Організація праці менеджера

1. Відповідальність - це:

а) передача задач та повноважень особі, котра приймає на себе відповідальність за їх виконання;

б) зобов’язання виконувати наявні завдання та відповідати за їх задовільне вирішення;

в) обмежені права використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її співробітників на виконання певних завдань;

г) повної відповіді немає.

 

2. Повноваження - це:

а) передача задач та повноважень особі, котра приймає на себе відповідальність за їх виконання;

б) зобов’язання виконувати наявні завдання та відповідати за їх задовільне вирішення;

в) обмежені права використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її співробітників на виконання певних завдань;

г) формально санкціоноване право здійснювати вплив.

 

3. Ділова оцінка персоналу - це:

а) оцінка відносно стійких ознак особистості, її потенціалу, перспективних можливостей;

б) визначення норм виробітку, продуктивності праці, якості виконуваної роботи;

в) оцінка відповідності працівника вимогам керівництва;

г) визначення відповідності кількості і якості праці вимогам встановленої технології виконання роботи.

 

4. Нормування управлінської праці - це:

а) встановлення витрат праці керівника в межах визначеного періоду;

б) визначення чисельності працівників для виконання певного виду робіт;

в) встановлення міри витрат праці на виконання визначеного обсягу робіт у даних організаційно-технічних умовах;

г) визначення трудомісткості робіт в організації.

 

5. Хронометраж - це:

а) аналіз використання робочого часу;

б) порівняння фактичних витрат часу за різними видами робіт з нормативами;

в) спостереження і вимірювання витрат часу за операціями, що повторюються;

г) порівняння фактичних витрат часу з середніми витратами часу менеджерів певного рівня.

 

6. Наказ - це:

а) це письмова вимога керівника до підлеглих виконати визначене завдання;

б) документ інформаційного характеру, що описує, підтверджує та встановлює факти, події;

в) акт управління, вимога до підлеглих для вирішення окремих питань;

г) правовий акт для встановлення правил, які регулюють різні сторони діяльності установ, урядових осіб, громадян.

 

7. Етична поведінка - це:

а) сукупність загальноприйнятих юридичних та моральних правил;

б) вимоги, які людина ставить перед собою або які вимагає суспільство у певному середовищі та соціальній групі;

в) сукупність вчинків та дій людей, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склались в суспільстві або до яких воно прямує;

г) сукупність вчинків та дій людей, які відповідають їх життєвим цінностям.

 

8. Нарада - це:

а) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;

б) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);

в) спільна присутність у певному місці людей, об’єднаних конкретною метою;

г) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.

 

10. Збори - це:

а) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;

б) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);

в) спільна присутність у певному місці людей (працівників підприємства, підрозділу, членів товариства та ін.), об’єднаних конкретною метою;

г) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.

 

11. Засідання - це:

а) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;

б) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);

в) спільна присутність у певному місці людей (працівників підприємства, підрозділу, членів товариства та ін.), об’єднаних конкретною метою;

г) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.

 

12. Переговори - це:

а) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;

б) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи);

в) спільна присутність у певному місці людей, об’єднаних конкретною метою;

г) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.

 

13. Влада – це:

а) можливість впливати на поведінку інших людей;

б) формально санкціоноване право здійснювати вплив на підлеглих;

в) така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої особи;

г) здатність впливати на інших людей.

 

14. Делегування повноважень - це:

а) передача задач та повноважень особі, котра приймає на себе відповідальність за їх виконання;

б) зобов’язання виконувати наявні завдання та відповідати за їх задовільне вирішення;

б) чіткий та ефективний розподіл обов’язків, прав і відповідальності;

г) розширення обсягу функцій і завдань, що виконує організація;

15. Які можливі програми підтримки розвитку співробітника, якщо він прагне встановити і закріпити основу для майбутнього просування:

а) горизонтальне переміщення, навчання;

б) пониження на посаді;

в) дострокове звільнення або добровільний вихід у відставку;

г) винагорода співробітника, атестація співробітника.

 

16. Правовий акт, регулюючий трудові, соціально-економічні, професійні стосунки між працедавцем і найнятими робітниками в організації, є:

а) трудова угода;

б) трудовий договір;

в) колективний договір;

г) трудовий контракт.

 

17. Які методи найбільш ефективні для навчання персоналу поведінковим навичкам (ведення переговорів, проведення засідань, праця в гурті):

а) інструктаж, ділові ігри, відеотренінг;

б) ротація, розбір конкретних ситуацій;

в) учнівство і наставництво, самонавчання;

г) лекція, самонавчання.

 

18. До методів нормування управлінських робіт відносять:

а) метод аналогів;

б) метод дерева рішень;

в) статистичний метод;

г) математичне моделювання.

 

 

19. Діагностика робочого часу менеджера - це:

а) встановлення міри витрат праці на виконання визначеного обсягу робіт у даних організаційно-технічних умовах;

б) виявлення видів діяльності, на які час керівника витрачається даремно і яку можуть виконувати інші особи;

в) визначення трудомісткості робіт менеджера на протязі доби;

г) порівняння фактичних витрат часу за різними видами робіт з нормативами.

 

20. Виділяють такі основні форми впливу керівника на підлеглих:

а) переконання, спонукання, примус;

б) прохання, пропозиція, наказ;

в) наказ, рекомендація, порада;

г) спонукання, прохання, пропозиція.

 

21. До особистих якостей керівника належать:

а) високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до самовдосконалення;

б) доброзичливе відношення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;

в) фізичне і психологічне здоров’я, доброзичливе відношення до людей, впевненість у собі;

г) високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід.

 

22. До професійних якостей керівника належать:

а) високий рівень освіти, виробничий досвід, прагнення до постійного самовдосконалення;

б) високий рівень освіти, фізичне і психологічне здоров’я, виробничий досвід;

в) доброзичливе відношення до людей, вміння планувати свою роботу, виробничий досвід;

г) вміння планувати свою роботу, впевненість у собі, оптимізм.

 

23. Розпорядчий вплив - це:

а) пряма адміністративна вказівка, яка має обов’язковий характер і адресується керованим об’єктам або особам;

б) адміністративна вказівка, яка не має обов’язкового характеру і адресується керованим об’єктам або особам;

в) розпорядчий документ, виданий керівником підприємства з метою вирішення основних і оперативних завдань;

г) письмова вимога керівника до підлеглих виконати визначене завдання.

 

24. До основних задач наукової організації праці відносять:

а) соціальні, психологічні, науково-технічні;

б) економічні, психофізіологічні, суспільні;

в) економічні, соціальні, психофізіологічні;

г) фізіологічні, соціальні, економічні.

 

25. Технологічний розподіл управлінської праці - це:

а) виділення функцій управління, закріплення їх за працівниками чи підрозділами;

б) диференціація процесу управління на операції зі збору, передання, збереження і перетворення інформації, що виконується певними категоріями управлінських працівників і технологічно спеціалізованих підрозділів;

в) розподіл робіт відповідно до кваліфікації, стажу роботи, здібностей;

г) розподіл робіт відповідно до компетенції.

Управління персоналом

 

1. Управління персоналом - це...

а) процес планування, підбору, підготовки, оцінки і безперервної освіти персоналу, спрямований на раціональне його використання, підвищення ефективності виробництва і, в кінцевому підсумку, покращення умов життя працівників;

б) навчання кадрів, організація їх ефективного використання, професійного та соціального розвитку;

в) вивчення відносин працівників у процесі виробництва з точки зору найбільш повного і ефективного використання їх потенціалу в умовах функціонування виробничих систем;

г) оцінка відповідності кадрового потенціалу організації меті та стратегії розвитку.

 

2. Персонал – це:

а) особовий склад організації, що охоплює всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів власників;

б) спеціаліст, що призваний ефективно використовувати кадровий потенціал з метою успішної реалізації стратегії організації;

в) адекватна постіндустріальному стану суспільства соціально-економічна форма вираження виробничих якостей, властивостей, сил, функцій та ролей людини, що включена у систему соціально-орієнтованої економіки змішаного типу;

г) працівники, чия розумова праця відрізняється професійною змістовністю, складністю й інтелектуальністю і вимагає для свого виконання спеціальної підготовки в залежності від рівня утворення (вища чи середня фахова освіта).

 

3. Кадрова політика – це:

а) кадрові заходи, що призвані оцінити рівень праці, якості та потенціал особистості вимогам діяльності, що виконується;

б) кадрові заходи, що спрямовані на виділення мети, завдань та компонентів роботи, а також умов її ефективного виконання;

в) набір конкретних правил, побажань та обмежень у взаємостосунках людей в організації, що може використовуватися у якості аргументу при рішенні конкретного кадрового питання;

г) системно організований процес відтворення й ефективного використання персоналу самоврядованої організації.

 

4. Кадрова стратегія (стратегія управління персоналом) – це:

а) специфічний набір основних цілей роботи з персоналом, конкретизованих з урахуванням типів організаційної стратегії, організаційного і кадрового потенціалу, а також типу кадрової політики;

б) набір конкретних правил, побажань та обмежень у взаємостосунках людей в організації, що може використовуватися у якості аргументу при рішенні конкретного кадрового питання;

в) це система планів, норм і нормативів, організаційних, адміністративних, соціальних, економічних та інших заходів, направлених на вирішення кадрових проблем і задоволення потреб організації в персоналі;

г) кадрові заходи, що призвані оцінити рівень праці, якості та потенціал особистості вимогам діяльності, що виконується.

 

5. Професія – це:

а) вид занять у рамках однієї професії; більш вузька класифікація роду трудової діяльності, що вимагає конкретних знань, умінь і навичок, придбаних завдяки фаховій освіті й забезпечуючих постановку і рішення визначених класів професійних задач (наприклад, менеджер по персоналу, менеджер по маркетингу, промисловий соціолог і ін.);

б) вид трудової діяльності, занять, що вимагають визначеної підготовки (наприклад, менеджер, психолог, соціолог і ін.)

в) ступінь і вид професійної підготовки, необхідної для виконання конкретного виду роботи. Встановлюється у виді чи розряді категорії (наприклад, інженер по праці II, I категорії, провідний інженер і т.д.);

г) характеристика виду роботи, установлювана по ступені її складності, точності і відповідальності, зазвичай визначається розрядом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, має важливе значення для встановлення тарифних ставок робітником і посадовими окладами службовцем.

 

6. Спеціальність – це:

а) вид занять у рамках однієї професії; більш вузька класифікація роду трудової діяльності, що вимагає конкретних знань, умінь і навичок, придбаних завдяки фаховій освіті й забезпечуючих постановку і рішення визначених класів професійних задач (наприклад, менеджер по персоналу, менеджер по маркетингу, промисловий соціолог і ін.);

б) ступінь і вид професійної підготовки, необхідної для виконання конкретного виду роботи. Встановлюється у виді чи розряді категорії (наприклад, інженер по праці II, I категорії, провідний інженер і т.д.);

в) вид трудової діяльності, занять, що вимагають визначеної підготовки (наприклад, менеджер, психолог, соціолог і ін.);

г) характеристика виду роботи, установлювана по ступені її складності, точності і відповідальності, зазвичай визначається розрядом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, має важливе значення для встановлення тарифних ставок робітником і посадовими окладами службовцем.

 

7. Фахівці – це:

а) особовий склад організації, що охоплює всіх найманих працівників, а також працюючих акціонерів власників;

б) спеціаліст, що призваний ефективно використовувати кадровий потенціал з метою успішної реалізації стратегії організації;

в) працівники, чия розумова праця відрізняється професійною змістовністю, складністю й інтелектуальністю і вимагає для свого виконання спеціальної підготовки в залежності від рівня утворення (вища чи середня фахова освіта);

г) основний постійний штатний склад кваліфікованих працівників організації

 

8. Кваліфікація працівника — це:

а) ступінь і вид професійної підготовки, необхідної для виконання конкретного виду роботи. Встановлюється у виді чи розряді категорії (наприклад, інженер по праці II, I категорії, провідний інженер і т.д.);

б) характеристика виду роботи, установлювана по ступені її складності, точності і відповідальності, зазвичай визначається розрядом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, має важливе значення для встановлення тарифних ставок робітником і посадовими окладами службовцем;

в) вид трудової діяльності, занять, що вимагають визначеної підготовки (наприклад, менеджер, психолог, соціолог і ін.);

г) характеристика виду роботи, установлювана по ступені її складності, точності і відповідальності, зазвичай визначається розрядом відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника, має важливе значення для встановлення тарифних ставок робітником і посадовими окладами службовцем.

 

9. Поняття продуктивності праці включає:

а) витрати суспільно-необхідної праці на виробництво одиниці продукції;

б) витрати живої праці на виробництво одиниці продукції;

в) спроможність за одиницю робочого часу створювати певну кількість споживчої вартості;

г) кількість витраченої праці.

10. Для погодинної форми оплати праці характерна оплата праці відповідно до:

а) кількості виготовленої (обробленої) продукції;

б) кількості відпрацьованого часу;

в) кількості наданих послуг;

г) якості виготовленої продукції.

 

11. Тарифна система оплати праці робітників включає:

а) тарифні ставки, тарифні сітки, посадові оклади;

б) тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційний довідник;

в) тарифні ставки, тарифні сітки, тарифно-кваліфікаційний довідник, районний коефіцієнт;

г) посадові оклади, преміальні положення, тарифно-кваліфікаційний довідник.

 

12. Адаптація - це:

а) пристосування працівника до нових професійних, соціальних і організаційно-економічних умов праці;

б) взаємне пристосування працівника і організації шляхом поступової співпраці робітника в нових умовах;

в) пристосування організації до зовнішніх умов, що змінюються;

г) системно організований процес відтворення й ефективного використання персоналу самоврядованої організації.

 

13. Найбільш достовірним методом оцінки здібностей кандидата виконувати роботу, на яку він буде найнятий, є:

а) психологічні тести;

б) перевірка знань;

в) перевірка професійних навичок;

г) графічний тест.

 

14. Розвиток персоналу – це:

а) сукупність організаційно-економічних, соціальних та педагогічних методів, форм і заходів служби управління персоналу організації в сфері професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу;

б) професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку;

в) становлення працівника як професіонала у своїй справі, котра відбувається на протязі всього трудового життя працівника. Вона може реалізовуватися на різних підприємствах і в організаціях;

г) професійно-технічне навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.

 

15. Кар'єра - це:

а) індивідуально усвідомлена позиція і поведінка, пов'язана з трудовим досвідом і діяльністю упродовж робочого життя людини;

б) підвищення на вищий ступінь структури організаційної ієрархії;

в) пропонована організацією послідовність різних рівнів в організаційній ієрархії, які співробітник потенційно може пройти;

г) професійно-технічне навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.

 

16. Підвищення кваліфікації робітників – це:

а) професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку;

б) професійно-технічне навчання робітників, що дає змогу розширювати і поглиблювати здобуті знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг;

в) сукупність організаційно-економічних, соціальних та педагогічних методів, форм і заходів служби управління персоналу організації в сфері професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу;

г) становлення працівника як професіонала у своїй справі, котра відбувається на протязі всього трудового життя працівника. Вона може реалізовуватися на різних підприємствах і в організаціях.

 

17. Маркетинг робочої сили – це:

а) кадрові заходи, що призвані оцінити рівень праці, якості та потенціал особистості вимогам діяльності, що виконується;

б) кадрові заходи, що спрямовані на виділення мети, завдань та компонентів роботи, а також умов її ефективного виконання;

в) вид діяльності, спрямований на досягнення оптимальної відповідності між попитом та пропозицією робочої сили з метою задоволення потреби в праці всіх суб'єктів трудових відносин;

г) сукупність організаційно-економічних, соціальних та педагогічних методів, форм і заходів служби управління персоналу організації в сфері професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників для підготовки їх до виконання нових виробничих функцій, професійно-кваліфікаційного просування, формування резерву керівників та вдосконалення соціальної структури персоналу.

18. Основними функціями підсистеми розвитку персоналу є:

а) розробка стратегії управління персоналом;

б) робота з кадровим резервом, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників, планування і контроль ділової кар'єри;

в) планування і прогнозування персоналу;

г) організація трудових стосунків.

 

19. Основними функціями кадрової служби сучасного підприємства є:

а) прийом і звільнення робочої сили, ведення діловиробництва;

б) планування, організація, координація, стимулювання, контроль, розробка кадрової політики, поточна робота з кадрами;

в) розрахунок чисельності, організація, нормування та оплата праці, планування витрат на робочу силу, організація соціального забезпечення;

г) усунення прогалин в знаннях та навичках, що виникли у результаті неповноцінного навчання на окремих стадіях професійної підготовки.

 

20. Яка послідовність дій при плануванні персоналу є правильною?

а) оцінка наявного персоналу за якісними та кількісними характеристиками; розрахунок перспективної потреби в персоналі; розрахунок поточної потреби у персоналі; розробка програми заходів з покриття потреби у персоналі;

б) оцінки наявного персоналу за якісними та кількісними характеристиками; розрахунок поточної потреби у персоналі; розрахунок перспективної потреби в персоналі; розробка програми заходів з покриття потреби у персоналі; визначення витрат на персонал;

в) оцінка наявного персоналу за якісними та кількісними характеристиками; розрахунок поточної потреби у персоналі; розробка програми заходів з покриття потреби у персоналі; розрахунок перспективної потреби в персоналі;

г) оцінка кількості виготовленої (обробленої) продукції та кількості відпрацьованого часу.

 

21. Які причини вивільнення працівників в організації:

а) структурні зрушення у виробництві, зміна обсягів виробництва.;

б) переміщення працівників усередині організації, ротацію менеджерів;

в) плинність кадрів, переміщення працівників усередині організації;

г) навчання за договором учбовим центром, ротацію менеджерів

 

22. Реактивна кадрова політика менеджменту персоналу:

а) проявляється тоді, коли організація не має чітко вираженої програми дій стосовно персоналу, коли кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків;

б) використовується керівником організацій, у яких здійснюється контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами розвитку кризи;

в) використовується керівництвом, яке має не тільки прогноз, але й засоби впливу на ситуацію, а кадрова служба здатна розробляти антикризові кадрові програми відповідно до параметрів внутрішньої та зовнішньої ситуації;

г) виникає лише тоді, коли керівництво фірми (підприємства) має обґрунтовані прогнози розвитку ситуації, однак організація не має засобів для впливу на неї; кадрова служба подібних підприємств займається не тільки діагностикою персоналу, але і прогнозуванням кадрової ситуації на середньостроковий період.

 

23. Превентивна кадрова політика:

а) проявляється тоді, коли організація не має чітко вираженої програми дій стосовно персоналу, коли кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків;

б) використовується керівником організацій, у яких здійснюється контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами розвитку кризи;

в) виникає лише тоді, коли керівництво фірми (підприємства) має обґрунтовані прогнози розвитку ситуації, однак організація не має засобів для впливу на неї; кадрова служба подібних підприємств займається не тільки діагностикою персоналу, але і прогнозуванням кадрової ситуації на середньостроковий період;

г) використовується керівництвом, яке має не тільки прогноз, але й засоби впливу на ситуацію, а кадрова служба здатна розробляти антикризові кадрові програми відповідно до параметрів внутрішньої та зовнішньої ситуації.

 

24. Активна кадрова політика:

а) проявляється тоді, коли організація не має чітко вираженої програми дій стосовно персоналу, коли кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків;

б) виникає лише тоді, коли керівництво фірми (підприємства) має обґрунтовані прогнози розвитку ситуації, однак організація не має засобів для впливу на неї; кадрова служба подібних підприємств займається не тільки діагностикою персоналу, але і прогнозуванням кадрової ситуації на середньостроковий період;

в) використовується керівником організацій, у яких здійснюється контроль за симптомами негативного стану в роботі з персоналом, причинами розвитку кризи;

г) використовується керівництвом, яке має не тільки прогноз, але й засоби впливу на ситуацію, а кадрова служба здатна розробляти антикризові кадрові програми відповідно до параметрів внутрішньої та зовнішньої ситуації.

 

25. Характеристикою відкритої політики менеджменту персоналу є:

а) ситуація дефіциту робочої сили, відсутність припливу нових працівників;

б) перевага віддається стимулюванню (зовнішня мотивація), ситуація високої конкуренції на ринку праці;

в) організація орієнтується на внутрішній найм з числа своїх співробітників або їх рекомендації для нових працівників;

г) організація ретельно зберігає таку корпоративну атмосферу, яка дозволяє при відсутності детальної рекомендації процедур роботи с персоналом управляти через систему правил і норм.

Економіка підприємства

 

1. Призначення класифікації витрат на виробництво за економічним елементом витрат:

а) розрахунок собівартості одиниці конкретного виду продукції;

б) база для складання кошторису витрат на виробництво;

в) розрахунок витрат на матеріали;

г) визначення витрат на заробітну плату.

 

2. До групи витрат за економічними елементами відносяться витрати на:

а) паливо і енергію для технологічних цілей;

б) основну і додаткову заробітну плату виробничників;

в) амортизацію основних фондів;

г) підготовку і опанування виробництва.

 

3. До витрат на управління і організацію виробництва до собівартості продукції відносяться витрати:

а) прямі;

б)непрямі і постійні

в) змінні;

г) щодо обслуговування обладнання.

 

4. Виробнича собівартість продукції включає витрати:

а) цеху на виробництво даного виду продукції;

б) цехову собівартість і загальнозаводські витрати;

в) на виробництво і збут продукції;

г) на комерційну собівартість.

 

5. Комерційна собівартість продукції включає витрати:

а) на виробництво і збут продукції;

б) цехову собівартість;

в) виробничу собівартість;

г) витрати на управління виробництвом.

 

6. До змінних витрат належать:

а) матеріальні витрати, заробітна плата виробничого персоналу;

б) витрати щодо реалізації продукції;

в) амортизаційні відрахування;

г) адміністративні та управлінські витрати.

 

7. Під поняттям «прибуток від реалізації продукції» розуміється:

а) грошовий вираз вартості товару;

б) різниця між обсягом реалізованої продукції у вартісному виразі (без НДС і акцизу) і її собівартістю;

в) чистий прибуток підприємства;

г) витрати на виробництво реалізованої продукції.

 

8. Поняття «балансовий прибуток підприємства» включає:

а) грошовий вираз вартості продукції;

б) різницю між обсягом реалізованої продукції у вартісному виразі та її собівартістю;

в) прибуток від реалізації продукції, прибуток від нереалізованих операцій (цінні папери, часткова участь в інших підприємствах), витрати і збитки від позареалізаційних операцій;

г) виторг від реалізації продукції з відрахуванням акцизів.

 

9. До поняття «рентабельність підприємства» входять:

а) відносна прибутковість і дохідність, яка вимірюється у процентах до витрат засобів або капіталу;

б) відношення прибутку до середньої вартості основних фондів і оборотних засобів;

в) балансовий прибуток на одну гривню обсягу реалізованої продукції;

г) відношення прибутку до ціни виробу.

 

10. Рентабельність продукції визначається:

а) відношенням балансового прибутку до обсягу реалізованої продукції;

б) відношенням прибутку від реалізованої продукції до виторгу від реалізації (без НДС і акцизу);

в) відношенням балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;

г) відношенням балансового прибутку до середньої вартості основним фондів і матеріальних оборотних засобів;

 

11. Рентабельність окремих видів продукції визначаться:

а) відношенням прибутку, який входить у ціну виробу, до його ціни;

б) відношенням прибутку від реалізації до виторгу;

в) відношенням балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;

г) відношенням балансового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних засобів.

 

12. Рентабельність виробничих фондів визначається:

а) відношенням балансового прибутку до обсягу реалізованої продукції;

б) відношенням прибутку від реалізації до виторгу;

в) відношенням балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;

г) відношенням прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних засобів.

 

13. Рівень використання основних виробничих фондів характеризують:

а) рентабельність, прибуток;

б) фондовіддача, фондомісткість, коефіцієнт змінності;

в) фондоозброєність праці робітників;

г) продуктивність праці робітників.

 

14. Інновація це:

а) вкладення засобів в економіку, що забезпечує зміну техніки і технології;

б) ремонт будівель і споруд;

в) будівництво внутрішньогосподарських доріг;

г) заміна системи почасової оплати праці на відрядну.

 

15. Показник фондовіддачі характеризує:

а) розмір обсягу товарної продукції, який припадає на 1 гривню основних виробничих фондів;

б) рівень технічної озброєності праці;

в) питомі витрати основних фондів на 1 гривню реалізованої продукції;

г) частота обігу оборотних засобів.

 

16. Амортизація основних фондів - це:

а) знос основних фондів;

б) процес перенесення вартості основних фондів на собівартість виробленої продукції;

в) відновлення основних фондів;

г) витрати на утримання основних фондів.

 

17. Поняття «оборотні фонди підприємства» включає:

а) основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати власного виробництва, покупні напівфабрикати, комплектуючі вироби;

б) частину засобів виробництва, які беруть участь у виробничому циклі один раз і повністю переносять свою вартість на собівартість виробленої продукції;

в) засоби виробництва, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на собівартість виробленої продукції не відразу, а частинами, в міру зношування;

г) засоби виробництва, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на собівартість виробленої продукції.

 

18. До складу оборотних засобів виробництва входять:

а) запаси матеріалів, запасних частин, палива, готової продукції на складі;

б) оборотні фонди і фонди обігові;

в) незавершене виробництво, готова продукція, майбутні витрати, фонди обертання;

г) обладнання цехів, готова продукція на складі.

 

19. Коефіцієнт обіговості оборотних засобів характеризують:

а) середня тривалість одного обігу;

б) кількість обігових засобів за відповідний звітний період;

в) рівень технічної озброєності праці;

г) витрати виробничих фондів на 1 гривню товарної продукції.

 

20. Що таке якість товару?

а) це відношення випуску товару до його реалізації, виражене у відсотках;

б) це сукупність властивостей товару що обумовлюють їх здатність задовольняти потребу покупця;

в) це товар, який відповідає стандартам;

г) це товар, який реалізується за кордоном.

 

21. Коефіцієнт обіговості оборотних засобів характеризує:

а) розмір реалізованої продукції, який припадає на 1 гривню виробничих фондів;

б) середня тривалість одного обігу;

в) кількість обігових засобів за відповідний звітний період;

г) витрати виробничих фондів на 1 гривню товарної продукції.

 

22. Питомі капіталовкладення – це:

а) капітальні вкладення на одиницю вироблюваної продукції;

б) амортизація основних виробничих фондів;

в) собівартість одиниці продукції;

г)відношення приросту прибутку до капіталовкладень, що викликав цей приріст.

 

23. Інвестиції підприємства є:

а) вкладення капіталу у всіх його формах в різні об'єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою отримання прибутку;

б) один з дієвих механізмів вирішення завдань соціального розвитку персоналу;

в) форми і методи інвестиційної діяльності в набагато меншому ступені залежать від галузевих особливостей підприємства, чим операційна його діяльність;

г) особливий самостійний вид грошових потоків підприємств, які істотно розрізняються в окремі періоди по своїй спрямованості.

 

24. Фінансовий аналіз – це:

а) аналіз фінансових вкладень підприємства;

б) процес дослідження фінансового стану і основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку;

в) аналіз фінансових коефіцієнтів;

г) аналіз бухгалтерської звітності за рік.

 

25. Основній розділ бізнес-плану — це:

а) мета, завдання підприємницької угоди, ефективності угоди;

б) програми дії та організаційні заходи;

в) узагальнене резюме, основні параметри і показники бізнес-плану.

г) план розвитку науки і техніки;

 

26. До форм суспільної організації виробництва відносяться:

а) концентрація, спеціалізація, кооперація, комбінування;

б) монополізація, технічна концентрація;

в) концентрація, монополізація, кооперація;

г) спеціалізація, комбінування, монополізація.

 

27. До форм концентрації промисловості в цілому відносяться:

а) концентрація виробництва технологічно і конструктивно однорідної продукції на спеціалізованих підприємствах;

б) технологічна концентрація;

в) заводська концентрація;

г) виробничо-технічна концентрація.

 

28. Формами спеціалізації є:

а) предметна, подетальна, стадійна, функціональна;

б) агрегатна, міжрайонна, внутрігалузева, подетальна, стадійна;

в) предметна, функціональна, виробничо-технічна;

г) технологічна, заводська, виробничо-технічна.

 

29. Формами кооперування виробництва:

а) агрегатна, міжрайонна, внутрігалузева, подетальна, стадійна;

б) предметна, функціональна, виробничо-технічна;

в) предметна, подетальна, стадійна, функціональна;

г) технологічна, заводська, виробничо-технічна.

 

30. Для відрядної форми оплати праці характерна оплата праці відповідно до:

а) якості виготовленої продукції і кількості відпрацьованого часу;

б) кількості виготовленої продукції;

в) кількості наданих послуг;

г) посадового окладу.

 

31. Акордна оплата праці характеризується:

а) збільшенням кількості виробленої продукції;

б) поліпшенням якості продукції;

в) економією часу при виконанні завдання, підвищенням продуктивності праці;

г) поліпшенням використання основних фондів;

 

32. Який показник характеризує порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень?

а) сума прибутку на 1 грн. капітальних вкладень;

б) сума вартості валової продукції на 1 грн. капітальних вкладень;

в) сума річного економічного ефекту;

г) сума прибутку від виручки підприємства.

 

33. Що треба розуміти під інфраструктурою?

а) це система галузей по переробці продукції;

б) це система галузей соціального і культурно-побутового призначення;

в) це система галузей покликаних створювати умови для нормального функціонування виробництва і звернення товарів;

г) це система галузей зберігання і транспортування продукції.

 

34. Що таке реструктуризація підприємства?

а) це збільшення виробництва дорогої продукції;

б) це зміна структури підприємства;

в) це модернізація підприємства;

г) це переоснащення підприємства сучасним устаткуванням.

 

35. Екстенсивне використання основних виробничих фондів характеризують:

а) фондомісткість, фондовіддача;

б) коефіцієнт змінності, коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;

в) фондоозброєність праці;

г) рентабельність виробництва, прибуток підприємства.

 

36. Ефективність використання оборотних засобів характеризують:

а) прибуток, рентабельність виробництва;

б) рівень віддачі обігових засобів;

в) коефіцієнт обіговості, середня тривалість одного обігу;

г) фондовіддача, фондоємність продукції;

 

37. Чистий дохід це:

а) додаткова вартість, створена додатковою працею;

б) різниця між вартістю товару і матеріалізованою працею;

в) відношення валового доходу до вартості товару;

г) відношення вартості валової продукції до її собівартості.

 

38. Що таке рента?

а) регулярно отримуваний річний дохід з капіталу, землі, майна (здача в оренду);

б) це стягування платежу за користування земельними ресурсами;

в) це відношення суми виручки за високоякісні товари до загальної її величини;

г) це розрахункова сума прибутку за нереалізовану продукцію.

 

39. По формулі обчислюється:

а) коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

б) середня тривалість одного обороту оборотних коштів в днях;

в) кількість оборотних коштів, що вивільняються;

г) прискорення оборотності оборотних коштів.

 

40. Чисті інвестиції (капіталовкладення) підприємства — це:

а) інвестиції на розширене відтворення основних фондів;

б) сума валових інвестицій і амортизаційних відрахувань підприємства;

в) вкладення капіталу інвестором в головні об'єкти підприємства;

г) різниця між валовими капіталовкладеннями і сумою амортизаційних відрахувань підприємства.

 

41. Дисконтна ставка характеризує:

а) норму прибутку на вкладені інвестиції;

б) чисту дисконтну вартість;

в) період окупності інвестицій;

г) ындекс прибутковості інвестицій.

 

42. Джерелами інвестицій за рахунок власних засобів підприємства можуть бути:

а) частина нерозподіленого прибутку і амортизаційні відрахування підприємства;

б) вклади учасників акціонерних товариств;

в) кредити банків;

г) пайові внески членів трудових колективів.

 

43. Вкажіть найбільш точне визначення санації підприємства:

а) комплекс заходів техніко-економічного характеру, які спрямовані на задоволення усіх вимог кредиторів, підвищення конкурентоспроможності і освоєння нових ринків;

б) об'єднання ряду підприємств в концерн і втрата ними юридичній самостійності;

в) продаж частини майна підприємства з метою ліквідності боргів;

г) комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, соціального характеру, які спрямовані на виведення підприємства з кризи, досягнення ним прибутковості і конкурентоспроможності.

 

44. З перерахованих елементів назвіть ті, які відносяться до оборотних фондів підприємства:

а) готова продукція до реалізації на складах підприємства;

б) грошові кошти в розрахунках;

в) сировина, матеріали, витрати майбутніх періодів;

г) грошові кошти на рахунках у банках.

 

45. Фактичний знос основних фондів можна визначити як:

а) втрата основними фондами своїх споживчих вартостей;

б) списання основних фондів за ліквідаційною вартістю;

в) втрата основними фондами первинних властивостей в результаті дії довкілля;

г) заміна старих основних фондів новими.

 

46. Матеріалоємність продукції характеризують:

а) технічний рівень виробництва, норми витрат матеріалів на виробництво продукції;

б) економне використання матеріалів, загальна маса матеріалів;

в) загальна маса матеріалів, витрачених на виготовлення виробів, чиста маса машин і агрегатів;

г) норми витрат матеріалів на виробництво продукції.

 

47. Екстенсивне використання основних виробничих фондів характеризують:

а) фондомісткість, фондовіддача;

б) коефіцієнт змінності, коефіцієнт екстенсивного використання обладнання;

в) фондоозброєність праці;

г) рентабельність виробництва, прибуток підприємства.

 

48. Докладу основних виробничих фондів підприємства включаються матеріально-майнові елементів:

а) будівлі, споруди, передаточні пристрої, транспортні засоби;

б) будівлі, споруди, передаточні пристрої, машини і обладнання, незавершене виробництво, інструменти і прийди, транспортні засоби;

в) будівлі, споруди, передаточні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, запаси сировини і матеріали, виробничий і господарський інвентар;

г) будівлі, споруди, передаточні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти і прилади, виробничий і господарський інвентар, готова продукція на складі.

 

49. Інструментом для вирішення задач неперервного покращення якості є

а) сітковий графік

б) матриця Бостонської консалтингової групи (БКГ)

в) аналіз діаграми Паретто

г) модель Дюпон

 

50. Основні фонди при зарахуванні їх на баланс підприємства (цеху, корпусу) у результаті придбання і будівництва оцінюються:

а) за поновленою вартістю;

б) за повною початковою вартістю;

в) за остаточною вартістю;

г) за змішаною вартістю.