Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Законодавчий процес і його стадії




Процес створення, зміни і скасування законів називають законодавчим процесом. У національній правовій системі він складається з таких стадій:

1) законодавча ініціатива — внесення в законодавчий
орган пропозиції про видання, зміну або скасування закону.
Таким правом у будь-якій державі володіє порівняно вузь­
ке коло осіб. В Україні право законодавчої ініціативи мають
народні депутати України, Президент, Кабінет Міністрів
України;

2) розробка законопроекту. Вона може бути доручена
парламентським комітетам, міністерствам, колективам
учених-фахівців. Перша і друга стадії законодавчого про­
цесу можуть збігатися, і тоді на розгляд парламенту вно­
ситься готовий законопроект;

3) обговорення законопроекту. Прийнятий до розгляду
законопроект поетапно обговорюється парламентаріями,
до нього вносяться поправки і доповнення (цей процес на­
зивають першим і другим читанням законопроекту);

4) ухвалення закону (звичайно в результаті третього
читання). Ухвалення закону здійснюється голосуванням.
За загальним правилом, закон має бути схвалений простою
більшістю членів парламенту (тобто 50 % + 1 голос). Деякі
закони мають бути схвалені 2/3 голоси парламентаріїв
(кваліфікована більшість);

5) підписання закону главою держави. На цю стадію від­
водиться строго визначений строк (наприклад, в Україні —
15 днів). Як правило, глава держави має право повернути


закон на повторний розгляд зі своїми мотивованими заува­женнями (відкладне вето). Якщо закон повторно прийма­ється кваліфікованою більшістю голосів, то глава держави зобов'язаний підписати його та обнародувати. Так, якщо Президент України не підписав повторно прийнятий закон, то після закінчення десяти днів закон невідкладно обна­родується Головою Верховної Ради України;

6) обнародування закону. Ця стадія має важливе зна­
чення. Неопубліковані і, таким чином, не доведені до відо­
ма людей закони не застосовуються;

7) набрання законом чинності. За загальним правилом,
закон набуває чинності протягом певного терміну (в Укра­
їні — через десять днів після публікації), якщо інше не
вказане самим законом.

17.5. Систематизація нормативно- '

Правових актів

Для того щоб система законодавства була внутрішньо узгоджена і несуперечлива, нормально функціонувала, удосконалювалася і розвивалася, вона потребує постійної дії на неї спеціального процесу — систематизації.

Систематизація — це діяльність, спрямована на впо­рядкування нормативно-правових актів, узгодження їх у певну систему.

Необхідність систематизації зумовлена тим, що постій­но йде процес видання нових нормативно-правових актів, з часом деякі акти фактично втрачають силу, застарівають, накопичуються суперечності між юридичними розпоря­дженнями.

Розрізняють такі види систематизації нормативно-пра^ вових актів:

1) облік нормативно-правових актів є збором держав­ними органами і неофіційними організаціями чинних нор­мативних актів, їх обробкою і розташуванням за певною системою, що забезпечує пошук необхідної правової інфор­мації в масиві актів, узятих на облік. Облік здійснюється практично всіма державними органами і юридичними осо­бами для задоволення власних потреб у правовій інформа­ції або в комерційних цілях для забезпечення правовою інформацією інших суб'єктів.



Сукупність нормативних актів, узятих на облік, складає інформаційний фонд, у якому нормативні акти зберігаються в певному порядку. Для швидкого знаходження нормативно-правового розпорядження, прийнятого з того або іншого питання (темі), створюються інформаційно-пошукові систе­ми. В Україні існує ІПС «Законодавство України» на офіцій­ному веб-сайті Верховної Ради України, а також неофіційні пошукові системи «Юрист+», «Ліга-Закон» тощо.

Крім самостійного значення, облік нормативно-правових актів є підготовчою стадією для інших видів систематиза­ції;

2) інкорпорація — це об'єднання нормативно-правових
актів без їх зміни в збірку за певною ознакою.

Різновиди інкорпорації за суб'єктом здійснення: офіцій­на інкорпорація — здійснюється державним органом; нео­фіційна інкорпорація — здійснюється видавництвами, науковими і навчальними закладами, окремими фахівця­ми. Прикладами офіційної інкорпорації є «Відомості Верхо­вної Ради України», «Офіційний вісник України».

Різновиди інкорпорації за критерієм відбору норматив­но-правового матеріалу: хронологічна — нормативно-пра­вові акти збираються за часом їх видання або набрання сили («Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України»); предметна — нормативно-правові акти систе­матизувалися за галузями або інститутами права, сферами державної діяльності (наприклад, такими є тематичні бю­летені Міністерства юстиції України).

Різновиди інкорпорації за обсягом охоплюваного нор­мативно-правового матеріалу: генеральна — до збірки включаються всі нормативно-правові акти суб'єкта право­творчості (наприклад, багатотомне видання «Закони Укра­їни»); часткова — в збірку включаються нормативно-пра­вові акти у певній сфері правового регулювання (наприклад, збірки, присвячені правовому регулюванню нотаріату, банкам і банківській діяльності, правовому становищу не­повнолітніх в Україні);

3) консолідація — ухвалення укрупненого уніфіковано­
го акта на основі об'єднання норм розрізнених актів. При
цьому нові норми не створюються, всього лише усуваються
повтори, виправляється застаріла термінологія. Особли­
вість консолідації полягає в тому, що вона містить у собі
деякі риси кодифікації та інкорпорації. Консолідований
акт є зведеним нормативно-правовим актом, що формально


зближує його з кодифікованим; а той факт, що він по суті не вносить нічого нового в регулювання суспільних відно­син, ріднить його з інкорпорацією. Ця форма систематиза­ції з успіхом застосовується в англомовних країнах (Звід законів США) і деяких країнах СНД (у Російській Федера­ції виданий Звід законів);

Різновидами консолідації є використовувані у США компіляція та ревізія. Компіляція полягає в тому, що нор­мативні акти публікуються в хронологічному порядку, при цьому виключаються частини актів, що втратили чинність, і вносяться частини актів, які замінені пізнішими рішен­нями законодавчого органу.

Ревізія полягає в тому, що нормативні акти та їхні ча­стини приводяться в логічний порядок за предметною озна­кою, виключаються положення, що фактично втратили силу, скорочується множинність актів, поліпшується їх граматична структура. Результати ревізії законодавства підлягають затвердженню законодавчим органом або як самостійний закон, або шляхом прийняття закону, що схва­лює документ, що висловлює зміст ревізії законодавства;

4) кодифікація — створення нового логічно цілісного нормативно-правового акта (кодексу, основ) на основі ста­рих актів, з частковою або повною зміною їхнього змісту, усуненням прогалин і суперечностей. Кодифікація — один з прийомів правотворчості і як такий може здійснюватися тільки державою.

Різновиди кодифікації за обсягом охоплюваного норма­тивно-правового матеріалу:

загальна — утворення зведеного акта по всіх галузях
законодавства («кодекс кодексів»). Наприклад, такий ха­
рактер мав Звід законів Російської імперії;

галузева — об'єднання правових норм тієї або іншої
галузі — Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс
України;

міжгалузева (комплексна) — об'єднання правових
норм різних галузей права, що регулюють суспільні відно­
сини у певній сфері, наприклад, Повітряний кодекс Укра­
їни, Кодекс торговельного мореплавства України;

спеціальна (внутрішньогалузева) — об'єднання пра­
вових норм окремого інституту або підгалузі права (при­
кладом є Водний кодекс України, Кодекс України про
надра, Лісовий кодекс України). ____ ____


Співвідношення різних видів систематизації за глиби­ною «вторгнення» у нормативно-правовий матеріал є таким: облік нормативно-правових актів та інкорпорація не вно­сять змін у текст і зміст нормативно-правових актів, кон­солідація вносить зміни в текст нормативно-правового акта, не змінюючи змісту норм і не створюючи нових норм права, а кодифікація є різновидом правотворчості.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-27; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 830 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Люди избавились бы от половины своих неприятностей, если бы договорились о значении слов. © Рене Декарт
==> читать все изречения...

2514 - | 2318 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.012 с.