Зміст та методика проведення хронометражу

На відміну від фотографії часу чи фотографії робочого процесу хронометраж є менш об’ємним та більш точним видом спостереження, тому що в цьому разі вивчають лише частину трудового процесу – окрему операцію або навіть окремі її елементи, які робітник регулярно повторює при виготовленні продукції. Як правило, це ручні та машинно-ручні операції, найбільш відповідальні та найчастіше повторювані. Хронометраж проводять в основному для отримання вихідних даних для розробки нормативів витрат основного, допоміжного та підготовчо-завершального часу на одиницю продукції, встановлення нормативів на відпочинок (залежно від технологічних особливостей робочого процесу, напруження, інтенсивності та умов праці), нормативів на особисті потреби.

Зміст хронометражу становлять такі основні частини:

- розділення операції на складові елементи (прийоми, переходи, комплекси прийомів, дії, рухи);

- спостереження (вимірювання тривалості виконання кожного окремого елемента);

- обробка результатів спостереження для встановлення середньої тривалості елементів;

- аналіз та внесення раціональних змін у зміст і структуру елементів операції, що вивчається;

- узагальнення матеріалів для встановлення норм часу.

Хронометраж являє собою проведення спостережень і вимірювання витрат робочого часу на виконання основних і допоміжних прийомів або рухів, що багато разів повторюються при виконанні операції.

Призначення хронометражу зводиться до вимірювання тривалості і виявлення структури перекриття складових частин операції з метою:

1 відбору кращих прийомів роботи і подальшого розповсюдження;

2 встановлення нормальної їх тривалості;

3 перевірки норм, встановлених розрахунковим шляхом, для виявлення додаткової можливості перекриття і поєднання окремих прийомів і рухів.

Хронометражні спостереження проводять шляхом відліку (вимірів) за поточним часом безперервно від початку до кінця операції (не робочої зміни), як правило, за допомогою двострілкового секундоміра. Застосовують два способи спостережень:

- суцільний (вимірювання всіх послідовно повторюваних елементів операції);

- вибірковий (вимірювання лише окремих, заздалегідь відібраних елементів операції).

Хронометраж складається з наступних етапів:

1 Підготовка до проведення хронометражного спостереження;

На цьому етапі спостерігачеві слід:

- отримати вичерпні дані про техніку виконання обраної для спостереження операції, про стан устаткування, інструменту, приладів, про організацію праці на робочому місці та про вид його обслуговування;

- зробити правильний вибір виконавця роботи – робітника з якісними показниками праці, що виконує норму виробітку вище від середнього рівня на дільниці (але не на рекордному рівні);

- розкласти операцію на складові елементи, тобто на комплекси прийомів, прийоми, дії, фіксажні точки;

Чим детальніший розклад операції, тим більше умов для виявлення залишкових, нераціональних прийомів та рухів.

- за поточним часом: спостереження проводять за допомогою двострілкового секундоміра (хронометра), який запускають, у момент початку першого елемента операції і не зупиняють до кінця спостереження. Фіксація тривалості кожного з елементів операції відбувається зупинкою лише другої, допоміжної, стрілки (показники якої заносять у хронокарту), потім допоміжну стрілку пускають в хід, вона доганяє головну стрілку і продовжує з нею паралельний хід по циферблату до чергової фіксажної зупини і для виміру елемента. Цей спосіб викликає більше напруження у спостерігача, але дозволяє суттєво скоротити загальну кількість спостережень, тому що елементи фіксуються всі, без пропусків.