В Західноукраїнському нафтогазоносному регіоні досліджується закономірність розповсюдження нафтових і газових родовищ, а також аномальних пластових тисків в природних резервуарах. Аномальність завищенних температур в Західному нафтогазоносному регіоні в розкритих на даний час відкладах не відмічається. Там, де були заміряні в свердловинах температури, вони відповідають заниженим значенням геотермічних градієнтів, про що свідчать значення геотермічних ступенів (див. таблицю 9). Нафтові, і газоконденсатні скупчення в цій області локалізуються, в основному у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину. З північного заходу на південний схід основними родовищами нафти і газоконденсату тут являються Старосамбірське, Бориславське, Танявське, Північно-Долинське, Долинське, Спаське, Гвіздецьке, Пнівське, Битківське та інші. Цікаво відмітити, що майже всі поклади вуглеводнів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину характеризується початковим аномально-високим, тобто надгідростатичним пластовим тиском з і коефіцієнтом гідростатичності (аномальності) більше як 1,2, а іноді досягає величин 1,8 і навіть 2,0 (поклади нафти, у відкладах.менілітової світи Гвіздецького родовища).
Це явище можна пояснити дією тектонічного фактору, так як родовища вуглеводнів у Внутрішній зоні належать до дуже стиснених брахіантиклінальних складок, які характеризуються високими коефіцієнтами інтенсивності, (коефіцієнт інтенсивності - це відношення амплітуди складки до її площі в межах останньої замкнутої ізогіпси). Ймовірно, що у зоні, яка розглядається, формування нафтових покладів у процесі вторинної міграції флюїдів створювалось при формуванні складок. Одночасно формувались в покладах вуглеводнів аномально високі пластові тиски, завдяки інтенсивному стискуванню пластів в брахіантиклінальні складки. Згідно досліджень І.В.Висоцького в процесі утворення покладів вуглеводнів у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину, де знаходиться більшість нафтових родовищ Карпатського регіону, розпочався з сармату і продовжується до нащих днів. Пік утворення покладів по І.В.Висоцькому відноситься на кінець пліоцена, коли почалось формування структурних форм, з якими ці поклади генетично пов’язані.
Навпаки, у Зовнішній зоні Передкарпатського прогину спостерігаються, в основному, газові родовища. З північного заходу на південний схід це такі основні родовища: Мединичі, Більче-Волиця, Рудки, Угерсько, Кадобно, Богородчани, Косівське, Чорногузьке та інші. Всі ці родовища належать до пологих слабо стиснених антикліналей, які характеризуються низькими значеннями коефіцієнтів інтенсивності структур. Внаслідок відсутності тут дії складкоутворювальних тектонічних рухів і стискування колекторів, поклади вуглеводнів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину характеризуються низкими початковими пластовими тисками, а іноді: пластовими тисками, меншими за гідростатичні (тобто з коефіцієнтом гідростатичності рівним, менше 1). Це пов’язано, мабуть, з процесом дегазації природних резервуарів.
Винятком у Зовнішній зоні Передкарпатського- прогину є поклади вуглеводнів родовищ.Коханівка і Лопушна, де в юрських відкладах, як; уже вказувалось вище, мають місце нафтові скупчення. Пластовий тиск у Лопушнянському: родовищі характеризується також достатньо високим коефіцієнтом гідростатичності (до 1,8), що зв’язано мабуть з тим, що ця частина Зовнішньої зони Передкарпатського прогину знаходиться майже повністю під насувом товщі в 3-4 тис.метрів Складчатих флішевих утворень Покутсько-Буковинських Карпат, які впливають на стискування колекторів в мезозойських відкладах Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, а також створює умови захороненості в них покладів вуглеводнів.
Львівський палеозойський прогин Волино-Подільської плити характеризується, як можно було побачити із відповідної глави, розповсюдженням газових покладів. Знаходяться вони в девонських відкладах, на які в даний геологічний час впливу неотектонічних рухів і стискування колекторів майже немає. Пластові тиски у відкладах до глибини, які розкриті на даний час, характеризуються нормальними гідростатичними величинами. Температурні, аномалії також не відмічені. Кількісні характеристики деяких антиклінальних структур Зовнішньої і Внутрішньої зони Передкарпатського прогину, а також відомості про початкові пластові тиски приводяться в таблицях 10 і 11.
В газоносному районі Закарпатської западини надра розкритих і неогенових і частково палеогенових відкладів характеризуются нормальними значеннями пластових тисків і температурних градієнтів. На даний час тут відомі тільки газопрояви у відкладах, розкрито одне родовище газу (Солотвинське).
