Індивідуальні навчально-дослідні завдання. 1. Джерела права Стародавньої Месопотамії

Теми рефератів

1. Джерела права Стародавньої Месопотамії.

2. Історія відкриття Законів царя Хамурапі.

3. Соціально-правовий устрій стародавнього Вавилону.

4. Судочинство в стародавніх державах Месопотамії.

5. Джерела стародавнього індійського права.

6. Особливості стародавнього індійського рабства.

7. Основні етапи становлення афінської демократії.

8. Законодавство Солона.

9. Реформи Клісфена в Афінах.

10. Основні риси афінського права.

11. Організація суду в Стародавніх Афінах.

12. Порівняльна характеристика афінської демократії та спартанської олігархії.

13. Магістратури у Стародавньому Римі. Їх види та компетенція.

14. Зміни в державному ладі періоду домінанту.

15. Основні етапи розвитку римського права.

16. Джерела римського права стародавнього періоду.

17. Закони XII таблиць як пам’ятка римського права.

18. Загальна характеристика кодифікації Юстиніана.

19. Роль релігії в процесі розвитку держави і права Арабського халіфату.

20. Особливості становлення і розвитку мусульманського права.

21. Джерела та школи мусульманського права.

22. Поняття «середньовіччя» та загальна характеристика його держав та права.

23. Джерела ранньофеодального права Західної Європи.

24. Феодалізація франкського суспільства.

25. Основні джерела і особливості середньовічного права Німеччини.

26. «Золота була» 1356 р.- пам’ятка середньовічного права.

27. Кромвель – лідер англійської революції XVII ст.

28. «Славна революція» 1688 р.

29. Розбудова двопартійної системи в Англії: віги і торі.

30. Формування правової держави і громадянського суспільства в Англії.

31. Американська революція XVIII ст.: зміст і особливості.

32. «Статті конфедерації» – перша конституція Штатів.

33. Д. Вашингтон – перший президент США.

34. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.

35. Кримінальний кодекс Франції 1810 р.

36. Друга імперія. Конституція 1852 р. та передумови утворення Паризької комуни.

37. Створення Німецької імперії.

38. Цивільне уложення Німеччини 1900 р.

39. Американська правова система. Судочинство.

40. Права та обов’язки японських підданих за Конституцією 1889 р.

41. Версальський договір та його основні положення.

42. Розпад імперій на початку ХХ ст. та зміни в державному устрої (Німеччина, Австрія, Оттоманська імперія).

43. Політичні партії США в ХХ столітті.

44. Президентська влада і Конгрес США.

45. Ф. Рузвельт: історичний портрет.

46. Прийняття 18-21 поправок до Конституції США.

47. Зародження нацистського руху.

48. Репресивний апарат нацистської Німеччини.

49. Об’єднання Німеччини.

50. Національний конгрес і боротьба за незалежність Індії.

51. Сатьяграха — засіб для практичного і свідомого порушення несправедливих законів.

 

Методи навчання

При викладенні навчальної дисципліни використовуються традиційні методи навчання: лекції, семінарські заняття з акцентом на самостійну роботу студента, яка формує вміння працювати з нормативним матеріалом, відслідковувати і оцінювати тенденції державного будівництва, аналізувати і впорядковувати взаємозв’язки між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, оцінювати ефективність функціонування правового регулювання в кожній країні в історичному аспекті.

Основними формами самостійної роботи студентів є: опрацювання лекційного матеріалу, законодавчих, нормативно-правових, літературних джерел; вивчення окремих тем або питань, передбачених для самостійного опрацювання методичними рекомендаціями. Обов’язковим є виконання та письмове оформлення завдань, тестів, схем, порівняльних таблиць та інших робіт, підготовка до семінарських занять.

Лекційний курс спрямовує студентів у раціональному напрямі при вивченні навчального матеріалу. Лекції надають студентам знання в обсязі, необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, та роз’яснюють найбільш складні поняття та положення навчальної дисципліни. Належне ведення конспекту лекцій сприяє збереженню необхідної інформації та подальшого його аналізу.Самостійно опрацьовуючи лекційний матеріал студент повинен звірити законспектований матеріал із питаннями, які визначені в плані проведення семінарського заняття. При недостатності у конспекті лекції необхідного матеріалу або неповного розкриття того чи іншого питання студент повинен звернутися до рекомендованої літератури, а саме: законів, нормативно-правових актів, підручників, навчальних посібників та інших літературних джерел.

Мета семінарських занять полягає у закріпленні і поглибленні набутих теоретичних знань студентів, опануванні навичками застосування цих знань при вирішенні конкретних ситуативних завдань, контролю за якістю засвоєння матеріалу, стимулювання самостійної роботи студентів над вивченням навчальної дисципліни, засвоєння ними основних положень та вивчення основних положень курсу.

Основою для підготовки до семінарських занять є плани їх проведення. На семінарських заняттях використовуються різні форми та методи контролю знань студентів, основними серед яких є: усне опитування, дискусія, реферативні повідомлення та їх обговорення, а також проведення тестового контролю.

Специфіка семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» полягає в тому, що під час їх проведення значна увага зосереджується на поєднанні глибокого засвоєння історико-теоретичного матеріалу та вирішенні практичних завдань, які безпосередньо виникають нині в Україні.

Підготовка доповідей та рефератів сприяє поглибленому усвідомленню здобутих знань. Тематика рефератів пропонується у розділі 5 цієї робочої програми.

Мета реферативної доповіді полягає в засвоєнні студентами основних аспектів розкритої у реферативному дослідженні теми, формуванні питань, проведенні дискусії.

Робота над рефератом починається з добре продуманого вступу де треба визначати мету проведення дослідження, і максимально точно встановити його межі, а також окреслити використані методи. Після цього можна переходити до проведення безпосереднього дослідження проблеми, врахувавши як теоретичні, так і практичні аспекти.

У основній частині дається чітке обґрунтування шляхів вирішення проблеми, яким саме і необхідно віддати перевагу. Реферат в обов’язковому порядку повинен завершуватися висновками та посиланням на використані закони, нормативно-правові акти та літературні джерела. Зазвичай, обсяг реферату не повинен перевищувати 10 сторінок.

Методи контролю

Контрольні питання, що виносяться на