Транзитна система МДП. Призначення, сфера дії

Системи митного транзиту призначаються для максимальноможливого спрощення перевезення вантажів під митними печатками і пломбами

У міжнародному торговельному обороті та забезпечення необхідної митноїбезпеки та гарантій державам транзиту. Необхідною умовоюуспішного функціонування будь-якої транзитної системи є простота їївикористання як для всіх учасників міжнародних транзитних перевезень,так і для співробітників митних органів.

Система МДП була розроблена з метою зменшити труднощі, з якимистикаються перевізники, і в той же час надати в розпорядженнямитних органів міжнародну систему контролю, здатну замінититрадиційні національні процедури і захистити при цьому кожна державатранзиту від нелегального ввезення вантажів.

Розглянута система, поза сумнівом, має переваги длямитних органів, оскільки вона дає можливість скоротити числовимог, звичайно пред'являються національного законодавства довантажів, що перевозяться. Разом з цим вона дозволяє уникнути необхідностіпроведення трудомісткого й дорогого з точки зору обладнанняфізичного догляду в державах транзиту і звести такий контроль доперевірці печаток, пломб і зовнішнього стану вантажного відділення абоконтейнера. Крім цього, відпадає необхідність у застосуванні національнихгарантій та веденні особливої національної документації.

Слід зазначити і те, що міжнародні транзитні операціїздійснюються по одному транзитному документу - книжці МДП, щозначно знижує ризик подання митним органам недостовірноїінформації.

Переваги для торгівлі та транспорту не менш очевидні. Вантажі можутьперетинати національні кордони з мінімальним втручанням з бокумитних органів. Зменшуючи традиційні перешкоди на шляху рухувантажів, система МДП сприяє розвитку міжнародної торгівлі. Вонадозволяє значно скоротити транспортні витрати за рахунок скороченнязатримок у дорозі

ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ МДП ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

Щоб забезпечити безперешкодне переміщення вантажів з мінімальнимизатримками в дорозі і в той же час забезпечити максимальну безпеку зточки зору митних органів держав транзиту, режим МДП з 17 лютого

1999 р містить п'ять основних елементів - п'ять стовпів, на яких стоїтьвся система:

1. Вантажі повинні перевозитися в безпечних транспортних засобах або контейнерах;

2. Сплата митних зборів і податків, щодо яких існує ризик несплати, повинна бути забезпечена міжнародною гарантією;

3. Вантажі мають супроводжуватися визнаними усіма державами - учасниками Конвенції документом, прийнятим до оформлення в державі відправлення і службовцям в якості контрольного документа у державах відправлення, транзиту і призначення;

4. Заходи митного контролю, які приймаються в державі відправлення, повинні визнаватися в державах транзиту і призначення;

5. Доступ до процедури МДП для національних об'єднань (дозвіл на видачу книжок МДП) та фізичних і юридичних осіб (дозвіл на використання книжок МДП) повинен контролюватися уповноваженими національними органами.

Принцип дії системи МДП

Усі необхідні митні процедури (формальності), що стосуються вивезення вантажів, виконує митниця країни відправника. Тут оглядаються та оформлюються вантажі на підставі інформації, яка заявлена перевізником у книжці МДП, накладаються митні пломби, про що робиться позначка в книжці. Після цього відокремлюється один відривний аркуш та заповнюється відповідний корінець у книжці, яка повертається перевізнику, що може розпочинати транспортну операцію.

Коли перевізник опиняється на митному кордоні, прикордонна митниця країни відправлення перевіряє цілісність митних пломб, відриває другий аркуш книжки МДП і заповнює відповідний корінець. Після цього може бути надано дозвіл на вивезення вантажу за кордон. Обидва корінці у книжці МДП підтверджують, що перевезення по території країни відправлення повністю завершено. Прикордонна митниця відсилає свій відривний аркуш книжки МДП у митницю, що оформляла відправлення вантажу, де отриманий аркуш порівнюється з першим відривним аркушем. Якщо прикордонна митниця не помітила порушень і не зробила будь-яких поміток у своєму відривному аркуші, тобто він ідентичний з першим відривним аркушем, то книжка МДП вважається оформленою без застережень. Якщо відривний аркуш прикордонної митниці містить інформацію про порушення митних правил або якщо цей аркуш не отримано в митниці відправлення вантажу, то прикордонна митниця робить запит у національне гарантійне об'єднання та інформує його, що книжка МДП оформлена із застереженнями або не оформлена зовсім. Якщо митні органи не отримають задовільне пояснення, то вони визначають розміри мит і податків, що підлягають сплаті. Якщо ж такі платежі не вдається отримати безпосередньо від порушника або особи, відповідальної за порушення, митні органи отримують визначену суму від національного гарантійного об'єднання. У кожній наступній державі транзиту відбувається така сама процедура, як і в державі відправлення. Митниця, через яку вантажі ввозяться на територію транзиту, перевіряє цілісність митних пломб і відриває один аркуш у книжці МДП. Подібним чином діє митниця, через яку вантажі вивозяться з території країни транзиту. Ці два аркуші звіряються, і транспортна операція завершується. Якщо ж помічені якісь порушення, застосовуються згадані процедури з відшкодування.

Митниця, через яку вантажі ввозяться на територію держави призначення, до того ж, якщо вона одночасно є і митницею призначення вантажу, відриває в книжці МДП обидва аркуші і несе відповідальність за розміщення цих вантажів під інший митний режим, наприклад, розміщує вантаж у митному складі, випускає його у вільний обіг, або інше. У разі, коли отримувач вантажу знаходиться всередині країни, прикордонна митниця діє за схемою дії прикордонної митниці країни відправлення.

Митні органи мають право визначати терміни і маршрут переміщення вантажу. У такому разі перевізник повинен подати задовільне пояснення, якщо він порушив маршрут або змінив термін перебування в дорозі. Якщо на маршруті були зіпсовані митні пломби, здійснена перевалка вантажу, повне або часткове його знищення, перевізник повинен отримати офіційне підтвердження цього факту в будь-якій офіційній установі, що знаходиться якомога ближче до місця скоєння порушення або злочину. На підставі цієї інформації митні органи розслідують обставини справи з метою підтвердження наведених фактів.