1. Відповідальність - це:
а) передача задач та повноважень особі, котра приймає на себе відповідальність за їх виконання;
б) зобов’язання виконувати наявні завдання та відповідати за їх задовільне вирішення;
в) обмежені права використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її співробітників на виконання певних завдань;
г) повної відповіді немає.
2. Повноваження - це:
а) передача задач та повноважень особі, котра приймає на себе відповідальність за їх виконання;
б) зобов’язання виконувати наявні завдання та відповідати за їх задовільне вирішення;
в) обмежені права використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її співробітників на виконання певних завдань;
г) формально санкціоноване право здійснювати вплив.
3. Ділова оцінка персоналу - це:
а) оцінка відносно стійких ознак особистості, її потенціалу, перспективних можливостей;
б) визначення норм виробітку, продуктивності праці, якості виконуваної роботи;
в) оцінка відповідності працівника вимогам керівництва;
г) визначення відповідності кількості і якості праці вимогам встановленої технології виконання роботи.
4. Нормування управлінської праці - це:
а) встановлення витрат праці керівника в межах визначеного періоду;
б) визначення чисельності працівників для виконання певного виду робіт;
в) встановлення міри витрат праці на виконання визначеного обсягу робіт у даних організаційно-технічних умовах;
г) визначення трудомісткості робіт в організації.
5. Хронометраж - це:
а) аналіз використання робочого часу;
б) порівняння фактичних витрат часу за різними видами робіт з нормативами;
в) спостереження і вимірювання витрат часу за операціями, що повторюються;
г) порівняння фактичних витрат часу з середніми витратами часу менеджерів певного рівня.
6. Наказ - це:
а) це письмова вимога керівника до підлеглих виконати визначене завдання;
б) документ інформаційного характеру, що описує, підтверджує та встановлює факти, події;
в) акт управління, вимога до підлеглих для вирішення окремих питань;
г) правовий акт для встановлення правил, які регулюють різні сторони діяльності установ, урядових осіб, громадян.
7. Етична поведінка - це:
а) сукупність загальноприйнятих юридичних та моральних правил;
б) вимоги, які людина ставить перед собою або які вимагає суспільство у певному середовищі та соціальній групі;
в) сукупність вчинків та дій людей, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склались в суспільстві або до яких воно прямує;
г) сукупність вчинків та дій людей, які відповідають їх життєвим цінностям.
8. Нарада - це:
а) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;
б) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);
в) спільна присутність у певному місці людей, об’єднаних конкретною метою;
г) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.
10. Збори - це:
а) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;
б) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);
в) спільна присутність у певному місці людей (працівників підприємства, підрозділу, членів товариства та ін.), об’єднаних конкретною метою;
г) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.
11. Засідання - це:
а) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;
б) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);
в) спільна присутність у певному місці людей (працівників підприємства, підрозділу, членів товариства та ін.), об’єднаних конкретною метою;
г) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.
12. Переговори - це:
а) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;
б) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);
в) спільна присутність у певному місці людей, об’єднаних конкретною метою;
г) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.
13. Влада – це:
а) можливість впливати на поведінку інших людей;
б) формально санкціоноване право здійснювати вплив на підлеглих;
в) така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої особи;
г) здатність впливати на інших людей.
14. Делегування повноважень - це:
а) передача задач та повноважень особі, котра приймає на себе відповідальність за їх виконання;
б) зобов’язання виконувати наявні завдання та відповідати за їх задовільне вирішення;
б) чіткий та ефективний розподіл обов’язків, прав і відповідальності;
г) розширення обсягу функцій і завдань, що виконує організація;
15. Які можливі програми підтримки розвитку співробітника, якщо він прагне встановити і закріпити основу для майбутнього просування:
а) горизонтальне переміщення, навчання;
б) пониження на посаді;
в) дострокове звільнення або добровільний вихід у відставку;
г) винагорода співробітника, атестація співробітника.
16. Правовий акт, регулюючий трудові, соціально-економічні, професійні стосунки між працедавцем і найнятими робітниками в організації, є:
а) трудова угода;
б) трудовий договір;
в) колективний договір;
г) трудовий контракт.
17. Які методи найбільш ефективні для навчання персоналу поведінковим навичкам (ведення переговорів, проведення засідань, праця в гурті):
а) інструктаж, ділові ігри, відеотренінг;
б) ротація, розбір конкретних ситуацій;
в) учнівство і наставництво, самонавчання;
г) лекція, самонавчання.
18. До методів нормування управлінських робіт відносять:
а) метод аналогів;
б) метод дерева рішень;
в) статистичний метод;
г) математичне моделювання.
19. Діагностика робочого часу менеджера - це:
а) встановлення міри витрат праці на виконання визначеного обсягу робіт у даних організаційно-технічних умовах;
б) виявлення видів діяльності, на які час керівника витрачається даремно і яку можуть виконувати інші особи;
в) визначення трудомісткості робіт менеджера на протязі доби;
г) порівняння фактичних витрат часу за різними видами робіт з нормативами.
20. Виділяють такі основні форми впливу керівника на підлеглих:
а) переконання, спонукання, примус;
б) прохання, пропозиція, наказ;
в) наказ, рекомендація, порада;
г) спонукання, прохання, пропозиція.
21. До особистих якостей керівника належать:
а) високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до самовдосконалення;
б) доброзичливе відношення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;
в) фізичне і психологічне здоров’я, доброзичливе відношення до людей, впевненість у собі;
г) високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід.
22. До професійних якостей керівника належать:
а) високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до постійного самовдосконалення;
б) високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід;
в) доброзичливе відношення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;
г) вміння планувати свою роботу, впевненість у собі, оптимізм.
23. Розпорядчий вплив - це:
а) пряма адміністративна вказівка, яка має обов’язковий характер і адресується керованим об’єктам або особам;
б) адміністративна вказівка, яка не має обов’язкового характеру і адресується керованим об’єктам або особам;
в) розпорядчий документ, виданий керівником підприємства з метою вирішення основних і оперативних завдань;
г) письмова вимога керівника до підлеглих виконати визначене завдання.
24. До основних задач наукової організації праці відносять:
а) соціальні, психологічні, науково-технічні;
б) економічні, психофізіологічні, суспільні;
в) економічні, соціальні, психофізіологічні;
г) фізіологічні, соціальні, економічні.
25. Технологічний розподіл управлінської праці - це:
а) виділення функцій управління, закріплення їх за працівниками чи підрозділами;
б) диференціація процесу управління на операції зі збору, передання, збереження і перетворення інформації, що виконується певними категоріями управлінських працівників і технологічно спеціалізованих підрозділів;
в) розподіл робіт відповідно до кваліфікації, стажу роботи, здібностей;
г) розподіл робіт відповідно до компетенції.
Управління персоналом
1. Управління персоналом - це...
а) процес планування, підбору, підготовки, оцінки і безперервної освіти персоналу, спрямований на раціональне його використання, підвищення ефективності виробництва і, в кінцевому підсумку, покращення умов життя працівників;
б) навчання кадрів, організація їх ефективного використання, професійного та соціального розвитку;
в) вивчення відносин працівників у процесі виробництва з точки зору найбільш повного і ефективного використання їх потенціалу в умовах функціонування виробничих систем;
г) оцінка відповідності кадрового потенціалу організації меті та стратегії розвитку.
2. Персонал – це:
а) особовий склад організації, що охоплює всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів власників;
б) спеціаліст, що призваний ефективно використовувати кадровий потенціал з метою успішної реалізації стратегії організації;
в) адекватна постіндустріальному стану суспільства соціально-економічна форма вираження виробничих якостей, властивостей, сил, функцій та ролей людини, що включена у систему соціально-орієнтованої економіки змішаного типу;
г) працівники, чия розумова праця відрізняється професійною змістовністю, складністю й інтелектуальністю і вимагає для свого виконання спеціальної підготовки в залежності від рівня утворення (вища чи середня фахова освіта).
3. Кадрова політика – це:
а) кадрові заходи, що призвані оцінити рівень праці, якості та потенціал особистості вимогам діяльності, що виконується;
б) кадрові заходи, що спрямовані на виділення мети, завдань та компонентів роботи, а також умов її ефективного виконання;
в) набір конкретних правил, побажань та обмежень у взаємостосунках людей в організації, що може використовуватися у якості аргументу при рішенні конкретного кадрового питання;
г) системно організований процес відтворення й ефективного використання персоналу самоврядованої організації.
4. Кадрова стратегія (стратегія управління персоналом) – це:
а) специфічний набір основних цілей роботи з персоналом, конкретизованих з урахуванням типів організаційної стратегії, організаційного і кадрового потенціалу, а також типу кадрової політики;
б) набір конкретних правил, побажань та обмежень у взаємостосунках людей в організації, що може використовуватися у якості аргументу при рішенні конкретного кадрового питання;
в) це система планів, норм і нормативів, організаційних, адміністративних, соціальних, економічних та інших заходів, направлених на вирішення кадрових проблем і задоволення потреб організації в персоналі;
г) кадрові заходи, що призвані оцінити рівень праці, якості та потенціал особистості вимогам діяльності, що виконується.
5. Професія – це:
а) вид занять у рамках однієї професії; більш вузька класифікація роду трудової діяльності, що вимагає конкретних знань, умінь і навичок, придбаних завдяки фаховій освіті й забезпечуючих постановку і рішення визначених класів професійних задач (наприклад, менеджер по персоналу, менеджер по маркетингу, промисловий соціолог і ін.);
б) вид трудової діяльності, занять, що вимагають визначеної підготовки (наприклад, менеджер, психолог, соціолог і ін.)
в) ступінь і вид професійної підготовки, необхідної для виконання конкретного виду роботи. Встановлюється у виді чи розряді категорії (наприклад, інженер по праці II, I категорії, провідний інженер і т.д.);
г) характеристика виду роботи, установлювана по ступені її складності, точності і відповідальності, зазвичай визначається розрядом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, має важливе значення для встановлення тарифних ставок робітником і посадовими окладами службовцем.
6. Спеціальність – це:
а) вид занять у рамках однієї професії; більш вузька класифікація роду трудової діяльності, що вимагає конкретних знань, умінь і навичок, придбаних завдяки фаховій освіті й забезпечуючих постановку і рішення визначених класів професійних задач (наприклад, менеджер по персоналу, менеджер по маркетингу, промисловий соціолог і ін.);
б) ступінь і вид професійної підготовки, необхідної для виконання конкретного виду роботи. Встановлюється у виді чи розряді категорії (наприклад, інженер по праці II, I категорії, провідний інженер і т.д.);
в) вид трудової діяльності, занять, що вимагають визначеної підготовки (наприклад, менеджер, психолог, соціолог і ін.);
г) характеристика виду роботи, установлювана по ступені її складності, точності і відповідальності, зазвичай визначається розрядом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, має важливе значення для встановлення тарифних ставок робітником і посадовими окладами службовцем.
7. Фахівці – це:
а) особовий склад організації, що охоплює всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів власників;
б) спеціаліст, що призваний ефективно використовувати кадровий потенціал з метою успішної реалізації стратегії організації;
в) працівники, чия розумова праця відрізняється професійною змістовністю, складністю й інтелектуальністю і вимагає для свого виконання спеціальної підготовки в залежності від рівня утворення (вища чи середня фахова освіта);
г) основний постійний штатний склад кваліфікованих працівників організації
8. Кваліфікація працівника — це:
а) ступінь і вид професійної підготовки, необхідної для виконання конкретного виду роботи. Встановлюється у виді чи розряді категорії (наприклад, інженер по праці II, I категорії, провідний інженер і т.д.);
б) характеристика виду роботи, установлювана по ступені її складності, точності і відповідальності, зазвичай визначається розрядом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, має важливе значення для встановлення тарифних ставок робітником і посадовими окладами службовцем;
в) вид трудової діяльності, занять, що вимагають визначеної підготовки (наприклад, менеджер, психолог, соціолог і ін.);
г) характеристика виду роботи, установлювана по ступені її складності, точності і відповідальності, зазвичай визначається розрядом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, має важливе значення для встановлення тарифних ставок робітником і посадовими окладами службовцем.
9. Поняття продуктивності праці включає:
а) витрати суспільно-необхідної праці на виробництво одиниці продукції;
б) витрати живої праці на виробництво одиниці продукції;
в) спроможність за одиницю робочого часу створювати певну кількість споживчої вартості;
г) кількість витраченої праці.
10. Для погодинної форми оплати праці характерна оплата праці відповідно до:
а) кількості виготовленої (обробленої) продукції;
б) кількості відпрацьованого часу;
в) кількості наданих послуг;
г) якості виготовленої продукції.
11. Тарифна система оплати праці робітників включає:
а) тарифні ставки, тарифні сітки, посадові оклади;
б) тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційний довідник;
в) тарифні ставки, тарифні сітки, тарифно-кваліфікаційний довідник, районний коефіцієнт;
г) посадові оклади, преміальні положення, тарифно-кваліфікаційний довідник.
12. Адаптація - це:
а) пристосування працівника до нових професійних, соціальних і організаційно-економічних умов праці;
б) взаємне пристосування працівника і організації шляхом поступової співпраці робітника в нових умовах;
в) пристосування організації до зовнішніх умов, що змінюються;
г) системно організований процес відтворення й ефективного використання персоналу самоврядованої організації.
13. Найбільш достовірним методом оцінки здібностей кандидата виконувати роботу, на яку він буде найнятий, є:
а) психологічні тести;
б) перевірка знань;
в) перевірка професійних навичок;
г) графічний тест.
14. Розвиток персоналу – це:
а) сукупність організаційно-економічних, соціальних та педагогічних методів, форм і заходів служби управління персоналу організації в сфері професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу;
б) професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку;
в) становлення працівника як професіонала у своїй справі, котра відбувається на протязі всього трудового життя працівника. Вона може реалізовуватися на різних підприємствах і в організаціях;
г) професійно-технічне навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.
15. Кар'єра - це:
а) індивідуально усвідомлена позиція і поведінка, пов'язана з трудовим досвідом і діяльністю упродовж робочого життя людини;
б) підвищення на вищий ступінь структури організаційної ієрархії;
в) пропонована організацією послідовність різних рівнів в організаційній ієрархії, які співробітник потенційно може пройти;
г) професійно-технічне навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.
16. Підвищення кваліфікації робітників – це:
а) професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку;
б) професійно-технічне навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг;
в) сукупність організаційно-економічних, соціальних та педагогічних методів, форм і заходів служби управління персоналу організації в сфері професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу;
г) становлення працівника як професіонала у своїй справі, котра відбувається на протязі всього трудового життя працівника. Вона може реалізовуватися на різних підприємствах і в організаціях.
17. Маркетинг робочої сили – це:
а) кадрові заходи, що призвані оцінити рівень праці, якості та потенціал особистості вимогам діяльності, що виконується;
б) кадрові заходи, що спрямовані на виділення мети, завдань та компонентів роботи, а також умов її ефективного виконання;
в) вид діяльності, спрямований на досягнення оптимальної відповідності між попитом та пропозицією робочої сили з метою задоволення потреби в праці всіх суб'єктів трудових відносин;
г) сукупність організаційно-економічних, соціальних та педагогічних методів, форм і заходів служби управління персоналу організації в сфері професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу.
18. Основними функціями підсистеми розвитку персоналу є:
а) розробка стратегії управління персоналом;
б) робота з кадровим резервом, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників, планування і контроль ділової кар'єри;
в) планування і прогнозування персоналу;
г) організація трудових стосунків.
19. Основними функціями кадрової служби сучасного підприємства є:
а) прийом і звільнення робочої сили, ведення діловиробництва;
б) планування, організація, координація, стимулювання, контроль, розробка кадрової політики, поточна робота з кадрами;
в) розрахунок чисельності, організація, нормування та оплата праці, планування витрат на робочу силу, організація соціального забезпечення;
г) усунення прогалин в знаннях та навичках, що виникли у результаті неповноцінного навчання на окремих стадіях професійної підготовки.
20. Яка послідовність дій при плануванні персоналу є правильною?
а) оцінка наявного персоналу за якісними та кількісними характеристиками; розрахунок перспективної потреби в персоналі; розрахунок поточної потреби у персоналі; розробка програми заходів з покриття потреби у персоналі;
б) оцінки наявного персоналу за якісними та кількісними характеристиками; розрахунок поточної потреби у персоналі; розрахунок перспективної потреби в персоналі; розробка програми заходів з покриття потреби у персоналі; визначення витрат на персонал;
в) оцінка наявного персоналу за якісними та кількісними характеристиками; розрахунок поточної потреби у персоналі; розробка програми заходів з покриття потреби у персоналі; розрахунок перспективної потреби в персоналі;
г) оцінка кількості виготовленої (обробленої) продукції та кількості відпрацьованого часу.
21. Які причини вивільнення працівників в організації:
а) структурні зрушення у виробництві, зміна обсягів виробництва.;
б) переміщення працівників усередині організації, ротацію менеджерів;
в) плинність кадрів, переміщення працівників усередині організації;
г) навчання за договором учбовим центром, ротацію менеджерів
22. Реактивна кадрова політика менеджменту персоналу:
а) проявляється тоді, коли організація не має чітко вираженої програми дій стосовно персоналу, коли кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків;
б) використовується керівником організацій, у яких здійснюється контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами розвитку кризи;
в) використовується керівництвом, яке має не тільки прогноз, але й засоби впливу на ситуацію, а кадрова служба здатна розробляти антикризові кадрові програми відповідно до параметрів внутрішньої та зовнішньої ситуації;
г) виникає лише тоді, коли керівництво фірми (підприємства) має обґрунтовані прогнози розвитку ситуації, однак організація не має засобів для впливу на неї; кадрова служба подібних підприємств займається не тільки діагностикою персоналу, але і прогнозуванням кадрової ситуації на середньостроковий період.
23. Превентивна кадрова політика:
а) проявляється тоді, коли організація не має чітко вираженої програми дій стосовно персоналу, коли кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків;
б) використовується керівником організацій, у яких здійснюється контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами розвитку кризи;
в) виникає лише тоді, коли керівництво фірми (підприємства) має обґрунтовані прогнози розвитку ситуації, однак організація не має засобів для впливу на неї; кадрова служба подібних підприємств займається не тільки діагностикою персоналу, але і прогнозуванням кадрової ситуації на середньостроковий період;
г) використовується керівництвом, яке має не тільки прогноз, але й засоби впливу на ситуацію, а кадрова служба здатна розробляти антикризові кадрові програми відповідно до параметрів внутрішньої та зовнішньої ситуації.
24. Активна кадрова політика:
а) проявляється тоді, коли організація не має чітко вираженої програми дій стосовно персоналу, коли кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків;
б) виникає лише тоді, коли керівництво фірми (підприємства) має обґрунтовані прогнози розвитку ситуації, однак організація не має засобів для впливу на неї; кадрова служба подібних підприємств займається не тільки діагностикою персоналу, але і прогнозуванням кадрової ситуації на середньостроковий період;
в) використовується керівником організацій, у яких здійснюється контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами розвитку кризи;
г) використовується керівництвом, яке має не тільки прогноз, але й засоби впливу на ситуацію, а кадрова служба здатна розробляти антикризові кадрові програми відповідно до параметрів внутрішньої та зовнішньої ситуації.
25. Характеристикою відкритої політики менеджменту персоналу є:
а) ситуація дефіциту робочої сили, відсутність припливу нових працівників;
б) перевага віддається стимулюванню (зовнішня мотивація), ситуація високої конкуренції на ринку праці;
в) організація орієнтується на внутрішній найм з числа своїх співробітників або їх рекомендації для нових працівників;
г) організація ретельно зберігає таку корпоративну атмосферу, яка дозволяє при відсутності детальної рекомендації процедур роботи с персоналом управляти через систему правил і норм.
Економіка підприємства
1. Призначення класифікації витрат на виробництво за економічним елементом витрат:
а) розрахунок собівартості одиниці конкретного виду продукції;
б) база для складання кошторису витрат на виробництво;
в) розрахунок витрат на матеріали;
г) визначення витрат на заробітну плату.
2. До групи витрат за економічними елементами відносяться витрати на:
а) паливо і енергію для технологічних цілей;
б) основну і додаткову заробітну плату виробничників;
в) амортизацію основних фондів;
г) підготовку і опанування виробництва.
3. До витрат на управління і організацію виробництва до собівартості продукції відносяться витрати:
а) прямі;
б)непрямі і постійні
в) змінні;
г) щодо обслуговування обладнання.
4. Виробнича собівартість продукції включає витрати:
а) цеху на виробництво даного виду продукції;
б) цехову собівартість і загальнозаводські витрати;
в) на виробництво і збут продукції;
г) на комерційну собівартість.
5. Комерційна собівартість продукції включає витрати:
а) на виробництво і збут продукції;
б) цехову собівартість;
в) виробничу собівартість;
г) витрати на управління виробництвом.
6. До змінних витрат належать:
а) матеріальні витрати, заробітна плата виробничого персоналу;
б) витрати щодо реалізації продукції;
в) амортизаційні відрахування;
г) адміністративні та управлінські витрати.
7. Під поняттям «прибуток від реалізації продукції» розуміється:
а) грошовий вираз вартості товару;
б) різниця між обсягом реалізованої продукції у вартісному виразі (без НДС і акцизу) і її собівартістю;
в) чистий прибуток підприємства;
г) витрати на виробництво реалізованої продукції.
8. Поняття «балансовий прибуток підприємства» включає:
а) грошовий вираз вартості продукції;
б) різницю між обсягом реалізованої продукції у вартісному виразі та її собівартістю;
в) прибуток від реалізації продукції, прибуток від нереалізованих операцій (цінні папери, часткова участь в інших підприємствах), витрати і збитки від позареалізаційних операцій;
г) виторг від реалізації продукції з відрахуванням акцизів.
9. До поняття «рентабельність підприємства» входять:
а) відносна прибутковість і дохідність, яка вимірюється у процентах до витрат засобів або капіталу;
б) відношення прибутку до середньої вартості основних фондів і оборотних засобів;
в) балансовий прибуток на одну гривню обсягу реалізованої продукції;
г) відношення прибутку до ціни виробу.
10. Рентабельність продукції визначається:
а) відношенням балансового прибутку до обсягу реалізованої продукції;
б) відношенням прибутку від реалізованої продукції до виторгу від реалізації (без НДС і акцизу);
в) відношенням балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;
г) відношенням балансового прибутку до середньої вартості основним фондів і матеріальних оборотних засобів;
11. Рентабельність окремих видів продукції визначаться:
а) відношенням прибутку, який входить у ціну виробу, до його ціни;
б) відношенням прибутку від реалізації до виторгу;
в) відношенням балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;
г) відношенням балансового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних засобів.
12. Рентабельність виробничих фондів визначається:
а) відношенням балансового прибутку до обсягу реалізованої продукції;
б) відношенням прибутку від реалізації до виторгу;
в) відношенням балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;
г) відношенням прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних засобів.
13. Рівень використання основних виробничих фондів характеризують:
а) рентабельність, прибуток;
б) фондовіддача, фондомісткість, коефіцієнт змінності;
в) фондоозброєність праці робітників;
г) продуктивність праці робітників.
14. Інновація це:
а) вкладення засобів в економіку, що забезпечує зміну техніки і технології;
б) ремонт будівель і споруд;
в) будівництво внутрішньогосподарських доріг;
г) заміна системи почасової оплати праці на відрядну.
15. Показник фондовіддачі характеризує:
а) розмір обсягу товарної продукції, який припадає на 1 гривню основних виробничих фондів;
б) рівень технічної озброєності праці;
в) питомі витрати основних фондів на 1 гривню реалізованої продукції;
г) частота обігу оборотних засобів.
16. Амортизація основних фондів - це:
а) знос основних фондів;
б) процес перенесення вартості основних фондів на собівартість виробленої продукції;
в) відновлення основних фондів;
г) витрати на утримання основних фондів.
17. Поняття «оборотні фонди підприємства» включає:
а) основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати власного виробництва, покупні напівфабрикати, комплектуючі вироби;
б) частину засобів виробництва, які беруть участь у виробничому циклі один раз і повністю переносять свою вартість на собівартість виробленої продукції;
в) засоби виробництва, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на собівартість виробленої продукції не відразу, а частинами, в міру зношування;
г) засоби виробництва, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на собівартість виробленої продукції.
18. До складу оборотних засобів виробництва входять:
а) запаси матеріалів, запасних частин, палива, готової продукції на складі;
б) оборотні фонди і фонди обігові;
в) незавершене виробництво, готова продукція, майбутні витрати, фонди обертання;
г) обладнання цехів, готова продукція на складі.
19. Коефіцієнт обіговості оборотних засобів характеризують:
а) середня тривалість одного обігу;
б) кількість обігових засобів за відповідний звітний період;
в) рівень технічної озброєності праці;
г) витрати виробничих фондів на 1 гривню товарної продукції.
20. Що таке якість товару?
а) це відношення випуску товару до його реалізації, виражене у відсотках;
б) це сукупність властивостей товару що обумовлюють їх здатність задовольняти потребу покупця;
в) це товар, який відповідає стандартам;
г) це товар, який реалізується за кордоном.
21. Коефіцієнт обіговості оборотних засобів характеризує:
а) розмір реалізованої продукції, який припадає на 1 гривню виробничих фондів;
б) середня тривалість одного обігу;
в) кількість обігових засобів за відповідний звітний період;
г) витрати виробничих фондів на 1 гривню товарної продукції.
22. Питомі капіталовкладення – це:
а) капітальні вкладення на одиницю вироблюваної продукції;
б) амортизація основних виробничих фондів;
в) собівартість одиниці продукції;
г)відношення приросту прибутку до капіталовкладень, що викликав цей приріст.
23. Інвестиції підприємства є:
а) вкладення капіталу у всіх його формах в різні об'єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою отримання прибутку;
б) один з дієвих механізмів вирішення завдань соціального розвитку персоналу;
в) форми і методи інвестиційної діяльності в набагато меншому ступені залежать від галузевих особливостей підприємства, чим операційна його діяльність;
г) особливий самостійний вид грошових потоків підприємств, які істотно розрізняються в окремі періоди по своїй спрямованості.
24. Фінансовий аналіз – це:
а) аналіз фінансових вкладень підприємства;
б) процес дослідження фінансового стану і основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку;
в) аналіз фінансових коефіцієнтів;
г) аналіз бухгалтерської звітності за рік.
25. Основній розділ бізнес-плану — це:
а) мета, завдання підприємницької угоди, ефективності угоди;
б) програми дії та організаційні заходи;
в) узагальнене резюме, основні параметри і показники бізнес-плану.
г) план розвитку науки і техніки;
26. До форм суспільної організації виробництва відносяться:
а) концентрація, спеціалізація, кооперація, комбінування;
б) монополізація, технічна концентрація;
в) концентрація, монополізація, кооперація;
г) спеціалізація, комбінування, монополізація.
27. До форм концентрації промисловості в цілому відносяться:
а) концентрація виробництва технологічно і конструктивно однорідної продукції на спеціалізованих підприємствах;
б) технологічна концентрація;
в) заводська концентрація;
г) виробничо-технічна концентрація.
28. Формами спеціалізації є:
а) предметна, подетальна, стадійна, функціональна;
б) агрегатна, міжрайонна, внутрігалузева, подетальна, стадійна;
в) предметна, функціональна, виробничо-технічна;
г) технологічна, заводська, виробничо-технічна.
29. Формами кооперування виробництва:
а) агрегатна, міжрайонна, внутрігалузева, подетальна, стадійна;
б) предметна, функціональна, виробничо-технічна;
в) предметна, подетальна, стадійна, функціональна;
г) технологічна, заводська, виробничо-технічна.
30. Для відрядної форми оплати праці характерна оплата праці відповідно до:
а) якості виготовленої продукції і кількості відпрацьованого часу;
б) кількості виготовленої продукції;
в) кількості наданих послуг;
г) посадового окладу.
31. Акордна оплата праці характеризується:
а) збільшенням кількості виробленої продукції;
б) поліпшенням якості продукції;
в) економією часу при виконанні завдання, підвищенням продуктивності праці;
г) поліпшенням використання основних фондів;
32. Який показник характеризує порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень?
а) сума прибутку на 1 грн. капітальних вкладень;
б) сума вартості валової продукції на 1 грн. капітальних вкладень;
в) сума річного економічного ефекту;
г) сума прибутку від виручки підприємства.
33. Що треба розуміти під інфраструктурою?
а) це система галузей по переробці продукції;
б) це система галузей соціального і культурно-побутового призначення;
в) це система галузей покликаних створювати умови для нормального функціонування виробництва і звернення товарів;
г) це система галузей зберігання і транспортування продукції.
34. Що таке реструктуризація підприємства?
а) це збільшення виробництва дорогої продукції;
б) це зміна структури підприємства;
в) це модернізація підприємства;
г) це переоснащення підприємства сучасним устаткуванням.
35. Екстенсивне використання основних виробничих фондів характеризують:
а) фондомісткість, фондовіддача;
б) коефіцієнт змінності, коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;
в) фондоозброєність праці;
г) рентабельність виробництва, прибуток підприємства.
36. Ефективність використання оборотних засобів характеризують:
а) прибуток, рентабельність виробництва;
б) рівень віддачі обігових засобів;
в) коефіцієнт обіговості, середня тривалість одного обігу;
г) фондовіддача, фондоємність продукції;
37. Чистий дохід це:
а) додаткова вартість, створена додатковою працею;
б) різниця між вартістю товару і матеріалізованою працею;
в) відношення валового доходу до вартості товару;
г) відношення вартості валової продукції до її собівартості.
38. Що таке рента?
а) регулярно отримуваний річний дохід з капіталу, землі, майна (здача в оренду);
б) це стягування платежу за користування земельними ресурсами;
в) це відношення суми виручки за високоякісні товари до загальної її величини;
г) це розрахункова сума прибутку за нереалізовану продукцію.
39. По формулі 
обчислюється:
а) коефіцієнт оборотності оборотних коштів;
б) середня тривалість одного обороту оборотних коштів в днях;
в) кількість оборотних коштів, що вивільняються;
г) прискорення оборотності оборотних коштів.
40. Чисті інвестиції (капіталовкладення) підприємства — це:
а) інвестиції на розширене відтворення основних фондів;
б) сума валових інвестицій і амортизаційних відрахувань підприємства;
в) вкладення капіталу інвестором в головні об'єкти підприємства;
г) різниця між валовими капіталовкладеннями і сумою амортизаційних відрахувань підприємства.
41. Дисконтна ставка характеризує:
а) норму прибутку на вкладені інвестиції;
б) чисту дисконтну вартість;
в) період окупності інвестицій;
г) ындекс прибутковості інвестицій.
42. Джерелами інвестицій за рахунок власних засобів підприємства можуть бути:
а) частина нерозподіленого прибутку і амортизаційні відрахування підприємства;
б) вклади учасників акціонерних товариств;
в) кредити банків;
г) пайові внески членів трудових колективів.
43. Вкажіть найбільш точне визначення санації підприємства:
а) комплекс заходів техніко-економічного характеру, які спрямовані на задоволення усіх вимог кредиторів, підвищення конкурентоспроможності і освоєння нових ринків;
б) об'єднання ряду підприємств в концерн і втрата ними юридичній самостійності;
в) продаж частини майна підприємства з метою ліквідності боргів;
г) комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, соціального характеру, які спрямовані на виведення підприємства з кризи, досягнення ним прибутковості і конкурентоспроможності.
44. З перерахованих елементів назвіть ті, які відносяться до оборотних фондів підприємства:
а) готова продукція до реалізації на складах підприємства;
б) грошові кошти в розрахунках;
в) сировина, матеріали, витрати майбутніх періодів;
г) грошові кошти на рахунках у банках.
45. Фактичний знос основних фондів можна визначити як:
а) втрата основними фондами своїх споживчих вартостей;
б) списання основних фондів за ліквідаційною вартістю;
в) втрата основними фондами первинних властивостей в результаті дії довкілля;
г) заміна старих основних фондів новими.
46. Матеріалоємність продукції характеризують:
а) технічний рівень виробництва, норми витрат матеріалів на виробництво продукції;
б) економне використання матеріалів, загальна маса матеріалів;
в) загальна маса матеріалів, витрачених на виготовлення виробів, чиста маса машин і агрегатів;
г) норми витрат матеріалів на виробництво продукції.
47. Екстенсивне використання основних виробничих фондів характеризують:
а) фондомісткість, фондовіддача;
б) коефіцієнт змінності, коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;
в) фондоозброєність праці;
г) рентабельність виробництва, прибуток підприємства.
48. Докладу основних виробничих фондів підприємства включаються матеріально-майнові елементів:
а) будівлі, споруди, передаточні пристрої, транспортні засоби;
б) будівлі, споруди, передаточні пристрої, машини і обладнання, незавершене виробництво, інструменти і прийди, транспортні засоби;
в) будівлі, споруди, передаточні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, запаси сировини і матеріали, виробничий і господарський інвентар;
г) будівлі, споруди, передаточні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти і прилади, виробничий і господарський інвентар, готова продукція на складі.
49. Інструментом для вирішення задач неперервного покращення якості є
а) сітковий графік
б) матриця Бостонської консалтингової групи (БКГ)
в) аналіз діаграми Паретто
г) модель Дюпон
50. Основні фонди при зарахуванні їх на баланс підприємства (цеху, корпусу) у результаті придбання і будівництва оцінюються:
а) за поновленою вартістю;
б) за повною початковою вартістю;
в) за остаточною вартістю;
г) за змішаною вартістю.
