Схема системи управління станом середовища

В екосистемі має постійно створюватися середовище, оптимальне для

життя людини. Незважаючи на всі досягнення розуму людини, вона залишається біологічним видом, для задоволення життєвих потреб якої необхідні певні умови середовища: склад повітря і води, якість їжі, температура тощо. З погляду на ці фактори і говорять про якість середовища, тобто про ступінь його відповідності потребам людини та біоценозам.

Для нормальної життєдіяльності людства потрібна система екологіч­ного захисту, яка б забезпечувала екологічну безпеку біосфери. Ці функ­ції виконує система глобального моніторингу, організована на базі кос­мічної та обчислювальної техніки на основі міжнародного співробітни­цтва. Штучні супутники Землі ведуть спостереження за станом біосфери, а ЕОМ обробляють добуту інформацію. Національний (у межах держа­ви), регіональний (у межах району) і локальний (у межах населеного пункту або підприємства) моніторинги забезпечують постійний контроль за сту­пенем забруднення навколишнього природного середовища, що дає змо­гу вчасно вживати запобіжних заходів для забезпечення задовільної якості середовища. Система моніторингу допомагає уникнути переходу кри­тичних рівнів якості середовища, тобто запобігти незворотним змінам, які призводять до екологічної катастрофи.

 

R Резюме

- Забруднення – це внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних хімічних та біологічних речовин, реагентів або внесення в надлишковій кількості будь-яких відомих уже речовин, які чинять шкідливий вплив на природні екосистеми й людину, і яких природа нездатна позбутись самоочищенням.

- Забруднення поділяються на інгрідієнтні, параметричні, стаціально-деструктивні, біоценотичні, супутні і навмисні, матеріальні і енергетичні.

- Найпоширеніші забруднювальні речовини: оксид карбону, оксид нітрогену, токсичні вуглеводні, сірчаний ангідрит, сірчистий ангідрит, важкі метали, сполуки флуору, сполуки хлору та інші.

- Граничнодопустимі концентрації полютанта – це такий його максимальний вміст у природному середовищі або продукті, який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить її здоров’ю в разі постійного контакту, а також не виникає небажаних наслідків у нащадків.

- Для кожного середовища визначено різні види гранично допустимих концентрацій (ГДК).

- Санітарно-захисна зона – це ділянки землі навколо підприємств, що відокремлюють їх від житлових масивів з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людини.

- Екологічний моніторинг – це комплексна науково-інформаційна система спостереження оцінки й прогнозування змін стану навколишнього середовища та живих організмів під впливом антропогенних факторів.

- Розрізняють моніторинг фоновий біологічний (біосферний), господарський, національний, регіональний, локальний.

- Залежно від масштабу та об’єктів спостереження розрізняють медико-біологічний, кліматичний, екологічний моніторинг.

 

R Питання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Що називають забрудненням навколишнього середовища?

2. Які методи класифікації забруднень ви знаєте? Дайте характеристику і наведіть приклади.

3. У чому полягає суть класифікації речовин за ступенем небезпечності?

4. Які найпоширеніші забрудники атмосферного повітря ви знаєте і якої шкоди вони завдають здоров'ю людини?

5. Як здійснюють нормування забруднень навколишнього середовища і які методи визначення їх властивостей ви знаєте?

6. Що таке ГДК полютанта і як її визначають?

7. Що таке ГДВ і ГДС?

8. Що таке санітарно-захисна зона і які розміри вона має для різних ти­пів підприємств?

9. Що називають екологічним моніторингом? Які види моніторингу ви знаєте?

10. Від чого залежить якість природного середовища?

11. Як класифікують природні ресурси?

12. Дайте визначення, що таке відновні й невідновні природні ресурси і чим вони відрізняються.

13. Що таке вичерпні й невичерпні природні ресурси і чим вони відріз­няються?

14. Схарактеризуйте воду як природний ресурс.

15. Знаючи сучасні витрати води в країні на одного мешканця (приблизно 150 л на одну добу), підрахуйте річну потребу населення України в пріс­ній воді.

16. Схарактеризуйте атмосферне повітря як природний ресурс.

17. Підрахуйте життєву потребу людини в атмосферному повітрі, якщо се­редня тривалість життя людини становить 63 роки.

18. На спалювання палива в усьому світі витрачається приблизно 10 млрд т кисню. Підрахуйте, скільки палива спалюється щороку в усьому світі, якщо це паливо - кам'яне вугілля.

19. Які енергетичні ресурси ви знаєте?

20. Обґрунтуйте, чому людство планети було змушене подвоювати спо­живання енергії останнім часом впродовж 10 років, тоді як у недале­кому минулому це подвоєння відбувалося впродовж 20 років?

21. Як людство задовольнятиме власні енергетичні потреби в майбут­ньому?

22. Що називають рудною і нерудною мінеральною сировиною?

23. Схарактеризуйте ґрунти як природний ресурс.

24. Які типи ґрунтів ви знаєте? Чим визначається їхня якість?

25. Підрахуйте, скільки вуглекислого газу виділяє садова ділянка площею 0,6 га за добу.

26. Схарактеризуйте клімат як природний ресурс.

27. Схарактеризуйте простір для життя як природний ресурс.

28. Нині в Україні проживає 49 млн. населення. Яка буде густота насе­лення, якщо кількість населення подвоїться? Скільки буде потрібно ви­копного палива, якщо його витрати збережуться на сучасному рівні?

29. Схарактеризуйте генетичний фонд та надбання людського інтелекту як природні ресурси.

 

 

Заняття 11

Організаційна частина.