злочинним шляхом на території інших держав;
> суб'єктами обох складів злочинів є лише особа, котра не одержувала майна злочинним
шляхом, а тому за цією ознакою розмежувати названі склади злочинів неможливо;
> суб'єктом злочину, склад якого передбачено в ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів,
одержаних злочинним шляхом» КК України, є лише особа, котра не одержувала майна
злочинним шляхом, а за ст. 198 «Придбання, отримання, зберігання чи збут майна,
одержаного злочинним шляхом» КК України - як особа, яка одержала кошти чи інше майно
злочинним шляхом, так і та, котра заздалегідь пообіцяла вчинити передбачені цією статтею
дії для легалізації коштів чи майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння.
Завдання № 765
3. Яке з наведених тверджень щодо співвідношення норм та передбачених ними складів
злочинів у ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК
України та ст. 396 «Приховування злочину» КК України є правильним?
> між положеннями ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним
шляхом» КК України та ст. 396 «Приховування злочину» КК України існує колізія, яку
належить вирішувати на користь ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних
злочинним шляхом» КК України;
> вказана норми передбачають склади злочинів, які є суміжними;
> жодна з запропонованих відповідей не є правильною.
> вказані норми можуть конкурувати як загальна і спеціальна, причому в ст. 209
«Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України закріплена
спеціальна норма, а в ст. 396 «Приховування злочину» КК України – загальна норма;
> вказані норми можуть конкурувати як частина і ціле, причому в ст. 209 «Легалізація
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України закріплена норма про
ціле, а в ст. 396 «Приховування злочину» КК України норма про частину;
Завдання № 766
У чому полягає невідповідність положень ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів,
одержаних злочинним шляхом» КК України положенням Загальної частини КК України?
> положення ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК
України повністю відповідає положенням Загальної частини КК України;
> невідповідність між положень ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних
злочинним шляхом» КК України та положеннями Загальної частини КК України полягає у
наступному: за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,
передбачено з-поміж інших покарання у вигляді конфіскації майна, яке згідно ст. 59 КК
України може призначатися за корисливі злочини, разом з тим у ст. 209 «Легалізація
(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України така ознака суб‘єктивної
сторони як корисливий мотив не названа;
> невідповідність між положень ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних
злочинним шляхом» КК України та положеннями Загальної частини КК України полягає у
наступному: визначення предикатного діяння у примітці до ст. 209 «Легалізація (відмивання)
доходів, одержаних злочинним шляхом» КК, пов‘язується з законодавством зарубіжних держав, що є неприпустимим, адже відповідно до ст. 3 КК України «законодавство про
кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України»;
> жодна з запропонованих відповідей не є правильною.
Gt; невідповідність між положень ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних
Злочинним шляхом» КК України та положеннями Загальної частини КК України полягає у
Наступному: окремі форми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
Становлять собою заздалегідь необіцяне переховування предметів, здобутих злочинним
шляхом, або придбання чи збут таких предметів, а відповідно до ч.6 ст. 27 КК України,
відповідальність за такі дії настають лише у випадках, передбачених ст. 198«Придбання,
