Розбудова УСРР в часи НЕПу (1921-1929 рр.). 2 страница

Західні, південні та східні слов’яни. Передумови та етапи формування державності у східних слов’ян у ІV-ІХ ст.

Внутрішні та зовнішні фактори консолідації слов’янських земель. Міжплемінний військово-політичний союз антів – Антське царство (кінець IV ст. – початок VII ст.). Утворення єдиної Давньоруської держави з центром у Києві. Суспільно-політичний розвиток східних слов’ян від військово-демократичної організації племен до ранньофеодальної держави. Теорії походження Київської Русі. Етапи державно-правового розвитку Київської Русі.

Соціальна структура давньоруського суспільства. Вільне, напівзалежного та феодально-залежне населення. Правовий статус князів; бояр; духовенства; міщан. Купці і ремісники. Правовий статус залежного населення: смерди, рядовичі, закупи, ізгої, холопи, челядь.

Характерні риси вищої влади Руської держави. Великий князь київський: порядок обрання, компетенція. Боярська дума: компетенція, склад. Народне віче: повноваження, порядок скликання. Князівські з’їзди (снеми).

Місцеві органи влади. Удільні князі. Представники Великого князя на місцях. Сюзеренітет-васалітет. Десяткова система управління. Двірцево-вотчина система управління. Посадники, мостники, тіуни, вірники, волостелі. Сільська територіальна община – верв.

Збройні сили: княжа дружина, народне ополчення, наймані загони.

Реформи княгині Ольги та Володимира Великого. Запровадження християнства як фактор державного та правового розвитку Київської Русі.

Джерела права та система права Руської держави. Звичаєве право – основне джерело права Руської держави. Князівське законодавство: міжнародні, міжкнязівські, князів з дружиною, князів із народом, княжі устави, грамоти та ін. Постанови князівських з'їздів і вічевих зборів. Рецепція норм візантійського права в систему права Київської Русі. «Руська Правда» – видатна пам’ятка давньоруського права, її походження, редакції, зміст та вплив на подальший розвиток українського права та права інших народів. Кормчі книги. Закон судний людям. Судні грамоти. Церковне право.

Основні риси давньоруського права. Право власності на землю. Зобов’язально-договірне право: види, форми договорів, способи забезпечення виконання договірних зобов’язань. Шлюбно-сімейне право: поняття родини і сім’ї. Порядок укладання шлюбу. Підстави до укладання та припинення шлюбу. Майнові та особисті права членів подружжя. Спадкове право. Кримінальне право. Поняття злочину, елементи складу злочину. Види злочинів. Поняття та мета покарань. Види покарань.

Судочинство: види та стадії судових процесів. Докази. Учасники та сторони судового процесу.

Терміни:

Антський союз, поляни, Військова демократія, теорії походження Київської Русі, боярська рада, снеми, віче, верв, княж-двір, тіуни, мечники, ябедники, огнищани, під’їзні, «ряд», «докінчання», вервний староста двірцево-вотчинна система, посадники, волостелі, ключники, дітські, конюший, урок, данщики, дим-двір, рало-плуг, великокнязівська дружина, біле духовенство, чорне духовенство, чорні гродські, смерди, рядовичі, закупи, вдачі, задушні люди, прощені, ізгої, холопи, челядь, звичаєве право, княже законодавство, Руська правда, Кормча книга, «віно», образа, «в пиру», «викуповування провини», судні мужі, вотчинний суд, тяжба, сутяжники, істець, позваний, видоки, послухи, «лицо», ордалії.

Методичні вказівки з вивчення теми:

- проаналізувати походження давніх слов’ян;

- дослідити Антський союз слов’янських племен;

- дослідити Полянський союз слов’янських племен як основу утворення Київської Русі;

- розібрати загальні основи державного устрою Київської Русі (форму правління, територіального устрою та політичного режиму);

- проаналізувати структуру вищих органів управління Київської Русі (Великий князь, місцеві князі, князівські з’їзди, боярська рада);

- дослідити порядок організації місцевих органів управління на Русі (віче, верв);

- встановити основи суспільного устрою (вільні, напіввільні, невільні);

- розібрати основи суспільного устрою Київської Русі (вільні, напіввільні, невільні);

- проаналізувати суспільне становище вільних людей (князі київські, місцеві (удільні) князі, бояри, дружинники, духовенство, люде);

- проаналізувати суспільне становище напіввільних людей (смерди, рядовичі, закупи, вдачі, задушні люди, прощені, ізгої);

- проаналізувати суспільне становище невільних людей (холопи, челядь);

- дослідити історичні аспекти щодо списків (близько 300) та редакцій «Руської правди» (коротка, широка та скорочена);

- розглянути характер, зміст та структуру «Руської правди»;

- проаналізувати історичне значення «Руської правди» як для доби Київської Русі, так і для всього українського державотворення;

- усвідомити загальну характеристику та особливості цивільного та кримінального права Київської Русі;

- розібрати основні положення права власності Київської Русі;

- розібрати основні положення зобов’язального права Київської Русі;

- розібрати основні положення спадкового права Київської Русі;

- проаналізувати поняття та види злочинів в Київській Русі;

- розібрати поняття та види покарань Київської Русі;

- дослідити судоустрій Київської Русі (світські і церковні суди);

- розглянути загальну характеристику судочинства Київської Русі (обвинувально-змагальний характер суду, особливі форми досудового провадження);

- проаналізувати учасників судового процесу (сутяжники, істець, позваний).

Лекційне заняття

Становлення та розвиток держави і права Київської Русі.

Навчальні питання:

1. Утворення давньоруської держави – Київської Русі.

2. Державний устрій Київської Русі.

3. Правова система Київської Русі.

Самостійна робота

«Руська правда» як перша визначна пам’ятка українського державотворення.

Навчальні питання:

1. Списки, редакції та структура «Руської правди».

2. Основні риси цивільного права за «Руською правдою».

3. Основні риси кримінального права за «Руською правдою».

Семінарське заняття

Держава та право Київської Русі.

Навчальні питання:

1. Утворення давньоруської держави – Київської Русі.

2. Характеристика державного устрою Київської Русі.

3. Характеристика суспільного устрою Київської Русі.

4. «Руська правда» як перша визначна пам’ятка українського державотворення.

5. Основні риси цивільного та кримінального права в Київській Русі.

6. Особливості судоустрою та судочинства в Київській Русі.

Питання для самоконтролю:

1. Як і коли виникла держава Київська Русь?

2. Яким чином можна охарактеризувати державний устрій Київської Русі?

3. Чому «Руська правда» вважається визначною історичною пам’яткою писаного права?

4. Як відбувався суд в Київській Русі?

Література:

основна

1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 27-57.

2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 31-79.

3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 31-83.

4. Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Й. Рогожина. – К.: Ін Юре. – 1996. – С. 25-69.

5. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 13-40.

6. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.

додаткова

1. Бочарніков Д.І. Київська Русь: від демократії союзу племен до федерації // Нова політика. – 1997. – № 1. – С. 53-55.

2. Бочарніков Д.І. Чи дійсно юридичне право було єдиним інструментом державного управління суспільством в Київській Русі? // Право України. – 1997. – № 11. – С. 109-110.

3. Кудін С. Поняття злочину в кримінальному праві Київської Русі // Право України. – 2000. – № 7. – С. 101-104.

4. Будзилович І. Деякі особливості розвитку державності, права і функцій церкви у Київській Русі // Право України. – 1999. – №1. – С. 127-132.

5. Горський А.А. Ще раз про роль норманнiв у формуваннi Київської Русi // Український історичний журнал. – 1994. – № 1. – С. 3-9.

Тема 5. Держава та ї право в Галицько-волинській і Болохівській землях (ХІІІ ст. – перша половина ХІV ст.).

Розподіл навчального часу на вивчення теми

	для стаціонарної форми навчання	для заочної форми навчання
всього
лекція
самостійна робота
індивідуальне заняття
семінар

Зміст навчального матеріалу

Монголо-татарська навала і її наслідки. Українські землі в складі Золотої Орди.

Особливості державно-правового розвитку українського народу в період політичної роздробленості. Галицьке та Волинське князівства. Утворення Галицько-Волинської держави як спадкоємиці Київської Русі та центру об’єднання земель південно-західної Русі. Взаємовідносини галицько-волинських князів із золотоординськими ханами. Васалітет. Данницькі стосунки. Загарбання Галичини Польщею та Волині Литвою.

Суспільний лад. Три групи населення: вільні, напіввільні, невільні. Князі. Бояри. Духовенство. Вплив бурхливого розвитку міст на соціальний склад міського населення. Соціальні особливості сільського населення.

Державний устрій. Верховна влада князя та її обмежений характер. Дуумвірат. Боярська рада як орган впливу боярської олігархії. Князівські з’їзди. Віче. Тисяцький, сотський, воєвода, двірський. Прискорене переростання десятинної системи управління у двірцево-вотчинну. Двірський, канцлер, стольник, збройник, отроки, дитячі та ін. Місцеве управління. Посадники, волостелі, старости та ін. Духовенство. Військо.

Джерела та характерні риси права. Звичаєве право. “Руська правда”. Князівські грамоти. Міжкнязівські договори. Галицько-Волинський літопис. Грамота князя Івана Ростиславовича 1134 р. Рукописання (заповіт) князя Володимира Васильковича 1287 р. Статутна грамота князя Мстислава Даниловича 1289 р. Магдебурзьке право на західноукраїнських землях.

Особливості судочинства Галицько-Волинської держави.

Терміни:

Золота орда, ярлик, плужне, візничі повинності, «корм», ловчеє, баскаки, таньмачі, ямне, тамча, боярська рада, двірський, печатник, оружник, стольник, биричі, мостники, татарські люди, татарщина, серебщина, дворище, дякло, чинш, чиншовик, містичі, братчини, магдебурзьке право.

Методичні вказівки з вивчення теми:

- проаналізувати процес утворення Галицько-Волинської держави;

- з’ясувати вплив монголо-татарського вторгнення на розвиток Галицько-Волинської держави;

- дослідити процес розпаду та історичне значення Галицько-Волинської держави;

- проаналізувати загальну характеристику державного ладу Галицько-Волинського князівства;

- дослідити структуру державного управління Галицько-Волинської держави;

- з’ясувати елементи монголо-татарського управління в системі державного управління Галицько-Волинської держави;

- проаналізувати загальну соціальну структуру Галицько-Волинської держави;

- з’ясувати суспільне положення вільних людей Галицько-Волинської держави;

- дослідити суспільне становище напіввільних та невільних людей Галицько-Волинської держави;

- розібрати основи правової системи Галицько-Волинського князівства;

- проаналізувати основні джерела права Галицько-Волинської держави;

- з’ясувати специфіку основних галузей права в Галицько-Волинському князівстві;

- розібрати основи судоустрою Галицько-Волинської держави;

- проаналізувати повноваження та структуру судів Галицько-Волинського князівства;

- дослідити особливості судового процесу Галицько-Волинського князівства.

Лекційне заняття

Галицько-Волинське князівство як продовження традиції державності.

Навчальні питання:

1. Монголо-татарська навала та її наслідки.

2. Державний і суспільний лад Галицько-Волинського князівства.

3. Правова система Галицько-Волинського князівства.

4. Болохівська земля.

Самостійна робота

Особливості розвитку українських земель у ХІІІ ст. – ХІV ст.

Навчальні питання:

1. Особливості становлення та розвитку Галицько-Волинської держави.

2. Східноукраїнські землі під владою монголо-татарів.

Семінарське заняття

Держава та право Галицько-Волинського князівства.

Навчальні питання:

1. Утворення й історична доля Галицько-Волинського князівства.

2. Особливості державного ладу Галицько-Волинського князівства.

3. Особливості суспільного ладу Галицько-Волинського князівства та державного устрою.

4. Правова система Галицько-Волинського князівства.

5. Особливості судової системи Галицько-Волинського князівства.

Питання для самоконтролю:

1. Які особливості державного управління на руських землях встановили монголо-татари?

2. Чому Галицько-Волинська держава вважається спадкоємницею Київської Русі?

3. Які особливості суспільного устрою були в Галицько-Волинській державі порівняно з Київською Руссю?

4. На чому базувалась правова система Галицько-Волинської держави?

Література:

основна

1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 58-66.

2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 80-93.

3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 84-99.

4. Історія держави і права України. Частина 1: Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Й. Рогожина. – К.: Ін Юре. – 1996. – С. 84-99.

5. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 41-42.

додаткова

1. Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – Львів: Інститут українознавства, 1999. – 219 с.

2. Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII – першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. – Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2004. – 1283 с.

3. Галичина та Волинь у добу середньовіччя: До 800-річчя з дня народження Данила Галицького / За ред. Я.Д. Ісаєвича. – Львів: НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, 2001. – 252 с.

Тема6. Державно-правове становище України в складі Литви,Польщі, Золотої орди (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).

Розподіл навчального часу на вивчення теми

	для стаціонарної форми навчання	для заочної форми навчання
всього
лекція
самостійна робота
індивідуальне заняття
семінар

Зміст навчального матеріалу

Утворення Литовської держави. Передумови та процес приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та врегулювання цього питання з Ордою. Політична автономія українських земель у складі Литовської держави. Польсько-литовські унії: Кревська 1385 р., Городельська 1413 р.

Суспільний лад. Князі, магнати, пани-бояри. Становлення шляхти та зростання її соціального статусу. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Постанова сейму 1552 р._.про “вивід шляхти”. Характеристика та правове становище міського населення. Селяни: особисто вільні, напіввільні, невільники. Подальша соціальна диференціація селянства та особливості їхнього соціально-правового статусу. Етапи закріпачення селянства. «Устава на волоки» 1557 р. Духовенство.

Державний устрій. Великий князь. Удільні князі та їх перетворення у підданих Великого князя (привілей 1434 р.). Пани-рада, збільшення її компетенції (привілей 1506 p.). Трансформація феодальних з’їздів у Вальний (загальний) сейм. Система центрального та місцевого управління. Центральне управління: маршалки (земські, двірські), канцлер, підканцлер, підскарбії (земські, двірські), гетьмани (земські, польні) та ін. Місцеве управління: намісники, воєводи, каштеляни, старости тощо.

Правова система. Джерела права: звичаєве право, «Руська правда», великокнязівські привілеї (пожалувані, пільгові, охоронні, земські), земські уставні грамоти. Причини проведення кодифікації права початку XVI ст. Статути Великого Князівства Литовського 1529 і 1566 років. Рецепція магдебурзького права. Церковне право: “Номоканон”, церковні устави Володимира і Ярослава,“Звід канонічного права” 1532 p.

Розвиток основних галузей права. Державне право. Становлення інститутів цивільного права. Правова регуляція феодальної земельної власності. Сервітутне право. Зобов’язальне право. Спадкове право. Шлюбно-сімейне право. Основні риси кримінального права: поняття «злочину» і його класифікація, система покарань.

Порядок організації судового процесу. Система судових установ, їх становий характер. Форми великокнязівського суду: асесорський, маршалковий, комісарський, їхній склад та компетенції. Суд «пани-ради», Сеймовий суд. Доменіальні (феодальні) суди. Церковні суди. Копні (громадські) суди. Судова реформа 1564 р. Станово-шляхетські суди: гродські (замкові), земські (шляхетські трибунали), підкоморські. Бурмістерський суд, його склад та компетенції. Особливі суди: ярмарковий, цеховий, суди для іноземців. Судебник Казимира ІV 1468 р. – як перший етап судової реформи у Великому князівстві Литовському; причини розробки і значення.

Судовий процес. Елементи слідчого (інквізиційного) процесу. Судові докази.

Терміни:

Великий вальний сейм, «поданщина», маршалок земський, панцирні слуги, «пустоши», “Устава на волоки”, фільварки, панщина, тяглові селяни, схожі селяни, отчич, цехи, юридик, жалуванна грамота, Литовська метрика, магдебурзьке право, Судебник короля Казимира Ягайловича, Перший Литовський статут, Другий Литовський статут, “дідівщина”, «віно», «виступці», ви волання, «по тюремне», земський суд, гродський суд, підкоморний суди, гарача копа, завита копа, лавники, скаржник, прокуратор, «добрі люди».

Методичні вказівки з вивчення теми:

- проаналізувати історичну ситуацію після руйнації Галицько-Волинського князівствав другій пол. ХІV ст.;

- дослідити процес захоплення українських земель Великим Литовським князівством;

- розглянути характер переймання руських духовно-культурних традицій Литовським князівством;

- розібрати загальні основи державного устрою на українських землях в складі Великого Литовського князівства;

- проаналізувати структуру вищих органів управління Великого Литовського князівства (Великий литовський князь, пани-рада, Великий вальний сейм, центральна князівська адміністрація, Литовський сейм);

- дослідити порядок організації місцевих органів управління Великого Литовського князівства (намісники, воєводи, старости, органи магдебурзького самоуправління в містах);

- розібрати основи суспільного устрою Великого Литовського князівства;

- проаналізувати суспільне становище магнатів на українських землях за часів Великого Литовського князівства;

- проаналізувати суспільне становище селянства на українських землях за часів Великого Литовського князівства;

- проаналізувати суспільне становище міського населення на українських землях за часів Великого Литовського князівства;

- усвідомити загальну характеристику та правової системи Литовсько-Руської держави;

- розібрати основні джерела Литовсько-Руської держави («Руська Правда», великокнязівське законодавство, постанови сеймів, Литовська Метрика, магдебурзьке право;

- розібрати зміст кодифіковани актів Литви (Судебник Казимира Ягайловича, І і ІІ Литовські статути);

- проаналізувати основні галузі литовсько-руського права (право власності, спадкове право, зобов’язальне право, сімейне право, кримінальне право);

- проаналізувати загальну характеристику та особливості судової системи на українських землях Литовської держави (великокнязівський суд, територіальні суди, доменіальні суди, копні суди);

- розглянути судову систему Литовсько-руської держави після реформи суду 1564 р (гродські, підкоморські та земські суди);

- розібрати специфіку діяльності копного суду та систему судоустрою Литовсько-руської держави в містах (лава);

- проаналізувати загальну характеристику судового процесу Литовсько-руської держави (змагально-позивний характер з інквізиційними елементами, різна процесуальна правоздатність населення);

- розглянути учасників судового процесу (скаржник, обвинувачений, відповідач, їх представники – прокуратор та речник);

- дати аналіз доказів, що використовувалися в судовому процесі Литовсько-руської держави (власне зізнання, показання “добрих людей”, письмові акти і присяга).

Лекційне заняття

Українські землі в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).

Навчальні питання:

1. Суспільно-політичний та державний устрій українських земель в складі Литовської держави.

3. Характеристика правової та судової системи Литовсько-руської держави.

Самостійна робота

Правова система Литовсько-Руської держави (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).

Навчальні питання:

1. Правові джерела Литовської держави.

2. Судебник Казимира Ягайловича 1648 р.

3. Литовські статути 1529, 1566 рр., їх значення для розвитку і становлення законодавства Литовської держави.

Семінарське заняття

Державно-правовий розвиток на українських землях в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).

Навчальні питання:

1. Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.

2. Структура органів управління Литовського князівства.

3. Основи суспільного строю на українських землях в складі Великого князівства Литовського

4. Правова система на українських землях Литовського князівства.

5. Характеристика судової системи на українських землях Литовського князівства.

6. Характеристика судового процесу на українських землях Литовського князівства.

Питання для самоконтролю:

1. Чому Велике Литовське князівство перейняло духовно-культурні руські традиції?

2. Яким чином відобразилось на українських землях зближення Литовського князівства та Польського королівства?

3. Як відбувалося закріпачення селян на українських землях в Литовсько-руській державі?

4. Які новації в судовому процесі сталися в Литовсько-руській держав порівняно з Київської Руссю?

Індивідуальне заняття

(проведення поточного модульного контролю № 1)

Українські держава та право від початку державотворення до Середніх віків (VІІ ст. до н.е. – середина ХVІ ст.).

Навчальні питання:

1. Методологічні основи історії держави та права України.

2. Початок українського державотворення.

3. Становлення та розвиток держави і права Київської Русі.

4. Галицько-Волинське князівство як продовження традиції русько-української державності.

5. Правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського (друга половина ХІV ст. – перша половина ХVІ ст.).

Література:

основна

1. Іванов В.М. Історія держави і права України. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2003. – С. 67-88.

2. Історія держави і права України: Підручник / За заг. ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 94-125.

3. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – С. 100-143.

4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 43-69.

5. Українське державотворення: невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред. О.М. Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.

додаткова

1. Кудін С. Поняття кримінального штрафу за Руською правдою та Литовським статутом // Право України. – 2000. – № 11. – С. 141-144.

2. Тищик Б.Й., Вівчаренко О.А. Суспільно-політичний лад і право України у складі Литовської держави та Речі Посполитої: учбовий посібник для студ. юрид. фак. – Івано-Франківськ: Львівський держ. ун-т ім. І.Франка, Прикарпатський ун-т ім. В.Стефаника. – 36 с.

3. Кіселимчук В. Про надання українським містам у ХІV-ХVІІ ст. «Магдебурзького права» // Право України. – 1996. – № 9. – С. 82-85.

Тема 7. Держава і право України в складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ –

перша половина ХVІІ ст.).

Розподіл навчального часу на вивчення теми

для стаціонарної форми навчання для заочної форми навчання

всього

лекція

самостійна робота

індивідуальне заняття

семінар

Зміст навчального матеріалу

Люблінська унія 1569 p. i створення Речі Посполитої. Польська експансія та її вплив на соціальну й політичну еволюцію українського суспільства. Зміни у правовому статусі українських земель. Берестейська церковна унія 1596 р.

Суспільний лад. Магнати. Посилення політичної ролі та економіко-господарських функцій шляхти. Духовенство. Утиски православної церкви в умовах католицької експансії. Селяни: державні та приватновласницькі; особисто вільні, напіввільні та феодально залежні. Правове оформлення закріпачення українського селянства. Міське населення: міський патриціат, бюргерство, міські низи.

Державна політика Речі Посполитої щодо козацького питання. Створення реєстрового козацтва Сигізмунда-Августа II та наслідки його реалізації. Правове становище реєстрового козацтва. Козацькі війни 1591-1596 рр. та їх значення у справі захисту національних інтересів. Козацько-селянські повстання початку XVII ст. Статті для заспокоєння українського народу 1632 р. Ординація Війська Запорізького реєстрового 1638 р., її зміст і значення.

Державний устрій. Державний статус королівської влади за “Артикулами” Генріха Валуа 1572 p. Великий Вальний сейм: сенат і посольська ізба. Центральне управління. Король та виші посадові особи. Система органів місцевого управління: воєводи, каштеляни, старости та ін. Воєводські і повітові сеймики. Органи міського самоврядування: магістрат, міська рада та міська лава.

Правова система. Джерела права. Рецепція Річчю Посполитою правової системи Великого князівства Литовського, що ґрунтувалася на київському праві. Статут 1588 р. Постанови сейму (конституції).

Поширення на українські землі магдебурзького права. Збірники магдебурзького права: “Зерцало саксонів” М. Аскера 1536 р., “Артикули права магдебурзького” Я. Кірштейна 1557 р., “Статті Магдебурзького права” 1556 р. та “Порядок прав цивільних магдебурзьких” 1559 р. Б. Троїцького, “Право цивільне Хелмське” П. Щербича 1584 р.

Розвиток права. Цивільне право: право власності; спадкове право; зобов'язальне право. Кримінальне право. Поняття і види злочинів. Система покарань.

Судоустрій Речі Посполитої. Сеймовий та королівський суди. Коронний та Литовський трибунали. Система станово-шляхетських судів у повітах. Земські суди. Гродські суди (вищі й нижчі). Підкоморські суди. Роль замкових канцелярій в судовій системі повіту. Вотчинні (доменіальні суди). Магістратські та ратушні суди. Церковні суди. Порядок розгляду кримінальних справ у судах та виконання вироків.