Алгоритм термінологічного стандарту

1) систематизація понять певної галузі науки чи техніки; поділ їх на категорії (предмети, процеси, якості, величини тощо); розмежування родових та видових понять; 2) відбирання усіх термінів галузі, узятої для стандартизації (терміни вибирають зі словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та ін. джерел); 3) поділ термінів на групи: вузькогалузеві терміни; міжгалузеві; загальнонаукові (загальнотехнічні); 4) вибирання із групи термінів-синонімів нормативного терміна (інші терміни подають також, але з позначкою “нерекомендований”); 5) підбирання еквівалентів англійською, німецькою, французь­кою, російською мовами з відповідних міжнародних стандартів; 6) формулювання українською мовою означення (дефініції) поняття; 7) рецензування стандарту фахівцем та мовознавцем.

Стаття стандарту має таку будову: 1) назва поняття українською мовою; 2) скорочена форма терміна; 3) недозволений (нерекомендований) синонім; 4) родове поняття; 5) видове поняття; 6) еквіваленти анг-лійською, німець-кою, російською, французь­кою мовами; 7) дефініція (означення); 8) формула або схема.

 

 

 

ІІ. Практичний блок.

Завдання 1. Прочитайте текст. Назвіть іншомовні слова. Визначте функцію запозичених слів у науковому тексті. Законспектуйте інформацію одним реченням, узагальнивши її.

Привілейовані акції – це акції, власникам яких виплачуються дивіденди за фіксованою ставкою, що робить ці акції подібними до облігацій з їхніми фіксованими виплатами відсотків. Привілейовані акції вважаються вигіднішими, ніж звичайні, хоча вони не дають права голосу. Коли компанія банкрутує, з власниками цих акцій розраховуються в першу чергу.

 

Завдання 2. Поясніть різницю у значенні і вживанні запозичених синонімів і паронімів.

Конфлікт – інцидент; регіон – район; професія – спеціальніст - фах; контраст – конвенція; дилема – проблема – альтернатива; будинок – будівля, пам’ятка – пам’ятник, прогрес – регрес, дослід – досвід, писемний – письмовий.

 

Завдання 3. Поясніть, як правильно сказати (підкресліть правильний варіант).

Ставлення чи відношення до мене?

Збірка чи збірник державних документів?

Музикальна чи музична школа?

Газету на рік передплатити чи підписати?

Аптека працює круглу чи цілу добу?

Завдання 4. Поділіть запропоновану нижче лексику на загальнонаукову та спеціально-термінологічну. Поясніть свій вибір.

Принцип, метод, штрек, штрих, класифікація, контраст, аналіз, маркетинг, менеджер, кокс, нокаут, сопрано, віолончель, таблиця, аналіз, синтез, логіка, горизонт, квадрат, культура, ґрунт, діалект, тотожність, трикутник, аналогія, форма, документ, заява.

 

Завдання 5.. Визначте і поясніть, в який спосіб утворено наведені терміни та термінологічні сполучення. Поясніть.

Планета, океан, матерія, медичний, гребінь хвилі, лампа дугова, лібералізація, насадка, керамічне покриття, супутник, атипова пневмонія, індекс зайнятості, "чорний ринок", суперклей, вибій, лінія.

 

Завдання 6. Перекладіть дані матеріали українською мовою.

Включить электричество, включить в повестку дня, включить в работу агрегаты, распространять опит, распространять журнал, принимать участие, принять предложение.

 

Завдання 7. Виправте недоліки в тексті службових документів. Замініть недоречно (на Вашу думку) вжиті професіоналізми загальновживаною лексикою.

А. Прошу дозволити переніс практичного заняття з економічної теорії в гр. ЕФ-03 23 вересня 2003 р. з IV на II пару з метою усунення вікна у розкладі (Доповідна записка).

Б. Мною, Ганичем Сергієм, було пропущено 10 годин занять з вишки внаслідок хвороби (Із пояснювальної записки).

В. Аварія на дільниці №3 сталася о 14.20, внаслідок чого було припинено видання вугілля на-гора (Із пояснювальної записки).

 

Завдання 8. Спираючись на засвоєну теоретичну інформацію, поясніть, чому термінологічні назви осіб за професією утворено неправильно і які вимоги до термінів порушено. Наведіть правильні варіанти.

Бетонувальник, забійник, гірничий, гравірувальник, комп’ютерщик, лікар-зубник, доменщик, налагоджувальник.

 

Завдання 9. Типові мовні звороти, що вживаються в автобіографії та резюме, відредагуйте й запишіть правильно;складіть із ними речення, характерні для цих документів.

на протязі – _____________________	робота по сумісництву – ______________
підвищення в посаді – ___________ ________________________________	поступити в – ______________________
урядові винагороди – _____________ ________________________________	по закінченню – ____________________
працюю в якості вчителя – ________	приймати участь – ___________________
написати свою власну автобіографію – ____________________________________

Завдання 10. Запишіть правильно

об'яснити – один в один – оказати допомогу – опровергати – оточуюче середовище – переписка (писання листів) – перечень –

по відношенню – подоходний податок – по-другому – по закону – по замовленню – по крайній мірі – Польша –

 

ІІІ. Говоримо правильно.

“Чи можна паралельно з висловом брати участь уживати приймати участь?”

З погляду сучасної літературної мови годиться користуватися тільки словосполученням брати участь. Звороти приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) вважаються за помилкові. Щоб вони стали нормативними, потрібно дієслово приймати замінити на брати (брати до уваги). Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію, треба: схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставилися до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, коли вона стала резолюцією зібрання. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще вживати дієслова ухвалити або постановити. Так само ухвалити закон.

Слово приймати на місці там, де воно передає зміст одержувати, брати (“Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо” — Григорій Квітка-Основ’яненко), зараховувати до установи, закладу, організації (“Прийняли його в “Молоду гвардію” одним з перших” — з газети), забирати щось звідкись (“Прийняла зі столу посуд” — з журналу), давати комусь притулок, пригощати (“Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу” — Панас Мирний) тощо.

«Треба включити електрику»; «Виключи струм», – кажуть неправильно, забуваючи, що по-українському слід казати: умикнути (увімкнути), умикати електрику, вимикати струм. Від цих дієслів походять і українські «технічні терміни: умикач (по-російському включатель) і вимикач (по-російському выключатель). Аналогічно помилково кажуть: «Пропонується включити до порядку денного три питання», – замість «поставити (або внести) до порядку денного». Так само неправильно –– «У роботу включили всі існуючі аґреґати», –– замість «пустили всі наявні аґреґати». [Б. Антоненко-Давидович"Як ми говоримо", 1997, с.150]