5.Бойко І. Договірне право Гетьманщини за «Правами, за якими судиться малоросійський народ» 1743 року // Право України. – 1998. – № 5. – С. 98-100.
Тема 10. Державно-правове становище Галичини,, Закарпаття, Бесарабії та Криму в складі іноземних держав (друга половина ХVІІ ст. – перша половина ХVІІІ ст.).
Розподіл навчального часу на вивчення теми
| для стаціонарної форми навчання | для заочної форми навчання | |
| всього | ||
| лекція | ||
| самостійна робота | ||
| індивідуальне заняття | ||
| семінар |
Зміст навчального матеріалу
Політико-правове становище Галичини і Правобережжя у складі Речі Посполитої, Закарпаття – у складі Угорщини, Буковини, Бесарабії і Криму – у складі Туреччини.
Система органів управління на західноукраїнських землях, Бесарабії і Криму у складі Речі Посполитої, Угорщини та під владою Туреччини.
Суспільний стан західноукраїнських земель, Бесарабії і Криму у складі Речі Посполитої, Угорщини та під владою Туреччини.
Правова система західноукраїнських земель, Бесарабії і Криму у складі Речі Посполитої, Угорщини та під владою Туреччини.
Судова система західноукраїнських земель, Бесарабії і Криму у складі Речі Посполитої, Угорщини та під владою Туреччини.
Терміни:
Гміни, солтис, підстароста, бурґраф, сеймики, елекційні сеймики, реляційні сеймики, "ліберум вето", конфедерації, генеральність, Вальна рада, рокош, великий ворник, логофет, паркалаб, ватамани, карґари-бюргери, шолтуза, Державні збори, табули, банати, під воєвода, комітатські сеймики, комітатські комісії, алішпани, фесолґабіри, циркули, біро, нотар, конезем, войди, беї, візир, мурза, оглан, муфтій, халіф, резешей, халупники, підсадки, загородники, коморники, захребетники, кмети, удворники, лібертіни, сабодаші, желяри, таксалісти, "порція", "ценз", вечини, латураші, харач, партачі, братства, право складування, юридики, ордонанси, гайдамацтво, фетви, маршалковські суди, асесорськийсуд, справник, суд таверника, суд персоналія, каді, каді-аскери.
Методичні вказівки з вивчення теми:
- розглянути особливості державного ладу на українських землях під владою Речі Посполитої у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- проаналізувати особливості державного ладу на Закарпатті під владою Угорщини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- з’ясувати особливості державного ладу на Буковині та Бесарабії під владою Молдавії та Туреччини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- дослідити особливості державного ладу в Криму під владою Кримського ханства у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- розглянути особливості суспільного ладу на українських землях під владою Речі Посполитої у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- проаналізувати особливості суспільного ладу на Закарпатті під владою Угорщини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- з’ясувати особливості суспільного ладу на Буковині та Бесарабії під владою Молдавії та Туреччини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- дослідити особливості суспільного ладу в Криму під владою Кримського ханства у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- розглянути особливості розвитку права на українських землях під владою Речі Посполитої у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- проаналізувати особливості розвитку права на Закарпатті під владою Угорщини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- з’ясувати особливості розвитку права на Буковині та Бесарабії під владою Молдавії та Туреччини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- дослідити особливості розвитку права в Криму під владою Кримського ханства у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- розглянути особливості судової системи на українських землях під владою Речі Посполитої у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- проаналізувати особливості судової системи на Закарпатті під владою Угорщини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- з’ясувати особливості судової системи на Буковині та Бесарабії під владою Молдавії та Туреччини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.;
- дослідити особливості судової системи в Криму під владою Кримського ханства у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
Лекційне заняття
Державно-правовий розвиток західноукраїнських земель, Бесарабії та Криму у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
Навчальні питання:
1. Державно-політичний устрій на західноукраїнських землях, Бесарабії та Криму у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
2. Розвиток правової системи на західноукраїнських землях, Бесарабії та Криму у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
Семінарське заняття
Особливості розвитку державно-правової системи західноукраїнських земель та Криму у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
Навчальні питання:
1. Особливості державного ладу на західноукраїнських землях, Бесарабії та Криму у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
2. Особливості суспільного ладу на західноукраїнських землях, Бесарабії та Криму у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
3. Особливості розвитку права на західноукраїнських землях, Бесарабії та Криму у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
4. Особливості судової системи на західноукраїнських землях, Бесарабії та Криму у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.
Питання для самоконтролю:
1. Які основні особливості державно-правової системи були на українських землях під владою Речі Посполитої у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.?
2. Які основні особливості державно-правової системи були на Закарпатті під владою Угорщини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.?
3. Які основні особливості державно-правової системи були на Буковині та Бесарабії під владою Молдавії та Туреччини у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.?
4. Які основні особливості державно-правової системи були в Криму під владою Кримського ханства у другій половині ХVІІ ст. – першій половині ХVІІІ ст.?
Література:
1. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 207-223.
2. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 222-240.
3. Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
Тема 11. Державно-правові процеси на українських землях в складі Російській імперії (ХІХ ст. – початок ХХ ст.).
Розподіл навчального часу на вивчення теми
| для стаціонарної форми навчання | для заочної форми навчання | |
| всього | ||
| лекція | ||
| самостійна робота | ||
| індивідуальне заняття | ||
| семінар |
Зміст навчального матеріалу
Здобуття у кінці XVIII − на початку ХІХ ст. Російською імперією більшості українських земель (окрім вже підвладних Гетьманщини, Запорожжя і Слобожанщини): у 1772 р. за першим поділом Польщі – теритоpiї між р. Дніпром та р. Сожем; у 1774 р. згідно з миром у Кючук-Кайнарджі, – теритоpiї між р. Дніпром та р. Пiвденним Бугом і узбережжя Азовського моря від Берди по р. Міус; у 1783 р. – Таврії, Криму і Кубанщини; у 1793 р., за другим поділом Польщі, – Правобережжя Укpаїни від р. Дніпра по лiнiю Пінськ – Кам’янець; у 1795 р., за третім поділом Польщі, – Західної Волині по р. Західний Буг; у 1812 р. – Бессарабії; у 1815 р. – Холмщини і Підляшшя.
Колонізація українських територій і населення Російською імперією впродовж першої половини ХІХ ст. Наказ імператора Про козацькі землі, податки і рекрутів від 25 червня 1832 р. та його значення. Посилення царизмом національного гніту. Валуєвський циркуляр 1863 р. Емський акт 1876 р. Указ Олександра III «Про заборону вживання в офіційних установах української мови та хрещення українськими іменами» 1888 р. Декабристський рух в Україні. «Руська Правда» Пестеля.
Суспільний лад. Зрівняння українського дворянства у правах із російським (укази 1801, 1835 р.). Протекціонізм царизму щодо дворянства. Купецтво. Духовенство. Формування буржуазії і робітничого класу. Правове становище фабрично-заводських робітників. Міське населення. Церковні та робочі люди. Селянство. Інвентарна реформа 1847–1848 рр.
Криза і розпад феодально-кріпосницької системи. Розвиток капіталістичних відносин. Передумови та основні напрями буржуазно-демократичних реформ 60-70 рр. ХІХ ст. в Російській імперії та їх особливості в Україні. Фінансова реформа 1862 р. Військова реформа 1862-1874 рр. Підготовка та порядок проведення селянської реформи. Юридичні акти селянської реформи. “Маніфест про скасування кріпосного права” від 19 лютого 1861 р. “Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності”. Місцеві “Положення” для українських губерній. Зміни в суспільних відносинах, пов’язані з селянською реформою. Соціально-правове становище дворових, державних, удільних, фабричних селян після реформи. Перетворення поміщицьких селян на «сільських обивателів».
Державний устрій. Характер Російської монархії. Імператорська влада. Перетворення намісництв на губернії. Генерал-губернатори. Губернатори, губернське правління, комітети, комісії. Повітовий апарат управління. Земський справник. Управління в містах. Самоврядування державних-селян. Сільська розправа. Волосна розправа. Земська реформа 1864 р. Запровадження земської реформи у Правобережній Україні. Міська реформа 1870 р.
Державно-правові наслідки контрреформ 80-90 рр. ХІХ ст. в Російській імперії, особливості їх впровадження в Україні.
Революційні події 1905-1907 рp. та зміни у державному устрої Російської імперії. Поєднання революційної боротьби мас з національно-визвольним рухом. Створення українських національних партій. Загальноросійські політичні партії в Україні. Виникнення Рад робітничих депутатів. Нормативно-правові акти, що сприяли демократичним перетворенням. Маніфест 17 жовтня 1905 р. та основні закони Російської імперії прийняті 23 квітня 1906 р., їх зміст і значення для України. Державна рада, її склад та компетенція. Вибори І і ІІ Державних дум. Діяльність І і ІІ Державних дум. Виборчий закон від 3 червня 1907 р. Виборчі права населення. Виборчі курії. Представництво у Державній думі депутатів від України. Українська фракція у Думі. Діяльність ІІІ та ІV Державних дум.
Столипінська аграрна реформа 1906-1910 рр. та особливості її проведення в Україні. Зруйнування общини, зміцнення приватної власності на землю, ліквідація обмежень у відчуженні селянських наділів. Правові засади Столипінської аграрної реформи 1906-1910 рр. Царський указ “Про доповнення деяких постанов діючого закону, що стосуються селянського землеволодіння і землекористування” від 9 листопада 1906 р. та закон “Про землеустрій” від 29 травня 1911 р.
Перша світова війна 1914-1918 рр. та її наслідки для України. Україна в планах учасників першої світової війни 1914-1918 рр. оголошення в українських губерніях воєнного або надзвичайного стану. Мілітарізація місцевого апарату державної влади і управління. Комісії і уповноважені особливих нарад у губернських і повітових містах. Обласні і місцеві військово-промислові комітети. Військово-польові суди.
Правова система. Причини, етапи та наслідки проведення кодифікаційних робіт у ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. в Україні. Кодифікаційні роботи з 1804 по 1808 рр. під керівництвом М. Сперанського. Особливості роботи української кодифікації комісії під керівництвом П Завадовського за участю таких кодифікаторів права як А. Повстанський і Ф. Давидович. Кодифікаційні збірники першої половини ХІХ ст.: «Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі», “Зібрання малоросійських прав” 1807 р. “Литовський статут” російської редакції 1811 р. “Звід місцевих законів у західних губерній” (І. Данилович) 1837 р. Сільський судовий статут. Скасування дії магдебурзького права і Литовського статуту. Запровадження в Україні у 1840-1842 рр. російської системи права. “Повне зібрання законів Російської імперії” 1830 р. «Звід законів Російської імперії» в редакціях 1833 та 1842 рр. Фабричні закони. Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845, 1866 р. і 1885 р. Військовий статут про покарання 1867 р. Військово-морський статут 1886 р. Кримінальне уложення 1903 р. Посилення каральної політики царизму в Україні. Розвиток надзвичайного законодавства щодо охорони імперських порядків. Виникнення галузевого законодавства. Цивільне право. Адміністративне право. Шлюбно-сімейне право.
Судова система на українських землях, що входили в Російську імперію в першій половині ХІХ ст. Повітовий суд. Совісний суд. Губернська палата цивільного суду. Губернська ластата кримінального суду. Головний суд на Лівобережжі. Магістратські та ратушні суди. Скасування судових органів місцевого походження. Причини підготовки та основні положення судової реформи 1864 р., особливості її впровадження в Україні. Юридичні акти судової реформи 1864 р. Судові статути від 20 листопада 1864 р.: Статут про заснування судових засад; Статут цивільного судочинства; Статут кримінального судочинства; Статут про покарання, що накладаються мировими суддями. Нова система судових органів: мирові судді, з’їзди мирових суддів, окружні суди, судові палати, Сенат. Демократизація судоустрою і судочинства, запровадження суду присяжних, перебудова прокуратури, створення адвокатури, новий статус слідчих. Створення військово-польових суди.
Терміни:
Генерал-губернатор, земська реформа 1864 р., міська реформа 1870 р., 6 серпня 1905 маніфест "Про затвердження Державної думи" (6 серпня 1905 р.), царський маніфест "Про вдосконалення державного порядку" (17 жовтня 1905 р.), "Основні закони Російської імперії" 1906 р., «Положення про Державну думу» (23 лютого 1906 р.), «Положення про Державну раду» (24 лютого 1906 р.),виборчий закон від 3 червня 1907 р., "Рідна справа – вісті з думи",дворянство, земські начальники, буржуазія, селянська реформа 1861 р., столипінська аграрна реформа, “Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі”, “Зібрання цивільних законів, що діють в Малоросії”, “Звід місцевих законів західних губерній”, “Сільський судовий устав”,фабрично-заводське законодавство,«Уложення про покарання кримінальні та виправні» 1845 р., губернські суди, совісні суди, надворні суди, Одеський комерційний суд, Статут цивільного судочинства, Статут кримінального судочинства, мировий суд, присяжні повірені, приватні повірені.
Методичні вказівки з вивчення теми:
- розглянути політичний устрій на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.;
- розкрити процес територіальної експансії Російської імперії на українські землі у ХІХ ст.;
- розібрати основи адміністративного статусу теpитоpiй Укpаїни в складі Російської імперії у ХІХ ст.;
- розібрати особливості державної системи українських земель в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.;
- проаналізувати організацію державного управління (місцеве та центральне управління) українських земель в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.;
- роз’яснити характер реформування державної системи Російської імперії в 60-70-х років ХІХ ст. (селянська, фінансова, військова, судова, земська, міська реформи);
- розкрити особливості зміни в державному устрої Російської імперії після буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. ("Основні закони Російської імперії" 1906 р., їх зміст та історичне значення; пробудження українського національного руху);
- розібрати особливості суспільного устрою на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст. (дворянство, буржуазія, духовенство, міське населення, робітники, селяни, козацтво);
- проаналізувати характер змін у суспільному устрої України після реформи 1861 року в Російській імперії;
- роз’яснити зміст та значення «столипінської» аграрної реформи;
- розглянути основні джерела права на українських землях в складі Російській імперії у першій третині ХІХ ст.;
- розкрити особливості кодифікаційних робіт в Україні у першій половині ХІХ ст. (1807 р. – Звід місцевих законів губерній і областей, приєднаних від Польщі”; 1807 р. – “Зібрання цивільних законів, що діють в Малоросії” (“Зібрання малоросійських прав”); 1830 р. – “Повне зібрання законів Російської імперії”;1833 р. – “Звід законів Російської імперії”; 1838 р. – “Звід місцевих законів західних губерній”);
- з’ясувати загальну характеристику основних галузей права на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст. (цивільне, фабрично-заводське, кримінальне, адміністративне законодавство);
- розібрати особливості судоустрою України в складі Російській імперії початку ХІХ ст. (у Слобідсько-Українській, Херсонській, Катеринославській і Таврійській губерніях; в Полтавській, Чернігівській та правобережних губерніях; Лівобережної України);
- проаналізувати процес уніфікації судової системи України 30-40-х років XIX ст. в складі Російській імперії;
- дослідити зміни в судовій системі України в складі Російській імперії після судової реформи 1864 року;
- розкрити зміни в судовій системі України в складі Російській імперії початку XX ст.;
- розібрати особливості судового процесу на українських землях в складі Російській імперії у першій половині ХІХ ст.;
- проаналізувати особливості кримінального процесу на українських землях в складі Російській імперії після судової реформи 1864 р.;
- розглянути особливості цивільного процесу на українських землях в складі Російській імперії після судової реформи 1864 р.
Лекційне заняття № 1
Розвиток державної системи на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
Навчальні питання:
1. Політичне становище українських земель в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
2. Державний розвиток українських земель в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
3. Суспільний устрій на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
Лекційне заняття № 2
Розвиток правової системи на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
Навчальні питання:
1. Правова система на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
2. Судова система на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
3. Судовий процес на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
Самостійна робота
Зміни у державному устрої Російської імперії у зв’язку з революційними подіями 1905-1907 рp.
Навчальні питання:
1. Буржуазно-демократична революція і зміни державного устрою Російської імперії в 1905-1907 рр.
2. І, ІІ, ІІІ Державна Дума і порядок представництва в ній депутатів від України.
Семінарське заняття:
Особливості розвитку держави та права на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
Навчальні питання:
1. Державно-політичний розвиток українських земель в складі Російській імперії у ХІХ ст.
2. Зміни в державному устрої Російської імперії після буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. та її значення для вирішення українського питання.
3. Столипінська аграрна реформа 1906-1910 рр. та особливості її проведення в Україні.
4. Причини, етапи та наслідки проведення кодифікаційних робіт у першій половині ХІХ ст. в Україні.
5. Зміст судової реформи 1864 р. в Російській імперії та особливості її проведення в Україні.
6. Особливості судового процесу на українських землях в складі Російській імперії у ХІХ − на початку ХХ ст.
Питання для самоконтролю:
1. Яким чином відбувався процес територіальної експансії Російської імперії на українські землі у ХІХ ст.?
2. Яке значення для вирішення українського питання мала буржуазно-демократична революції в Російській імперії 1905-1907 рр.?
3. Яке значення для України мала Столипінська реформа 1906-1910 рр.?
4. Які особливості проведення судової реформи 1864 р. були в Україні?
Література:
основна
1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 144-177.
2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 224-246.
3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 194-199.
4. Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Й. Рогожина. – К.: Ін Юре. – 1996. – С. 256-322, 329-349, 352-359.
5. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 241-266.
6. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
додаткова
1. Коваленко Л. Висвітлення українського питання в Державних думах Російської імперії на сторінках преси // Право України. – 2003. – № 9. – С. 128-132.
2. Гончаренко В.Д. Зміни в системі центральних органів влади Росії внаслідок буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. // Вісник Академії правових наук. – 2005. – № 2. – С. 51-64.
3. Кульчицький В., Бойко І., Сидорчук О. Фундатор судової реформи у царській Росії С.І. Зарудний та суд присяжних // Право України. – 2004. – № 8. – С. 114-117.
4. Кульчицький В., Сидорчук О. Суд присяжних і наукова думка про нього в Україні після судової реформи 1864 р. // Право України. – 2003. – № 6. – С. 125-128.
5. Реєнт О.П. Україна в імперську добу (ХІХ – початок ХХ ст.). – К.: Інститут історії України НАН України, 2003. – 340 с.
Тема 12. Правове становище західно-українських земель у складі Австрійської та Австро-Угорської імперії (друга половина ХVІІІ ст. − початок ХХ ст.).
Розподіл навчального часу на вивчення теми
| для стаціонарної форми навчання | для заочної форми навчання | |
| всього | ||
| лекція | ||
| самостійна робота | ||
| індивідуальне заняття | ||
| семінар |
Зміст навчального матеріалу
Включення українських земель до складу Австрійської імперії: з 1699 р. – Закарпаття; з 1772 р. – Галичини; з 1774 р. – Буковини.
Утворення коронного краю Галичини. Негативне значення умовного поділу краю на Західну (польську) Галичину та Східну (українську) Галичину. Неодноразові зміни території краю: з 1787 р. до 1849 р. до складу Галичини на правах окремого округу входила Буковина, з 1795 до 1809 – Холмщина.
Зміни в державному устрої Австрійської імперії і Галичини після загальноєвропейської революції 1848-1849 років. Становище окремих регіонів українських земель у складі Австро-Угорської імперії. Утворення у 1867 р. дуалістичної конституційної Австро-Угорської імперії. Прийняття Конституції Австрії у 1848 та 1867 р.: причини прийняття, мета і наслідки. Ліквідація кріпосного права та проведення інших державних реформ на українських територіях Австро-Угорщини. Західноукраїнські землі в роки Першої світової війни.
Головна Руська рада як представник українського національно-політичного і культурного руху. Її вимоги щодо зміни територіально-адміністративного устрою і створення етнічної української одиниці як передумови національно-культурного і економічного відродження. Розвиток української державницької ідеї, діяльність перших українських політичних партій. Вимоги української радикальної партії національно-територіальної автономії (1895 р.). Виборча реформа 1907 р.
Буковина. Причини окупації в 1774 р. австрійськими військами. Підпорядкування Буковини Генеральному військовому управлінню у Львові. Буковинський дистрикт. Приєднання до Галичини як окремої округи (1786 р.). Активна участь українського населення Буковини у революції 1848-1849 рр. Лук’ян Кобилиця. Буковина як окрема провінція (коронний край) імперії під офіційним титулом ґерцоґства (князівства) Буковина (з 1849 р.).
Закарпаття (Пiдкаpпатська Русь) як складова частина Угорщини. Політична і економічна дискримінація українців як причина поступового звуження смуги суцільного українського розселення на Закарпатті. Питання зміни територіально-адміністративного устрою як одна з основних вимог українців під час революції 1848-1849 рр. А. Добрянський. Прагнення національно-політичних сил возз’єднання українського Закаpпаття з Галичиною. Створення в Закарпатті української жупи як окремої територіально-адміністративної одиниці. Закарпаття (Підкарпатська Русь) як найбільш відстала в економічному, політичному і культурному розвитку, найменш інтегрована в загальноукраїнське життя українська територія.
Суспільний лад. Магнати, трудова шляхта. Кріпосні селяни. Скасування кріпацтва у 1848 р. і зміни в суспільних відносинах. Міське населення.
Державний устрій. Галицьке намісництво та імперський намісник. Галицька надворна канцелярія. Крайові сейми Галичини і Буковини, порядок формування, склад і компетенція. Крайовий виділ (комітет). Маршалки. Губернатор і губернське правління. Крайове управління Буковиною на чолі з крайовим президентом. Українське представництво в парламентських установах Австро-Угорщини.
Повітові, міські та сільські органи самоврядування: окружні старости циркулів і дистриктів, повітові старости, повітові громади (гміни), повітова рада і повітовий комітет, міські бургомістри, громадські управи, мандатори, сільські войти. Імперський закон 1862 р. про місцеве самоврядування. Галицький крайовий закон 1866 р. про общини. Жупи в Закарпатті. Дворянські збори. Крайові конституції для Галичини і Буковини 1850 р. Реформа міського самоврядування. Міська рада і міський магістрат, їх компетенція і підпорядкування. Обмеження міського самоврядування. Організація управління Львова і Чернівців за статутом 1870 р.
Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Кодифікаційні роботи на західноукраїнських землях в кінці XVIII – на початку ХІХ ст. Дія австрійського законодавства на на території Галичини та Буковини. Практика апробації австрійського законодавства у Галичині. Цивільний кодекс (1811 р.). Торговий кодекс 1863 р. Цивільно-процесуальний кодекс (1781 р., 1796 р., 1825 р., 1895 р.). Кримінальний кодекс (1787 р., 1803 р., 1852 р.). Кримінально-процесуальний кодекс (1768 р., 1853 р., 1873 р.). Військово-кримінальний кодекс Австрії 1855 р. Кримінальний кодекс Угорщини (1879 р.) та запровадження його на Закарпатті. Цивільно-процесуальний кодекс Австрії 1895 р.
Загальна характеристика австро-угорського цивільного, кримінального права та їх особливості на українських землях.
Суди на західноукраїнських землях: земські та гродські, міські, духовні. Шляхетські суди. Повітові суди. Домініальні та комітатські суди в Закарпатті. Судові реформи після революції 1848-1849 рр. Судова реформа за імперським "Положенням про суд" 1849 р. Закон про компетенцію суду 1852 р. Закон про судочинство у безспірних справах 1854 р. Триступенева система судів за Конституцією 1867 р.: одноособові повітові суди, колегіальні крайові (окружні) суди, колегіальний вищий крайовий суд у Львові. Найвищі судові інстанції (Верховний судовий і касаційний трибунал у Відні). Спеціалізовані суди. Прокуратура. Фінансова прокуратура. Адвокатура.
