Приклад оцінки хімічної обстановки

В 14⁰⁰ на хімічно небезпечному об’єкті внаслідок аварії зруйновано ємність, в якій містилось 20 т хлору. Ємність не обвалована. На відстані 7 км від ХНО по азимуту 120º знаходиться підприємство харчової промисловості. На підприємстві працює 90 осіб, забезпеченість протигазами – 80%. Час від початку аварії – 1 год.

Метеорологічні умови: суцільна хмарність, швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру (азимут) 315º, температура повітря +20ºС.

Визначити:

- тривалість дії фактора зараження;

- повну глибину та площу зони хімічного зараження;

- час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта харчової промисловості;

- можливі втрати виробничого персоналу.

Нанести на схему зону хімічного зараження.

 

1. За додатком 1.1 знаходимо ступінь вертикальної стійкості атмосфери. Вдень за суцільної хмарності та швидкості вітру 2 м/с – це буде ізотермія.

2. Визначаємо еквівалентну кількість хлору () у первинній хмарі:

3. Визначаємо час випаровування хлору з поверхні при вільному розливі:

4. Визначаємо еквіваленту кількість хлору у вторинній хмарі (). Оскільки , то :

5. Маючи величину , за додатком 1.2 знаходимо глибину зони зараження первинною хмарою. Оскільки для маси 0,8 т даних немає, то значення Г₁ знаходимо інтерполяцією:

6. Маючи величину за додатком 1.2 знаходимо глибину зони зараження вторинною хмарою. Оскільки для маси 14,3 т даних також немає, то для знаходження Г₂ знову використовуємо інтерполяцію:

7. Знаходимо повну глибину зони зараження:

Одержаний результат порівнюємо з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас на даний час, яке визначаємо за формулою: . Остаточно розрахунковою глибиною зони зараження слід вважати менше із двох порівнюваних між собою значень, тобто в даному випадку – це 12 км.

8. Визначаємо площу зони хімічного зараження:

9. Визначаємо час підходу зараженого повітря від ХНО до об’єкта харчової промисловості:

10. З додатку 1.6 знаходимо, що при забезпеченості протигазами 90% на відкритій місцевості втрати персоналу становитимуть 18%, тобто:

,

із них смертельних уражень зазнають , уражень середнього і важкого ступеня - , уражень легкого ступеня - (див. примітку до додатку 6).

11. Наносимо на схему зону зараження (рис. 1.1).

 

Таким чином, за результатами розрахунків маємо:

1) повна глибина зони зараження становить до 12 км;

2) площа зони зараження – 113 км²;

3) хмара з вражаючою концентрацією СДОР підійде до підприємства харчової промисловості приблизно за 35 хв;

4) тривалість вражаючої дії хлору в зоні зараження – до 70 хв.

 

 

 

Рис. 1.1. Зона хімічного зараження за прогнозом

Правила поведінки в осередку хімічного зараження, перша допомога потерпілим, дегазація