Таблиця 2.6
| Варіанти | Вихідні дані | |||||
| Е, В | R B, Ом | R Л1, Ом | R Л2, Ом | R Н1, Ом | R Н2, Ом | |
| 1,5 | 0,5 | |||||
| 0,5 | ||||||
| 1,5 | 0,5 | |||||
| 0,5 | ||||||
| 0,5 | ||||||
| 1,25 | ||||||
| 2,5 | 1,5 | 3,5 | ||||
| 0,5 | ||||||
| 1,5 | 1,5 | |||||
| 1,5 | 1,5 | |||||
| 0,5 | 1,25 | |||||
| 0,5 | 1,25 | |||||
| 1,5 | ||||||
| 0,5 |
Рішення варіанту №
| Вихідні дані | |||||
| Е, В | R B, Ом | R Л1, Ом | R Л2, Ом | R Н1, Ом | R Н2, Ом |
1. Складаємо принципову електричну схему описаного електричного кола. Навантаженням є освітлювальні установки. Окремі елементи кола виділяємо жирними лініями, а їх з'єднуючі проводи – тонкими лініями. Позначаємо номери проводів.
| PV 1 |
| ЛЕП 1 |
| ЛЕП 1 |
| + |
| – |
| G |
| ЕL1 |
| PV 2 |
| ЕL2 |
| PV 3 |
| ЛЕП 2 |
| ЛЕП 2 |
| PA |
| SА1 |
| SА2 |
Рисунок 2.3 - Принципова електрична схема кола:
G – генератор постійного струму;
ЛЕП 1, ЛЕП 2 – лінії електропередачі;
ЕL1, ЕL2 – електроосвітлювальні пристрої (навантаження);
SA1, SA2 – вимикачі;
РА – амперметр;
РV 1 … РV 3 – вольтметри.
2. Складаємо розрахункову схему електричного кола, прийнявши наступні допущення:
– опори прямого і зворотнього проводів лінії електропередачі зосередити в одному місці;
– опорами проводів, які з'єднують елементи кола, зневажити;
– опором амперметра зневажити;
– опори вольтметрів прийняти рівним нескінченності.
| R л1 |
| R н1 |
| U |
| U л1 |
| U н1 |
| Е |
| R в |
| U в |
| I |
| R н2 |
| R л2 |
| U л2 |
| U Н2 |
| I 1 |
| I 2 |
Рисунок 2.4 - Розрахункова схема електричного кола:
Е – е.р.с., що розвиває генератор;
R в – внутрішній опір генератора;
R л1, R л2 – опори ліній електропередачі;
R н1, R н2 – опори навантажень (освітлювальних пристроїв);
I – сила струму в першій лінії електропередачі;
I 1 – сила струму першого навантаження;
I 2 – сила струму у другій лінії електропередачі
(другого навантаження);
U в – спадання напруги в генераторі;
U 1 – напруга на затисках генераторів;
U л1, U л2 – спадання напруги в лініях електропередачі;
U Н1 – напруга на затискачах першого навантаження;
U Н2 – напруга на затискачах другого навантаження.
3. Виконуємо розрахунок електричного кола:
– замінюємо послідовно включені опори другої лінії R Л2 і навантаження R Н2 одним еквівалентним опором R 2;
; 
– складаємо нову еквіваленту розрахункову схему кола:
| R л1 |
| R н1 |
| U |
| U л1 |
| U н1 |
| Е |
| R в |
| U в |
| I |
| R 2 |
| I 1 |
| I 2 |
Рисунок 2.5 - Еквівалентна розрахункова схема електричного кола.
– замінюємо паралельно включені опори першого навантаження R Н1 та R 2 одним еквівалентним опором R 12;
; 
–
| I |
| R л1 |
| U |
| U л1 |
| Е |
| R в |
| U в |
| R 12 |
| U Н1 |
Рисунок 2.6 - Еквівалентна розрахункова схема електричного кола.
– визначаємо силу електричного струму в першій лінії електропередачі I:
; 
– визначаємо напругу на затискачах генератора U:
; 
– визначаємо спадання напруги в першій лінії електропередачі U Л1:
; 
– визначаємо напругу на затисках першого навантаження U Н1:
; 
– визначаємо силу електричного струму в розгалуженні першого навантаження I 1:
; 
– визначаємо силу електричного струму в другій лінії електропередачі I 2:
складаємо рівняння за першим законом Кірхгофа для вузла 1:
I – I 1 – I 2 = 0; звідки знаходимо: I 2 = I – I 1;
I 2 =
– визначаємо спадання напруги в другій лінії електропередачі U Л2:
; 
– визначаємо напругу на затискачах другого навантаження U Н2:
; 
– визначаємо потужність, яка розвивається генератором Р Г:
; 
– визначаємо втрати потужності в генераторі Р В:
; 
– визначаємо сумарні втрати потужності в лініях електропередачі Р Л:
; 
; 
; 
– визначаємо потужність, яку споживає перше навантаження Р Н1:
; 
– визначаємо потужність, яку споживає друге навантаження Р Н2:
; 
– визначаємо сумарну потужність навантаження Р Н:
; 
– визначаємо коефіцієнт корисної дії першої лінії електропередачі h Л1:
; 
– визначаємо коефіцієнт корисної дії другої лінії електропередачі h Л2:
; 
– визначаємо коефіцієнт корисної дії генератора h г:
; 
