Збільшення статутного капіталу підприємства: мета, джерела, методи

Основні цілі збільшення СТ підприємства зводяться до такого:

1)збільшення частки капіталу, в межах якої власники підпри­ємства відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами. Таким чином підвищується кредитоспроможність суб'єкта гос­подарювання та його фінансова незалежність;

2)мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, планів санації, модернізації існуючих потужностей, пе­реобладнання чи розширення виробництва;

3)поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення статутного капіталу пов'язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;

4)акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоратив­них прав інших підприємств, у т. ч. з метою посилення впливу на дані підприємства, їх поглинання чи придбання їх потужностей.

Серед інших причин збільшення статутного капіталу слід ви­окремити зменшення ринкової ціни акцій. Високий курс має не­долік, що це перешкоджає широкій диверсифікації акцій, оскіль­ки приватні інвестори, як правило, побоюються вкладати кошти в акції з високою купівельною ціною.

Ще однією причиною збільшення статутного капіталу може бути збільшення бази для нарахування дивідендів з метою прове­дення політики стабільних дивідендів з одночасним збільшенням абсолютної суми дивідендних виплат. (Висока ставка дивідендів свідчить про ризиковість підприємства.)

Збільшення статутного капіталу підприємств може відбувати­ся за рахунок зовнішніх фінансових джерел (внески учасників і засновників) та в результаті зміни структури власного капіталу у напрямі збільшення номінального капіталу. В останньому випад­ку збільшення відбувається за рахунок нерозподіленого прибут­ку, резервного чи додаткового капіталу.

До основних методів збільшення статутного капіталу АТ на­лежать такі:

1)збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

2)збільшення номінальної вартості акцій.

3)обміну облігацій на акції,

У разі збільшення кількості акцій існуючої номінальної варто­сті статутний капітал підприємства збільшується за рахунок та­ких джерел:

1)додаткових внесків учасників і засновників;

2)дивідендів (реінвестиції прибутку);

3)резервів (якщо вони сформовані на належному рівні).

Зрозуміло, реальний приплив фінансових ресурсів на підприєм­ство відбувається лише у разі здійснення додаткових внесків ін­весторів в обмін на корпоративні права суб'єкта господарюван­ня. Ця операція пов'язана з додатковою емісією таких прав (в АТ — акцій).

При збільшенні статутного капіталу шляхом підвищення но­мінальної вартості акцій акції попередніх випусків обмінюють­ся на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості ак­цій, якими володіє акціонер. Обмеження терміну обміну акцій не допускається. Подібне збільшення статутного капіталу АТ є під­ставою для анулювання реєстрації попередніх випусків акцій і потребує реєстрації випуску акцій нової номінальної вартості та інформації про випуск нових акцій.

У ра­зі збільшення статутного капіталу даним методом кожен з акціо­нерів може здійснити доплату до визначеного рівня нової номінальної вартості акцій. Якщо акціонер відмовився здійснити доплату акцій, емітент зобов'язаний запропонувати акціонеру викупити його акції. У разі, якщо акціонер не здійснив доплату за акції і не при­йняв пропозицію емітента щодо викупу належних йому акцій, він отримує акції нової номінальної вартості у кількості, яка визна­чається шляхом ділення загальної номінальної вартості акцій, що належать акціонеру, на нову номінальну вартість акцій.

Конвертація обліг-цій є методом упр-ня кап-лом. Конвертувати в акції можна лише ті облігації, в яких така можливість була передбачена при їх емісії. Шляхом цієї операції п-во: залучає додаткові довгостр кошти; отримує можлив-ть конвертувати строкові та платні позикові рес-си у безстроковий кап-л п-ва; зберігти обор кошти п-ва; погасити кред зоборг-ть за обліг-ми; збільшити власний кап-л; покращити стр-ру кап-лу п-ва з метою підвищ-ня його кредитоспром-ті.

Оскільки збільшення капіталу на основі обміну облігацій на ак­ції призводить до змін курсу акцій та «розмивання» прав акціоне­рів, вони мають переважні права на купівлю конверсійних об­лігацій такі самі, як і на купівлю нових акцій.

Конверсію доцільно здійснювати, коли курс конверсії (вар­тість облігацій плюс доплати) нижчою за біржовий курс акцій. Оскільки курс емісії акцій визначається коефіцієнтом конвер­сії та доплатами, вони повинні бути встановлені таким чи­ном, щоб курс емісії акцій був не нижчим за їх номінальну вартість.