Особливості обліку фінансових результатів

 

Для обліку й узагальнення про фінансові результати підприємства від звичайних на надзвичайних подій призначено рахунок 79 “Фінансові результати”.

За кредитом рахунка відображається суми в порядку закриття рахунків обліку доходів та суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку. Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Має такі субрахунки:

791 “Результат основної діяльності”

792 “Результат фінансових операцій”

793 “Результат іншої звичайної діяльності”

794 “Результат надзвичайних подій”

На субрахунку 791 “Результат основної діяльності” визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків суми доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 “Доходи від реалізації”, 71 “Інший операційний дохід”), за дебетом – сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, витрат на збут, інших операційних витрат (90 “Собівартість реалізації”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”).

На субрахунку 792 “Результат фінансових операцій” визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом – списання фінансових витрат з рахунків 95 “Фінансові витрати” та 96 “Bитрати від участі в капіталі”.

На субрахунку 793 “Результат іншої звичайної діяльності” визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання сум в порядку закриття рахунків від інвентаризації та іншої звичайної діяльності підприємства, по дебету – списання витрат з рахунку 97 “Інші витрати”.

На субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом – списання витрат від надзвичайних подій, що обліковується на рахунку 99 “Надзвичайні витрати”.

 

1. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник Тернопіль, 2002.

2. Садовська І.Б «Бухгалтерський облік»: Навч. посіб.- Луцьк: Навчально-видавничий відділ ЛНТУ 2009.

3. М.Ф. Огійчук «Фінансовий та управлінський облік на підприємствах»: Підручник – К. Алерта, 2009 ст. 668-681.

 

УДК 657

Мариняк М.В.,ст. гр. ОАм-51

Науковий керівник: Чудовець В.В., к.е.н., доцент

Луцький національний технічний університет.

 

ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ПДВ В ОБЛІКУ І ЗВІТНОСТІ

Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

Для представників малого бізнесу ПКУ передбачив можливість переходу платників ПДВ з місячного періоду на квартальний. Така можливість надана підприємствам, які в період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовують ставку «0» зі сплати податку на прибуток. Такі підприємства повинні відповідати низці критеріїв:

- протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менш ніж три роки), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень;

- середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

- розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати.

Як показує практика, сільськогосподарські товаровиробники не в змозі відповідати критеріям застосування ставки «0» з податку на прибуток, тому вони змушені подавати податкову звітність з ПДВ щомісячно.

Форми податкової звітності з ПДВ та порядок їх заповнення визначено наказом ДПАУ від 25 січня 2011 року № 41. Одним із додатків до декларації є Заява за формою Д 8, що подається підприємством у разі відмови постачальника надати податкову накладну чи порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухгалтерський облік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Слід зазначити, що подання заяви за формою Д 8 є додатковою підставою для проведення на зазначеному в заяві підприємстві документальної виїздної позапланової перевірки. Тому на практиці необхідно уникати затримок, пов'язаних з видачею податкових накладних, чи порушення порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.

Підприємства надають покупцям продукції податкові накладні, порядок заповнення та форма яких встановлена наказом ДПАУ від 21 грудня 2010 року № 969, згідно з яким, продавець за необхідності проведення коригувань складає і подає покупцю Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до Податкової накладної). Виникають ситуації, коли продавець виписує Розрахунок коригування в одному звітному періоді, а покупець отримує його вже в наступному. Згідно роз'яснення податкових органів: «Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню в одному податковому періоді».

Операції з придбання продукції (робіт, послуг) відображаються у декларації з ПДВ за той період, якого стосується момент виникнення права на податковий кредит. Відображення податкових накладних, виписаних продавцем у попередніх періодах, задекларованих покупцем у поточному, на сьогодні спричиняє багато запитань. З цього приводу ДПАУ виклала свою позицію у листі від 26 жовтня 2010 року №22882/7/16-1517: у разі отримання податкових накладних, в тому числі і тих, що виписані в різних податкових періодах, але отримані платником у поточному звітному періоді, платник податку повинен включити їх в Реєстр отриманих і виданих накладних для формування податкового кредиту лише за наявності документального підтвердження такого запізнення [1, с. 26].

Аграрний сектор виробництва однією зі своїх особливостей має досить тривалий у часі цикл виробництва, який може тривати протягом року. Можемо констатувати, що українське законодавство передбачає окремі особливості регулювання діяльності сільськогосподарських виробників.

1. Метелиця В. Актуальні питання обліку ПДВ / В. Метелиця // Агробізнес сьогодні, газета підприємств АПК, №14 - 2011, С. 24-29.

2. Хомяк Р. Л. Бухгалтерський облік в Україні. / Хомяк Р. Л., Лемішовський В. І. Львів: Інтелект-Захід, С. 426-428.

 

УДК 657

Мартинюк І.О., ст.гр. ОА-41

Науковий керівник: Талах Т.А., к.е.н.,доцент

Луцький національний технічний університет.