Для зв’язаних структур (тобто структур, що не мають обривів і висячих елементів) повинна виконуватися умова:
Права частина нерівності визначає необхідне мінімальне число зв’язків в структурі графа, який містить n вершин.
У нашому випадку n (кількість структурних елементів) рівна 16 і умова 
виконується, тобто структура є зв’язаною.
Проведемо оцінку структурної надмірності R, яка відображає перевищення загального числа зв’язків над мінімально необхідними:
де m – множина ребер графу (1/2 кількості зв’язків в матриці суміжності)
n – кількість вершин (елементів) структури
де 
– елементи матриці суміжності
Ця характеристика є непрямою оцінкою економічності і надійності досліджувальної структури і визначає принципову можливість функціонування і збереження зв’язків системи при відмові деяких елементів. Система з більшою надмірністю R потенційно надійніша, але менш економічна. Можливі варіанти якщо R < 0, то система незв’язана; R = 0, система характеризується мінімальною надмірністю; R > 0, система має надмірність; чим вище R тим вище надмірність.
У нашому випадку 
, тобто структура має мінімальну надмірність.
Визначимо структурну компактність структури Q, яка відображає загальну структурну близькість елементів між собою.
Структурна компактність
де 
– відстань від елементу i до елементу j, тобто мінімальне число зв’язків, які сполучають елементи i, j.
Для визначення величини загальної структурної компактності побудуємо матрицю відстаней D = || ||.
Таблиця 2.2 – Матриця відстаней
| d | ||||||||||||||||||||
| 1. | ||||||||||||||||||||
| 2. | ||||||||||||||||||||
| 3. | ||||||||||||||||||||
| 4. | ||||||||||||||||||||
| 5. | ||||||||||||||||||||
| 6. | ||||||||||||||||||||
| 7. | ||||||||||||||||||||
| 8. | ||||||||||||||||||||
| 9. | ||||||||||||||||||||
| 10. | ||||||||||||||||||||
| 11. | ||||||||||||||||||||
| 12. | ||||||||||||||||||||
| 13. | ||||||||||||||||||||
| 14. | ||||||||||||||||||||
| 15. | ||||||||||||||||||||
| 16. | ||||||||||||||||||||
Проте для кількісної оцінки структурної компактності і можливості об’єктивного порівняння різних організаційних структур, частіше використовують відносний показник – Qвід
де 
= n(n – 1) – мінімальне значення компактності для структури типу «повний граф» (кожен елемент сполучений з кожним)
Для нашої структури 
Тоді відносний показник структурної компактності
Структурну компактність можна також охарактеризувати і іншою характеристикою діаметром структури d = max dy, котрий рівний максимальному значенню відстані dij в матриці відстаней.
Для нашої структури d = 4
Зі збільшенням 
і d, збільшуються середні тимчасові затримки при обміні інформації між підрозділами, викликаючи зниження загальної надійності. З цієї точки зору приведена структура має надійність середнього рівня (максимальну надійність має повний гриф, для якого 
Для характеристики ступеня централізації системи використовується показник центральності структурного елементу, який характеризує ступінь віддаленості i-го елементу від інших елементів структури
Чим менш віддалений i-й елемент від інших, тим більше його централізованість і тим більша кількість зв’язків проходить через нього. У нашому випадку найбільш центральним є перший елемент (директор), для якого 
(min), він має максимальний коефіцієнт центральності.
Ступінь центральності в структурі в цілому може бути охарактеризоване індексом центральності
Для нашої структури
=0,89
Значення ступеня центральності знаходиться в діапазоні 
, при цьому для структур з рівномірним розподілом зв’язків 
, для структур, що мають максимальний ступінь централізації 
У нашому випадку високе значення центральності структури 
пред’явлює високі вимоги до пропускної спроможності центру (елемент 1), через який встановлено найбільше число зв’язків по прийому, переробці інформації і надійності його функціонування, оскільки відмова центрального елементу веде до повного руйнування структури.
Висновок
В курсовій роботі розглянув тему планування і реалізація стратегії, докладно розглянув процесс планування стратегії, стадії загальної стратегії та ії роль. Детально розглянув основні види стратегій.
Виявив, що на організаційну структура управління мають вплив: цілі, принципи, методи і функції управління. Ціль вимагає виділення підрозділів, які відповідають за її виконання. Принципи і методи – створення чи поширення структурних підрозділів. Перехід до ринкових відносин вимагає виробки конкретних програм та їх здійснення на рівні підприємств. Посилення соціально-психологічних методів управління потребувало створення спеціальних служб. Найбільший вплив на структуру управління мають функції управління та їх склад, зміст і об’єм. Тому встановлення їх переліку і змісту, необхідних для досягнення мети, повинно передувати побудові апарату управління.
