Вимоги до пакування та маркування товарів

 

Вимоги до пакування та маркування товарів також відносяться до нетарифних бар'єрів, які в сучасних умовах набувають широкого вжитку.

У багатьох країнах розроблено складні системи національних вимог до упаковки імпортованих товарів. Вони стосуються розмірів, маси, форми, обсягу інформації, яку повинне містити маркування товарів. Через те, що пакування та маркування товарів, що ввозяться, має повні­стю відповідати нормам та вимогам, які прийняті в країні-імпортері, експортеру необхідно додатково витрачати кошти і час для виконання перелічених умов. Витрати на виконання національних вимог до паку­вання та. маркування товарів підвищують ціну реалізації товару.

Ці вимоги можуть бути різними, наприклад:

- обов'язкове маркування на двох мовах (Канада, Фінляндія);

- регулювання стандартів розміру і розфасовки попередньо упако­ваних товарів (Канада);

- додаткові вимоги до упаковки фруктів, овочів, шоколаду та інших товарів (Австрія).

У більшості країн на етикетці, передусім для харчових товарів, має бути нанесена повна інформація про масу, фірму, адресу виробника, склад, консерванти тощо.

Розглянемо детальніше, які вимоги пред'являються до пакування та маркування товарів в Україні.

Споживачі, які купують товари для задоволення своїх особистих по­треб, що реалізуються на території України, мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця). Детально право споживача на інформацію про товар визначено статтею 15 Закон України 1023-ХП «Про захист прав споживачів».

Інформація про товари непродовольчої групи має, зокрема, містити:

- назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

- дані про основні властивості продукції, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

- відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встанов­лені нормативно-правовими актами;

- дані про ціну (тариф), умови, та правила придбання продукції;

- дату виготовлення;

- відомості про умови зберігання;

- гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

- правила та умови ефективного та безпечного використання продукції;

- строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відо­мості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про мо­жливі наслідки в разі невиконання цих дій;

- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, про­давця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслугову­вання.

Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, спожи­вачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Основним нормативним документом, який встановлює вимоги щодо порядку упаковування непродовольчих товарів, є Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

Зазначення походження товару, шляхом маркування назви країни, де був вироблений товар, регулюється Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (від 16.06.1999 N 752-Х1У із змінами та доповненнями).

Зазначення географічного місця походження товару віднесено цим. законом до простого зазначення походження товару.

Імпортні товари, що реалізуються на території України, мають су­проводжуватися інформацією для споживачів тією ж мовою, що і това­ри вітчизняного виробництва. Отже, якщо імпортний товар виготовля­ється і за договором поставляється українській компанії, умовами договору може бути передбачено, що виробник (іноземна компанія) за­безпечує товар необхідною інформацією своєю мовою та українською мовою. В цьому випадку будуть дотримані всі норми діючого законо­давства України про мови. Якщо ж імпортний товар супроводжується тільки іноземною мовою, то українська компанія - продавець має за­безпечити переклад цієї інформації на українську мову.

На упаковці товару може бути розміщений штрих-код товару. Це питання врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України «Про впровадження штрихового кодування товарів» № 576 від 29.05.1996 ро­ку зі змінами та доповненнями. Згідно п.1 зазначеної постанови з 01.01.1997 року в Україні запроваджено маркування суб'єктами під­приємницької діяльності товарів, які виробляються або реалізуються в Україні, штрихованими кодами 081.

Як передбачено положенням ч. 9 ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію має містити, зокрема, гарантій­ні зобов'язання виробника.

В Україні відсутні спеціальні вимоги щодо обов'язкового підтвер­дження продукції на відповідність екологічним стандартам.

Разом із тим, стандарти систем екологічного управління, зокрема, по екологічному маркуванню, які були затверджені Україною в цій сфері повністю гармонізовані із міжнародними та відповідають станда­рту 180 серії 14000.

Детальніше про вимоги, які пред'являються в Україні до пакування та маркування продовольчих товарів. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» в статті 38 визначає наступний зміст ети­кетування харчових продуктів:

- назва харчового продукту;

- назва та повну адресу і телефон виробника;

- кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру;

- склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у йо­го виробництві;

- калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів хар­чового продукту;

- кінцева дата споживання «вжити до» або дату виробництва та строк придатності.

- номер партії виробництва;

- умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потре­бує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

- застереження щодо споживання харчового продукту певними кате­горіями населення.

Написи на етикетці харчового продукту такі як «повністю натураль­ний», «органічний», «оригінальний», «без ГМО » (генетично модифіко­ваних організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що за­значена вище, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповід­ними нормативно-правовими актами, виданими на виконання закону України «Про захист прав споживачів».

Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетують­ся державною мовою України та містять інформації у доступній для сприймання споживачем формі (ст.38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»).