II. Практико - перетворювальний блок. 1. Розкрийте основні поняття з досліджуваної теми: естетика, естетичне виховання, художнє виховання

1. Розкрийте основні поняття з досліджуваної теми: естетика, естетичне виховання, художнє виховання, естетична культура, рівні естетичної вихованості.

2. Конкретизуйте завдання естетичного виховання. Подумайте, які конкретні завдання естетичного виховання можуть бути поставлені в класі.

3. Обговоріть шляхи естетичного виховання в школі:

- створення естетичної обстановки;

- вплив естетичної культури вчителя на рівень естетичної вихованості школярів;

- використання засобів мистецтва в навчально-виховному процесі;

- активізація художньо-творчої діяльності учнів у навчально-виховному процесі

4. Підберіть теми бесід і диспутів з питань естетики й мистецтва.

5. Складіть короткий сценарій бесіди або диспуту з питань мистецтва й естетики з методичним обґрунтуванням. Підготуйте повідомлення на цю тему.

ІII. Рефлексивний блок

1. На сторінках друкованих видань дискутувалося питання: «Що важливіше: фізика або лірика?»

У суперечці зштовхнулися дві точки зору.

Одні стверджували, що ніякі зміни в науці й техніці не можуть зменшити значимість мистецтва в духовному житті особистості. «Людині й у Космосі потрібна буде гілка бузку».

Прихильники протилежної точки зору стверджують, що мистецтво сьогодні не відіграє тієї значної ролі, яку воно відігравало в минулому столітті. Часи Пушкіна й Лермонтова пройшли. Всі помисли людини повинні бути спрямовані на технічний прогрес.

Яку б Ви зайняли позицію в даній суперечці? Аргументуйте свою відповідь.

1. Яким повинен бути емоційний стан учителя й учнів, вихователя й вихованця в педагогічному процесі? Які фактори впливають на нього? Чи можуть мати місце негативні емоції в роботі вчителя?

2. Які засоби естетичного виховання Ви вважаєте найбільш ефективними у формуванні естетичної культури учнів?

3. Охарактеризуйте форми естетичного виховання й педагогічні умови, що впливають на їхню ефективність.

4. Естетична вихованість – як показник естетичної культури в чому вона проявляється?

 

IV. Блок вільного обміну інформацією

1. Яку нову інформацію Ви отримали в ході заняття?

2. На скільки переконливий вираз «Краса врятує світ»? Яку б відповідь на це запитання Ви назвали б кращою?

3. Які положення досліджуваної теми, на ваш погляд, розкриті недостатньо повно і ясно? Що б Ви запропонували для ефективності заняття?

 

V. Блок самоосвіти

Основна література:

1. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - Рівне,1996.

2. Гойхберг М.Х. Естетичне виховання учнів у позакласній роботі. - ДО.:Радянська школа, 1964.

3. Кондрашова Л.В., Пермяков О.А., Зеленкова Н.І., Лаврешина Г.Ю. Педагогіка в запитаннях і відповідях. - Київ: Знання, 2006.

4. Хрестоматія з естетичного виховання /Сост. С.П.Максинюк. – К.:Вища школа, 1987.

5. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: «Академія», 2002.

Додаткова література:

1. Козяр К. Формування естетичних потреб в учнів 5-11 класів// Рідна школа. – 2005. - №3.‑С. 29-30.

2. Бездверна-Хомерікі О. Тенденції розвитку естетичної культури молоді засобами соціально-культурної діяльності// Рідна школа. - 2004. - №7-8. - С. 19-22.

 

Завдання для самостійної роботи

по розділі «Теорія виховання»

Мета: перевірити ступінь засвоєння знань студентами з розділу «Теорія виховання».

Завдання 1. Розкрийте сутність, закономірності й протиріччя виховання, як частини цілісного педагогічного процесу.

Завдання 2. Охарактеризуйте загальні методи, засоби й форми виховання.

Завдання 3. Наведіть зразок програми дій учителя (класного керівника) з формування розумової культури учнів.

Завдання 4. Сплануйте роботу класного керівника з формування моральної та естетичної культури учнів.

Завдання 5. Охарактеризуйте мету, завдання, зміст роботи класного керівника з активом класу.

Завдання 6. Покажіть роль класного колективу у формуванні творчої індивідуальності школяра.

 

Заняття 6.

Тема: Урок - як основна форма співробітництва вчителя й учнів у процесі навчання.

Мета: засвоїти поняття: «урок – основна форма організації навчального процесу», «тип уроку», «структура уроку»; усвідомити вимоги до сучасного уроку; розглянути способи взаємодії вчителя й учнів у ході уроку та умови, які стимулюють характер їхньої творчої взаємодії.

 

I. Інформаційно-дискусійний блок

Які рекомендації Я.А.Коменського й С.Т.Шацького під час організації навчального процесу не втратили своєї актуальності до наших днів?

Я.A. Коменський

1. Скільки класів, стільки ж повинно бути навчальних кімнат, щоб кожний клас навчався окремо й ніколи не відволікався (від занять) стороннім шумом.

2. Кожна навчальна кімната повинна бути оснащена кафедрою й достатньою кількістю лав; останні повинні бути розставлені таким чином, щоб учитель постійно мав перед очами всіх учнів.

3. Кафедра повинна знаходитись не біля вікна або між вікнами, а з протилежного боку, так, щоб світло, що падає на учнів ззаду, робило видимим учителя разом з усім, що він робить (особливо якщо він пише на дошці).

4. У класних кімнатах все повинне бути охайним, де можливо – навіть вишуканим, щоб учні всюди, куди вони не звернуться, мали можливість виховувати в собі любов до чистоти й потім згодом утримувати подібним же чином свої власні житла.

5. Досить корисно, якщо курс кожного класу буде розписаний на стінах, дверях, вікнах, колонах навчальної кімнати (чи у формі висловлювань, або коротких пропозицій, або в картинках і емблемах), для того щоб постійно впливати на почуття, уяву й пам'ять.

6. Для суспільних актів, чи то будуть святкові збори, чи театральні вистави, повинна існувати особлива зала, що вміщує всю школу, але вона не повинна бути прикрашена картинами.

7. Коли щогодини повинен бути закінчений певний урок, то останній повинен бути розподілений таким чином, щоб протягом 1/16 години предмет був розкритий і розглянутий, протягом 3/16 години; предмет був пояснений і сприйнятий у тому ж вигляді, як зазвичай він виникає, і щоб залишок години (3/4) був відведений на повторення або на вправи й виправлення помилок, без яких у навчанні справа ніколи не обходиться.

8. Учитель перевіряє щогодини всіх своїх учнів (хоча не кожного окремо, якщо їх багато), за частиною спостерігаючи очами: чи уважні вони, частину опитуючи (наприклад: той чи той, повтори це. Що я тільки що сказав? Як ти це розумієш? і т.п.). (Закони добре організованої школи.)

С.Т. Шацький

Власне кажучи, величезна кількість причин, що спричиняють порушення дисципліни в дитячому середовищі, з’являються від відсутності в дітей цікавої справи. Якщо вчитель зуміє налагодити, організувати цікаву для дітей роботу, то, звичайно, йому досить легко буде впоратися з дисципліною. Якщо ж цього немає, якщо в шкільній практиці чергуються, як це звичайно буває, моменти зайнятості з моментами неробства, то за таких умов дисципліна неодмінно повинна розлагоджуватися...

Думка, на якій варто було б зупинитися, – це наш звичайний спосіб установлення дисципліни. Ми звертаємося до дитячого інтелекту й починаємо соромити дитину, говорячи: «Ну, як тобі не соромно, ти такий великий, ну, скажемо, розумний, а пустуєш, як маленький хлопчик».

У той же самий час ми не усвідомлюємо, який механізм життєвих рухів, життєвих, упорядкованих рухів уже є в розпорядженні дітей.

Багато чого у випадках порушення дисципліни відбувається не тому, що діти мають злу волю, не хочуть доладно, з інтересом працювати, а тому, що вони не вміють. Величезна кількість випадків порушення порядку відбувається тому, що діти мають незграбні рухи. Наприклад, ми бачимо, що дитина проходить повз стіл, зачіпає скатертину й деякі речі, що стоять на столі, зіштовхує на підлогу. Звичайно, це відбувається тільки тому, що він не вміє ходити, він не виробив у собі звички ходити так, щоб не зачіпати при цьому предмети, що розташовані поруч.

Коли ми говоримо з дітьми із приводу порушення ними дисципліни, ми завжди мимоволі даємо їм зрозуміти, що вони або кандидати в злочинці, або вже є такими. Правду кажучи, тут вся провина або величезна частка її покладається на нас, тому що ми не виробили у дітей відповідного життєвого механізму поведінки. (Треба навчати дітей умінню працювати.)

 

ІІ. Практико-перетворювальний блок

1. Що розуміють під основною формою організації навчального процесу і які вимоги висуваються до неї сьогодні?

2. Які функції виконує урок? Охарактеризуйте навчальну, освітню, інтегруючо-диференційну, систематизуючу, додаткову й координуючу функції.

3. Охарактеризуйте типологію сучасних уроків. Чим обумовлюється тип уроку? Використовуючи структурні елементи уроку, визначите їхню послідовність для різних типів уроків за дидактичною метою. Доповніть таблицю:

Вимоги до уроку

Дидактичні	Виховні й розвиваючі	Організаційні
1. Чітке визначення місця й завдань даного уроку в системі уроків	1. Формування різних видів мислення, пам'яті, уваги	1. Наявність продуманого плану проведення уроку
2. Визначення оптимального змісту уроку відповідно до навчальної програми, з урахуванням підготовки учнів	2. Виховання моральних якостей, естетичного сприйняття світу	2. Організаційна чіткість проведення уроку: висока насиченість уроку, оптимальний темп навчання, логічна послідовність і завершеність
Треба назвати ще не менше 4 вимог	Треба назвати ще не менше 7 вимог	Треба назвати ще не менше 4 вимог

 

1. Викресліть поняття, що не стосуються форм організації цілісного педагогічного процесу.

Урок, диспут, семінар, екскурсія, вправа, домашня робота, консультації, спостереження, факультативи, додаткові заняття, конференції, ярмарок, розповідь, фестиваль, вечорниці, музична вітальня, демонстрації, збори, лінійки, вогник, вікторина, практикуми.

2. Доберіть матеріал і підготуйте короткі повідомлення про існуючі в історії розвитку освіти форми організації навчання.

Індивідуальне навчання, індивідуально-групове, лекційно-семінарське. Класно-урочна система, мангеймська система, дальтон-план, бригадно-лабораторна система, метод проектів.

(Треба відповісти, коли з'явилася така форма навчання, де, навести приклади, що її ілюструють, назвати (якщо відомі) імена авторів цієї форми)

3. Для організації якого виду роботи з вихованцями характерні наступні принципи?

- Добровільність і свобода у виборі форм і напрямків.

- Розмаїтість форм роботи.

- Демократичність і відкритість.

- Активність, ініціативність і самодіяльність вихованців.

- Широке залучення всіх учнів.

- Принцип романтики, гри й інтересу.

 

ІІІ. Рефлексивний блок

1. Доведіть, наскільки виправдане твердження, що урок - основна форма організації навчального процесу в школі.

2. Порівняєте наведені нижче класифікації типів уроків. Типологія уроків С.В.Іванова:

- вступні уроки;

- уроки первинного ознайомлення з матеріалом;

- уроки засвоєння понять, установлення законів, правил;

- уроки застосування отриманих знань на практиці;

- уроки навичок;

- уроки повторення й узагальнення;

- контрольні уроки;

- змішані або комбіновані уроки.

Типологія уроків І.Н.Казанцева:

− уроки з різноманітними видами завдань;

− уроки у вигляді лекцій;

− уроки у вигляді бесід;

− уроки-екскурсії;

− кіноуроки;

− уроки самостійної роботи учнів у класі;

− лабораторні й практичні заняття.

Типологія уроків В.А.Онищука:

− урок засвоєння нових знань;

− урок засвоєння навичок і вмінь;

− урок комплексного застосування знань;

− урок узагальнення й систематизації знань;

− урок перевірки, оцінки й корекції знань, умінь і навичок;

− урок комбінований.

Типологія уроків Н.П.Гузика:

– уроки загального розбору теми й методики її вивчення (умовно вони називаються лекціями);

– комбіновані семінарські заняття (де здійснюється індивідуальна робота над навчальним матеріалом);

– уроки узагальнення й систематизації знань (так звані тематичні заліки);

– уроки міжпредметного узагальнення матеріалу (вони названі уроками захисту тематичних завдань);

– уроки-практикуми.

Обґрунтуйте, чим різняться дані підходи до типології уроків. За якими показниками визначається тип уроку? Яку типологію Ви вважаєте найбільш оптимальною? Які типи уроків запам’ятались Вам під час Вашого навчання в школі?

1. К. Роджерс виділяє два види навчання: інформаційне, що забезпечує просте знання фактів, і особисте навчання, що дає школярам знання, необхідні їм для самоосвіти й саморозвитку. Завдяки такому поділу в гуманістичній педагогіці визначилась навчальна діяльність як особливим чином організована робота учня, а урок трактується, як форма взаємодії вчителя й учня у вирішенні дидактичних завдань.

У чому суть педагогічної взаємодії на уроці? Назвіть умови її проектування на уроці.

2. Наведіть приклади організації колективної, фронтальної, групової, парної й індивідуальної роботи учнів на уроках, за якими Ви спостерігали в період педагогічної практики.

3. Яку роль відводять учителеві в педагогічній взаємодії з учнями на уроці? Від чого залежить ефективність педагогічної взаємодії в системі «учитель – учень», ефективність уроку?

IV. Блок вільного обміну інформацією

1. Чи можна побудувати урок на засадах педагогічної взаємодії, повністю виключивши з його структури педагогічний вплив?

2. Чи можуть брати участь школярі в проектуванні мети, змісту, самостійної роботи на уроці?

3. Якому типу уроку Ви віддали б перевагу у власній педагогічній практиці й чому?

V. Блок самоосвіти

Основна література:

1. Бондаренко С.М. Урок – творчість учителя. – М.: Знання, 1974.

2. Буряк В., Беришвіли Д. Урок у старших класах. - Тбілісі, 1990.

3. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: «Академія», 2002.

4. Оконь В. Введение в общую дидактику. – М.: Высшая школа,1990.

5. Онищук В. Урок у сучасній школі: посібник для вчителя. - М.: Освіта, 1988. - 160 с.

6. Підласий І. Як підготувати ефективний урок. – К.: Радянська школа, 1989. - 204.

 

Додаткова література:

1. Александрова Е. Сучасний урок: Яким він бачиться вчителям і яким учням? // Директор школи. - 2002. - №8. - С. 34-42.

2. Кондратьєв С. Типові особливості педагогічної взаємодії на уроці // Питання психології. - 2004. - №4. - С. 130-137.

3. Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання: Урок-діалог // Рідна школа. – 1998. - №”. – С. 52-62.

4. Потіна Й. Міжособистісна взаємодія вчителя та учня // Рідна школа. - 2005. -№3.- С. 31-33.

5. Урок як діалог вчителя з учнями в процесі навчання // Педагогічна майстерність / За ред. І.Зязюна. - К., 1997. - С. 268-287.

Заняття 9.

Тема: Активні форми організації навчання

Мета: виявити специфічні особливості різних форм організації навчального процесу; усвідомити особливості активних форм організації навчання і їхню відмінність від традиційно сформованих; засвоїти прийоми й методи активізації пізнавальної діяльності учнів у навчанні.

 

І. Інформаційно-дискусійний блок

Проаналізуйте нижче наведений текст із роботи В.П.Стрезикозіна й визначите, наскільки наведені нижче форми організації навчання в ньому, ефективні в розвитку самостійності й активності учнів у навчанні.

В.П. Стрезикозін

Семінарські, навчально-практичні заняття й екскурсії в школі

У практиці роботи передових учительських колективів уже склались такі організаційні форми педагогічного процесу, як практичні заняття різних видів, семінарські заняття, навчальні екскурсії. Одні з них запозичені з досвіду середніх спеціальних і технічних-професійно-технічних закладів (практичні заняття) або вищих навчальних закладів (семінарські заняття); інші (наприклад, навчальні екскурсії, лабораторні заняття) і раніше застосовувалися в школі, але розглядалися як методи навчання.Одержавши подальший розвиток в умовах перебудови школи, вони набули тепер значення самостійних форм організації навчального процесу. Будучи запозичені з досвіду інших навчальних закладів, семінарські й практичні заняття також зазнали серйозних змін, без яких вони були б неприйнятні в середній школі.

Деякі дидакти, наприклад Е.Я.Голант, виділяють як особливу форму організації навчальної роботи, навчальні конференції. Однак при детальному розгляді змісту, методів і організації навчальних конференцій, застосовуваних у практиці шкіл, неважко переконатися, що це лише один з різновидів семінарських занять.

Як практичні й семінарські заняття, так і навчальні екскурсії своєю організацією істотно відрізняються від уроку. Головна відмінність полягає в тому, що в цих формах організації навчального процесу основною є самостійна робота учнів за завданням учителя (практичні заняття й екскурсії) або узагальнення результатів попередньої самостійної роботи (семінарські заняття). У зв'язку з цим іншою стає й роль учителя. На семінарах і практичних заняттях, під час навчальної екскурсії вчитель не передавач знань, а організатор самостійної роботи учнів. Ні практичні, ні семінарські заняття, ні навчальна екскурсія не вкладаються в час, що зазвичай виділяється для уроку; на проведення їх виділяється не менше двох годин, а час для навчальних екскурсій взагалі не завжди піддається точному дозуванню.

Необхідність безпосереднього керівництва вчителем роботою кожного учня призводить до розподілу класу на навчальні групи. У ряді випадків на практичних заняттях (наприклад, при виконанні лабораторних робіт) доцільно створювати невеликі навчальні бригади або ланки, що виконують одне загальне навчальне завдання.

Всі ці форми організації навчального процесу забезпечують максимальні умови для розвитку самостійності й активності учнів у набутті знань, умінь і навичок. (Організація процесу навчання в школі.)