. Оглядові вікна.
18. Труба (промивка оглядових вікон)
19. Мастилка.
20. Пробний кран.
21. Вакуометр.
22. Термометр.
23. Внутрішні труби.
24. Сферичне днище.
25. Криволінійні лопатки.
26, 27, 30, 3 1, 33, 34. Фланці.
28. Мембрана.
29. Кільце.
32. Патрубок.
35. Петлі.
Процес уварювання утфеля в вакуум-апаратах:
Утфельний простір вакуум-апарат в процесі варки наповнюється сиропом. В парову камеру подається гріючий пар, теплота якого через гріючі елементи передається вварювальній масі (уфелю). При цьому пар конденсується, а конденсат видаляється з апарата. Пар, отриманий при випарюванні води з утфеля, через вентиль відводиться на конденсатор, який створює в вакуум-апараті розрідження. Це необхідне для того, щоб температура кипіння була нижче 100° С. В іншому випадку відбувалося б підвищення розкладання цукру і підвищення його забарвленості. За допомогою вентиля можна регулювати відведення уфельного пару на конденсатор - регулювати температурний режим. Чим більш відритий цей вентиль, тим більше розрідження в апараті, тим нижча температура кипіння утфеля.
Після досягнення певної концентрації вварювальної маси в апарат через пробний екран вводиться цукрова пудра чи спеціальна паста, кристали якої служать центрами кристалізації для цукру, який виділяється з уварювальної маси. Після закінчення варки утфель спускають, а вакуум-апарат пропарюють і проводять інші операції для підготовки його до наступного циклу варки.
ОПИСАТИ ОСНОВНІ ПРИВИЛА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОСНОВНОГО ОБЛАДНАННЯ (ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ, ЗАПУСК В РОБОТУ, ОБСЛУГОВУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ ПІД ЧАС РОБОТИ, ПІДГОТОВКА ДО ЗУПИНКИ, ЗУПИНКА, КОНСЕРВАЦІЯ).
Підготовка до роботи:
1. Перед запуском необхідно ретельно оглянути машину, комунікації які підводяться і відводяться до машини, надійність затяжки всіх основних кріплень, станини, електродвигуна, муфт, кожуха, кришок, огороджень. Впевнитись в відсутності сторонніх предметів біля обертових частин.
2. Перевірити взаємодію механізмів машини - підйом запірного конуса, переключення сегрегатора, піддону, закриття та відкриття вентилів пропарки, промивки, роботу компресорної установки (в ввімкненої установки тиск складає 6-8 кгс/см2).
3. Перевірити правильність ввімкнення фаз двигуна шляхом короткочасного ввімкнення електродвигуна (ротор повинен обертатися за часовою стрілкою).
4. Впевнитися, що завантажувальний пристрій легко відкривається і закривається і, що всі вузли знаходяться в справному стані.
Запуск в роботу:
1. Пуск і зупинка машини повинні бути перевірені декілька разів на холостому ході, при безвідмовній роботі можна переходити до роботи під навантаженням.
2. При пробних пусках потрібно перевірити тиск мастила, подачу води.
3. При ненормальній роботі машини потрібно негайно зупинити її та усунути недоліки та неполадки.
4. При пускові потрібно, щоб ротор центрифуги набирав швидкість плавно, а продукт розподілявся вздовж ротора рівноміра, не викликаючи відхилень від вертикальної осі, при максимальній швидкості завантажений ротор врівноважується і машина працює без значних коливань.
5. При пробних пусках потрібно відрегулювати зазор між ситом ротора та ножем для зрізання.
6. Під час холостого ходу потрібно перевірити повний цикл роботи центрифуги (швидкість підйому і опускання ножа, відкриття трубопроводів).
Обслуговування під час роботи:
1. Слідкувати за рівномірним розподіленням продукту в роторі - через, що можуть виникнути потужні вібрації.
2. Якщо ротор не обертається, потрібно за допомогою дерев'яного важеля перевірити можливість відхилення його валу від вертикального положення, при правильному затягуванні буфера вал повинен легко пружинити.
3. Після розвантаження центрифуги та завантаженням наступного утфелю перевіряти сита, не допускати їх деформації, згину, та прориву. Якщо з'являються названі дефекти - прийняти міри по їх усуненню.
4. Періодично промивати і пропарювати ротор центрифуги, для того, щоб сита постійно були у відмінному стані.
5. Періодично перевіряти нагрів корпуса підшипників (температура нагріву не повинна перевищувати 70°С).
6. Через кожні 10 днів роботи центрифуги рекомендується контролювати штопорні конуса, гайки, змащувати всі поверхні які труться.
7. Всі механізми повинні підтримуватися в чистоті.
8. Центрифуга повинна бути миттєво зупинена якщо:
а) виникають недопустимі великі вібрації;
б) при зміні характеру звуку під час роботи, появі стуків;
в) при нагріві підшипників, електродвигуна вище допустимої норми;
г)при виході з ладу деталей, які можуть призвести до аварії;
д) при порушенні нормального режиму роботи (миттєве підвищення тиску в масло системі, зупинка автоматичного вивантаження чи інших причин);
9. Слідкувати за зрізання шару цукру вразі неполадок завершити процес, зупинити центрифугу і усунути помічені недоліки.
Зупинка обладнання:
При зупинці центрифуги потрібно дотримуватися наступного порядку:
1. Зупинити подачу суспензії в ротор.
2. Вимкнути електродвигун привода центрифуги.
3. Зупинити подачу промивної рідини.
4. Після зупинки центрифуги дерев'яною лопатою очистити ротор центрифуги від залишків цукру.
5. Після очистки центрифуги від залишків цукру знову ввімкнути центрифугу за допомогою промивної системи і шлангів промити ротор і кожух машини.
6. Після промивки центрифуги зупинити її в послідовності вказаній вище.
Консервація обладнання:
1. Устаткування, призначене для монтажу, повинно зберігатися на спеціальному складі, що відповідає вимогам пожежної безпеки з певною вологістю і температурою.
2. Устаткування повинне бути встановлене на дерев'яні підкладки чи покладено на стелажі.
3. Розміщення устаткування в складі повинне проводитися відповідно до черговості його передачі на монтаж.
4. До кожної машини прикріплюється бірка з указаним найменуванням і короткою характеристикою устаткування.
5. Устаткування, яке зберігається на складі повинне бути очищене від бруду і періодично протиратися з одночасною перевіркою стану змащення на оброблених поверхнях.
6. Для запобігання металевих частин устаткування від корозії їх покривають антикорозійним змащенням.
7. Перед консервацією обладнання можна і не знімати з фундаменту.
8. З нього зливають залишки рідини, яка перекачувалася, масло, пресмастилку.
9. Очищають від солідолу, всі деталі центрифуги повинні бути очищені від бруду.
10 Після очищення центрифуги покривають спеціальним покриттям і робиться відповідний запис у журналі.
