Дайте характеристику емпіричних методів: основних і допоміжніих. С. 12

Розкрийте структуру методів наукової психології.- с. 11

Усі методи поділяють на дві групи:

загальнонаукові та конкретно-наукові методи.

Загальнонаукові методи застосовують майже в усіх науках.

До них відносять аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, моделювання, системний метод тощо.

Конкретно-наукові методи -ЦЕ методи, що є специфічними для окремої наукової галузі та визначаються її предметом і об'єктом.

До конкретних наукових методів психології належать:

• метод спроб і помилок - форма научіння, описана Е.Торндайком;

• метод самоспостереження;

• метод семантичного диференціалу;

• метод психодіагностичної, клінічної бесіди;

• опитування, тести, експеримент тощо.

 

 

Охарактеризуйте групу організаційних методів: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.с. 11- 12

Класифікація методів (за Б.Г.Ананьевим).До першої групи методів, які можна назвати організаційними, відносяться:

порівняльний, лонгітюдний, комплексний.

Порівняльний метод широко використовується в загальній психології (співставлення різних груп досліджуваних, або "вибірок"), соціальній психології (співставлення різних типів малих груп тощо), в патопсихології та дефектології (порівняння хворих зі здоровими), і дитячій психології та психології дорослих - це метод порівняння вікових зрізів. Порівняльно-віковий метод являє собою окремих особливостей за віком з метою виявлення динаміки

досліджуваного психічного процесу.

Паралельно з порівняльним методом часто застосовується лонгітюдний метод, який полягає в багаторазовому обстеженні тих самих осіб протягом тривалого часу.

В сучасних умовах психологічні дослідженні найчастіше

включаються в комплексні дослідницькі програм: в яких приймають участь представники інших наук. Тобто, той самий об’єкт вивчається різними засобами й представниками різних наук, що дає можливість характеризувати особистість з різних сторін: фізичного, фізіологічного, психічного, соціального розвитку особистості.

 

Дайте характеристику емпіричних методів: основних і допоміжніих. С. 12

Другу, найширшу групу методів складають емпіричні методи отримання наукових даних, які можна поділити на дві підгрупи: основні і допоміжні.

Основні емпіричні методи дослідження:

• спостереження і самоспостереження;

• експериментальні методи.

Метод спостереження полягає в тому, що експериментатор збирає інформацію, не втручаючись у ситуацію. Існує принципова відмінність наукового спостереження від життєвого, яке обмежується реєстрацією фактів і має випадковий, неорганізований характер. На противагу йому наукове спостереження базується на певному плані, програмі, фіксації фактів та особливостей ситуації, на аналізі та інтерпретації. Головним методом психологічного пізнання вважається експеримент. Дослідник активно втручається у діяльність та поведінку піддослідного для створення необхідних умов, за яких виявляються ті чи інші психологічні факти, явища, якості. В експериментальному дослідженні має бути обов'язковий контроль за умовами перебігу експерименту, за подразниками, що діють на людину, за її реакціями на них. Значного поширення набули тести, які використовуються для визначення властивостей особистості, вимірювання рівня розвитку порівняно зі стандартом. Вони призначені для того, щоб установити наявність чи відсутність уже відомих психологічних особливостей у тих чи інших досліджуваних. Застосування анкет (опитувальників) допомагає збирати фактичний матеріал, що стосується характеру, змісту та спрямованості думок, оцінок, настроїв людей. Соціометричний та референтометричний методи забезпечують вивчення стосунків між членами груп, виявляють їхню структуру (лідерів, аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії—антипатії, референтності (стосовно певних цінностей).

Допоміжні методи дослідження:

• психодіагностичні методи (тести, анкети, опитувальники,

соціометрія, інтерв'ю та бесіда);

як методи здобуття інформації про особистість, її погляди, самооцінку, ціннісні установки, психічні властивості спираються на попередньо розроблену програму, гнучку стратегію формування запитань залежно від очікуваних та отриманих відповідей. Вони вимагають значної підготовки інтерв'юера, певної майстерності, зокрема здатності викликати довіру до себе, налаштувати людину на відвертість тощо.

• аналіз процесів та продуктів діяльності (різного роду

учнівських робіт); як метод дослідження можливий за наявності об'єктивних (матеріальних або ма­теріалізованих) наслідків діяльності людини, таких як ар­хівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, варіанти ескізів та малюнків, їх аналіз дає підстави ретро­спективно відтворювати закономірності психічної діяльності особистості, її психічні властивості.

• біографічний метод (аналіз подій життєвого шляху людини,

документації, свідоцтв тощо); Для біографічного методу характерні використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, аналіз важливих подій у її дитинстві, юнацтві, навчанні та трудовій діяльності, внаслідок чого реконструюються характерні риси особистості.

• трудовий метод. передбачає включення дослідника у конкретну діяльність (професійну, громадську тощо), оволодіння її технологією, входження у відповідну роль з метою вивчення ніби зсередини її закономірностей. Ефективність трудовою методу залежить від здатності дослідника до перенавчання, перевтілення, певного артистизму, рефлексії, об'єктивної фіксації дослідних даних тощо.