1.1.Основи менеджменту;
1.2.Організація управління підприємствами ГМК;
2.1, 2.2 Підприємницьке право;
3.1.Економічна теорія;
3.2.Економічна діагностика промислового підприємства;
4.1.Маркетинг;
4.2.Основи зовнішньоекономічної діяльності;
5.1.Організація праці менеджера;
5.2.Управління персоналом;
6.1, 6.2. Економіка підприємства.
Основи менеджменту
1. Теорія статистичних рішень використовується, коли невизначеність умов викликана:
а) свідомими діями супротивника;
б) об’єктивними обставинами, які невідомі;
в) присутністю ризику прийняття неоптимального рішення;
г) відсутністю адекватних аналітичних і статистичних матеріалів обґрунтування рішення.
2. Діяльність штабного керівника пов’язана з:
а) керівництвом діяльності лінійних керівників,
б) координуванням діяльності функціональних керівників,
в) підготуванням рекомендацій для лінійних керівників;
г) кількістю рівнів управління в організації.
3. Діапазон контролю – це:
а) кількість рівнів управління в організації;
б) кількість зв’язків між робітниками підрозділу;
в) кількість робітників, підпорядкованих даному керівнику.
г) кількість менеджерів в організації
4. Лідерування – це:
а) формально санкціоноване право здійснювати вплив;
б) така поведінка особи, яка викликає зміни в поведінці іншої особи;
в) можливість впливати на поведінку інших людей;
г) здатність чинити вплив на інших людей.
5. Згідно теорії “життєвого циклу” П. Херсі та К. Бланшара ефективність стиля керівництва залежить від:
а) характеру потреб виконавця;
б) особистих якостей керівника;
в) ступеня “зрілості” виконавця;
г) обсягу повноважень керівника.
6. Принципи управління вперше були сформульовані в рамках:
а) школи наукового управління;
б) процесного підходу до управління;
в) адміністративної школи управління;
г) поведінкового підходу до управління.
7. За рівнем конкретності плани організації класифікують на:
в) проекти і процедури;
б) бюджети і завдання;
в) завдання та орієнтири;
г) стратегічні й оперативні плани.
8. Функції управління взаємопов’язані в циклі менеджменту наступним чином:
9. Метод пакетного менеджменту використовується для вибору:
а) загальнокорпоративної стратегії;
б) стратегії бізнесу;
в) функціональної стратегії;
г) стратегії зростання.
10. Теорія ігор використовується тоді, коли невизначеність умов викликана:
а) присутністю фактору ризику прийняття неоптимального рішення;
б) відсутністю адекватних аналітичних і статистичних методів обґрунтування рішення;
в) свідомими діями супротивника;
г) об’єктивними обставинами, які невідомі.
11. Процесний підхід до управління базується на вивченні:
а) мотивів поведінки людини в організації;
б) взаємозв’язків функцій управління;
в) єдності взаємопов’язаних частин організації;
г) пошуку прийняття оптимального рішення.
12. Згідно теорії А.Маслоу, поведінка людини в організації визначається:
а) її ціннісними орієнтаціями;
б) її спрямованістю до влади;
в) її найбільш сильною потребою;
г) її очікуванням винагороди.
13. Мотивацію можна визначити як:
а) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення цілей організації;
б) сукупність рушійних сил, що спонукають людину до виконання якихось конкретних дій;
в) сукупність внутрішніх та зовнішніх рушійних сил, котрі спонукають людину до діяльності, визначають межі та форми діяльності та спрямовують цю діяльність у напрямку, орієнтованому на досягнення конкретних дій;
г) всі відповіді вірні.
14. Яке із наведених нижче визначень відповідає категорії «делегування»:
а) формальне право здійснювати вплив на об’єкт управління;
б) розподіл робіт поміж окремих робітників та їх груп та узгодження їх діяльності;
в) розподіл загальної роботи в організації на окремі складові частини, достатні для виконання окремим робітником у відповідності до його кваліфікації та здібностей;
г) передача частини якої-небудь роботи і повноважень по її виконанню підлеглому.
15. Вертикальний розподіл праці відбувається на основі:
а) розподілу повноважень, делегування їх на рівнях управління;
б) створення однотипних органів управління у виробничих підрозділах;
в) різної кваліфікації, що є необхідною для виконання робіт різних за складністю;
г) використання більшої кількості правил та норм, що регламентують діяльність робітників.
16. Децентралізація означає:
а) підвищення рівня розподілу праці в організації;
б) збільшення кількості структурних підрозділів в організації;
в) використання більшої кількості правил та норм, що регламентують діяльність робітників;
г) передачу права прийняття рішень з вищих рівнів управління на нижчі.
17. Місія організації – це:
а) взаємопов’язаний комплекс заходів щодо підвищення життєздатності організації у конкурентній боротьбі;
б) основний загальний орієнтир її діяльності, чітко визначена причина її існування, особлива роль;
в) процес контролю зовнішніх факторів для визначення майбутніх можливостей та загроз;
г) компоненти, що непрямо впливають на організацію.
18. Як теорія Д.МакКлеланда визначає мотивацію людини:
а) від найбільш сильної потреби;
б) від трьох потреб: успіху, влади, приналежності;
в) від зовнішнього середовища, характеру і сутності роботи;
г) від винагороди за прикладені зусилля.
19. Якщо виконавець вірить, що впливаючий має право віддавати наказ, а його обов’язок підкорятися йому, то впливаючий володіє:
а) експертною владою;
б) традиційною владою;
в) владою примушення;
г) еталонною владою.
20. Автором розробки типових конкурентних стратегій (стратегій бізнесу) є:
а) Г.Мінцберг;
б) М.Портер;
в) М.Саймон;
г) П.Друкер.
21.Планування – це:
а) система заходів по дослідженню існуючих фактичних та потенційних потреб споживачів та аналізу зовнішніх та внутрішніх можливостей для їх задоволення;
б) функція визначення цілей, глобальних та часткових, їх ранжування за важливістю, терміновістю та ін., накреслення програми дій по їх досягненню, визначення виконавців, ресурсів та термінів;
в) функція управління як процесу, котра полягає в координації дій окремих елементів фірми, досягненні взаємної відповідності функціонування її частин;
г) розпорядницька діяльність суб’єкту управління по забезпеченню відповідності, пропорційності та взаємодії різних частин керованої системи встановленням найраціональніших зв’язків.
22. Організація – це:
а) система заходів по дослідженню існуючих фактичних та потенційних потреб споживачів та аналізу зовнішніх та внутрішніх можливостей для їх задоволення;
б) функція визначення цілей, глобальних та часткових, їх ранжування за важливістю, терміновістю та ін., накреслення програми дій по їх досягненню, визначення виконавців, ресурсів та термінів;
в) функція управління як процесу, котра полягає в координації дій окремих елементів фірми, досягненні взаємної відповідності функціонування її частин;
г) функція по вивченню змін факторів зовнішнього середовища, що впливають на якість управлінського рішення та ефективність функціонування системи менеджменту, вживанню заходів по доведенню параметрів “входу” системи або процесів в ній до нових вимог “виходу”.
23. Політику постачальників відносять до:
а) факторів зовнішнього середовища, що впливають на ефективність функціонування системи управління;
б) напрямків оцінки зовнішнього середовища з метою регулювання;
в) факторів взаємодії об’єкту та суб’єкту управління;
г) вірної відповіді немає;
24. Цілями комерційного підприємства є:
а) виживання, соціальна відповідальність, частка ринку та прибуток, вироби на продаж та дохід від продажу;
б) соціальна відповідальність, надання товарів з найбільшою ефективністю та за найнижчими цінами, забезпечення бажань і потреб людей;
в) служіння громадському благу, надання товарів з найбільшою ефективністю та за найнижчими цінами, забезпечення бажань і потреб людей;
г) прибуток, дохід від продажу, частка ринку, вироби на продаж, забезпечення бажань і потреб людей, громадське благо.
25. Рівень управління - це:
а) організаційно відокремлена технічна, технологічна або соціально-економічна частина виробництва;
б) сукупність відокремлених частин виробництва, зв’язаних по горизонталі;
в) система виробничих та організаційних зв’язків по горизонталі;
г) система виробничих та організаційних зв’язків по вертикалі.
