Побудова графіку біоритмів працездатності людини.
Методика розрахунку біоритмів
1. Визначити кількість прожитих днів:
,
де В – вік людини;
nв – кількість прожитих високосних років;
n1 – кількість днів, прожитих з останнього дня народження.
2. Кількість прожитих циклів:
- фізичних: N ф = 
,
- емоційних:: Nе = 
,
- інтелектуальних: Nі = 
Квадратні дужки вказують, що в розрахунках враховується лише ціла частка числа.
3. Визначити день циклу "на сьогодні", це потрібно, щоб "прив'язати" біоритми до потрібної нам дати (дати побудови):
; 
; 
.
4. Побудувати числову вісь, позначити на ній крапкою т. А. – дату побудови.
Побудувати графіки біоритмів, враховуючи, що на день побудови т.А. день фізичного циклу е – Дф, емоційного – Де,інтелектуального – Ді (див. графіки стандартних біоритмів мал.2.2).
2.3. До побудови графіків біоритмів
(Наприклад Дф =5, Де=16, Ді =30) 1- фізичний цикл; 2-емоційний цикл,
3 - інтелектуальний цикл.
5. Після побудови графіків позначити числа на осі (т. А – день обліку).
6. 6Аналіз графіків біоритмів з точки зору БЖД полягає у визначенні дат критичних днів та урахуванні цього в практичній діяльності.
Схема 1.
Висновки: ________
Завдання 2.
Визначення фізичного стану людини.
Тест Руф’є-Діксона для визначення фізичного стану людини (серцево-судинна система).
І = 
,
де р 1 – пульс у спокою;
р 2 – пульс після 20 присідань;
р 3 – пульс після хвилини відпочинку.
і = 1…3 – дуже добре;
і = 3 – 6 – добре;
і > 6 – погано.
____
Завдання 3.
Виконайте тестові завдання. Виділіть позначкою правильні відповіді (у тестах може бути кілька правильних відповідей).
1. Диференціальний поріг чутливості – це:
а) найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника; щоб викликати мінімальну силу відчуття;
б) інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника;
в)найбільша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну силу відчуття;
г) найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати максимальну силу відчуття;
д) найменша інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму найбільшої інтенсивності подразника.
2. Аналізатор (за І.П. Павловим) складається з:
а) екстерорецепторів та інтерорецепторів;
б) рецепторів, провідникової частини, мозкової частини;
в) механорецептори, хеморецептори, осморецептори; терморецептори, фоторецептори;
г) органів чуття, сенсорних та аферентних систем.
3. Органи чуття забезпечують сприйняття:
а) зовнішнього світу;
б) стану організму людини;
в) внутрішнього світу людини;
г) більшості біологічно значущих екзо- та ендогенних чинників;
д) положення тіла в просторі.
4. Ентоптичні явища:
а)різноколірні кільця навколо світних об’єктів, що утворюються внаслідок наявності у повітрі дрібних частинок;
б) власне світло сітківки або тіні різного роду помутнінь, що є у оці;
в)явище в основі якого лежить ефект заломлення світла, що проходить межу холодного і гарячого повітря;
г) явища пов’язані з особливостями сприйняття зображень людиною;
д) явище, пов'язане з виникненням зорових відчуттів без впливу специфічного подразника.
