Космічне законодавство Російської Федерації (РФ) є порівняно молодою галуззю, яка була започаткована у 90-ті роки ХХ століття. Основи цієї галузі законодавства РФ було закладено лише напередодні розпаду колишнього СРСР.
незважаючи на те, що радянська школа космічного права була достатньо впливовою на міжнародному рівні[8], національне космічне законодавство колишньої космічної «наддержави» складалось практично з циркулярів з «білокамінної»: постанов Політбюро чи ЦК КПРС або рішень Ради Міністрів СРСР.
ст. 1 Закону Російської Федерації «Про космічну діяльність» 1993 р. встановлює, що «…відносини у сфері космічної діяльності регулюються відпвідно до Конституції Російської Федерації, загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права і міжнародними договорами Російської Федерації, цим Законом, іншими федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації».
Для розуміння ролі Конституції Російської Федерації у правовому регулюванні космічної діяльності процитуємо зміст кількох статей Конституції.
Ст. 15, п. 1: «Конституція Російської Федерації має найвищу юридичну силу, пряму дію і застосовується на всій території Російської Федерації. Закони та інші правові акти, які застосовуються в Російській Федерації, не повинні суперечити Конституції Російської Федерації».
Ст. 15, п. 4: «Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації є складовою частиною її правової системи. Якщо міжнародним договором Російської Федерації встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору».
Ст. 71: «.У віданні Російської Федерації знаходяться: а) прийняття і зміна … федеральних законів…; …і) … діяльність у космосі; ж) зовнішня політика та міжнародні відносини Російської Федерації, міжнародні договори Російської Федерації».
Як правонаступниця колишнього СРСР Російська Федерація є стороною чотирьох з п’яти багатосторонніх договорів з космосу: Договору про космос 1967 р.; Угоди про рятування 1968 р.; Конвенції про відповідальність 1972 р.; Конвенці про реєстрацію 1975 р.
Основою правового регулювання діяльності з дослідження та використання космічного простору в РФ є Закон Російської Федерації «Про космічну діяльність» 1993 р., який складається з преамбули, 7 розділів і 30 статей.
Преамбула визначає головне спрямування Закону (правове регулювання космічної діяльності з метою розвитку економіки, науки та техніки, зміцнення оборони та безпеки Російської Федерації та подальшого розширення міжнародного співробітництва Російської Федерації) і визначає діяльність з дослідження та використання космічного простору «найважливішими пріоритетами державних інтересів» РФ.
Розділ І. «Загальні положення». В ст. 1-4 наведено визначення поняття «космічна діяльність», основну мету і принципи зазначеної діяльності.
Розділ ІІ. «Організація космічної діяльності». Ст. 5-11 визначають державні органи управління космічною галуззю РФ, встановлюють компетенцію спеціально уповноважених федеральних органів виконавчої влади в зазначеній галузі (Росавіакосмос і МО РФ), формулюють порядок розроблення та прийняття Федеральної космічної програми РФ, а також загальні вимоги до ліцензування, сертифікації та експертизи в цій галузі.
Ст. 12-16 Розділу ІІІ «Економічні умови космічної діяльності» визначають порядок фінансування космічної діяльності в РФ, засади формування Космічного фонду РФ, умови формування державного замовлення на розроблення, виробництво, постачання і експлуатацію космічної техніки та вимоги до правової охорони інтелектуальної власності в космічній галузі РФ.
Розділ IV. «Космічні об’єкти, космічна інфраструктура», ст. 17-21 формулюють основні умови створення і вимоги до використання космічних об’єктів і об’єктів космічної інфраструктури та особливості правового статусу космонавтів і персоналу космічної інфраструктури.
Питанням убезпечення діяльності з дослідження та використання космічного простору та порядку розслідування надзвичайних подій в процесі цієї діяльності та обсягам і умовам її страхування присвячено Розділ V. «Безпека космічної діяльності» (ст. 22-25).
Розділ VI. «Міжнародне співробітництво» своїми ст. 26-28 встановлює основні засади міжнародного співробітництва РФ в космічній галузі та правовий режим іноземних громадян і організацій в цій галузі.
Розділ VIІ. «Відповідальність» визначає вимоги щодо відповідальності посадових осіб, організацій та громадян і обсяги відповідальності за шкоду, заподіяну в ході здійснення космічних програм і проектів (ст. 29-30).
Суттєвою особливістю космічного законодавства Російської Федерації є те, що основний обсяг нормативних актів, який визначає умови проведення ліцензування суб’єктів космічної діяльності в РФ, експертизи космічних проектів, сертифікації космічної техніки, експортного контролю цієї техніки тощо, а також правовий статус учасників зовнішньоекономічних зв’язків, режим іноземних інвестицій, правове становище спільних підприємств, – це постанови уряду і, більш того, нормативні акти міністерств і відомств. Таким чином, недоліком, і притому досить суттєвим, є те, що ці норми регулюються не на рівні закону, а на рівні підзаконних актів.
