Основні силосні культури та силосні добавки

За силосованістю розрізняють три типи рослин:

Ø легкосилосовані _________________________________________________

____________

Ø важкосилосовані _________________________________________________

________

Ø не піддаються силосуванню _______________________________________

____________

Стебла кукурудзи та інших культур з низькою вологістю силосуються з добавкою бурякової гички, відходів овочівництва, жому, гарбузів, коренеплодів тощо. При цьому користуються правилом конверта. З метою збагачення силосу протеїном необхідно вирощувати силосні культури з бобовими та іншими високобілковими рослинами або добавляти зелену масу сої, люпину, буркуна, бобів. Також можуть додавати мінеральний азот – сечовину, сульфат амонію, аміачну воду та інші в середньому до 2 кг/т. Сечовину вносять разом з солями, що мають кислу реакцію (гідросульфат натрію) у співвідношенні 3-4 кг сечовини і 1-1,5 кг солі, розчиненої у воді. Траншею заповнюють за 4-5 діб. При неякісних спорудах та недотриманні технічних вимог до закладання силосу втрата його може становити 40 %.

Для хімічного консервування заготовляють сольові, кислотні та газоподібні консерванти: оцтову, мурашину, пропіонову, бензойну кислоти, формальдегід – альдегід мурашиної кислоти, метагідросульфіт натрію, вуглекислий газ, бактеріальні закваски.

Вносять їх у подрібнену масу на комбайні в період збирання або вентиляторним обприскувачем обробляють формальдегідом трави в полі.

Для поліпшення молочнокислого бродіння бажано застосовувати препарати, що містять молочнокислі бактерії. Одним із них є вітчизняний препарат «Литосил» – порошкоподібна маса висушених живих клітин молочнокислих бактерій від світло-коричневого до кремового кольору. Наважку препарату розчиняють у невеликій кількості води, добре розтирають до однорідної консистенції і одержують маточний розчин. До нього додають 3‑4 л води, проціджують крізь марлю в резервуар для приготування робочого розчину. Робочий розчин готують 3-4 рази на добу. Це підсилює активність бактерій у робочому розчині. Вносять препарат у вигляді водної суспензії в силосну масу переобладнаним змішувачем СТК-5 Б або іншими пристроями, в які додають розпилювач. Оптимальна доза препарату 5 г/т маси, вона містить приблизно 50 млрд живих клітин з розрахунку на 1 г, за зменшення активності препарату дозу його збільшують.

Склад і поживну цінність силосу можна значно змінити шляхом внесення упродовж його закладання різних речовин, добавок.

Добавки вносяться в силос для вирішення двох головних завдань:

1)_____________________________________________________________

____;

2)_____________________________________________________________

____.

Речовини і добавки, що вносяться в силос, можна класифікувати на основні групи, згідно з рисунком.

Рис. 37. Добавки, що використовуються для покращання якості силосу в процесі його зберігання

Інгібітори ферментації __________________________________________

________________________________________________________

Стимулятори ферментації _______________________________________

____________________________________________

Інокулянти ____________________________________________________

________________________________________

Ферменти _____________________________________________________

____________________________

Технологія заготівлі силосу

____________________________________

Необхідна кількість силосозбиральних агрегатів (К) розраховується за формулою:

К= П × У,

Р×Т×Д

де, Р – продуктивність агрегату за зміну, т/год. (за нормативами)

П – площа збирання, га;

У – урожайність зеленої маси, т/га;

Т – тривалість роботи агрегату упродовж доби, год.;

Д – оптимальна тривалість збирання поля, днів.

Силосні споруди

________________________________________________________ ____________________________

________________________

 

Рис.38. Закладання наземної силосної траншеї