Загальна і спеціальна профілактика

Загальна профілактика полягає у здійсненні попереджувальних заходів, спрямованих на виникнення певних проблем у майбутньому людини (профілактика, спрямована на попередження негативної ризикованої поведінки підлітків). Спеціальною профілактикою називається система заходів, спрямованих на попередження та локалізацію конкретних негативних явищ у поведінці людей (профілактика підліткового суїциду, профілактика небезпечної статевої поведінки тощо) [

Напрями та етапи соціально-педагогічної профілактики

Основними напрямами профілактики є:

o попередження можливих соціальних проблем в окремих осіб або групах ризику;

o збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров'я людей;

o сприяння у досягненні мети і розкритті внутрішніх потенціалів, ресурсних можливостей людей.

Виконуючи профілактичну функцію соціально-педагогічної діяльності, фахівець:

- організовує систему профілактичних заходів щодо попередження відхилень у поведінці;

- впливає на формування морально-правової стійкості особистості;

- організовує систему заходів соціально-педагогічного оздоровлення дітей, молоді та неблагополучних сімей.

2 В. Менделевич вважає, що тип девіантної поведінки залежить від різновиду взаємодії людини з навколишньою дійсністю і, виходячи з цього, виділяє окремо типи і форми девіантної поведінки: типи девіантної поведінки: деліквентний, аддиктивний, патохарактерологічний, психопатологічний та тип поведінки на основі гіперздібностей людини. Клінічними формами девіантної поведінки є агресивна поведінка, аутоагресивна поведінка, зловживання речовинами, що викликають стани зміненої психічної діяльності, порушення харчової поведінки, сексуальні девіації, надцінні психологічні захоплення, надцінні психопатологічні захоплення, характерологічні и патохарактерологічні реакції і розлади особистості, комунікативні девіації, аморальна поведінка, неестетична поведінка

Серед різних методів корекції і терапії девіантних форм поведінки у підлітків перевага надається груповій психотерапії.

Однією з форм групової психотерапії є арт-терапія - динамічна система взаємодії між учасниками, продуктами їх образотворчої діяльності та арт-терапевтом (психологом, педагогом) у арт-терапевтичному просторі

Арт-терапія - метод лікування за допомогою художньої творчості - привертає до себе останнім часом усе більше уваги в усьому світі. Вона передбачає не лише надання лікувально-реабілітаційної допомоги пацієнтам з найрізноманітнішими захворюваннями, але й роботу із правопорушниками, особами з алкогольною й наркотичною залежністю, дітьми й підлітками з емоційними й поведінковими порушеннями, сім'ями й малими групами громадян, об'єднаних за релігійними, етнічними та іншими соціальними ознаками.

Форми арт-терапевтичної роботи з дітьми різноманітні. У деяких випадках ця робота носить клінічний характер (наприклад, у випадку аутизму, грубих емоційних і поведінкових порушень) і здійснюється в медичних закладах, спеціальних школах або школах-інтернатах. В інших випадках арт-терапевтична робота носить профілактичний або розвиваючий характер, як, наприклад, у випадку наявності в дитини легких емоційних і поведінкових розладів або певних проблем психологічного характеру, і проводиться у звичайних школах або при соціальних центрах.

Підлітки можуть займатися арт-терапією як індивідуально, відповідно до особистих програм, так і в групах, що використовують певні теми, значущі для всіх учасників. У таких групах образотворча діяльність в обов'язковому порядку доповнюється коментарями, на основі яких розгортаються дискусії.