ПРОГРАМА ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
«ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО»
Природа мови.
Загальне і часткове мовознавство, теоретичне і практичне мовознавство. Основні розділи загального мовознавства. Напрями прикладного мовознавства.
Проблема співвідношення мови і мислення. Роль мови у процесі пізнання.
Концепція мови і мовлення як відображення складної природи мовної діяльності.
Головні наукові парадигми лінгвістики: порівняльно-історична, структуралістська, комунікативно-функціональна, когнітивна, синергетична.
Глобальні лінгвістичні концепції Е.Косеріу, Дж. Пірса, Ч.Моріса, Н.Хомського.
Теорія мови Л.Вайсгербера.
Загальна структура лінгвістичних знань: галузі мовознавства, рівнева класифікація, метатеоретична концепція К.Тищенка.
Мова як система систем (підсистем); її відкритість і динамізм. Типи відношень між мовними одиницями.
Основні і проміжні рівні мовної системи. Теорія ізоморфізму та ієрархії мовних рівнів.
Лінгвістичні універсалії: семіотичні, психолінгвістичні, статичні та динамічні. Рівнева характеристика універсалій.
Фонологічна система мови. Поняття фонеми. Функції фонеми. Фонологічні школи.
Лексико-семантична система мови. Семантична структура слова. Лексична типологія мов. Проблема метафори.
Семасіологія, проблема семантичної валентності та сполучуваності. Семантичний обсяг слова.
Граматична система мови. Граматична категорія. Граматичне значення. Граматична форма.
Сучасні граматичні теорії, проблема частиномовної класифікації.
Типологічна характеристика мови і типологічна класифікація мов (морфологічна і синтаксична).
Мова як соціально-історична норма, її варіантний і конкретно-реальний характер. Узус, літературна мова, стиль мови.
Соціолінгвістика як теорія про суспільну обумовленість мови, її соціальні функції і типи; соціолінгвістика і мовне будівництво (мовна політика).
Соціальна природа мовленнєвої діяльності. Мова як соціально-історична норма, її варіантний і конкретно-реальний характер.
Напрями сучасних соціолінгвістичних досліджень. Мова і влада. Політична лінгвістика.
Функціональна різноманітність мов. Типологія літературних мов. Допоміжні мови. Штучні мови. Міжнародні мови.
Соціолінгвістична класифікація мов О.Ткаченка.
Зовнішні і внутрішні причини мовних змін. Темпи мовних змін. Взаємодія мов, мовні контакти. Форми міксації мов. Піджин. Креольська мова.
Стан мови як динамічна рівновага; варіювання як процес розвитку мови. Історія мови та її хронологічні зрізи. Обумовленість історії розвитку мовознавства історією розвитку суспільства.
Мовознавство на сучасному етапі розвитку. Основні школи і напрями. Типологія мов та мовні універсалії.
Комунікативна лінгвістика. Одиниці мовної комунікації.
Когнітивна лінгвістика. Проблема концепту в сучасній лінгвістиці.
Прикладна лінгвістика: комп’ютерна лінгвістика, лексикографія; термінознавство; корпусна лінгвістика; перекладознавство; патопсихолінгвістика; теорія комунікативного впливу; нейролінгвістичне програмування.
Герменевтика. Сучасні герменевтичні техніки.
Мовознавство і семіотика; сигнали і знаки. Мова як особлива знакова система.
Етнолінгвістика, лінгвокультурологія. Гіпотеза лінгвістичної відносності й альтернативні теорії співвідношення мови та мислення (етнічної свідомості). Культурна ідентичність. Етнокультурна компетенція та її складники. Поняття інкультурації й акультурації. Проблеми міжкультурної комунікації.
Основні етапи історії мовознавства.
Питання мовознавства у класичній філології. Мовознавство в стародавній Індії. Граматика Паніні. Санскрит і європейські мови.
Старогрецьке мовознавство про природу назв. Питання мовознавства в логіці і поетиці Аристотеля.
Китайське мовознавство й арабське мовознавство.Олександрійські і пергамські граматисти; вчення про вісім частин мови.
Проблема походження мови у працях філософів та мовознавців ХУІІ – ХІХ ст. Філософські і нормативні граматики. "Всезагальна раціональна граматика" А.Арно і К.Лансло. Нормативні граматики і словники.
Виникнення порівняльно-історичного мовознавства і становлення порівняльно-історичного методу мовознавства.
"Порівняльна граматика" індоєвропейських мов Ф.Боппа.
Порівняльно-історична граматика і лінгвістична концепція А. Шлейхера.
Виникнення германістики (Р.Раск і Я.Грімм) і славістики (Й.Добровський і О.Х.Востоков).
Розвиток компаративістики в другій половині XIX ст. Натуралістичний напрям у порівняльно-історичному мовознавстві.
Філософія мови В. фон Гумбольдта.
Логіко-граматична школа середини XIX ст. (К.Беккер і Ф.Буслаєв).
Психологічні школи в мовознавстві XIX ст.: Г.Штейнталь, М.Лацарус, В.Вундт.
Молодограматизм як провідна школа історико-порівняльного психологічного мовознавства. "Принципи історії мови" Г.Пауля.
Неограматичний напрямок як синтез соціологічних, психологічних і формально-граматичних концепцій; його основні школи.
Історія вітчизняної мовознавчої науки.
Проблема періодизації праслов’янської мови.
Слов’янські мови, їх генетична спорідненість. Виникнення писемності у слов’ян.
Основні центри і постаті славістики.
Філологічна наука в Україні, Білорусі та Московській державі ХУ – ХУІІІ ст.
Психологічний напрям у вітчизняному мовознавстві: загальнолінгвістична концепція О.О.Потебні та її філософські основи. Харківська лінгвістична школа. Діяльність О.Бодянського та І.Срезневського.
Казанська лінгвістична школа. Вчення про мову як соціально-психічне явище.
Московська лінгвістична школа. П.Ф.Фортунатов, О.О.Шахматов, О.М.Пєшковський.
Неогумбольдтіанські ідеї та семантична філософія мови.
Виникнення і розвиток структуралізму у мовознавстві.
Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра. Женевська і Паризька школи. Ш.Баллі. А.Мейє.
Празький лінгвістичний гурток (функціональна лінгвістика). Вчення В.Матезіуса.
Глосематика Л.Єльмслева.
Л.Блумфільд як засновник дескриптивної лінгвістики.
Генеративна граматика Н.Хомського.
Мовознавство XX ст. Розвиток порівняльно-історичного і типологічного мовознавства; історичне і порівняльне мовознавство.
Загальнолінгвістичні питання у працях Ю.А.Кримського, Л.А.Булаховського, А.О.Білецького, О.С.Мельничука.
Українські славісти діаспори Ю.Шевельов і О.Горбач.
Методологія лінгвістики.
Проблема класифікації лінгвістичних методів. Основні поняття лінгвометодології: методологія, парадигма, епістема.
Філософський метод пізнання і методи часткових наук.
Загальнонаукові способи лінгвістичних досліджень: спостереження, експеримент, моделювання, індукція, дедукція, гіпотеза, аналіз, синтез, таксономія, порівняння, формалізація, ідеалізація, фальсифікація.
Методика мови-еталона; проблема мовних універсалій.
Описовий метод як аспект дослідження рівнів сучасної мови; прийоми вивчення мови і прийоми навчання мови. Одиниці мови та одиниці лінгвістичного аналізу; основні методи описового вивчення мови - компонентний і контекстний аналіз.
Порівняльний метод вивчення мови. Внутрішньомовне порівняння; порівняльна методика вивчення мови і навчання мови. Порівняльно-генетичний метод. Прийоми і принципи етимологічного аналізу. Міжмовне порівняння: порівняльно-історичне, зіставне і типологічне. Ностратична гіпотеза В.Ілліч-Світича.
Зіставний метод вивчення мови. Зіставне вивчення споріднених і неспоріднених мов; приховане зіставлення і мовні паралелі.
Соціологічні і психологічні методи вивчення мови.
Метамова як спосіб опису мови.
Математичні прийоми і математична методика опису мови.
Застосування методу лінгвогеографії.
