Поняття безробітного і його правове становище

Перехід держави до ринкових відносин спричинив в економіці виникнення ринку праці, де робоча сила визнана специфічним то­варом. На ринку праці зазвичай відбувається конкуренція робочої сили, яку витримують ті, у кого вищий рівень кваліфікації, профе­сійної підготовки. Значна частина населення, особливо та, яка не має професійної підготовки взагалі, або володіє тими професіями і спеціальностями, що не користуються попитом на ринку праці, не може знайти собі роботу, що в свою чергу призводить до безро­біття. Безробіття - це наявність значної кількості населення, яке не знаходить застосування своєї праці. Як зазначалося раніше, основ­ною причиною безробіття в Україні стали негативні явища в еко­номіці, що призвели до різкого спаду у виробництві та пов'язаного з цим масового вивільнення «зайвих» працівників.

Правовий статус безробітного в нашій країні вперше був визна­чений Законом України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року. Відповідно до ст. 2 цього Закону безробітними визна­ються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсут­ність роботи не мають заробітку або інших передбачених законо­давством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходя­щої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу

Працездатним вважається вік від 16 до 60 років, у чоловіків-державних службовців – від 16 до 62 років.

Підходящою роботою в цьому випадку вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою робо­тою, з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відпо­відної області за минулий квартал. При пропонуванні підходящої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.

Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує по­передньої професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви більше одного року - робота, що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання - інша оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру).

У разі неможливості надання громадянинові роботи за професі­єю (спеціальністю) після закінчення періоду виплати допомоги по безробіттю підходящою може вважатися робота, що потребує змі­ни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей громадяни­на, колишнього досвіду і доступних для нього засобів навчання. За рішенням місцевих Рад можуть встановлюватися й інші критерії підходящої роботи, які посилюють соціальний захист населення.

Рішення про надання громадянам статусу безробітного з одно­часним призначенням допомоги по безробіттю приймається дер­жавною службою зайнятості за особистими заявами цих громадян з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем про­живання як таких, що шукають роботу, в разі, якщо протягом семи днів з дня такої реєстрації громадянинові не було запропоновано службою зайнятості підходящої роботи.

Для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги по безробіттю громадянин повинен наступного дня після встанов­леного строку підбору підходящої роботи особисто подати до державної служби зайнятості крім письмової заяви про надання статусу безробітного також заяву про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Рішення про надання громадянам статусу безробітних оформ­люються наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку, з яким громадянин повинен озна­йомитись під розписку.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були ви­вільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, ре­організацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, уста­нови, організації або скороченням чисельності (штату);

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл у разі від­мови їх від проходження професійної підготовки або від оплачу­ваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру;

в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з
моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають
роботу. Такі особи знімаються з обліку і їм протягом шести міся­ців надаються консультаційні послуги. Після закінчення шести
місяців з дня зняття з обліку вони можуть зареєструватися повтор­но у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України.
Громадяни, визнані безробітними залежно від обставин втрати роботи та підстав реєстрації в державній службі зайнятості як та­ких, що шукають роботу, мають право на допомогу по безробіттю на загальних підставах і пільгових умовах.

Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах, допомога по безробіттю виплачується з восьмого дня після реєстрації у дер­жавній службі зайнятості до працевлаштування, але не більше 360 календарних днів протягом двох років. Для осіб предпенсійного віку (після досягнення 58 років), у тому числі вивільненим з підприємств, установ і організацій на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банк­рутства або перепрофілювання підприємства, установи, організа­ції, скорочення чисельності або штату працівників), тривалість виплати допомоги по безробіттю становить до 720 календарних днів. При цьому зазначений вік визначається на момент надання грома­дянину статусу безробітного державною службою зайнятості. Громадяни, які бажають відновити трудову діяльність після трива­лої (більше шести місяців) перерви, та громадяни, які вперше шу­кають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше 180 календарних днів.

Громадянами, які вперше шукають роботу, вважаються особи, які на момент реєстрації в державній службі зайнятості ніколи не працювали на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, або у фізичної особи в тому числі випускники професійно-технічних і вищих навчальних закладів (очні форми навчання), та військовослужбовці строкової служби, звільнені з дійсної військової служби.

Громадяни, які зареєстровані на загальних підставах у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, визнані в установле­ному порядку безробітними і мають право на одержання допомоги по безробіттю. При цьому гарантується її виплата у розмірі:

а) не менше 50% від середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що скла­лася в народному господарстві відповідної галузі за минулий мі­сяць і не нижче встановленого законодавством розміру мінімаль­ної заробітної плати, якщо цей громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працював не менше 26 кален­дарних тижнів;

б) не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати в усіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше або після тривалої (більше шести мі­сяців) перерви.

Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціа­тиви власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорга­нізацією, перепрофілюванням підприємств, скороченням чисель­ності або штату працівників і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації протягом семи кален­дарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу відпо­відно до п. 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» надається допомога по безробіттю на пільгових умовах у розмірі 100% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи потя­гом 60 календарних днів, 75% - протягом 90 календарних днів і 50% - протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної галузі за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати. Якщо вище­зазначені громадяни без поважних причин своєчасно не зареєстру­валися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, вони втрачають пільги, передбачені п. 1 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення», а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на загальних підставах відповідно до статей 28 і 29 зазначеного Закону.

На період професійного перенавчання з відривом від виробни­цтва за працівниками, які втратили роботу у зв'язку зі змінами в організації виробництва, зберігається на новому місці роботи се­редня заробітна плата за попереднім місцем роботи. Цій категорії працівників також надається право виходу на пенсію до встанов­леного законодавством строку за умови, якщо на день вивільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України до досягнення пенсійного віку залишилось не більше півтора року.

Безробітні після закінчення строку виплати допомоги по безро­біттю можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріаль­ну допомогу по безробіттю у розмірі до 75% установленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомі­сячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Громадянам, які досягли 18-річного віку, зареєстровані як без­робітні у державній службі зайнятості за місцем проживання, отримують допомогу по безробіттю і не можуть бути працевлаш­товані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, може надаватися за рахунок державного фонду сприяння зайнято­сті населення безпроцентна позика для зайняття підприємницькою діяльністю.

При організації за сприяння державної служби зайнятості і міс­цевих органів виконавчої влади сезонних робіт для підвищення ефективності виробництва трудонедостатніх регіонів та приско­рення їх економічного розвитку переважне право на участь у таких роботах мають громадяни, зареєстровані у державній службі за­йнятості як безробітні.

З метою сприяння безробітним у поновленні їх трудової діяль­ності законодавством можуть бути передбачені й інші пільги, га­рантії і компенсації.