Пророщування зерна в пневматичній солодовні

Основним обладнанням пневматичної солодовні є ящики прямокутної форми із залізобетону або цегли, вкриті цементного штукатуркою (рис. 4.5). Основне дно

ящика цементоване і має нахил у бік стоку води. Для зручності обслуговування на висоті біля 1,8 м закріплено металеве сито. Отвори сит не повинні пропускати зер­но, для проса - не більше 1 мм, для інших культур - 1,5 мм. Живий перетин сит -біля 30 %.

Рис. 4.5 Ящик пневматичної солодовні (поперечний розріз)

На спиртових заводах найбільш поширені солодоростильні апарати типу "пе­ресувна грядка" (рис. 4.6). Підситовий простір у ящику солодовні для ячменю і жита розділений на 10 камер, для проса - на 6, що відповідає кількості діб проро­щування. Механічне перемішування солоду проводять за допомогою рухомої каре­тки з ковшовим конвейєром, ширина якого дорівнює ширині грядки. Під час пере­сування солодоперемішувача вздовж грядки ковші зачерпують солод і скидають його через каретку назад. Перемішування зерна пересувною грядкою проводять завжди від останньої камери до першої, тобто від готового солоду до тільки заван-

Рис. 4.6 Ковшовий солодоперемішувач

таженого в грядку. Площа сит ящичної солодовні повинна бути не меншою 0,25 м на 1 дал добової потужності заводу по спирту.

Пророщування зерна на солод проводять таким чином. Замочене зерно гідро­транспортом розвантажують в ростильний ящик один раз на добу. Після відділення води і зігрівання купи ячменю до 22-24° С і 30-35° С проса зерно розкидають на ситі рівним шаром заввишки 0,5-0,6 м. Перемішування проводять через кожні 12 годин і через кожну добу солод переміщується по довжині ящика на одну секцію. Готовий солод із останньої секції вивантажують у приймальний бункер. Перші дві секції, що звільнилися, чистять, миють, дезінфікують і готують до наступного завантаження.

Важливими технологічними параметрами пророщування зерна є температура в шарі солоду, його вологість, достатнє аерування і вилучення діоксиду вуглецю. Це досягають продуванням кондиційованого повітря і поливанням солоду водою.

Зрошують солод водою під час його перемішування за допомогою форсунок, вста­новлених на солодоперемішувачі. Температура води 12-14° С, її витрати - 20-30 л на 1 т зерна. Поливку солоду припиняють за 1 добу до закінчення солодорощення.

Повітря для аерування солоду повинно охолоджувати і зволожувати зерно та видаляти з шару діоксид вуглецю. Тому повітря охолоджують у спеціальних апара­тах кондиціювання за допомогою розпилення холодної води через форсунки. Апа­рати для кондиціювання повітря монтують поблизу солодоростильних ящиків. По­вітря подають в кондиціонери потужним вентилятором, який працює в режимі нагнітання. Кондиційоване повітря для аерування можна брати, замішуючи свіже повітря з певною кількістю відпрацьованого або зрошуючи повітря теплою водою. Подачу повітря в кожну секцію солодового ящика регулюють в залежності від тем­ператури в шарі солоду. Температуру кондиційованого повітря підтримують на 4-5° С нижче заданої за технологічним режимом солодорощення. Якщо температу­ра цього повітря буде занадто низькою, то зерно переохолоджується і нерівномірно проростає.

Повітря продувають 2-3 рази на добу протягом 20-30 хв. Витрати повітря на аерування солоду складають 80-100 м³/год на 1 м² площі сит.

Температура пророщування ячмінного солоду в перші дві доби 18-19° С з по­ступовим зниженням до кінця солодорощення до 13-14° С, просяного - відповідно 26-30 і 25-26° С.

Вологість готового солоду: ячмінного та вівсяного - 44-46%, просяного 40-42%.

Тривалість пророщування ячмінного солоду - 9- діб, просяного - 5-6 діб.

Витрати зброджуваних речовин (цукрів і крохмалю) під час солодорощення на утворення вегетативних частин солоду і його дихання не перевищують 16 % від початкової кількості зброджуваних речовин зерна.

Токове солодорощення

Спосіб токового солодорощення використовують тільки на деяких спиртових заводах для вирощування просяного солоду.

Током називають цементовану площадку для пророщування зерна, розміще­ну всередині будівлі. Від середини до стін току є нахил біля 0,02°. Для збору і видалення стічних вод біля стін є канавки, з яких відведені труби з гідравлічними затворами.

Вікна солодовні невеликі і покриті вапном з додаванням ультрамарину. Соло­довня має знизу і вверху вентиляційні канали. На 1 т зерна потрібно 59-66 м² токо­вої солодовні.

Пророщування ячменю, вівса і жита. Замочене до заданої вологості зерно розміщують на току купою заввишки 0,6-0,7 м, а після підвищення температури до 23-24° С його перелопачують і складають із них грядку ("постіль") заввишки 0,4 м. Температуру пророщування зерна в перші дві доби 19-20° С, а до кінця пророщу­вання 13-14° С підтримують перелопачуванням солоду. Необхідно, щоб при пере­лопачуванні зерно розсипалося широким віялом і кожна зернинка пролітала окре­мо. При кожному перелопачуванні грядку "розпускають" - розміщують зерно на більшій площі, зменшуючи висоту грядки. Частота перелопачування залежить від швидкості підвищення температури в грядці. У перші дві доби і на 5-10 добу пере­лопачують через 8-12 год, а на 3-4 добу - через 6-8 год.

Перед кожним перелопачуванням грядку поливають водою із розрахунку 2-3 дал на 1 т зерна. За добу до передачі солоду на виробництво спирту поливку його припиняють.

Пророщування проса. Замочене до вологості 38-40 % зерно проса складають у купу заввишки 0,7-1,0 м в дерев'яний розбірний ящик. Охолодження зерна не допускають нижче 25° С і при необхідності просо поливають теплою водою.

• В ящику просо витримують до тих пір, поки температура не підвищиться до 30-35° С. Потім ящик розбирають і зерно складають в грядку заввишки 0,4 м. Про­тягом перших двох діб у грядці підтримують температуру 26-30° С. На третій і наступні дні температуру в грядці знижують до 25-26° С і зменшують її висоту до 15-20 см. Перед перелопачуванням грядки солод поливають водою. Поливку при­пиняють за 12 год до надходження солоду у виробництво. Тривалість пророщуван­ня солоду 5-6 діб. Вологість готового солоду повинна бути 40-42 %.