Стан охорони праці на підприємстві

План

1. Загальні відомості про підприємство:

а) рік створення;

б) галузь виробництва;

в) підпорядкованість;

г) кількість працюючих: ІТР, службовців, працівників;

д) наявність працівників служби пращ.

2. Стан охорони паці на підприємстві:

а) рівень механізації та автоматизації виробничих процесів. Процент зношеності обладнання;

б) наявність шкідливих та небезпечних факторів на виробництві. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту працівників. Захист навколишнього середовища;

в) аналіз стану охорони праці на підприємстві. Кількість нещасних випадків та їх тяжкість за останні 5 років;

г) СУОП (система управління охорони праці) підприємства.

3. Наявність комплексного плану заходів по покращенню умов праці на підприємстві. Навести найбільші важливі пункти цього плану.

4. Наявність та дієвість колективного договору на підприємстві. Найбільш важливі пункти колективного договору що не виконуються.

5. Приклад припису контролюючого органу на підприємстві та його виконання.

6. Санітарно-технічне забезпечення працюючих.

7. Приклад розслідування реального нещасного випадку на підприємстві або в побуті.

8. Висновок про покращення стану охорони праці на вашому підприємстві.

9. Інструкція діюча з охорони праці або посадова інструкція

10. Акти форми Н1, Н5 та НТ.

 

1. Загальні відомості про підприємство:

 

Закрите акціонерне товариство "Укртатнафта" - одне з найбільших нафтопереробних підприємств України, насичене передовими технологічними процесами, автоматикою, обчислювальною технікою, а також іншою технікою на рівні останніх досягнень сучасної науки й техніки.

Будівництво підприємства було почато у квітні 1961 року.

У червні 1966 року будівництво першого пускового комплексу було закінчено.

До складу першого пускового комплексу, входили наступні установки:

- Електрообессоливающая установка ЭЛОУ 10/6- під дією електрического поля відбувається основне зневоднювання й знесолення нафти.

- Установка АВТ (атмосферно-вакуумна трубчатка.)- А-12/5.

- Установка по виробництву інертного газу.

- Етилозмішувальна установка.

- Об'єкти загальнозаводського господарства.

Переробка нафти відбувається за паливно-масляною схемою з виробництвом різних марок зріджених газів, бензинів, дизельних і котелень палив, нефтебитумов, мастил, а також таких продуктів, як бензол, толуол, парафін, а також сировини для виробництва технічного вуглецю.

У серпні 1967 року були уведені в експлуатацію установки по каталітичному крекінгу бензинів Л-35-11/300 і виробництву нефтебитумів.

У травні 1969 року уведена в експлуатацію газофракційна установка ГФУ.

Одним із серйозних етапів розвитку підприємства було будівництво й уведення в експлуатацію високопродуктивної комбінованої установки ГК-2/1 №1. У цій установці об'єднані за твердою схемою в один технологічний комплекс процеси первинної перегонки нафти, повторної перегонки бензинів, вакуумної перегонки мазуту й каталітичного крекінгу.

В 1971 році були уведені в експлуатацію установки, які дали істотний внесок на поліпшення якості нафтопродуктів.

До таких об'єктів ставляться: установка по каталітичному реформуванню ЛЧ-35-11/600 продуктивністю 600 тис. т/рік по сировині прямогонному бензину й гідроочищенню дизельного палива ЛЧ-24-7 продуктивністю по сировині 1200 тис. т/рік.

З огляду на, що збільшилася в переробці нафти частина сірчистих нефтей і проявляючи турботу про навколишнє середовище, була впроваджена комплексна схема очищення газів каталітичного крекінгу від сірководню на установці сероочистки сухих газів (1976-77р. г) і подальшої переробки на установці по виробництву елементарної сірки.

В 1978 році уведена в експлуатацію комбінована установка ЛК-6у для переробки нафти для одержання палив і газів. На установці скомпоновані: ЭЛОУ, первинна перегонка нафти, каталітичний риформінг, гідроочищення дизельного палива й газу, газофракціонування.

Відмітною рисою підприємства є наявність високопродуктивних і комбінованих установок по переробці нафти, які дозволяють значно скоротити загальне число установок на заводі й тим самим знизити капітальні витрати при будівництві, знизити витрати по металі за сет ліквідації міжцехових і резервних трубопроводів, зменшити територію забудови підприємства, а також скоротити чисельність обслуговуючого персоналу.

Наприкінці 1981 року уведений в експлуатацію виробничий комплекс по виробництву беззольної детергентно-диспергируючей добавки '' Днепрол''

Введення в 1984 році в експлуатацію комплексу по виробництву рідких парафінів ''Парекс'' дозволило забезпечити сировиною завод білково-вітамінних концентратів.

З огляду на більшу потребу України в мастилах, на підприємстві була уведена в експлуатацію комбінована установка регенерації відпрацьованих масел (червень 1988 року). Повернення властивостей відпрацьованих масел для повторного використання дозволяло скоротити споживання свіжих масел і охороняло навколишнє середовище від забруднення відпрацьованими продуктами. На підприємстві широко впроваджується нова техніка й прогресивні технології

На установці ЭЛОУ виробляється підготовка до наступної переробки нафт, що надходять із нафтопромислів - їхнє знесолення й зневоднювання. Як сировина використовуються нафти Східно-Українських родовищ, а також суміші нафт, що поставляють підприємствами Російської Федерації для експорту.

При видобутку нафти постійними компонентами в ній є вода, механічні домішки, солі, пісок, глина. При великому змісті води в нафті, що надходить на переробку, порушується технологічний режим роботи установки, підвищується тиск в апаратах і знижується їхня продуктивність, а також витрачається надлишкова кількість тепла на підігрів нафти.

Високий зміст солей у нафті приводить до засолення теплообмінних апаратур, зниженню коефіцієнтів теплопередачі, спричиняється корозію встаткування, трубопроводів.

Процеси зневоднювання й знесолення полягають у руйнуванні нафтових емульсій, зборі солоної води й відводі її в каналізацію.

Способи зневоднювання й знесолення засновані на зниженні міцності захисних шарів краплі води й збільшення сили взаємодії краплі при зіткненні.

У промисловості найбільше застосування знайшов комбінований спосіб руйнування нафтових емульсій, що містить в собі три способи:

- гравітаційний поділ при підвищених температурах;

- хімічний-руйнування емульсій за допомогою реагентів;

- електричний - руйнування емульсій за допомогою електричного поля.

Для видалення й знешкодження стоків ЭЛОУ, одержуваних на заводі й не регенерируемых, найбільш перспективним досягається розпарюванням цих стоків. Для нагромадження цих стоків та зменшення скидання їх у відкриті водойми, на відстані 11 км від підприємства був побудований ставок-випарник, що є штучним гідротехнічним спорудженням, обгородженим по периметрі дамбою й протифільтраційною завісою. Стоки приймаються в прийомні камери, у яких відбувається відстоювання нафтопродукту, що залишився в стоках.

Для зменшення кількості одержуваних на заводі стоків ЭЛОУ побудована установка по термічній обробці й видаленню безповоротних стічних вод, що призначена для знешкодження стоків ЭЛОУ. Дана установка є дослідно-промислової, але протягом експлуатації будівництво її виправдалося, як і відробився процес розпарювання солемістких стоків.

Об'єкт природоохоронний і продукції, як такий, не виробляє.1 блок установки уведений у дію в 1979 році.

До складу установки входять:

- блок підготовки й попереднього нагрівання стоків;

- блок упарки стоків і видалення ропи з установки,

- блок нагрівання теплоносія в печі;

На товарно-сировинній базі всі операції по прийому нафти й подачі її технологічним установкам, а також операції по готуванню товарної продукції (дистанційний контроль рівня в резервуарах, відкриття й закриття засувок, пуск і зупинка насосів, спорожнювання й наповнення резервуарів) виробляються автоматично.

Впроваджена автоматична електронна станція змішання для автоматичного готування бензинів і дизельного палива безпосередньо в потоці (у трубопроводі) по рецептурі, розрахованої на ЭВТ.

Автоматична станція змішування застосована також у процес рє готування суміші різних нефтей, які подаються на технологічні установки.

В 1986 році початі й ведуться пусконалагоджувальні роботи на установці утилізації смолоскипових газів. Освоєння установки дозволяє поліпшити екологічну обстановку в північній частині міста.

Побудовано установку по розпарюванню безповоротних (які не регенеруються) стоків. В 1981 році побудована установка біологічного очищення стічних вод.

Підприємство єдине в Україні, що не має викидів у відкриті водойми.

Перед працівниками нафтової, нафтохімічної промисловості коштують більші завдання не тільки в області видобутку, переробки й транспортування нафти, але й у питаннях раціонального її використання, зменшення природних втрат, скидання й утилізації відпрацьованих нафтопродуктів, а також очищення стічних вод, які були отримані в процесі переробки нафти.

Для очищення стічних вод від нафтопродуктів на Кременчуцькому нафтопереробному заводі застосовується три стадії їхнього очищення:

- механічна;

- фізико-хімічна;

- біологічна.

Глибина очищення стічних вод залежить від виду очищення. Це у свою чергу залежить від стану нафтопродуктів у воді. Розрізняють, як правило, легковідділимі, важковідділимі й розчинні у воді нафтопродукти. У більшості випадків у стічних водах утримується нафта всіх трьох станів. Тому застосовувати один вид очищення не представляється можливим, тому що механічне очищення стічної води не дає глибокого очищення, а біологічне очищення не сприймає більших коливань концентрації забруднень і витрат.

З погляду вторинного використання нафтопродуктів біологічне очищення не може бути прийнята в увагу, тому що при цього очищення мікроорганізми переробляють нафтопродукти в інші хімічні речовини, нічого загального з нафтопродуктами не мають.

Фізико-хімічне очищення підрозділяють в основному на два види: із застосуванням реагентів і без їхнього застосування. У випадку застосування хімічних реагентів нафтопродукти гублять свій первісний вид, перетворюючись в інші хімічні речовини.

 

Стан охорони праці на підприємстві

 

Однією з найважливіших державних задач є охорона життя та здоров’я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закони України “Про охорону праці”, “Про охорону здоров’я”, “Про пожежну безпеку”, “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, а також Кодекс законів України про працю.

Збереження здоров’я трудящих, підвищення безпеки праці і поліпшення умов з метою запобігання виробничого травматизму і професійних захворювань на підприємстві є головною задачею охорони праці.

Інженерні заходи по забезпеченню безпеки на таких підприємствах є найбільш важливими. Вони покликані максимально відвернути надходження стічної води та компонентів її очистки за межі підприємства, тобто в першу чергу виключити контакт з ними сторонньої людини. Також відомо, що у технології очистки, крім власне санітарно небезпечної стічної води, використовується ряд речовин, які володіють токсичними властивостями (в нашому випадку перш за все хлор). Потрапляючи в організм людини, такі речовини можуть викликати отруєння і навіть професійні захворювання.

Основним завданням відділу охорони навколишнього середовища є організація роботи по досягненню і підтриманню нормативного впливу структурних підрозділів АО на навколишнє середовище, як за рахунок підвищення рівня експлуатації діючих споруд і установок, так і за рахунок впровадження прогресивної технології, будівництва нових, розширення і реконструкції діючих технологічних установок та інших об’єктів.

Відділ охорони навколишнього середовища в відповідності з основним завданням здійснює:

- технічне керівництво роботою цехів №14(водопостачання і водовідвід) і №15 (очисні споруди) з лабораторією охорони навколишнього середовища;

- організацію контролю за ефективністю роботи пилогазоочисного устаткування, яке знаходиться у віданні виробництв і цехів АО, зменшення втрат нафтопродуктів, а також по очищенню стічних вод АО і заходами по утилізації і знешкодженню відходів виробництва;

- контроль за використанням води, кількістю і якістю стічних вод, а також газових викидів в атмосферу з усіх джерел викидів;

- впровадження в виробництво досягнень науки передових вітчизняних і закордонних підприємств в області очищення промислових стоків і повітряного середовища, добиватися максимального повернення в виробництво нафтопродуктів, води в обіг мінімальних шкідливих викидів в атмосферу;

- керівництво розробкою способів і методів підвищення ефективності роботи очисних споруд і газовловлюючих пристроїв;

- контроль за роботою технологічних установок на ступінь забруднення стоків продуктами і атмосфери шкідливими викидами, вивчення результатів контролю і вплив на виробництво по їх зменшенню;

- екологічну експертизу технічних споруд, проектної, конструкторської і технологічної документації.

Відділ охорони навколишнього середовища АО здійснює зв'язок з науково – дослідницькими і проектними інститутами, контролюючими органами і іншими організаціями. Відділ охорони навколишнього середовища є відповідальним структурним підрозділом по заключенню і виконанню угод із організаціями по питанням охорони навколишнього середовища.

Ступінь впливу різних речовин на організм залежить від дисперсності подразника, тривалості впливу та шляхів проникнення в організм. Основними шляхами потрапляння токсичних речовин в організм є органи дихання (при забруднення повітря виробничих приміщень мікроорганізмами – продуцентами, випарами, пилом отруйних речовин та алергенів), травний канал (прийом забрудненої їжі, нехтування правилами особистої гігієни). На підприємствах, що реалізують очистку стічних вод, при використанні зовнішнього способу культивування продуцентів (активного мулу в аеротенках та анаеробної мікрофлори в перегнивачах та мулових майданчиках) певну небезпеку становить повітря виробничих приміщень, якщо воно забруднене органічним пилом, що містить окремі компоненти поживних середовищ (дрібні частки сухих осадів, мікрокраплі стічної води), напівпродукти виробництва (культура продуцента – активний мул), готову продукцію (мікрокраплі очищеної води).

Найбільш важкі умови для працюючих у відділеннях зберігання та транспортування активного мулу та осадів, приготуванні реагентів, зокрема рідкого хлору, а також у приміщеннях насосних станцій, де проводиться подрібнення затриманих на решітках грубих домішок.

Для запобігання цьому підприємство обладнується спеціальними пристроями в місцях інтенсивного видалення забруднень та системою приточно-витяжної вентиляції у всіх приміщеннях. При порушенні норРисьної роботи вентиляції в приміщеннях підвищується вміст органічного пилу та тоуксичних газів, що негативно впливає на здоров¢я працюючих та може призвести до тяжких захворювань. Найбільш часто відмічається ураження шкіри та слизових оболонок – контактний алергічний дерматит. Часто при припиненні контакту з подразником явища дерматиту зникають, але у деяких осіб спостерігаються явища сенсибілізації та при відновленні роботи явища дерматиту проявляються знову.

Зменшення забрудненості приміщень досягається шляхом герметизації обладнання. Якщо за місцевими умовам це неможливо, то встановлюють пристрої, що забезпечують індивідуальну аспірацію даного вузла. Операції, пов¢язані з виділенням забруднень, необхідно ізолювати від інших приміщень, по можливості механізувати та автоматизувати. Повітря, що викидається в атмосферу, повинен періодично контролюватись на вміст мікроорганізмів та їх видових склад. Повітря, що видаляється з приміщень, може проходити очистку на масляних та знепложуючих фільтрах типу ФТО-1000 або ФТО-750. Якщо повітря просто запилене, його очищують на звичайних масляних фільтрах, циклонах та рукавних фільтрах.

Інструктажі працюючих.

Підвищена вибухо- та пожежнонебезпечність очисних споруд, викликають необхідність ретельного вивчення та засвоєння правил безпеки та виробничої санітарії. Заняття, інструктаж та перевірку одержаних знань та навичок слід проводити не рідше 1 разу на квартал. Кожний, знову прийнятий на роботу, проходить обов¢язковий ввідний інструктаж, про проходження якого у спеціальному журналі робиться позначка за підписом особи, що проводила інструктаж, та особи, що інструктувалась.

Вивчення, знання та дотримання правил техніки безпеки та правил виробничої санітарії обов¢язкове для кожного працюючого.

Безпосередньо на робочому місці проводиться первинний інструктаж. Потім перевірка знань правил ТБ здійснюється не рідше 1 разу на квартал. При потребі проводиться повторний або цільовий інструктаж. Про їх проведення у спеціальному журналі робиться позначка за підписом відповідальної особи.

Інструкції по техніці безпеки та правила виробничої санітарії розробляються окремо для кожного робочого місця, видаються на руки виконавцям та вивішуються на видних місцях. Інженерний персонал підприємства пильно слідкує за дотриманням правил ТБ та виробничої санітарії. Відповідальність за додержання їх несе керівник підприємства, керівники підрозділів, а в цілому по підприємству – директор та головний інженер.

 

3. Наявність комплексного плану заходів по покращенню умов праці на підприємстві. Навести найбільші важливі пункти цього плану.

 

Інженерні заходи по забезпеченню безпеки на таких підприємствах є найбільш важливими. Вони покликані максимально відвернути надходження стічної води та компонентів її очистки за межі підприємства, тобто в першу чергу виключити контакт з ними сторонньої людини. Також відомо, що у технології очистки, крім власне санітарно небезпечної стічної води, використовується ряд речовин, які володіють токсичними властивостями (в нашому випадку перш за все хлор). Потрапляючи в організм людини, такі речовини можуть викликати отруєння і навіть професійні захворювання.

Ступінь впливу різних речовин на організм залежить від дисперсності подразника, тривалості впливу та шляхів проникнення в організм. Основними шляхами потрапляння токсичних речовин в організм є органи дихання (при забруднення повітря виробничих приміщень мікроорганізмами – продуцентами, випарами, пилом отруйних речовин та алергенів), травний канал (прийом забрудненої їжі, нехтування правилами особистої гігієни). На підприємствах, що реалізують очистку стічних вод, при використанні зовнішнього способу культивування продуцентів (активного мулу в аеротенках та анаеробної мікрофлори в перегнивачах та мулових майданчиках) певну небезпеку становить повітря виробничих приміщень, якщо воно забруднене органічним пилом, що містить окремі компоненти поживних середовищ (дрібні частки сухих осадів, мікрокраплі стічної води), напівпродукти виробництва (культура продуцента – активний мул), готову продукцію (мікрокраплі очищеної води).

Найбільш важкі умови для працюючих у відділеннях зберігання та транспортування активного мулу та осадів, приготуванні реагентів, зокрема рідкого хлору, а також у приміщеннях насосних станцій, де проводиться подрібнення затриманих на решітках грубих домішок.

Для запобігання цьому підприємство обладнується спеціальними пристроями в місцях інтенсивного видалення забруднень та системою приточно-витяжної вентиляції у всіх приміщеннях. При порушенні нормальної роботи вентиляції в приміщеннях підвищується вміст органічного пилу та токксичних газів, що негативно впливає на здоров¢я працюючих та може призвести до тяжких захворювань. Найбільш часто відмічається ураження шкіри та слизових оболонок – контактний алергічний дерматит. Часто при припиненні контакту з подразником явища дерматиту зникають, але у деяких осіб спостерігаються явища сенсибілізації та при відновленні роботи явища дерматиту проявляються знову.

Зменшення забрудненості приміщень досягається шляхом герметизації обладнання. Якщо за місцевими умовам це неможливо, то встановлюють пристрої, що забезпечують індивідуальну аспірацію даного вузла. Операції, пов¢язані з виділенням забруднень, необхідно ізолювати від інших приміщень, по можливості механізувати та автоматизувати. Повітря, що викидається в атмосферу, повинен періодично контролюватись на вміст мікроорганізмів та їх видових склад. Повітря, що видаляється з приміщень, може проходити очистку на масляних та знепложуючих фільтрах типу ФТО-1000 або ФТО-750. Якщо повітря просто запилене, його очищують на звичайних масляних фільтрах, циклонах та рукавних фільтрах.