Програма психологічної практики

Практичної підготовки магістра

напряму 1301 «Соціальне забезпечення»,

спеціальності 8.13010201 «Соціальна робота. Практична психологія»

 

Загальні положення

Підготовка фахівців напряму 1301 «Соціальне забезпечення», спеціальності8.13010201 «Соціальна робота. Практична психологія» передбачає поєднання системи теоретичних знань з психології, практичних навичок та умінь їх застосування у професійній діяльності в соціальній сфері. Виробнича практика (фахова психологічна) передбачена навчальним планом. Практика проводиться в соціальних службах. Календарний план проходження практики узгоджується з практичним психологом організації та керівником практики від інституту. За результатами практики проводиться захист, що організовує кафедра галузевої психології та психології управління, яка керує практикою.

У випадку успішного проходження практики студент отримує оцінку – «відмінно», «добре», «задовільно» у відповідності до шкали оцінювання результатів. Якщо ж студент не виконав завдання практики, то він є таким, що не виконав навчальний план і не переводиться на наступний курс.

2. Мета та завдання виробничої практики (фахової психологічної)

Практика проводиться з метою набуття та удосконалення практичних навичок, що визначаються кваліфікаційною характеристикою практичного психолога. Фахова психологічна практика студентів покликана формувати у майбутніх психологів особисту відповідальність за ефективність підготовки і проведення доцільних форм психологічної роботи з різними групами клієнтів.

Мета психологічної практики:

1. Сформувати у майбутніх практичних психологів професійне мислення, уміння і навички розв'язувати практичні завдання в соціальній сфері.

2. Забезпечити оволодіння формами і методами просвітницької, діагностичної, консультативної і психокорекційної роботи практичного психолога з врахуванням специфіки закладу соціальної сфери.

3. Сприяти усвідомленню студентами своїх особистісних та професійно значущих якостей і рівня підготовленості до майбутньої професійної діяльності.

Виходячи з аналізу вимог до професійної діяльності сучасного практичного психолога в соціальній сфері і змісту курсів «Соціальна психологія», «Психодіагностика», «Основи психоконсультації та психокорекції», «Патопсихологія», «Практична психологія в соціальній сфері»,«Психологія управління», «Етнопсихологія», «Організація діяльності психологічних служб», «Організація і методика проведення соціально-психологічного тренінгу»визначаються такі завдання психологічної практики:

- забезпечення практичного пізнання студентами особливостей професійної діяльності практичного психолога;

- ознайомлення із змістом діяльності практичного психолога в закладі соціальної сфери;

- практичне апробування та вдосконалення навичок та умінь практичної психологічної роботи з врахуванням специфіки закладу соціальної сфери;

- набуття досвіду самостійного професійного спілкування і взаємодії з клієнтами системи соціальних та соціально-психологічних служб;

- формування стійкої професійної спрямованості, інтересу до професійної діяльності практичного психолога, розвиток потреби до професійної самореалізації.

В результаті психологічної практики студенти оволодівають такими навичками та уміннями, як:

1. Уміння формулювати мету, завдання та визначати етапи психологічної роботи.

2. Уміння збору психодіагностичної інформації.

3. Уміння постановки психологічного діагнозу.

4. Уміння здійснення просвітницької, психоконсультативної та психокорекційної роботи з різними категоріями клієнтів з врахуванням специфіки закладу соціальної сфери.

 

Програма психологічної практики

2.1. Зміст психологічної практики:

· складання календарного плану проходження психологічної практики;

· ознайомлення із змістом просвітницької, психодіагностичної, психоконсультативної та психокорекційної (розвивальної) діяльності практичного психолога соціальної чи соціально-психологічної служби;

· практичне апробування навичок просвітницької, психодіагностичної, психоконсультативної та психокорекційної (розвивальної) роботи з різними категоріями клієнтів;

· ведення щоденника психологічної роботи впродовж терміну практики;

· підготовка звітних документів психологічної практики.

Залежно від специфіки діяльності соціальної чи соціально-психологічної служби у зміст роботи студента-практиканта можуть бути внесені зміни чи доповнення. З огляду на це, орієнтовними темами для індивідуального практичного завдання, наприклад, можуть бути такі проблеми практичної роботи:

1. Психологічна робота з людьми з обмеженими функціональними можливостями

2. Психологічна робота з прийомними сім’ями.

3. Психологічна робота з багатодітними сім’ями.

4. Психологічна робота з дітьми вулиці.

5. Психологічна робота з людьми похилого віку.

5. Психологічна робота алко- і наркозалежними та співзалежними.

7. Психологічна робота з біженцями та вимушеними переселенцями.

8. Психологічна робота з дітьми, що пережили сімейне насилля.

9. Психологічна робота з дітьми-жертвами насилля.

10. Психологічна робота в пенітенціарній системі.

11. Психологічна робота з девіантними підлітками.

12. Психологічна допомога кризовій особистості (підлітки, юнацтво, молодь).

13. Психологічна допомога при переживанні труднощів у навчанні (зниження мотивації, проблеми спілкування з однокласниками, неуспішність, недостатній розвиток психічних процесів).

14. Особливості профорієнтаційної роботи практичного психолога.

15. Психосоціальна робота з біженцями та вимушеними переселенцями.

16. Психосоціальна робота з людьми похилого віку.

17. Психосоціальна робота з безробітними.

18. Психосоціальна робота в хоспісі.

На початку проходження практики складається календарний план її проходження, який узгоджується із керівниками практики від соціально-психологічної служби та інституту (кафедра галузевої психології та психології управління). Студенти-практиканти самостійно розподіляють завдання по днях і тижнях, керуючись календарним планом. Визначені форми роботи та їх кількість є обов’язковими для виконання (Табл.1).

Таблиця 1

2.2. Перелік завдань психологічної практики

 

№ п/п	Завдання	Оформлення Результатів	Оцінка
1 тиждень
1.	Ознайомлення зі соціально-психологічною службою, планом роботи та обов’язками практичного психолога; із змістом просвітницької, психодіагностичної, психоконсультативної та психокорекційної діяльності практичного психолога	Запис у щоденнику	5 балів
2.	Визначення та узгодження з керівником-психологом практики від закладу теми та змісту індивідуального практичного завдання, визначення етапів роботи. Складання індивідуального календарного плану проходження практики	Запис у щоденнику	5 балів
3.	Теоретичний аналіз та обґрунтування означеної проблеми дослідження	Розділ звіту (теоретична частина) про проходження практики	5 балів
2 тиждень
4.	Психодіагностична робота в рамках індивідуального практичного завдання	Бланки відповідей, висновки по кожній методиці, загальні висновки та узагальнення результатів (психологічний діагноз) досліджуваної проблеми	15 балів
3 тиждень
5.	Психодіагностична робота в рамках індивідуального практичного завдання	Розділ звіту (діагностична частина) про проходження практики	10 балів
4 тиждень
	Визначення програми психоконсультативної та розвивальної (психокорекційної, тренінгової) роботи з вирішення виявлених проблем	Запис у щоденнику	5 балів
7.	Реалізація програми психоконсультативної та розвивальної (психокорекційної, тренінгової) роботи з вирішення виявлених проблем	Запис у щоденнику	15 балів
5 тиждень
8.	Реалізація програми психоконсультативної та розвивальної (психокорекційної, тренінгової) роботи з вирішення виявлених проблем	Запис у щоденнику.	15 балів
9.	Аналіз ефективності програми психоконсультативної та розвивальної (психокорекційної, тренінгової) роботи з вирішення виявлених проблем	Розділ звіту (психокорекційна, тренінгова програма) про проходження практики	10 балів
6 тиждень
10.	Підготовка звіту, оформлення щоденника. Рефлексія власних професійних можливостей в реалізації завдань практичної роботи соціальної чи соціально-психологічної служби	Щоденник, звіт	10 балів
11.	Захист результатів практики	Виступ на звітній конференції	5 балів
	Всього	100 балів

 

Індивідуальне практичне завдання має містити:

· теоретичний блок, що передбачає ознайомлення студента-практиканта із науковою та науково-методичною літературою щодо змісту проблематики;

· діагностичний блок, спрямований на розвиток навичок та вмінь розробки психодіагностичної програми, її апробації, збору психодіагностичної інформації, обробки результатів, інтерпретації та написання психологічного висновку;

· корекційний (консультативний, розвивальний, тренінговий) блок, спрямований на розвиток навичок та вмінь здійснення психологічного впливу.

Результати проведених психодіагностичних методик відображаються у протоколах дослідження та бланках відповідей. Бланки відповідей та малюнки розміщуються у Додатках, які відповідно нумеруються.

Впродовж психологічної практики студент має підготувати та реалізувати психокорекційну (консультативну, розвивальну чи тренінгову) роботу. У щоденнику практики подається аналіз проведених заходів. Програма психокорекційної (консультативної, розвивальної чи тренінгової) роботи подається окремим розділом звіту.

В разі необхідності, впродовж проходження практики студент може також проводити індивідуальні консультації з клієнтами, зміст яких також фіксується у щоденнику практики.

Планування та реалізація всіх визначених завдань практики обов’язково узгоджується з практичним психологом закладу, де проходить практика.

Впродовж всього періоду практики студент-практикант веде "Щоденник психологічної практики" за визначеним зразком, записи у якому повинні містити інформацію про специфіку та особливості (що було зроблено, які виникали труднощі у процесі роботи тощо) виконання завдання досліджуваними. Протоколи досліджень мають відображати наступне:

Ø якісну характеристику особистісного контакту досліджуваного з психологом - встановлюється легко, невимушено; встановлюється поступово; клієнт скований, сором’язливий, потребує заохочень;

Ø інтерес досліджуваного до запропонованих завдань - виразний, стійкий, стимулюючий діяльність; епізодичний, поверховий, не стимулюючий діяльність; відсутність інтересу;

Ø спосіб виконання психодіагностичних завдань - самостійні, адекватні практичні дії, яким передують розумові; нерішучі, стимульовані дії; маніпулювання стимульним матеріалом;

Ø темп, працездатність впродовж психодіагностичного дослідження - рівномірний темп та працездатність впродовж всього дослідження; нерівномірний темп з проявами імпульсивності дій при збереженні працездатності; нерівномірний, з елементами астенії; спадання працездатності; рівномірно повільний темп; рівномірно швидкий темп;

Ø особливості поведінки та її динаміку впродовж психокорекційної (консультативної, розвивальної, тренінгової) роботи – наприклад, зацікавлене, байдуже ставлення тощо;

Ø аналіз ефективності конкретних психокорекційних (консультативних, розвивальних, тренінгових) впливів, її врахування в подальшій практичній роботі з даними клієнтом.