Бажаючи спрогнозувати поведiнку людини або групи людей, використовують 2 страница

Для ефективності будь-якого дослідження велике значення має правильне визначення об’єкта соціологічного дослідження, яким можуть бути тільки певна сфера соціальної дійсності, реалії життя, діяльність людей, самі люди та їхні соціальні спільноти. Отже, об’єкт має характеризуватися:

1) чітким визначенням соціальної реальності за такими параметрами, як професійна (або галузева) належність; просторова обмеженість (регіон, місто, село); функціональна спрямованість (виробнича, політична, духовно-культурна тощо);

2) визначеними часовими межами;

3) можливостями кількісних та якісних вимірів.

Проблемні питання:

1. Поняття вибірки у соціологічних дослідженнях.

2. Основні методи маркетингових досліджень.

3. Поняття та види первинної і вторинної інформації.

Практичне заняття

Дослідницька діяльність служб PR-технологій

План:

1. Методи зв’язків з громадськістю: подвійний характер та зміст.

2. Інформація як засіб управління громадськістю.

3. Дослідницька діяльність в системі зв’язків з громадськістю. Види дослідження в PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі, їх особливості.

Практичні завдання та вправи:

1. Проаналізуйте закони України, що стосуються інформації та інформаційної діяльності. Випишіть ті статті та положення, що регламентують діяльність працівників та служб PR.

2. Проведіть аналіз результатів соціологічних досліджень громадської думки України, що проводяться Інститутом соціології НАН України і друкуються в соціологічних журналах. Виявіть, які тенденції характерні для громадської думки. Якою мірою вона співпадає з Вашою індивідуальною думкою?

3. Складіть анкету для вивчення зовнішнього середовища (для служби PR фірми, що виробляє канцелярські товари, прес-служби обласної адміністрації або нашого інституту).

4. Складіть анкету для вивчення внутрішнього середовища будівельної організації (лікувальної установи, хімічного підприємства).

5. Складіть анкету для вивчення внутрішнього середовища Вашого навчального закладу: «Що мені подобається, а що не подобається у нашому університеті».

 

Тренінг. Ваші комунікативні та організаторські здібності

Запропонована методика виявляє комунікативні та організаторські здібності особистості (вміння чітко та швидко налагоджувати ділові та товариські контакти з людьми, бажання розширити контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, бажання проявляти ініціативу тощо).

Інструкція

Перед вами — сорок запитань, на кожне з яких потрібно дати відповідь “так” або “ні”. Час виконання методики 10-15 хв.

1.Чи є у Вас потяг до спілкування і знайомств з різними людьми?

2.Чи подобається Вам займатися громадською роботою?

3.Чи довго турбує Вас почуття образи на своїх товаришів?

4.Чи завжди Вам важко орієнтуватися в критичній ситуації, що склалася?

5.Чи багато у Вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтеся?

6.Чи часто Вам вдається схилити більшість своїх товаришів до прийняття ними Вашої думки?

7.Чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час за книгами або за яким-небудь іншим заняттям, ніж з людьми?

8.Якщо виникли певні перешкоди у здійсненні Ваших намірів, чи легко Вам відмовитися від своїх намірів?

9.Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші за Вас?

10.Чи любите Ви придумувати і організовувати зі своїми товаришами різноманітні ігри і розваги?

11. Чи важко Вам включатися в нові для Вас компанії (колективи)?

12.Чи часто Ви відкладаєте на інші дні справи, які слід було б виконати сьогодні?

13.Чи легко Вам вдається встановлювати контакти і спілкуватися з незнайомими людьми?

14.Чи прагнете Ви, щоб Ващі товариші діяли у відповідності з Вашою думкою?

15.Чи важко Вам освоюватись в новому колективі?

16.Правда, що у Вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, зобов’язань, обов’язків?

17.Чи прагнете Ви, якщо обставини сприяють цьому, познайомитися і спілкуватися з незнайомою людиною?

18.Чи часто у вирішені важливих справ берете ініціативу на себе?

19.Чи дратують Вас оточуючі, чи виникає у Вас бажання побути наодинці?

20.Чи правда, що Ви, як правило, погано орієнтуєтеся в незнайомій для Вас обстановці?

21. Чи подобається Вам постійно бути серед людей?

22.Чи виникає у Вас відчуття дискомфорту, якщо вам не вдається завершити розпочату справу?

23.Чи важко Вам проявити ініціативу, щоб познайомитися з іншою людиною?

24.Чи правда, що Ви втомлюєтеся від постійного спілкування з друзями?

25.Чи подобається Вам брати участь в колективних іграх?

26.Чи часто Ви проявляєте ініціативу під час вирішення проблем, які зачіпають інтереси Ваших друзів?

27.Чи правда, що Ви відчуваєте себе невпевнено серед незнайомих людей?

28.Чи правда, що ви не прагнете до того, щоб довести правильність своїх дій чи слів?

29.Чи вважаєте Ви, що Вам не важко внести пожвавлення у незнайоме товариство?

30.Чи брали Ви участь у громадському житті школи (підприємства)?

31.Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомих?

32.Чи правда, що Ви не прагнете відстоювати свою думку чи рішення, якщо його не відразу сприйняли друзі?

33.Чи відчуваєте Ви себе комфортно в незнайомій компанії?

34.Чи охоче Ви організуєте вечірку для своїх товаришів?

35.Чи правда, що Ви губитеся, коли треба говорити перед великою кількістю людей?

36.Чи часто Ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

37.У Вас багато друзів?

38.Чи часто Ви буваєте в центрі уваги своїх друзів?

39.Ви відчуваєте дискомфорт під час спілкування з малознайомими людьми?

40.Чи правда, що Ви не дуже впевнено почуваєте себе в оточенні великої групи своїх друзів?

Обробка результатів.

Комунікативні схильності: Так-1,5,9,13,17,21,29,33,37;

Ні-3,7,11,15,19,23,27,31,35,39.

Організаторські схильності: Так-2,6,10,14,18,22,26,30,34,38;

Ні-4,8,12,16,20,24,28,32,36,40.

Коефіцієнт комунікативних або організаторських схильностей (К) — це відношення кількості відповідей, що співпадають з ключем, до числа 20(К= х/20).

Показники, отримані за даною методикою, можуть коливатися від 0 до 1.Показники, близькі до 1, свідчать про високій рівень комунікативних чи організаторських схильностей, близькі до 0 — про низький рівень. Оцінний коефіцієнт (К) — це первинна кількісна характеристика матеріалів випробування. Для якісної стандартизації результатів дослідження використовуються шкали оцінок, в яких тому чи іншому діапазону кількісних показників К відповідає визначена оцінка. Наприклад, у Вас кількість відповідей, що співпали, виявилася рівною 19 за шкалою комунікативних схильностей і 16 — за шкалою організаторських схильностей. Користуючись формулою, рахуємо: К(ком.)=19/20=0,95 й К(організат.)=16/20=0,8.

Записуємо отримані результати в бланк відповідей і порівнюємо їх зі шкалами оцінок комунікативних та організаторських схильностей.

 

Шкала оцінок комунікативних схильностей

Коефіцієнт К	0,10-0,45	0,46-0,55	0,56-0,65	0,66-0,75	0,76-1
Оцінка
Рівень	Низький	Нижче середнього	Середній	Високий	Дуже високий

 

Шкала оцінок організаторських схильностей

Коефіцієнт К	0,20-0,55	0,56-0,65	0,66-0,70	0,71-0,80	0,81-1
Оцінка
Рівень	Низький	Нижче середнього	Середній	Високий	Дуже високий

 

Інтерпретація результатів

Якщо Ви отримали оцінку “1”, то Вам властивий низький рівень схильностей до комунікативної та організаторської діяльності.

Для тих, хто отримав оцінку “2”, розвиток комунікативних та організаторських схильностей є на рівні нижче середнього. Ви не прагнете до спілкування, почуваєте себе скуто в новій компанії, у вільний час любите бути на самоті, обмежуєте свої знайомства, переживаєте труднощі при встановленні контактів з людьми і, виступаючи перед аудиторією, погано орієнтуєтеся в незнайомій ситуації, не відстоюєте свою думку, важко переживаєте образи. Не проявляєте ініціативи в громадській діяльності, у багатьох справах уникаєте прийняття самостійних рішень.

Якщо Ви отримали оцінку “3”, то для Вас характерний середній рівень комунікативних та організаторських схильностей. Ви прагнете до контакту з людьми, не обмежуючи коло своїх знайомств, відстоюєте свою думку, плануєте роботу. Однак “потенціал” цих схильностей не відрізняється високою стійкістю. Вам необхідно серйозно зайнятися формуванням і розвитком комунікативних та організаторських схильностей.

Якщо Ви отримали оцінку”4”, то Вас можна віднести до групи людей з високим рівнем комунікативних та організаторських схильностей. Ви не губитеся в новій ситуації, швидко знаходите друзів, постійно намагаєтеся розширити коло знайомих, займаєтеся громадською діяльністю, допомагаєте близьким, друзям, виявляєте ініціативу в спілкуванні, із задоволенням берете участь в організації громадських заходів, здатні приймати самостійні рішення в екстремальній ситуації.

Якщо Ви отримали оцінку “5”, то Вас можна віднести до групи людей з найбільш високим рівнем комунікативних та організаторських схильностей, для Вас характерні швидка орієнтація у складних ситуаціях, невимушена поведінка в новому колективі. Ви ініціативні, приймаєте самостійні рішення, відстоюєте свою думку. Ви легко почуваєте себе в незнайомій компанії, любите і вмієте організовувати різноманітні ігри, колективні справи.

При інтерпретації отриманих даних слід пам’ятати, що вони лише констатують наявний рівень комунікативних та організаторських схильностей в даний період розвитку особистості. Якщо результати тестування виявилися невисокими, то це зовсім не означає, що цих схильностей потенційно у Вас немає. Просто не були створені умови для їх виявлення та розвитку або у Вас не було нагальної потреби отримати відповідні вміння.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Внутрішня громадськість та її роль у комунікаціях із зовнішньою громадськістю.

2. Фактори впливу на систему зв’язків із внутрішньою громадськістю.

3. Засоби внутрішньоорганізаційних комунікацій.

 

Тематика рефератів:

1. Безпосередні комунікації з керівниками.

2. Форми прямих комунікацій з персоналом, їх особливості, позитивні та негативні аспекти.

3. Методи збирання первинної інформації.

Тести для самоперевірки знань

1. Головне в пабліситі — це:

а) повідомлення новин;

б) особливий стиль;

в) специфічна форма;

г) авторська інтерпретація.

 

2. Цей засіб комунікації дозволяє учасникам обговорення чути та бачити один одного, спілкуватися, не відриваючись від своїх робочих місць. Йдеться про:

а) селекторну пораду;

б) телеконференцію;

в). презентацію;

г). рекламу.

 

3. Який з видів невербальної комунікації майже не існує без вербальних засобів?

а) фонаційні засоби;

б) оптико-кінетичні комунікації;

в) ситуаційні змінні;

г) зовнішній вигляд.

 

4. Народжуваність, грамотність, злочинність — це:

а) сумарні показники;

б) системні показники;

в) відносні данні;

г) порівняльні характеристики.

5. Прес-конференція — це спеціально організована подія, що відноситься до:

а) презентаційних заходів;

б) інформаційних заходів;

в) благодійницьких заходів;

г) демонстраційних заходів.

 

6. Патрональна комунікація — один з найважливіших засобів комунікації:

а) з внутрішньою громадськістю;

б) в політичній сфері;

в) лобістів;

г) на міжнародній арені.

 

7. Позиціонування — це:

а) відновлення іміджу, що був випадково зніжений;

б) комбінація підвищення одного іміджу при зниженні іншого;

в) підвищення іміджу;

г) створення та підтримка зрозумілого для громадськості образа.

 

8. Друга комунікаційна революція пов’язана з виникненням:

а) мови;

б) писемності;

в) друкарства;

г) електронних засобів комунікації.

 

9. Про що йдеться: «Це майже завжди вторинні дослідження, сутність яких пов’язана з пошуком даних, які вже отримані в процесі здійснених раніше досліджень, статистичної обробки або теоретичного аналізу»?

а) кабінет дослідження;

б) соціологічні дослідження;

в) споживча панель;

г) монографічні дослідження.

 

Література: 1, 3, 6, 7, 10, 14.

4. Засоби масової інформації та організація роботи з ними

Мета вивчення: з’ясувати роль засобів масової інформації у PR-діяльності підприємств та організацій. Дослідити ознаки та функції засобів масової інформації.

Засоби масової інформації (ЗМІ) — преса, радіо, телебачення — це самостійна індустрія, спрямована на формування громадської думки, національної політичної свідомості та самосвідомості населення з використанням організаційно-технічних комплексів, які забезпечують масове тиражування і швидку передачу словесної, образної та музичної інформації.

Кожна форма ЗМІ має свою знакову систему: друк чи преса — письмове слово або візуальний образ; радіо — усне слово, музику; телебачення — синтез усного слова, рухомого зображення та музики.

Преса — це масові періодичні друковані видання, тобто газети та журнали.

Радіо — це комплекс електронно-технічних пристроїв з унікальними, практично необмеженими можливостями передачі звуків на значні відстані, що робить його доступним для широких верств населення. Люди слухають радіо, займаючись іншими справами, і при цьому отримують вичерпну інформацію про всілякі події. Це і новини, і розважальні програми, і театр, і ринок. Тобто радіо спроможне живою, реальною мовою, різними звуками передавати інформацію безпосередньо з місць подій.

Телебачення являє собою складний електронно- і лазерно-технічний, технологічний і організаційно-функціональний комп­лекс, здатний передавати на великі відстані одночасно чорно-біле і кольорове зображення предмета, який рухається, суспільних чи природних подій, явищ, процесів, звуків, мови і музики.

Телебачення впливає на всі сфери життя, побуту, дозвілля, ділової активності, залучає до обговорення важливих соціальних проблем, формує погляди, громадську думку, екологічну етику, життєву позицію та менталітет людини, створює зворотний зв’язок з багатомільйонною аудиторією.

Ці контакти, впливи через комунікації формують національну свідомість і самосвідомість, сприяють гармонійному розвитку суспільства, формуванню почуття морального зв’язку з епохою.

Сьогодні в Україні в умовах демократизації суспільства існують і активно функціонують телекомпанії різних форм власності: держав­ні, громадські, муніципальні, акціонерні, кооперативні, приватні.

Державна телекомпанія — організація, яка діє від імені держави і на державні кошти, виражає погляди держави, різних гілок влади і обстоює їхні інтереси.

Міждержавна телекомпанія — заснована на міждержавних спільних угодах організація, яка діє на основі статуту, який приймається представниками держав-засновників.

Громадські телекомпанії — це такі, співзасновниками яких є державні органи, юридичні особи та громадяни.

Недержавні телекомпанії засновуються одним або кількома юридичними чи фізичними особами (приватно-комерційні канали, кабельні мережі).

Зрозуміло, що будь-яка форма організації телебачення має свою соціально-економічну і політичну базу, представляє і обстоює інтереси певних соціальних, економічних, політичних і духовно-культурних сил (кланів, партій, етнічних утворень тощо).

ЗМІ покликані виконувати три основні завдання:

— об’єктивно висвітлювати в пресі, на радіо і телебаченні найважливіші події в країні і світі;

— поширювати за ініціативою ділових кіл та громадськості комерційну інформацію, зокрема рекламу;

— ініціювати позитивні зміни в суспільстві з метою підвищення темпів виробництва, конкурентоспроможності національної економіки, стабільного політичного розвитку.

Вирішуючи ці завдання, засоби масової інформації виконують усебічну роботу в галузі інформатизації суспільства, формуванні та функціонуванні економіки, політики, соціальної сфери і культури.

Аналіз свідчить, що ЗМІ мають певні наповнені конкретним змістом ознаки, які обумовлюють виконання певних функцій (рис. 12).

Особливе місце посідає економічна ознака ЗМІ, яка зумовлює наявність і здійснення виробничо-комерційної, ринково-інформа­ційної та інших функцій, від виконання яких залежить стабільність корпорації (фірми) на ринку зокрема і в суспільстві загалом.

Соціальна ознака ЗМІ характеризує виконання ними роботи із забезпечення належних умов праці, захисту інтересів окремих верств населення, охорони навколишнього середовища. Ця ознака зумовлює потребу у виконанні функцій соціального захисту, працезабезпечення різних верств населення, охорони довкілля тощо.

Рис. 12. Ознаки та функції засобів масової інформації

 

Найважливішою є управлінська ознака ЗМІ, яка характеризується організацією взаємодії ЗМІ із суспільством і передбачає такі функції: мотивацію праці, планування, організації, контролю, обліку, координації та керування суспільною діяльністю, взаємодією суб’єктів виробництва і ринку.

Правова ознака ЗМІ характеризує їх активну участь разом з державними органами і громадськими організаціями у розробці та розгляді нормативних і законодавчих актів та їх практичній реалізації. Вона передбачає виконання таких функцій, як організаційно-правова, нормативно-регламентуюча тощо.

Творча ознака ЗМІ характеризується їх здатністю і можливос­тями впливати на громадськість за допомогою численних чинників, зокрема документальних, емоційних, масових та ін. Ця ознака обумовлює виконання таких основних функцій: комунікативної, інноваційної, зображувальної.

Усі названі ознаки ЗМІ і функції, передбачені цими ознаками, безумовно, є важливими, їх потрібно знати й ураховувати в практичній діяльності будь-якої організації.

Водночас аналіз засвідчує, що найважливіша ознака ЗМІ, управлінська, обумовлює п’ять надзвичайно важливих функцій, що й призвело до хибного визначення ЗМІ як четвертої гілки влади, адже кожна форма ЗМІ, зокрема телебачення, не може бути загальною у своєму впливі на населення, вони виражають і обстоюють інтереси певних соціально-політичних сил.

Засоби масової інформації мають право на свободу слова, збору, оброблення і поширення актуальної економічної, політичної, соціальної та духовно-культурної інформації через пресу, радіо і телебачення. Це широкі права.

Разом із широкими правами ЗМІ мають встановлені законом обов’язки, зокрема:

· висвітлювати факти, події об’єктивно, без перекручень, такими, якими вони є;

· не збирати інформацію незаконними шляхами, використовуючи шантаж чи погрози учасникам подій;

· не поширювати чуток та пліток;

· не інтерв’ювати дітей та підлітків без згоди їхніх батьків;

· не оповіщати про серйозні пригоди та надзвичайні ситуації, доки не проведено їх досконалого аналізу;

· власна думка журналіста не повинна ображати присутніх;

· журналіст зобов’язаний відповідати за дані, отримані з державних та громадських джерел, наводити точні посилання на першоджерела інформації.

Зв’язки і співпраця зі ЗМІ є єднальною ланкою для всіх сфер економічної, політичної, соціальної та духовно-культурної діяльності, між керівництвом і об’єктами управління, між підприємствами, корпораціями, компаніями та споживачами й партнерами. Така співпраця, безумовно, передбачає зворотний зв’язок. При цьому дуже важливо своєчасно встановлювати наявність як позитивного, так і негативного зворотного зв’язку.

Важливо зрозуміти, що за позитивного зворотного зв’язку сигнал, який спрямовується від керованої системи (у нашому випадку від громадськості), сприймається нормально, процес відбувається без збоїв, система стабілізується, новий товар користується попитом, має постійний і стабільний збут, його виробництво доцільно збіль­шувати.

За негативного зворотного зв’язку сигнал від керованої системи підтверджує помилковість обраної стратегії суб’єктом управління (ринок, підприємство). Негативний зворотний зв’язок відоб­ражає невирішене коло проблем в економіці, що пов’язано з не­платежами, нездатністю реалізувати продукцію, спадом виробництва, безперервними соціальними конфліктами тощо.

У зв’язку з цим механізм взаємодії, тобто передача повідомлень PR-службою засобам масової інформації, має бути досконалим, ефективним.

На кожному підприємстві, компанії чи закладі мають бути підготовлені спеціалісти із паблік рилейшнз, які організують встановлення комунікацій зі ЗМІ.

Основними напрямами діяльності цих спеціалістів є такі:

1. Надання матеріалів для ЗМІ, на основі яких журналісти готують теленариси, повідомлення, репортажі, статті.

2. Підготовка відповідей на запитання ЗМІ та надання комплексних послуг для журналістів зі збору, технічної обробки та консультування первинної інформації.

3. Здійснення моніторингу в галузі відстеження, аналізу та оцінки повідомлень преси, радіо і телебачення.

4. Вжиття заходів щодо виправлення помилок у повідомленнях та інших матеріалах ЗМІ, організація виступів, що містять відповідні спростування.

Реалізація основних напрямів роботи зі ЗМІ має враховувати і забезпечувати вибір оптимального моменту, тобто реалізацію двох основних принципів: по-перше, вибір оптимального часу проведення і, по-друге, вибір необхідної аудиторії.

Керівник будь-якої організації має добре знати завдання, напрями роботи спеціалістів по зв’язкам з громадськістю щодо комунікацій зі ЗМІ, рівень їхньої підготовки та здібності, контролювати їхню діяльність, пев­ним чином заохочувати їх до підвищення професійного рівня.

 

Проблемні питання:

1. Класифікація засобів масової інформації.

2. Характерні ознаки кожного засобу масової інформації.

3. Стан і перспективи розвитку засобів масової інформації в Україні.

 

Практичне заняття

Засоби масової інформації та PR-технології

План:

1. Засоби масової інформації та комунікації: поняття, різновиди та соціальні функції. Друковані ЗМІ, аудіовізуальні ЗМІ, інформаційні установи.

2. Лідери думок як канали комунікації.

3. Особливості взаємодії системи зв’язків з громадськістю та преси. Прес-служби в системі зв’язків з громадськістю: основні функції та види діяльності.

4. Особливості взаємодії системи зв’язків з громадськістю з радіо і телебаченням.

 

Практичні завдання та вправи:

1. Підготуйте прес-релізи, предметом яких є:

а) певна подія в житті нашого університету;

б) зміна правил прийому в вуз;

в) виступ ректора університету перед початком року.

Сплануйте схему поширення підготовлених прес-релізів, обґрунтовуючи свій список розсилки.

2. Підготуйте план майбутнього інтерв’ю-міркування (проблемно-аналітичного інтерв’ю) з питань організації діяльності певної виробничої організації. Зверніться з підготовленими запитаннями до одного з керівників обраної організації. Підготуйте текст інтерв’ю для публікації у пресі.

3. Студенти групи обрали Вас редактором університетської студентської газети. Якою Ви уявляєте собі цю газету? Як би Ви її назвали? Які б рубрики Ви запропонували в ній? Підготуйте макет першого номера цієї газети та запропонуйте його студентам групи для критичного аналізу.

4. Ви — редактор університетського радіо. Який режим радіотрансляцій Ви б запропонували? Підготуйте програму новин університетського радіо та продемонструйте її студентам своєї групи.

5. Дошка оголошень — важливий засіб внутрішньо організаційних комунікацій. Де краще її розмістити? Як її оформити, щоб досягалося краще сприйняття інформації? Розробіть макет оформлення Дошки оголошень для Вашого навчального закладу.

6. Розробіть програму відкриття або презентації магазину дитячої іграшки (побутової техніки, господарських товарів, зарубіжної книги). Підготуйте сценарій проведення заходу: визначте мету, коло учасників та їх ролі, склад запрошених, послідовність дій та обов’язків з точністю до хвилини. Які можливі відхилення від сценарію, що слід робити в цьому випадку? Чи передбачена участь журналістів у цьому заході? Чи задовільні умови роботи представників ЗМІ? Забезпечте необхідні «фонові» матеріали для преси. Чим відрізняється сценарій відкриття від сценарію презентації?

7. Важливими засобами PR-технології в готельно-ресторанному бізнесі тепер є виставки та ярмарки. Установи та організації якого типу можуть застосовувати ці засоби? Заповніть відповідну таблицю:

Причини участі у виставках та ярмарках

Мотиви участі	Типи установ та організацій
Забезпечення (просування) іміджу організації та товарів
Просування продажу, збільшення обсягу продажу
Дослідження ринку, зокрема вивчення загальної кон’юнктури в галузі, пошук нових сегментів покупців

8. В яких випадках можна звернутися до таких спеціальних заходів, як прийоми, презентації, круглі столи, дні відкритих дверей, конференції, виставки? Який з них буде найбільш ефективним в наступних випадках: а) організація починає свою діяльність і хоче про себе заявити; б) установа хоче стати ініціатором обговорення дуже актуальної проблеми, єдиного рішення якої немає; в) інститут бажає ознайомити майбутніх абітурієнтів із спеціальностями, з яких він веде підготовку фахівців; г) організація планує встановити контакти з можливими споживачами її продукції; д) установа має на меті обговорення професійно важливих проблем із спеціалістами, що працюють в аналітичних установах та організаціях?

 

9. Крім самостійної участі в ярмарках та виставках застосовується і групова участь у складі павільйону своєї країни. Використовуючи запропоновану літературу, складіть наступну таблицю:

«За» і «проти» участі в національних павільйонах

За	Проти

 

10. Які галузі економіки в Україні займаються благодійницькою та спонсорською діяльністю? Які форми вони застосовують? Складіть відповідну таблицю.

 

Форми благодійництва та спонсорства	Підприємства та установи, що їх здійснюють

11 Чому сфера освіти вважається найбільш привабливою для благодійницької діяльності бізнесу? Які форми благодійництва можуть бути використані лише тут?

12. Використовуючи тлумачні словники, визначте поняття «благодійництво», «меценатство», «спонсорство», «філантропія». Проаналізуйте їх зміст та виявіть, що спільного вони мають. Наведіть приклади застосування зазначених термінів.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Благодійницька та спонсорська діяльність.

2. Меценацтво.

3. Подвійна комунікація: поняття, сутність, місце в системі зв’язків з громадськістю.

4. Поняття спеціальних заходів та їх різновиди.

 

Тематика рефератів:

1. Прес-конференції та брифінги як засоби комунікації.

2. Інтернет як засіб комунікації, його специфіка та можливості використання в системі зв’язків з громадськістю.

3. Специфіка окремих видів спеціальних заходів: церемонії відкриття, виставки, презентації, дні відкритих дверей тощо.

Тести для самоперевірки знань

1. Знаряддя PR-технологій, скероване на приваблення публіки з метою популяризації, така діяльність здійснюється для безкоштовного висвітлення якогось суб’єкта в засобах масової інформації: