Закріплення знань студентів. 1. Назвіть основні абіотичні чинники

 

1. Назвіть основні абіотичні чинники.

2. Що таке кліматичний чинник?

3. Назвіть основні едафнічні чинники.

4. Охарактеризуйте вплив на організми гідрологічних чинників.

5. В чому суть поняття фотоперіодизму?

6. Які типи біотичних чинників ви знаєте?

7. Назвіть основні форми біотичних відносин.

8. Наведіть приклади (позитивні і негативні) антропогенного впливу на довкілля.

Домашнє завдання.

Запольський А.К., Салюк А.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р. ст. 66-71

R Теми рефератів, доповідей.

1. Поняття про екологічний фактор.

2. Головні фактори клімату.

3. Фактори водного середовища.

4. Особливості едафнічного фактору.

5. Біотичні фактори.

6. Антропогенні фактори середовища.

 

Тема 3.

Тема «Угрупування та екосистеми»

Організаційна частина.

Опитування по попередній темі.

Актуалізація опорних знань студентів.

Мотивація навчальної діяльності.

Пояснення нової теми.

 

þ План викладу і засвоєння матеріалу:

I. Біосфера та її межі.

II. Екосистеми Біогеоценозу як елементарна біосфери.

III. Групи організмів в біосфері.

IV. Ланцюг живлення. Правило екологічної піраміди.

þ Суттєво:

Знати:

- поняття „біогеоценозу”

- „екосистеми”

- піраміда мас, чисел та енергії

- групи організмів в біосфері

- межі біосфери

- поняття ланцюгів живлення

Вміти:

- дати наукове визначення термінам екосистеми та біогеоценоз

- навести приклади трофічних ланцюгів живлення, що є у відомих Вам екосистемах

- побудувати екологічну піраміду.

Ключові поняття та терміни

- екосистеми

- біогеоценоз

- продуценти

- консументи

- редуценти

- екологічна піраміда

- біосфера

- ланцюг живлення

Література:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р.

2. Запольський А.К., Салюк А.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р.

I. Біосфера та її межі

Простір нашої планети, в якому існує і „працює” жива речовина, називають біосферою. Перші уявлення про біосферу як „зону життя” дав Ж.Б. Ламарк, а термін „біосфера” ввів Є.Зюсс. Проте вчення про біосферу створив перший президент Академік наук України В.І.Вернадський.

Біосфера охоплює три геологічні сфери: частину атмосфери й літосфери та всю гідросферу.

Верхня межа біосфери в атмосфері, на думку одних вчених проходить на висоті вершин Гімалаїв (10 км. над рівнем моря),на думку інших - досягає нижніх шарів стратосфери (30км) де трапляються в досить великій кількості спори, клітини бактерій, водоростей.

Іноді верхньою межею вважають озоновий шар (25 – 30 км.), вище якого гине під дією космічних випромінювань все живе.

Межа біосфери в літосфері чітко не окреслена. Починаючи з глибини 0,5 – 2 м. Від земної поверхні кількість живої речовини зменшується в логарифмічній послідовності. На глибині 10 метрів породи як правило стерильні. Але в точці стерильної породи трапляються острівці життя. Найбільші глибини, де знайдено живу речовину, 2 – 3 км. у нафтових родовищах знайдено „нафтову” мікрофлору. Хоча нафта залягає і на глибинах 5 -7 км. Припускають. Що і тим можна знайти „нафтові бактерії”. Деякі дослідники межею біосфери вважають глибини, нас яких температура починає перевищувати 100⁰ С; близько 10 км на рівнинах і 7 – 8 км у горах.

Мета біосфери в гідросфері окресленні чітко: біосфера охоплює всю гідросферу, в тому числі найбільші океанічні западини до 11 км, де існує велика кількість глибоководних видів.

II. Екосистеми Біогеоценозу як елементарна біосфери

Термін „екосистема” запропонував А.Тенслі в 1935р.

Екосистема – це функціональна система, яка вбирає в себе угрупування живих організмів разом із середовищем в якому вони мешкають.

Елементи цієї системи пов’язані між собою обмінами речовин та енергії.

Екосистемою є й біосфера в цілому, й ліс, і калюжа, й окреме дерево. В екосистемі відбувається міграція й трансформація речовин.

Залежно від характеру циркуляції речовини екосистеми поділяються на

Закриті – в ній речовина циркулює від продуктів до редуцентів по колу і в межах цієї екосистеми. (Наприклад, у ставку біогенні елементи багаторазово проходять по тому самому колу: водорості – зоопланктон – риба – бактерії – мінеральні біогенні речовини – знову водорості;

Відкриті – речовина по колу не обирається.(Наприклад, в екосистемі окремого дерева гусінь з’їдає листя продукту; саму ж гусінь ловлять птахи й відносять у свої гнізда на інші дерева.)

Розрізняють екосистеми, здатні або нездатні до саморегуляції.

Елементарними екосистемами, з них складається біосфера, є біогеоценози – замкнені екосистеми, здатні до саморегуляції.

Біогеоценоз – однорідна ділянка земної поверхні з певним складом організмів, що населяють її і комплексом абіотичних компонентів (ґрунтом, повітрям, сонячною енергією тощо), які пов`язуються обміном речовин й енергії в єдину природну екосистему.

Фітоценоз – це сукупність рослин, водоростей. Автотрофних бактерій.

Зооценоз – сукупність тварин.

Мікробоценоз – бактерії і гриби – сапрофіти.

Розміри біогеоценозів різні.

Кожен біогеоценоз характеризується біомасою і продуктивністю, має певну структуру, сукупність ланцюгів живлення.

Біомаса – кількість живої речовини на одиниці площі в момент спостереження.

Продуктивність – здатність живої речовини створювати, трансформувати й нагромаджувати органічну речовину (біомасу).

 

III. Г рупи організмів в біосфері.

Продуценти (автотрофи) – це організми, що створюють органічну речовину за рахунок утилізації сонячної енергії, води, вуглеводного газу, мінеральних солей (маса 2,4*10¹²т.).

Консументи (гетеротрофи) – це організми, що отримують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими консументами. (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити, хижі рослини, гриби (маса2,3*10¹⁰т).

Редуценти – мікроорганізми, що розкладають органічну речовину продуцентів і консументів до простих сполук – води, вуглекислого газу, мінеральних солей (маса 1,8*10⁸т.)

IV. Ланцюг живлення. Правило екологічної піраміди.