Бульбашки діоксиду вуглецю, що проходять через шар бражки, насичуються парами спирту, кількість якого тим більше, чим вища міцність бражки та її температура. Втрати спирту при його випаруванні (при температурі 30° С) становлять у середньому 0,74 %.
Найбільш ефективним способом вловлювання спирту з газів бродіння є абсорбція його водою у спеціальних уловлювачах - ковпачкових або з наповнювачами. Конструкція ковпачкових спиртовловлювачів аналогічна обладнанню колон браго-ректифікацїйної установки, кількість багатоковпачкових тарілок у них від 4 до 10, рідко застосовують спиртовловлювачі з металічними ситами та кільцями Рашіґа. Усі уловлювачі працюють за принципом протитечії: діоксид вуглецю надходить знизу, вода - зверху. У тарілчастих і насадкових спирто вловлювач ах подачу води регулюють так, щоб вміст спирту у водно-спиртовій рідині, яка виходить із спирто-вловлювача, був 1,5-1,7 об, %. При більшій міцності її спиртові пари абсорбуються не повністю.
Більш ефективний спиртовловлювач плівково-конденсаційного типу, який запропонував
Г.М.Тарариков. Він працює за принципом абсорбції спиртових парів тонкою плівкою води з охолодженого газу, який турбулентно рухається їй назустріч у вертикальних трубках. Остання абсорбція спиртових парів відбувається на трьох сітчастих тарілках. Діоксид вуглецю надходить у спиртовловлювач знизу і підіймається по конденсаторній частині, що складає собою трубки з розташованими всередині турбулізаторами, які охолоджуються ззовні водою. Між водою, |
Рис. 9.2 Спиртовловлювач з
подвійним охолодженням
газів бродіння:
I - корпус трубчастої части-
ни; 2 - охолоджувальні труби; 3 - абсорбційні труби;
4 - стрічковий турбулізатор;
5 - верхня трубчаста решітка
абсорбційних труб;
6 - нижня трубчаста решітка
абсорбційних труб;
7 - верхня трубчаста решітка
охолоджувальних труб;
8 - нижня трубчаста решітка
охолоджувальних труб;
9 - ситчаті тарілки проваль
ного типу; 10 - перегородки
у міжтрубному просторі;
I1 - збірник водно-спиртової
рідини; 12 - штуцер для
подачі піногасника;
13 - штуцер для виведення
газів бродіння із збірника;
14 - штуцер для виведення
водно-спиртової рідини із
спиртовловлювача
![]() |
яка стікає тонкою плівкою по внутрішній поверхні трубок, і діоксидом вуглецю відбувається інтенсивний масообмін, який продовжується потім на сітчастих тарілках 'верхньої частини вловлювача.
Вода для абсорбції парів спирту подається на верхню тарілку і далі стікає у конденсаторну частину. При оптимальних умовах роботи спиртовловлювача практично увесь спирт абсорбується водою і водно-спиртова рідина має міцність 5-7 об. %, що дозволяє зменшити витрати пари на БРУ.
Швидкість руху газу у вільному перерізі від 0,17 до 1,3 м/с, витрати води від 10 до 50 л/год.
Запропоновано удосконалений тип спиртовловлювача цього принципу з подвійним охолодженням газів бродіння (рис. 9.2.).
Гази бродіння надходять у сепаратор, потім у збірник водно-спиртової рідини, де зменшується їх швидкість і з них відділяються сторонні домішки і піна. При значному піноутворенні у сепаратор вводять піногасник. Зі збірника гази бродіння надходять у верхню трубчасту частину у міжтрубний простір, де гази охолоджуються. Далі газовий потік виходить з нижньої частини міжтрубного простору і вводиться у розподільну царгу нижньої частини корпусу, де розподіляється по абсорбційних трубах. Ефективність спиртовловлювачів цієї конструкції підтверджена дослідами на Аніківському спиртовому заводі.