Вкажіть за описом основні стильові ознаки наукового стилю

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Вищий комунальний навчальний заклад

«Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я.Франка» Житомирської обласної ради

 

 

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням»

(частина 2)

 

студента _______________ групи

_______________­­­________________

_______________________________

_______________________________

 

 

 

Беседовська І.В., викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я.Франка» Житомирської обласної ради

 

Робочий зошит з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» Ч.2. – 2015. – 94с.

 

Робочий зошит є інтегрованою складовою навчально-методичного комплекту з української мови за професійним спрямуванням. Зошит містить елементи інтерактивного опрацювання теоретичного матеріалу з відповідним лексичним та граматичним наповненням; вправи і завдання, що є тренувальним інструментарієм, завдання для самостійного опрацювання, рубрику «Говоримо правильно» для формування і розвитку мовних та мовленнєвих навичок і вмінь студентів.

Для студентів педагогічних спеціальностей, а також усіх, хто прагне високої культури спілкування на професійному рівні.

 

Рецензент:

Н.А.Антонюк – голова предметної (циклової) комісії викладачів української літератури та української мови з методикою навчання, викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії ВКНЗ «Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я.Франка» Житомирської обласної ради

Розглянуто і схвалено на засіданні предметної (циклової) комісії викладачів української літератури та української мови з методикою навчання

Протокол № 5 від 12.01.2015

Голова ЦК Н.А.Антонюк

 

 

ЗМІСТ

МОДУЛЬ. Норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні фахівців галузі

 

ТЕМА № 12……………………………………………………………................................4

ТЕМА № 13…………………………………………………………..…............................19

ТЕМА № 14……………………………………………………………..............................35

ТЕМА № 15……………………………………………………………..............................41

ТЕМА № 16………………………………………………………..............................……57

ТЕМА № 17…………………………………………………………..............................…67

ТЕМА № 18…………………………………………………………..............................…81

ТЕМА № 19…………………………………………………………..............................…98

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ………………………………………………......105

РЕЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………108

 

Curiosa et captiosa interpretation in lege reprobatur –

незвичне і оманливе тлумачення відкидається правом

Тема 12. Стилістичні особливості та композиція писемного наукового тексту.

ПЛАН

1. Стилістичні особливості та композиція писемного наукового тексту.Підстилі та жанрове вираження наукового стилю. Текст як форма існування наукових знань. Особливості наукового викладу думки. Основні структурні елементи наукового тексту. Мовне оформлення наукового дослідження.

2. Дотримання стандартів під час написання наукових робіт. Вимоги до оформлення наукової роботи.

3. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання посилань і цитат у наукових роботах.

4. Технічні вимоги до переносу та скорочування слів у науковому стилі.

5. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової діяльності. Послідовність складання плану і тез. Принципи анотування і реферування наукових текстів.

6. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до виконання та оформлення курсової, бакалаврської та магістерської робіт.

5. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці.

 

І. Теоретичний блок.

Вкажіть за описом основні стильові ознаки наукового стилю

Ознака	Характеристика
	створюється шляхом широкого використання мовних одиниць абстрактного й узагальненого значення, зокрема абстрактної лексики, слів, що виражають узагальнені поняття та ін.
	реалізується шляхом широкого вживання номіналізованих структур, зокрема таких, в яких семантика предиката виражена віддієслівним іменником в синтаксичній позиції підмета чи додатка, а дієслово є формально-граматичним центром речення: Внаслідок реакції відбувається перерозподіл маси.
	виявляється в послідовності, несуперечливості висловлювання, в його доказовості й аргументованості, побудові мовлення відповідно до законів логіки із збереженням відношень і зв'язків реальної дійсності.
	формуються на основі зв'язку мовлення з дійсністю і мисленням. Їх можна досягти за умови глибокого знання предмета мовлення, мовної системи і вироблених мовленнєвих навичок. Забезпечується знанням системи лексичних значень, розмежуванням значень багатозначного слова, слів-синонімів, омонімів, паронімів.
	визначають як його зрозумілість, на письмі досягають послідовністю викладу матеріалу, що відображає логічне розгортання думки, точним називанням, членуванням тексту на абзаци відповідно до тем, підтем і сегментів думки, повтором домінантних, ключових і наскрізних слів.
	зваженість оцінювання ступеня дослідження проблеми, шляхів її розв'язання, ефективності певної теорії, рівня завершеності її вивчення, обґрунтованості результатів тощо.
ДОВІДКА: абстрагованість, узагальненість, підкреслена логічність, однозначність і точність, ясність і об'єктивність викладу, доказовість, логізована оцінність, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, пояснення причинно-наслідкових відношень, висновки.
1. Цілісність розуміється як єдність таких цілісностей:	· змістової цілісності (єдність ідеї, теми, змісту); · комунікативної цілісності (мети, намірів мовного спілкування); · структурної та формально-граматичної цілісності (мовленнєвих жанрів, їх комплексів, узгоджуваність і координація форм).
2. Зв’язність буває лінійна і вертикальна, і служить попередній ознаці, тобто цілісності тексту.	Зв’язність виділяють за різними ознаками: логічними; асоціативними; образними; композиційно-структурними; стилістичними;· ритмоутворювальними. Логічну зв’язність помічаємо в причинно-наслідкових відношеннях між елементами тексту при аналізі і синтезі його частин, при розгортанні – індукції (від окремого до загального) і дедукції (від загального до окремого) тексту. Композиційно-структурна зв’язність виявляється у будові тексту, диспозиції (розташуванні) його частин, залежності композиційних елементів, несуперечності змісту і зв’язків як логічних, так і граматичних.
3. Членованість тексту	Властивість тексту – бути комунікативно членованою одиницею, що свідчить про гармонійність його природи. Розрізняють членування тексту за такими ознаками: · змістове і технічне (знаходить відповідне вираження в поліграфічному оформленні від заголовка до глави, розділу, параграфа, абзацу); · концептуальне і методичне (відповідає певним ідеям, темам, судженням, поняттям, відповідає задуму, сутності намірів); · глибинне і поверхневе (може бути верхнім відображенням глибинного, але через формально видимі ознаки (паузи); · об’єктивне і суб’єктивне; · смислове і формальне.
4. Лінійність тексту	ніби організовує мовні одиниці в послідовність мовного викладу. Лінійність відображає живий мовний матеріал і його виголошення.
5. Інформаційність.	Кожний текст, що має названі вище ознаки, уже є інформаційним: поряд з мовними знаннями й у сукупності з ними він передає екстралінгвістичні знання. Інформація як здобуті людським розумом і досвідом знання та повідомлення про них є основою й наповненням незліченної кількості мовних текстів.
6. Завершеність.	Ця ознака притаманна лише конкретним текстам з визначеними межами. У текстах широкого тлумачення вона має відносний характер. Можуть бути тексти, зокрема художні, зумисне не завершені автором або такі, в яких предметне й фабульне завершення не є завершенням ідеї, ментальних концептів тощо. Такі тести можуть потребувати або, точніше, провокувати створення наступних текстів.