Порядок
Казначейського обслуговування державного бюджету за витратами
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок регламентує організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби (далі – орган Казначейства), розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
1.2. При казначейському обслуговуванні державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу застосовуються поняття та економічні категорії, які визначені Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні.
У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
відкриті асигнування – право, надане головним розпорядникам бюджетних коштів та розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня, щодо розподілу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням узятих на облік бюджетних зобов'язань. Відкриті асигнування забезпечуються ресурсами єдиного казначейського рахунка;
код коштів – деталізована ознака напряму спрямуваннякоштів державного бюджету (загальний фонд; спеціальний фонд у частині надходжень, які спрямовуються на здійснення спеціальних видатків; надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством; інші джерела власних надходжень бюджетних установ тощо);
кредитор – розпорядник бюджетних коштів відповідного рівня або одержувач бюджетних коштів, який отримує бюджетні асигнування з державного бюджету для здійснення операцій з надання кредитів з бюджету, бюджетних позичок та фінансової допомоги на поворотній основі позичальнику та забезпечує повернення таких коштів до бюджету;
кредитування – операції з надання коштів з державного бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок яких виникають зобов'язання перед державним бюджетом (надання кредитів з державного бюджету), та операції з повернення таких коштів до державного бюджету (повернення кредитів до державного бюджету). До кредитів з державного бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з державного бюджету на поворотній основі;
меморіальні документи – документи, що використовуються органами Казначейства для безготівкових розрахунків та документально підтверджують зазначені операції, зокрема: меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення тощо;
позичальник – юридична або фізична особа, яка отримує у тимчасове користування кошти державного бюджету на умовах повернення, платності та строковості на певну визначену мету відповідно до нормативно-правових актів.
1.3. У процесі казначейського обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу може застосовуватися система дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство» з використанням засобів криптографічного захисту інформації Державної казначейської служби України (далі – Казначейство України).
II. Основні положення про формування єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету
Головні розпорядники бюджетних коштів (далі – головні розпорядники) до початку бюджетного періоду визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (далі – розпорядники нижчого рівня) та одержувачів бюджетних коштів (далі – мережа) за територіями (обласний рівень), чітко визначившись із статусом кожної установи, яка обслуговується у відповідному органі Казначейства. Відповідальні виконавці бюджетних програм визначають мережу і подають головному розпоряднику для зведення мережі по головному розпоряднику.
До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету.
Розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують бюджетні асигнування безпосередньо від них.
Розпорядник (одержувач) бюджетних коштів не може бути включений одночасно до мережі головного розпорядника та розпорядника нижчого рівня за однією бюджетною програмою.
Установа не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та одержувачем бюджетних коштів.
Одержувач бюджетних коштів не може бути одночасно замовником і виконавцем робіт (надавачем послуг, постачальником товарів) при виконанні бюджетної програми за рахунок коштів державного бюджету.
Виконавці робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, поставляють товари), не включаються до мережі.
До мережі включаються розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів, внесені до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів (далі – Єдиний реєстр), у встановленому законодавством порядку.
До мережі розпорядника бюджетних коштів можуть бути включені відокремлені структурні підрозділи розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), які не є юридичними особами, відомості щодо яких внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку, визначеному законодавством. До відокремлених структурних підрозділів розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) застосовуються положення, визначені для розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів).
Головний розпорядник (розпорядник нижчого рівня) включає до мережі установи, які на кінець попереднього бюджетного періоду перебували у його мережі і мали бюджетну заборгованість, та здійснює заходи щодо впорядкування бюджетної заборгованості минулих років відповідно до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду (з дотриманням вимог частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України).
У разі якщо до 1 березня поточного бюджетного періоду головним розпорядником (розпорядником нижчого рівня) не включені до мережі поточного бюджетного періоду установи, які на кінець попереднього бюджетного періоду перебували в його мережі і мали бюджетну заборгованість та для яких у кошторисах (планах використання бюджетних коштів) не передбачені бюджетні асигнування для погашення такої заборгованості, головний розпорядник (розпорядник нижчого рівня) несе відповідальність згідно з законом.
Не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до початку бюджетного періоду головні розпорядники (крім Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій) надають Казначейству України на паперових та електронних носіях мережу за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі виникнення протягом бюджетного періоду змін мережі головні розпорядники складають реєстр змін до мережі за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Казначейство України перевіряє подану інформацію на відповідність встановленим вимогам до складання мережі, даним Єдиного реєстру (код розпорядника/одержувача бюджетних коштів за Єдиним реєстром, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі – ЄДРПОУ), повне та скорочене (за наявності) найменування, статус установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), код та найменування органу Казначейства) та вносить до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, про що на документі ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації подають мережу до головних управлінь Казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – Головні управління Казначейства) для внесення до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету.
2.2. Розпорядники нижчого рівня, до сфери управління яких належать інші розпорядники нижчого рівня, складають мережу у порядку, визначеному для головних розпорядників. Ці розпорядники (крім районних державних адміністрацій) обслуговуються у відповідних Головних управліннях Казначейства та включають до мережі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Казначейства відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь). Районні державні адміністрації обслуговуються у відповідних управліннях (відділеннях) Казначейства України (далі – управління (відділення) Казначейства) та включають до мережі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються у цьому управлінні (відділенні) Казначейства.
Розпорядники нижчого рівня (обласний рівень) надають Головним управлінням Казначейства на паперових та електронних носіях мережу у територіальному розрізі (місто, район) не пізніше ніж за десять днів до початку бюджетного періоду. Районні державні адміністрації подають мережу відповідним управлінням (відділенням) Казначейства. Головні управління Казначейства (управління (відділення) Казначейства) перевіряють подану інформацію державних адміністрацій та розпорядників нижчого рівня на відповідність встановленим вимогам щодо складання мережі, даним Єдиного реєстру (код розпорядника/одержувача бюджетних коштів за Єдиним реєстром, код за ЄДРПОУ, повне та скорочене (за наявності) найменування, статус установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), код та найменування органу Казначейства). Головні управління Казначейства (управління (відділення) Казначейства) отриману мережу вносять до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, про що на документі ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
2.3. Складання мережі Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України (далі – силові структури) має особливості, відмінні від інших головних розпорядників: розпорядники нижчого рівня, які обслуговуються в одному Головному управлінні Казначейства (базовому), включають до мережі розпорядників нижчого рівня, які обслуговуються в іншому Головному управлінні Казначейства (транзитному).
Базові Головні управління Казначейства – це Головні управління Казначейства, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, до мережі яких включені розпорядники бюджетних коштів, що розташовані на території іншого Головного управління Казначейства (транзитного).
Транзитні Головні управління Казначейства – це Головні управління Казначейства, на території яких перебувають розпорядники бюджетних коштів, включені до мережі розпорядників коштів нижчого рівня, розташованих на території іншого Головного управління Казначейства (базового).
Мережа силових структур вноситься до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету базовими Головними управліннями Казначейства.
2.4. Протягом бюджетного періоду можуть виникати зміни мережі у разі внесення до мережі нової установи, виключення установи з мережі, уточнення реквізитів (найменуваннячи місця обслуговування) тощо.
Про зміни у мережі головні розпорядники повідомляють Казначейство України, а розпорядники нижчого рівня – відповідні органи Казначейства. Реєстр змін до мережі з відповідним обґрунтуванням подається на паперових та електронних носіях за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
Після внесення змін до Єдиного реєстру у частині даних, які використовуються при складанні мережі, головний розпорядник (розпорядник нижчого рівня) протягом трьох робочих днів надає відповідному органу Казначейства реєстр змін до мережі.
Виключення з мережі установи (підприємства, організації), що ліквідується або реорганізується, проводиться лише після передавання установі-правонаступнику (підприємству, організації) планових показників, обсягів відкритих асигнувань, показників проведених з початку бюджетного періоду касових видатків та непогашених бюджетних зобов'язань.
Казначейство України, Головні управління Казначейства та управління (відділення) Казначейства відповідно вносять зміни до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету на підставі поданих головними розпорядниками та розпорядниками нижчого рівня реєстрів змін до мережі. Після внесення змін на документі ставиться відбиток штампа за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
2.5. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують достовірність даних, наведених у мережі (реєстрі змін до мережі). Органи Казначейства є користувачами мережі.
2.6. У разі недотримання розпорядником бюджетних коштів вимог, установлених цим Порядком, при складанні мережі та змін до неї, виявлення невідповідності даних мережі даним Єдиного реєстру документ протягом двох робочих днів повертається органом Казначейства на доопрацювання з відповідною відміткою в нижній частині документа: зазначаються причини та дата повернення, ставиться підпис відповідальної особи.
2.7. Казначейство України подає головним розпорядникам за їх зверненням інформацію з єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету на паперових та електронних носіях.
Казначейство України щоденно надає Міністерству фінансів України (далі – Мінфін України) інформацію з єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету відповідно до формату та регламенту обміну інформацією між Мінфіном України та Казначейством України.
III. Облік бюджетних асигнувань та контроль за їх дотриманням органами Казначейства
