Вихідні дані до роботи № 5

“Технологічний розрахунок вітрорешітної очистки зернозбирального комбайна”

 

Варіант	Пропускна здатність молотарки q, кг/с	Ширина молотарки В, мм	Варіант	Пропускна здатність молотарки q, кг/с	Ширина молотарки В, мм
				2,5
				3,5
				4,5
				5,5
				6,5
				7,5
				8,5
				9,5
				10,5
				11,5
				12,5
				1,5

 

Контрольні запитання

 

1. З яких передумов визначають частоту коливання решітного стану?

2. Які кінематичні і силові параметри вентилятора необхідно визначити?

3. Що розуміють під поняттям “розворот вентилятора”?

4. Що розуміють під поняттям “критична швидкість важких фракцій”?

5. Який параметр визначальний при розрахунку витрати повітря, що повинен створити вентилятор?

 

 

Лабораторна Робота № 6

 

Технологічний розрахунок циліндричного трієра

 

Мета роботи

Визначити основні параметри циліндричного трієра, жолоба та шнека і їх взаємного розміщення.

 

Теоретичні передумови

 

Під час роботи циліндричного трієра короткі фракції зернової суміші вичерпуються комірками циліндра. При певному куті повороту b останнього ці фракції починають випадати і, рухаючись по певній траєкторії, попадають в жолоб.

Процес випадання продовжується і при куті b ₁ (b ₁ > b) в так званій зоні випадання. Приймальний жолоб всередині циліндра розміщують так, щоб його кромки знаходились в зоні випадання, тобто розміри, форма і установка жолоба визначаються розміщенням пучка траєкторій вільного руху зерен в зоні випадання.

Кожне зерно в момент випадання із комірки має швидкість V=wR (w - кутова швидкість циліндра; R - радіус циліндра).

Напрямок цієї швидкості визначається центральним кутом b (рис.6.1) – початок зони випадання. Далі рух зерна буде вільним і воно буде рухатись як тіло, кинуте під кутом (90⁰ - b) до горизонту.

Розкладемо початкову швидкість V=wR на дві складові V_х і V_у і запишемо переміщення зерна в напрямку осей х і у, тобто

 

,

 

.

 

Щоб побудувати траєкторію, достатньо обчислити координати точок а, в, с і е (див. рис. 6.1).

Аналогічно визначають координати траєкторії в кінці зони випадання при b ₁> b (рис. 6.2).

Побудовані траєкторії і визначають раціональне розміщення жолоба в циліндрі.

В даній роботі передбачений спрощений варіант.

Рис. 6.1. Траєкторія руху зерна, що випало із комірки трієра

 

 

 

Рис. 6.2. Можливі траєкторії руху зерна при різних зонах випадання його із комірки

Порядок виконання роботи

 

1.Записати вихідні дані (табл. 6.1) відповідно до заданого

варіанту.

2.Визначити:

2.1. Площу коміркової поверхні

, м², (6.1)

 

де q – питома продуктивність, кг/год.^. м².

Значення q вибирають, виходячи від виду культури, що очищається.

При очищенні:

пшениці - q = 650 – 850;

жита - q = 600 – 750;

ячменю - q = 500 – 600;

вівса - q = 350 – 400;

гречки - q = 170;

рису - q = 350;

льону - q = 80 кг/год.^.м².

 

2.2. Діаметр циліндра D вибирають залежно від продуктивності трієра

при Q ≤ 1000 кг/год – D = 400 мм;

при Q = 1000 – 2500 кг/год – D = 500 мм;

при Q = 2500 – 3500 кг/год – D = 600 мм;

при Q = 3500 – 5000 кг/год – D = 800 мм.

Якщо продуктивність трієра дорівнює 3500 кг/год і більше, то приймають блоки із двох і більше паралельно працюючих циліндрів з D = 600 або 800 мм.

 

2.3. Довжину циліндра

, м. (6.2)

 

Довжину слід приймати кратною 0,75.

 

2.4. Частоту обертання циліндра n із умови

 

(6.3)

 

де К – кінематичний режим роботи трієра, К = 0,4...0,7 для суміші зернових колосових культур; К = 0,3...0,4 для дрібного насіння;

ω – кутова швидкість циліндра;

g – прискорення вільного падіння.

 

1/с, (6.4)

де n, об/хв.

Тоді остаточно π

n = об/хв., (6.5)

 

де g, м/с²; D, м.

2.5. Радіус жолоба

r = sin (j – β), м, (6.6)

де D, м.

 

2.6. Діаметр d шнека жолоба (див. примітку на наступній стор.) із залежності

 

Q_ш = 60 ρ λ ψ n S, кг/год, (6.7)

 

де Q_ш – продуктивність шнека, кг/год (Q_ш = Q для вівсюжних трієрів, Q_ш = 0,15Q – для кукільних трієрів);

ρ – щільність матеріалу, що транспортується ρ = 750 кг/м³ для пшениці);

λ – коефіцієнт заповнення міжвиткового простору (λ = 0,8);

ψ – коефіцієнт швидкості (ψ = 0,9);

n – частота обертання шнека, об/хв (приймають);

S – крок шнека, м (приймають).

 

3. Накреслити схему (в масштабі) взаємного розміщення жолоба, циліндра і шнека в такій послідовності:

3.1. Накреслити коло діаметром D циліндра і коло радіусом r жолоба, а також коло діаметром d шнека (рис. 6.3) з одного і того ж центра.

3.2. З центра кіл під кутом β провести промінь до перетину з колом D (точка А).

 

3.3. З точки А провести дотичну до кола радіусом r жолоба, а також дотичну до цього кола паралельно вертикальному діаметру циліндра. Кут між дотичною до кола радіусом r, проведеною з точки А, і горизонтальним діаметром циліндра буде дорівнювати куту тертя φ.

 

3.4. Між дотичними провести дугу з центра кіл на відстані а не менше 5 мм. Ця дуга, дотичні кола і частина кола радіуса r утворять форму жолоба.

 

Примітка. При розрахунку діаметра d шнека можливо, що d/ 2, буде значно менше r.

Із конструктивних міркувань між спіраллю шнека і жолобом повинен бути зазор с = 10...15 мм.

В такому випадку d приймають, задавшись зазором c (див. рис. 6.3). Потім, задавшись частотою обертання n шнека, із залежності (6.7) визначають крок S спіралі шнека або навпаки, приймають S, а визначають n.

Рис. 6.3. Взаємне розміщення жолоба і шнека в циліндричному трієрі.

 

 

Таблиця 6.1